Рішення

від 10.04.2022 по справі 420/23462/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23462/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000005/1 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/00094 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/00096 від 02.10.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 25 листопада 2021 надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Державної митної служби України, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати повністю Рішення про коригування митної вартості товарів UА500159/2021/000005/1 від 05.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00065 від 05.09.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати повністю Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00069 від 09.09.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати повністю - Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00084 від 27.09.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати повністю - Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00094 від 01.10.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати повністю - Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00096 від 02.10.2021 року;

- стягнути на користь ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» з Одеської митниці Держмитслужби, судові витрати, що понесені ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» в обґрунтування позовних вимог зазначило, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте відповідачем, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій документів, винесені картки відмови у прийнятті митної декларації та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Позивач не погоджується із зазначеними у рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ».

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року, позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року, клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» про заміну неналежного відповідача у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000005/1 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/00094 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/00096 від 02.10.2021 року - повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року, клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» про заміну неналежного відповідача у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000005/1 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/00094 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/00096 від 02.10.2021 року задоволено частково та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а). Розгляд адміністративної справи №420/23462/21 розпочато спочатку.

20 січня 2022 року від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №4481/22).

01 лютого 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вхід. №ЕП/3512/22).

Станом на 11 квітня 2022 року будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Між ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» (Україна) та компанією TOTAL PRODUCTSEXPORT S.A. (Коста-Ріка) 14.02.2019 року було укладено Контракт №TOTAL 1402 на поставку продукції (надалі Контракт 1).

Відповідно до п.1.1 Контракту 1 Продавець зобов`язується продати, а Покупець (ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ») оплатити і прийняти товар, окремими партіями в асортименті, кількості, і за цінами вказаними в інвойсах на кожну конкретну партію поставки товару, які являються невід`ємною частиною Контракту. Інвойс може бути складений як на всю партію товару, так і на окремі товари, що входять в склад даної партії товару.

Пунктом 2.1. Контракту 1 передбачено, що ціна на товари, що постачаються, являються договірними і вказуються в інвойсах на кожну поставку товару в доларах США.

У пункті 2.5. Контракту 1 зазначено, що валютою платежів є Долар США.

Відповідно до п. 4.4.1 Контракту 1, поставки можуть відбуватися на умовах CFR, FOB, CIF.

Згідно з п. 4.12 Контракту 1, всі витрати, пов`язані з поставкою товару розподіляються між Продавцем і Покупцем відповідно до умов «Інкотермс 2010» для видів умов поставок вказаних у п. 4.4. даного контракту.

На виконання умов зазначеного вище Контракту 1 компанією TOTAL PRODUCTSEXPORT S.A. поставлено ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» товар: Банани свіжі, зелені, сорту «cavendish», врожаю 2021 року.

Для проведення митного оформлення придбаного товару декларантом (ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ») подано до Одеської митниці Держмитслужби митні декларації (МД) №500150/2021/203132 від 05.09.2021 року, №500150/2021/203278 від 08.09.2021 року, №500150/2021/204308 від 26.09.2021 року та №500150/2021/204641 від 30.09.2021 року,

Під час оформлення товару, його митна вартість у деклараціях була визначена за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів декларант (ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ») подав до Митниці документи, визначені ст.53 Митного кодексу України.

Під час здійснення митним постом «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці контролю правильності визначення митної вартості товару та перевірки документів, поданих декларантом до митниці для підтвердження митної вартості товарів за митними деклараціями (МД) №500150/2021/203132 від 05.09.2021 року, №500150/2021/203278 від 08.09.2021 року, №500150/2021/204308 від 26.09.2021 року та №500150/2021/204641 від 30.09.2021 року митним органом у Повідомленні про отримання додаткових документів було зазначено, у поданих до митного оформлення документи містять розбіжності та мають недостатньо відомостей що ускладнює перевірку складових митної вартості.

У подальшому, керуючись п.3 ст.53 МК України митниця запропонувала ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» надати протягом 10 календарних днів додаткові документи.

Декларантом було надано відповідь на повідомлення митного органу про надання додаткових документів.

При вирішенні питання розмитнення належного позивачеві імпортованого товару, не погодившись з його задекларованою вартістю, відповідач визначив її самостійно, про що Одеською митницею Держмитслужби були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000005/1 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року та №UA500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року.

У наведених рішеннях митний орган зазначив, що:

1) у документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності;

2) документи мають недостатньо відомостей, що ускладнює перевірку складових митної вартості, зокрема: у наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо таких складових вартості як:

- витрати на перевезення, навантаження та вивантаження товару до порту призначення;

- не надано страхові документи;

3) у наданих документах відсутня інформація щодо оплати, що ставить під сумнів достовірність відомостей зазначених у інвойсі.

