Ухвала

від 11.04.2022 по справі 307/1018/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1018/22

Провадження № 1-кп/307/80/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2022 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря с/з ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , особи,стосовно якоївирішується питанняпро застосуванняпримусових заходіввиховного характеру малолітньої ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 , а також її законного представника батька ОСОБА_6 , малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , її законного представника батька ОСОБА_8 та представника законного представника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тячів клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071160000106 від 23 лютого 2022 року відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , учениці 9-В класу Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 128КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Тячівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071160000106 від 23 лютого 2022 року відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , учениці 9-В класу Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 128КК України.

В клопотанні прокурором викладено обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння в наступній редакції: 29 вересня 2021 року близько 11 години ОСОБА_4 , знаходячись на території лісосмуги, неподалік річки Тересва, біля с. Калини, Тячівського району Закарпатської області, не маючи умислу на заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, кинула пляшку з антисептичною рідиною у багаття, в результаті чого частина рідини антисептичного засобу потрапила на обличчя ОСОБА_7 , яка знаходилася з другої сторони від багаття, а частина потрапила у вогонь, після чого вогонь піднявся та потрапив на обличчя, вуха, шию, плечі та грудну клітку ОСОБА_7 , яка відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 281 від 18 листопада 2021 року отримала тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків І-ІІ ступеня покривів обличчя, ротової порожнини, шиї, обох вушних раковин, обох плечей та плечових поясів і частково передньої поверхні лівої половини грудної клітки, що займають площу 10-15 % поверхні тіла. Вказані опіки ускладнилися розвитком перихондриту обох вушних раковин, які кваліфікуються як середнього ступеню тілесні ушкодження, позаяк подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров`я більше 21-го дня.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні заявив, що у даному клопотанні не міститься викладу всіх фактичних обставин кримінального правопорушення та в ньому не зазначено, що вказана подія відбулася під час навчально-освітнього процесу, тобто під час уроку, однак, до цього часу прокурором не встановлено всіх причетних до вказаного кримінального правопорушення педагогів та керівника Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів, які допустили недбалість та не виконали свої професійні обов`язки щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх учнів навчального закладу, що призвело до настання тяжких наслідків та непоправної втрати здоров`я його малолітньої доньки. На даний час він витратив на лікування малолітньої доньки вже близько 80000,00 гривень і ще чекає понести витрати на оперативне втручання по відновленню вушних раковин. Керівник навчального закладу не цікавився здоров`ям його малолітньої ОСОБА_10 і лише через півтора тижня перебування ОСОБА_10 в медичному закладі на лікуванні в опіковому центрі, один раз відвідав ОСОБА_10 , а ні до цього часу, ані після цього, він не цікавився здоров`ям ОСОБА_10 , яка є ученицею навчального закладу, де він є керівником. Вважає, що за такі дії та наслідки нести відповідальність повинна не малолітня ОСОБА_11 , а посадові особи та керівник навчального закладу, які повинні відповідати за життя та здоров`я учнів під час уроків та за час їх перебування в навчальному закладі.

Малолітня потерпіла ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні пояснила, що цього дня, 29 вересня 2021 року, вона знаходилася в Калинівській ОЗЗСО 1-3 ступенів, де вона навчається, і на уроці фізичного виховання, другого по рахунку, вчителі зобов`язали дівчат з її класу, а також дівчат з класу Ангеліни, носити пляшки з антисептичною рідиною, а хлопці в цей час на території школи збирали гілки зі зрубаних дерев. Після уроку фізичного виховання вона була присутня на третьому уроці, а на четвертий урок географії вона та іще 4 дівчат з її класу не пішли, а пішли на берег річки, що позаду школи, де розпалили багаття, та де трапилася ця подія. Її та четверо дівчат із їхнього класу не було протягом всього уроку, однак, вчитель географії ОСОБА_12 не намагалася з`ясувати причину відсутності такої кількості дітей з її класу.

Особа,стосовно якоївирішується питанняпро застосуванняпримусових заходіввиховного характеру малолітня ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні пояснила,що вона являється ученицею Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів і того дня вона знаходилася в школі і на другому уроці вчителі зобов`язали дівчат з її класу, а також з класу ОСОБА_10 , носити пляшки з антисептичною рідиною, а хлопці в цей час на території школи збирали гілки зі зрубаних дерев. На урок фізики, який був четвертий по рахунку, вона та троє дівчат з її класу не пішли, а під час уроку знаходилися біля річки позаду школи, де вирішили на багатті приготувати соски. Там також були ОСОБА_10 та троє дівчат з її класу. При цьому, вона зазначила, що вчитель фізики ОСОБА_13 не цікавилася причиною відсутності на уроці її та дівчат з її класу. Після цих подій вчителі заставили дітей видалити відео з мобільних телефонів, на якому були відображені події того дня.

Законний представник ОСОБА_4 батько ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтвердив пояснення малолітньої доньки ОСОБА_11 .

Адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в підготовчому судовому засіданні вважають, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру слід повернути прокурору, позаяк зазначені в ньому обставини викладені поверхово та не відповідають дійсності, позаяк вказана подія відбулася під час навчально-освітнього процесу, про що у клопотання не зазначено.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні відносно малолітньої ОСОБА_11 , за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 128КК України підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення клопотання про застосування примусових заходів виховного характерупрокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України. Відповідно до положеньст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно дочастини 2статті 291КПК Україниобвинувальний актмає містититакі відомості: 1)найменування кримінальногопровадження тайого реєстраційнийномер; 2)анкетні відомостікожного обвинуваченого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 3)анкетні відомостікожного потерпілого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 3-1)анкетні відомостівикривача (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 4)прізвище,ім`я,по батьковіта займанапосада слідчого,прокурора; 5)виклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення; 6)обставини,які обтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання; 7)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8)розмір витратна залученняексперта (уразі проведенняекспертизи підчас досудовогорозслідування); 8-1)розмір пропонованоївинагороди викривачу; 9)дату тамісце йогоскладення тазатвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно ч. 2 ст. 292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогамстатті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.

