Постанова

від 22.11.2022 по справі 910/16262/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 910/16262/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Шалашової В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЕДЕМ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЕДЕМ" до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарного Олександра Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови від 30.12.2020

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БОЕДЕМ" звернулося до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарного Олександра Вікторовича про визнання протиправними дій відповідача в частині винесення постанови про накладення штрафу від 30.12.2020 у ВП №63829972 та скасування постанови про накладення штрафу від 30.12.2020 ВП №63829972.

Підставою звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з правомірністю та обґрунтованістю постанови про накладення штрафу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2022 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова від 30.12.2020 у виконавчому провадженні №63829972 є правомірною, оскільки боржником (позивачем) без поважних причин у встановлений строк не виконано рішення суду у справі № 910/16262/19.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційну скаргу вмотивовано доводами аналогічними в позовній заяві, зокрема, зауважує про неможливість своєчасного виконання ними вимог Приватного виконавця в силу необізнаності про відкриття виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, інші сторони до суду не прибули, про місце, дату, час розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що спірним у справі № 910/16262/19 є саме постанова Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарного Олександра Вікторовича про накладення штрафу від 30.12.2020 у виконавчому провадженні №63829972 в розмірі 3400,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 грудня 2020 року приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №63829972 з примусового виконання наказу №910/16262/19 виданого 18 листопада 2020 року Господарським судом міста Києва про зобов`язання генерального директора ТОВ «БОЕДЕМ» Черепанова Віктора Олександровича забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «Олза Аудит» можливість проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «БОЕДЕМ» за 2016-2019 року протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Дану постанову направлено на адресу місцезнаходження боржника, однак згідно трекінгу відправлення № 0407409710126 ПАТ «Укрпошта», зазначене відправлення було прийняте 04.12.2020р., надійшло до точки видачі - 03170, м. Київ, Україна 07.12.2020р., але не було вручене та 12.12.2020 р. повернуто за зворотною адресою.

17.12.2020 р. приватним виконавцем здійснено вихід за адресою м, Київ, вул. Велика Окружна, буд. 4 (місцезнаходження ТОВ «БОЕДЕМ») для перевірки виконання рішення боржником, про що було складено Акт від 17.12.2020.

Зі змісту даного акта приватного виконавця від 17.12.2020 р. вбачається, що під час встановлення місця знаходження боржника було відвідано двоповерхове приміщення біля комплексу «Ельдорадо», яке належить ТОВ «БОЕДЕМ». Двері на другий поверх приміщення були зачинені, у зв`язку з чим, в скринці з написом «БОЕДЕМ» приватним виконавцем залишено виклик приватного виконавця № 838 від 17.12.2020р.

30.12.2020р., у зв`язку з відсутністю відомостей щодо виконання, неможливості виконання чи повідомлення про наявність намірів виконання рішення суду боржником, приватним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання без поважних причин, у встановлений рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 910/16262/19 від 18.11.2020р.

Не погоджуючись з даною постановою про накладення штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом. Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами і не є спірними.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в рамках розгляду даної адміністративної справи, перевірці підлягає дотримання відповідачем норм чинного законодавства, зокрема приписів статті 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено в Законі України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VІІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону № № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1, 2 ч.1 ст. Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною1 ст. 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону № 1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 статті 18 Закону №№ 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 ч. 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно п.1 ч.3, абз.1 ч.4 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 статті 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого ч. 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Ст. 75 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що правовою підставою для накладення виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного чи приватного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Тобто, виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VIII.

Так, згідно резолютивної частини виконавчого документа від 04 грудня 2020 зобов`язано ТОВ «БОЕДЕМ» забезпечити аудитору ТОВ «Олза Аудит» можливість проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «БОЕДЕМ» за 2016-2019 роки протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 грудня 2020 року №63829972 з примусового виконання наказу №910/16262/19 було направлено на адресу місцезнаходження боржника 04.12.2020 р., але не було вручене та 12.12.2020р. повернуто за зворотною адресою.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання позивача, що йому не направлено в установленому порядку постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому твердження про наявність обмеження його права на добровільне виконання рішення суду є безпідставною.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що позивач не посилається про необізнаність про існування самого наказу №910/16262/19, виданого 18 листопада 2020 року Господарським судом міста Києва.

При цьому, 17.12.2020р. приватним виконавцем здійснено вихід за адресою м, Київ, вул. Велика Окружна, буд. 4 (місцезнаходження ТОВ «БОЕДЕМ») для перевірки виконання рішення боржником, що підтверджено актом приватного виконавця від 17.12.2020р., зі змісту якого вбачається, що під час встановлення місця знаходження боржника було відвідано двоповерхове приміщення біля комплексу «Ельдорадо», яке належить ТОВ «БОЕДЕМ». Двері на другий поверх приміщення були зачинені, у зв`язку з чим, в скринці з написом «БОЕДЕМ» приватним виконавцем залишено виклик приватного виконавця № 838 від 17.12.2020р.

Так, через відсутність відомостей щодо виконання, неможливості виконання чи повідомлення про наявність намірів виконання рішення суду боржником, приватним виконавцем правомірно було прийнято постанову від 30.12.2020 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/16262/19 від 18.11.2020 р.

Доводи позивача, що його не було зобов`язано вчиняти дії щодо спонукання ТОВ «Олза Аудит», колегія суддів не приймає, оскільки виконання наказу покладалося саме на нього.

Колегія суддів також приймає до уваги той факт, що на момент подання позивачем до відповідача заяви про закінчення виконавчого провадження від 12.01.2021, доказів виконання рішення суду так надано й не було.

Частиною 1 статті 18 Закону зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, Законом прямо передбачені повноваження виконавця на винесення постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення, які встановленні з метою здійснення достатніх дій для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

Тому, враховуючи вищезазначене та норми чинного законодавства виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 3400 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що приватним виконавцем не порушено вимоги Закону, а підстави для винесення рішення про визнання протиправними дій та скасування постанови від 30.12.2020 року ВП № 63829972 відсутні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, приймаючи відзив відповідача, який не було надіслано на адресу позивача, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу, проте відповідно до норм КАС України не є обов`язковою підставою для скасування законного та обгрунтованого рішення суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Повний текст постанови виготовлено 22.11.2022 року.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування постанови - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель