Ухвала

від 08.06.2023 по справі 307/1018/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/1018/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08.06.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань - ОСОБА_4 ,

та учасників судового провадження : прокурорки ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 11-кп/4806/238/22 (реєстраційний номер апеляційного суду), за апеляційною скаргою прокурорки Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 квітня 2022 року, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні за № 12022071160000106, внесеному 23 лютого 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно малолітньої

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , учениці 9-В класу Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів,

за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 128 КК України, повернуто прокурору, для усунення недоліків.

В ухвалі суду вказується на те, що 17 березня 2022 року прокурор звернуся до Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні за № 12022071160000106, внесеному 23 лютого 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно малолітньої ОСОБА_7 , за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 128 КК України. У клопотанні прокурор посилається на обставини діяння, які мали місце, зокрема на те, що 29 вересня 2021 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_7 , знаходячись на території лісосмуги, неподалік річки Тересва, біля с. Калини, Тячівського району Закарпатської області, не маючи умислу на заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, кинула пляшку з антисептичною рідиною у багаття, в результаті чого частина рідини антисептичного засобу потрапила на обличчя ОСОБА_8 , яка знаходилася з другої сторони від багаття, а частина потрапила у вогонь, після чого вогонь піднявся та потрапив на обличчя, вуха, шию, плечі та грудну клітку ОСОБА_8 , яка відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 281 від 18 листопада 2021 року отримала тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків І-ІІ ступеня покривів обличчя, ротової порожнини, шиї, обох вушних раковин, обох плечей та плечових поясів і частково передньої поверхні лівої половини грудної клітки, що займають площу 10-15 % поверхні тіла. Вказані опіки ускладнилися розвитком перихондриту обох вушних раковин, які кваліфіковані як середнього ступеню тілесні ушкодження, позаяк подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров`я більше 21-го дня. У клопотанні прокурор просить задовольнити подане ним клопотання та застосувати відносно малолітньої ОСОБА_7 примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі її під нагляд батькові ОСОБА_9 строком на 1 рік.

Судом встановлено, що прокурором, у порушення вимог статті 485 КПК України, під час досудового розслідування кримінального провадження щодо неповнолітньої ОСОБА_7 , крім обставин, передбачених статтею 91 КПК України, не з`ясовано повні і всебічні відомості про особу неповнолітньої ОСОБА_7 , зокрема: її стан здоров`я та рівень розвитку, здатність правильно сприймати обставини, факти реальної дійсності, інші соціально-психологічні риси, особливості її психіки та інтелектуального рівня розвитку, а також чинники, що вплинули на її поведінку, зокрема: а) об`єктиві (соціальні) - сім`я, учбовий колектив, школа, ЗМІ, дворові компанії, спортивно-розважальні, комп`ютерні ігри; б) суб`єктивні (психологічні) темперамент, характер, рівень інтелекту, комунікативність, емоційно-вольова сфера, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності, її ставлення до вчиненого діяння; умови її життя та виховання; а також наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення. Окрім того, в ухвалі зазначено, що у клопотанні при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення прокурором не зазначено обставин, що мають істотне значення у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх осіб, зокрема те, що дана подія відбулася під час навчально-освітнього процесу та не взято до уваги те, що відповідальність за безпеку дітей під час навчального процесу повністю лягає на педагогічних працівників та керівництво школи, як це визначено ст. ст. 26, 54 Закону України «Про освіту». Суд також констатує, що прокурором під час досудового розслідування кримінального провадження, яке тривало більше п`яти місяців, а саме: з 29 вересня 2021 року, з часу внесення відомостей до ЄРДР, до моменту направлення клопотання до суду - 18 березня 2022 року, не встановлено жодної особи із педагогічних працівників чи керівництва Калинської ОЗЗСО 1-3 ступенів, учнями якої є малолітні ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_8 , винних у неналежному виконанні професійних чи службових обов`язків щодо охорони життя та здоров`я малолітньої потерпілої ОСОБА_8 внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило істотну шкоду її здоров`ю під час навчально-виховного процесу, що в клопотанні відсутні відомості, при яких обставинах у малолітніх дітей у навчальному закладі опинилася пляшка з антисептичною рідиною, а також прокурор не з`ясував обставини, що містилися в поясненнях малолітніх учнів цього навчального закладу, зокрема, те що під час уроку в школі їх зобов`язали носити пляшки з антисептичним засобом, одна з яких, через недбалість дорослих працівників Калинської ОЗЗСО 1-3 ступенів, потрапила до рук малолітніх дітей, що в подальшому спричинило тяжкі наслідки для здоров`я малолітньої учениці ОСОБА_8 . При прийнятті рішення судом взято до уваги і те, що за період досудового розслідування прокурор направила до суду лише клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо малолітньої ОСОБА_7 , при цьому, не вчиняючи ніяких дій щодо розслідування та встановлення винуватих осіб зі складу педагогічного колективу та керівництва Калинської ОЗЗСО 1-3 ступенів, що свідчить про істотне порушення прокурором кримінально-процесуальних норм, передбачених главою 38 КПК України «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх», яка регламентує, що кримінальні провадження щодо неповнолітніх є пріоритетними та повинні бути розслідувані у максимально короткі строки із встановленням всіх обставин та умов, що передували настанню кримінального правопорушення. На підставі вищевикладеного, суд вважав за необхідне клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру повернути прокурорці, яка затвердила клопотання, для усунення вказаних недоліків протягом розумного строку.