Додатково, у рішенні №UA500150/2021/000022/1 від 27.09.2021 року відповідачем зазначено, що документи мають недостатньо відомостей, що ускладнює перевірку складових митної вартості, зокрема, у наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо таких складових вартості як витрати на маркування, пакування, вартість самої упаковки, а у рішенні №UA500150/2021/000032/1 від 01.10.2021 року відповідачем зазначено, що документи мають недостатньо відомостей, що ускладнює перевірку складових митної вартості, зокрема: у наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо таких складових вартості як: вартість, ящиків тари, у яку впаковано товар; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів; витрати на страхування (зазначається у рішенні про умови поставки DAP, про поставка відбулася відповідно до умов CFR).

На підставі рішень про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000005/1 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року та №UA500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року, відповідачем були складені картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/00094 від 01.10.2021 року та №UA500150/2021/00096 від 02.10.2021 року.

Позивач, вважаючи, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, такими, що прямо суперечать нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року (надалі по тексту МК України) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, містять невідповідності чи є такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20.03.2018 року по справі №815/4132/17, яким колегія суддів, враховуючи встановлені обставини справи погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що Товариство надало усі, передбачені Митним кодексом України, документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу, а саме - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Як було встановлено судом, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.

Проте, відповідачем, ані під час прийняття оскаржуваних рішень, ані під час розгляду справи, жодного належного та допустимого доказу, що надані декларантом документи містять розбіжності, надано не було.

В той же час, у поданих документах до митного оформлення жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.

Адже, в Контрактах вказується, що ціна на товари, що постачаються, являються договірними і вказуються в інвойсах на кожну поставку товару в доларах США, отже вартість Товару вказується в інвойсі.

У свою чергу в Інвойсах вказано загальну вартість партії Товару, вказані суми було Декларантом зазначено у поданих митному органу Митних деклараціях, отже у вказаних документах відсутні будь-які неточності або розбіжності, щодо ціни Товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що митний орган необґрунтовано вказав про наявність розбіжностей у поданих документах ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ», митний орган не вказує про виявлені розбіжності в документах, при цьому з аналізу документів вбачається, що відсутні будь-які неточності або розбіжності, щодо ціни Товару заявленої декларантом.

Щодо твердження митного органу, що подані ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» документи для митного оформлення мають недостатньо відомостей що ускладнює перевірку складових митної вартості, зокрема: у наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо таких складових вартості як: маркування, пакування, вартості самої упаковки, витрати на навантаження, страхування (відсутня інформація від перевізника щодо страхування чи не страхування вантажу) вивантаження та обробку товарів, пов`язані з їх транспортуванням на шляху до пункту призначення суд зазначає наступне.

Згідно умов, які визначені у Контрактах 1, 2, та які були надані до митного органу, зазначено наступне:

- п. 2.3. в ціну контракту включено витрати відповідно базових умов поставки (Інкотермс - 2010);

- п. 4.4. продавець постачає покупцю товар на умовах: FOB, CIF, CFR;

- п. 4.11.всі витрати пов`язані з поставкою товару розподіляються між Продавцем і Покупцем відповідно до умов «Інкотермс 2010» для видів поставок вказаних у п. 4.4. дійсного контракту;

- п. 5.3. товар повинен бути упакований та/або міститися в тарі у відповідності з вимогами Покупця, вказаним в інвойсах до даного контракту, а також вимогам, які вимагаються до упаковки та/або тари даного виду товару.

З матеріалів справи вбачається, що всі поставки за Контрактом 1 та 2 були проведені на умовах CFR (Cost and Freight Вартість та Фрахт).

У свою чергу умови CFR (Cost and Freight Вартість та Фрахт) у розумінні Правил Інкотермс 2010 встановлюють обов`язок Продавця за власний рахунок забезпечити витрати:

- прийняти ризики за псування/втрату товару до його розміщення на борту судна;

- упакувати, промаркувати, перевірити вантаж;

- привезти товар до порту відправлення з усіма необхідними документами;

- здійснити завантаження товару на судно;

- забезпечити експортне оформлення вантажу;

- зафрахтувати судно для перевезення товару (оплатити фрахт);

- сповістити покупця про прибуття судна з товаром до порту призначення.

Окрім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі Митної декларації, поданої позивачем, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Умовами зовнішньоекономічного контракту та фактичними обставинами справи підтверджуються, що товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.

Отже, при поставках товару за Контрактами 1,2 на умовах CFR у розумінні Правил Інкотермс 2010 маркування, пакування, вартості самої упаковки, витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів, пов`язані з їх транспортуванням на шляху до пункту призначення, не потребує її окремого визначення і автоматично входить до митної вартості товарів.

Крім цього, суд зазначає, що умови поставки CFR за Інкотермс-2010 не передбачають обов`язку ані продавця, ані покупця здійснювати страхування товару. Обов`язку надання документів зі страхування товару наведеними умовами поставки не передбачено. Контракт також не містить вимог щодо страхування товару.

Страхування обов`язкове тільки на умовах CIF (Cost, Insurance and Freight Вартість, Страхування і Фрахт), проте поставки відбувалися на умовах CFR.