Стаття 484 КПК України визначає особливості порядку кримінального провадження щодо неповнолітніх та встановлює, що порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру,слідчий, дізнавач, прокурор,слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов`язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз`яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

Стаття 485 КПК України регламентує обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх та визначає, що під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, також з`ясовуються: 1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов`язану з психічною хворобою, повинно бути також з`ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними; 2) ставленнянеповнолітньогодо вчиненого ним діяння; 3) умови життя та виховання неповнолітнього; 4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року за № 5 «Про практику застосування судами України

законодавства у справах про злочини неповнолітніх» звернуто увагу судів, на те, що при розгляді справи про злочин неповнолітнього, крім обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі, з`ясовуються: його вік; стан здоров`я та загального розвитку; характеристика (ставлення до навчання, праці, поведінка в побуті тощо); умови життя і виховання (дані про сім`ю, побутове оточення); обставини, що негативно впливали на його виховання; вплив дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність (обставини, що підлягають встановленню в справах про злочини неповнолітніх), а також його ставлення до вчиненого діяння. Встановивши під час судового розгляду справи, що органи досудового слідства належним чином не виконали вимог щодо обов`язку повно і всебічно з`ясувати обставини, що підлягають встановленню в справах про злочини неповнолітніх, суд залежно від конкретних обставин справи своєю постановою (ухвалою) повертає клопотання прокурору для усунення недоліків або реагує на такий факт окремою постановою (ухвалою).

Судом встановлено, що в порушення вимог статті 485 КПК України прокурором під час досудового розслідування даного кримінального провадження щодо неповнолітньої ОСОБА_11 , крім обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, не з`ясовано повні і всебічні відомості про особу неповнолітньої ОСОБА_11 , зокрема: її стан здоров`я та рівень розвитку, здатність правильно сприймати обставини, факти реальної дійсності, інші соціально-психологічні риси, особливості її психіки та інтелектуального рівня розвитку, а також чинники, що вплинули на її поведінку, зокрема: а) об`єктиві (соціальні) сім`я, учбовий колектив, школа, ЗМІ, дворові компанії, спортивно-розважальні, комп`ютерні ігри; б) суб`єктивні (психологічні) темперамент, характер, рівень інтелекту комунікативність, емоційно-вольова сфера, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності, її ставленнядо вчиненого нею діяння; умови її життя та виховання; а також наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

Так, у клопотанні при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення прокурором не зазначено обставин, що мають істотне значення у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх осіб, зокрема те, що дана подія відбулася під час навчально-освітнього процесу та не враховано ті обставини, що відповідальність за безпеку дітей під час навчального процесу повністю лягає на педагогічних працівників та керівництво школи, як це визначено ст.ст. 26,54 Закону України «Про освіту».

Прокурором під час досудового розслідування даного кримінального провадження, яке тривало більше п`яти місяців, а саме: з 29 вересня 2021 року, з часу внесення даних про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань, до часу направлення клопотання до суду 18 березня 2022 року, не встановлено жодної особи із педагогічних працівників чи керівництва Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів, учнями якої є малолітні ОСОБА_11 та потерпіла ОСОБА_7 , винних у неналежному виконанні професійних чи службових обов`язків щодо охорони життя та здоров`я малолітньої потерпілої ОСОБА_7 внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило істотну шкоду її здоров`ю під час навчально-виховного процесу.

Також в клопотанні відсутні відомості, при яких обставинах у малолітніх дітей в навчальному закладі опинилася пляшка з антисептичною рідиною, та прокурор не з`ясував обставин, що містилися в поясненнях малолітніх учнів цього навчального закладу, зокрема, те що під час уроку в школі їх зобов"язали носити пляшки з антисептичним засобом, одна з яких, через недбалість дорослих працівників Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів, потрапила до рук малолітніх дітей, що в подальшому спричинило тяжкі наслідки для здоров`я малолітньої учениці ОСОБА_7 .

За період досудового розслідування тривалістю більше п`яти місяців прокурор направила до суду лише клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо малолітньої ОСОБА_11 , при цьому, не вчиняючи ніяких дій щодо розслідування та встановлення винних осіб зі складу педагогічного колективу та керівництва Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів, що свідчить про істотне порушення прокурором кримінально-процесуальних норм, передбачених главою 38 КПК України «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх», яка регламентує, що кримінальні провадження щодо неповнолітніх є пріоритетними та повинні бути розслідувані у максимально короткі строки із встановленням всіх обставин та умов, що передували настанню кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи вимоги ст. 24 Конституції України, ст. ст. 8, 10, 21КПК України щодо верховенства права, рівності учасників кримінального провадження перед законом і судом та доступу до правосуддя, практику Європейського суду та вимогич. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру слід повернути прокурору, яка затвердила клопотання, для усунення вказаних недоліків протягом розумного строку.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 91, 291, 314, 374, 484-497 КПК України,суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071160000106 від 23 лютого 2022 року відносно малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , учениці 9-В класу Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 128КК України - повернути прокурору, яка затвердила клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено о 13 год. 50 хв. 11 квітня 2022 року.

Головуюча: ОСОБА_1