В апеляційній скарзі прокурорка ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, тому підлягає скасуванню. Вважає, що підстави для повернення клопотання прокуророві - відсутні, оскільки клопотання відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у ньому викладені фактичні обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння із зазначенням місця, часу, способу вчинення та його наслідки. Звертає увагу на те, що місцевим судом під час підготовчого судового засідання було заслухано пояснення малолітньої потерпілої, її законного представника, та малолітньої ОСОБА_7 з приводу фактичних обставин справи, однак, ст. ст. 314-315 КПК України чітко визначено, які саме дії може вчиняти суд під час проведення підготовчого судового засідання, що отримання показань осіб по суті кримінального провадження не відноситься до таких. Вважає, що судом клопотання повернуто прокурору виключно з формальних підстав, окрім того, залишено поза увагою те, що кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України, розглядається першочергово. Апелянтка також зазначає, що місцевий суд вийшов за межі своїх повноважень під час підготовчого судового засідання, констатуючи бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, яке перебувало на стадії досудового розслідування. Звертає увагу на те, що жодною особою не подавалась скарга до слідчого судді на дії чи бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні. Просить ухвалу суду скасувати, призначивши новий розгляд справи у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурорки ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурорки ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності сторони захисту та потерпілої сторони, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги те, що: сторона захисту та потерпіла сторона належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги та відомостей про поважність причин неприбуття у судове засідання сторона захисту та потерпіла сторона не подавали; від представника потерпілої сторони надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без їхньої участі; прокурорка не заперечувала щодо розгляду апеляційної скарги без участі сторони захисту та потерпілої сторони.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення в частині повернення клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру колегія суддів задовольняє з таких підстав.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт чи клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурору, якщо такі не відповідають вимогам цього Кодексу.

Частиною 1 статті 292 КПК України передбачено, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Зі змісту клопотання про застосування щодо малолітньої ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру убачається, що таке складено слідчим і затверджено прокуроркою, містить дату та місце його складання та затвердження, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості малолітньої ОСОБА_7 та її законного представника, анкетні відомості потерпілої ОСОБА_8 та її законного представника, прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурорки, виклад обставин вчинення суспільно-небезпечного діяння, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію суспільно-небезпечного діяння з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, відомості про: відсутність викривача, підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, обставин, які обтяжують покарання, витрат на залучення експерта, цивільного позову; обставини, що пом`якшують покарання; речові докази; інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати (а. к. п. 1-3, 49-53).

У матеріалах судового провадження також містяться передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України додатки - реєстр матеріалів досудового розслідування (а. к. п. 4-5, 54-57), розписка малолітньої ОСОБА_7 , законного представника ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 про отримання копій клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування (а. к. п. 58).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо малолітньої ОСОБА_7 відповідає вимогам, які визначено для такого процесуального документу, оскільки містить всі необхідні, передбачені ст. 291 КПК України відомості, у зв`язку з чим, висновки суду першої інстанції про те, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру не відповідає приписам КПК України, - визнаються необґрунтованими і такими, що не дають підстав для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що підстави для повернення клопотання прокуророві - відсутні, оскільки воно відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у ньому викладені фактичні обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння із зазначенням місця, часу, способу вчинення та його наслідки, - заслуговують на увагу.

Із вищезазначених підстав, апеляційний суд визнає безпідставними і такими, що не можуть слугувати підставами для повернення прокурору клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо малолітньої ОСОБА_7 і твердження місцевого суду про те, що у порушення вимог статті 485 КПК України, під час досудового розслідування кримінального провадження щодо неповнолітньої ОСОБА_7 , крім обставин, передбачених статтею 91 КПК України, не з`ясовано повні і всебічні відомості про особу неповнолітньої ОСОБА_7 , зокрема: її стан здоров`я та рівень розвитку, здатність правильно сприймати обставини, факти реальної дійсності, інші соціально-психологічні риси, особливості її психіки та інтелектуального рівня розвитку, а також чинники, що вплинули на її поведінку, зокрема: а) об`єктиві (соціальні) - сім`я, учбовий колектив, школа, ЗМІ, дворові компанії, спортивно-розважальні, комп`ютерні ігри; б) суб`єктивні (психологічні) темперамент, характер, рівень інтелекту, комунікативність, емоційно-вольова сфера, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності, її ставлення до вчиненого нею діяння; умови її життя та виховання; а також наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