Отже, якщо страхування не здійснювалось та орган митного контролю не може надати обґрунтованих доводів протилежного, то вимоги щодо надання страхових документів слід вважати безпідставними. Варто зазначити, що пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено необхідність подання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, лише у випадку, якщо страхування товару здійснювалося.

Отже, зі всього вищевказаного можна дійти висновок, що зауваження митного органу про відсутність у поданих ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» товаросупровідних документах інформації щодо таких складових вартості як: маркування, пакування, вартості самої упаковки, витрати на навантаження, страхування (відсутня інформація від перевізника щодо страхування чи не страхування вантажу) вивантаження та обробку товарів, пов`язані з їх транспортуванням на шляху до пункту призначення є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо посилання відповідача на відсутність у наданих документах інформації щодо оплати, що ставить під сумнів достовірність відомостей зазначених у інвойсі, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що основний метод визначення митної вартості - це визначення за ціною договору (контракту).

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як передбачено Контрактами (п. 3.1) оплата товару може проводитися, як до його фактичної поставки так і з відстрочкою платежу. Оплата по вказаній поставці ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» проводиться з відстроченням платежу.

Суд погоджується з твердження позивача, що посилання митного органу на ненадання декларантом (ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ») до митного органу інформації щодо оплати за товар є необґрунтованими та незаконними, адже документи про оплату взагалі не передбачені ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

Слід відмітити, що на момент подання митної декларації оплата товару позивачем здійснена не була, а тому платіжний документ на момент подачі митної декларації не міг бути поданий через його фактичну відсутність.

Крім того, митниця не зазначає, яким чином вказані умови оплати за товар впливають на митну вартість товару.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року по справі №815/329/17 відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Отже, умови оплати товару не змінює ніяким чином митну вартість товару.

Також, суд зазначає, ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» придбало товар за середньоринковими цінами на дату ввезення, що підтверджується висновком експерта щодо визначення ринкової вартості товару, з якого вбачається, що ринкова вартість товарів (вантажу) згідно зазначених контрактів та інвойсів в доларах США становить суму, визначену позивачем як митна вартість товарів, заявлених в митній декларації.

Крім цього, посилання відповідача на обставини щодо проведення аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби не є правовою підставою, визначеною ч.1 ст.55 МК України, для коригування митної вартості.

Відповідно до наданих роз`яснень Міністерством доходів і зборів України у листі від 07.05.2014 року №10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд чітко вказав, що така інформація має лише допоміжний інформаційний характер. Крім того, такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується аналогічного товару, а тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. При цьому було зауважено, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару (Постанова ВС від 23.10.2020 року по справі №820/3231/16).

Відтак, приведені в оскаржуваних рішеннях відповідачем відомості щодо коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, не дають підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Зважаючи на викладене, використана відповідачем інформація по ввезеним на митну територію України товарам із посиланням на відомості із бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, не може вважатись спорідненою та найбільш еквівалентною за своєю митною вартістю ціні імпортованого позивачем товару, оскільки відповідач не довів належним чином, що імпортовані позивачем товари та товари про які йдеться у базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби співпадають за номенклатурою, технічними властивостями товару та умовами поставки, датою ввезення та іншими характеристиками.

Отож, визначаючи вартість товару за другорядним методом, відповідач не навів жодних розрахунків визначеної ним митної вартості та не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі та які складові вплинули на формування зазначеної вартості.

На необхідність з`ясування вказаних обставин при прийнятті рішення про корегування митної вартості вказав Верховний суд у постановах від 23.04.2019 року у справі №810/1479/16 та від 26 лютого 2019 року у справі №808/454/18.

Таким чином, приймаючи рішення про коригування митної вартості відповідач повинен був зазначити про наявність підстав, перелічених у ч.1 ст.55 МК України та конкретно обґрунтувати і навести причини, через які заявлену позивачем митну вартість не може бути визнано за документами наданими позивачем до митного оформлення.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

У ході розгляду справи відповідач не надав жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації та не дають можливості визначити митну вартість шляхом застосування обраного декларантом основного методу за ціною договору.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000005/1 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/00094 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/00096 від 02.10.2021 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» у загальній сумі 17 357 грн. 14 коп., сплачені згідно платіжного доручення №6530 від 24 листопада 2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000005/1 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/00094 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/00096 від 02.10.2021 року задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UА500159/2021/000005/1 від 05.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, прийняті Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, прийняті Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, прийняті Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00094 від 01.10.2021 року, прийняті Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00096 від 02.10.2021 року, прийняті Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» суму сплаченого судового збору в розмірі 17 357 грн. 14 коп. (сімнадцять тисяч триста п`ятдесят сім гривень чотирнадцять копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» (вул. Каманіна, 2/2, м. Одеса, 65016, код ЄДРПОУ 39418117).

Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459).

Відповідач: Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Суддя С.О. Cтефанов