При цьому, такими, що не свідчать про невідповідність клопотання вимогам КПК України і не дають підстав для його повернення прокурору для усунення недоліків, апеляційний суд визнає і висновки суду першої інстанції про те, що: у клопотанні при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення прокурором не зазначено обставин, що мають істотне значення у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх осіб, зокрема те, що дана подія відбулася під час навчально-освітнього процесу та не взято до уваги, що відповідальність за безпеку дітей під час навчального процесу повністю лягає на педагогічних працівників та керівництво школи, як це визначено ст. ст. 26, 54 Закону України «Про освіту»; суд констатує, що прокурором під час досудового розслідування кримінального провадження, яке тривало більше п`яти місяців, а саме з 29 вересня 2021 року, з часу внесення відомостей до ЄРДР, до моменту направлення клопотання до суду - 18 березня 2022 року, не встановлено жодної особи із педагогічних працівників чи керівництва Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів, учнями якої є малолітні ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_8 , винних у неналежному виконанні професійних чи службових обов`язків щодо охорони життя та здоров`я малолітньої потерпілої ОСОБА_8 внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило істотну шкоду її здоров`ю під час навчально-виховного процесу; у клопотанні відсутні відомості, при яких обставинах у малолітніх дітей у навчальному закладі опинилася пляшка з антисептичною рідиною, та прокурор не з`ясував обставини, на які вказується в поясненнях малолітніх учнів цього навчального закладу, зокрема, те що під час уроку в школі їх зобов`язали носити пляшки з антисептичним засобом, одна з яких, через недбалість дорослих працівників Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів, потрапила до рук малолітніх дітей, що в подальшому спричинило тяжкі наслідки для здоров`я малолітньої учениці ОСОБА_8 ; за період досудового розслідування прокурор направила до суду лише клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо малолітньої ОСОБА_7 , при цьому, не вчиняючи ніяких дій щодо розслідування та встановлення винуватих осіб зі складу педагогічного колективу та керівництва Калинівської ОЗЗСО 1-3 ступенів, що свідчить про істотне порушення прокурором кримінально-процесуальних норм, передбачених главою 38 КПК України «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх», яка регламентує, що кримінальні провадження щодо неповнолітніх є пріоритетними та повинні бути розслідувані у максимально короткі строки із встановленням всіх обставин та умов, що передували настанню кримінального правопорушення.

Крім того, слушними апеляційний суд вважає і доводи апеляційної скарги про те, що місцевим судом під час підготовчого судового засідання було заслухано пояснення малолітньої потерпілої, її законного представника, та малолітньої ОСОБА_7 з приводу фактичних обставин справи, однак, ст. ст. 314-315 КПК України чітко визначено, які саме дії може вчиняти суд під час проведення підготовчого судового засідання, і отримання показань осіб по суті кримінального провадження не відноситься до таких.

Тому, обґрунтованими є і доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд вийшов за межі своїх повноважень під час підготовчого судового засідання, констатуючи бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії досудового розслідування.

Погоджуючись із цими доводами апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання не вправі виходити за межі повноважень, наданих ст. 314 КПК України, оскільки оцінка доказів, доведеності або недоведеності вини особи, а також обґрунтованості пред`явленого обвинувачення неможлива на стадії підготовчого судового засідання, так як указані питання підлягають вирішенню безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті.

Також заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що жодною особою не подавалась скарга до слідчого судді на дії чи бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні.

При оцінці висновків суду першої інстанції, апеляційний суд вважає слушними і доводи апеляційної скарги про те, що судом клопотання повернуто прокурору виключно з формальних підстав, окрім того, залишено поза увагою те, що кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України, розглядається першочергово.

У зв`язку з цим, висновки суду першої інстанції про невідповідність клопотання про застосування щодо малолітньої ОСОБА_7 вимогам КПК України, - апеляційний суд вважає необґрунтованими та спростованими доводами апеляційної скарги, і такими, що не дають підстав для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення клопотання прокурору в ухвалі суду не вказується і таких апеляційним судом не встановлено.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що повернення клопотання із зазначених в ухвалі підстав, призведе до необґрунтованого затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обов`язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Отже, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції порушені вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про повернення прокурору клопотання про застосування щодо малолітньої ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру, у зв`язку із чим, оскаржувана ухвала як незаконна та необґрунтована підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду клопотання в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст. ст. 291, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу, яку подала прокурорка Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_6 ,задовольнити.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 квітня 2022 року, якою клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні за № 12022071160000106, внесеному 23 лютого 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно малолітньої ОСОБА_7 , за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 128 КК України, повернуто прокурору, для усунення недоліків, - скасувати, призначивши новий розгляд клопотання у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: