Ухвала

від 05.04.2022 по справі 451/1023/20

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

судового засідання

06 квітня 2022 рокуСправа №451/1023/20 Провадження № 2/451/49/22

Радехівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого-судді Семенишин О. З.,

за участі: секретаря судового засідання Табен Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1023/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградського міжміського бюро технічної інвентаризації», Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області, Бродівської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Лопатинська об`єднана територіальна громада про скасування права власності на будинок, визнання заповіту в частині недійсним, виключення зі складу спадкового майна,-

ВСТАНОВИВ:

3 липня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградського міжміського бюро технічної інвентаризації», Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області, Бродівської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Лопатинська об`єднана територіальна громада про скасування права власності на будинок, визнання заповіту в частині недійсним, виключення зі складу спадкового майна.

03.07.2020 автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.18).

В позовній заяві зазначає, що він законно проживає в частині будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Факт його законного вселення та проживання підтверджується довідкою Лопатинської селищної ради від 08.10.2003 року №1268, а саме: «До будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , який повернено реабілітованим і дано на праві свідоцтва по спадщині по ОСОБА_5 , є прибудована в 1948-1952 рр. райпобуткомбінатом / запис проведено зі свідчень ОСОБА_6 . У зв`язку з ліквідацією в 1982 році Лопатинського району був ліквідований райпобуткомбінат і звільнені приміщення в вищезгаданому будинку дані під житло. До 26.12.1983 р. там проживали громадяни селища, які виїхали або померли. А 26.12.1983 року згідно рішення виконкому Лопатинської селищної ради був виданий ордер на вселення в квартиру сім`ї ОСОБА_7 . На даний час на цій жилій площі зареєстровані і проживають, дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_8 і його дочка з сім`єю, яка складається з трьох чоловік: зять, ОСОБА_9 - без реєстрації, дочка, ОСОБА_10 , внук, ОСОБА_3 . Факт законного вселення та підстава вселення стверджується ордером №246/83 серія без серії від 26 грудня 1983 року, виданий громадянину ОСОБА_7 на сім`ю з 4-х чоловік: ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , на право зайняття двокімнатної квартири загальною жилою площею 30.6 м.кв. будинку АДРЕСА_1 . Ордер видано на підставі рішення виконкому Лопатинської селищної ради народних депутатів від 26 грудня 1983 року. Таким чином, в їхньої сім`ї виникло законне право проживати в даній квартирі та здійснити приватизацію, належної їм квартири.

В той же час заявлено позов про виселення від 15 січня 2019 року, з якого позивачу стало відомо, що право власності на будинок в цілому належить ОСОБА_4 , як спадкоємиці ОСОБА_5 , яка набула право власності на будинок в цілому.

В рішенні Радехівського районного суду Львівської області від 12 листопада 1996 року зазначається, що судом розглянуто справу за позовом ОСОБА_5 про встановлення права власності на будинковолодіння, але не зазначається до кого було заявлено позов, чи хто є заінтересованою особою, якщо припускати, що провадження відбулось в окремому провадженні. В виписці з рішення зазначається: «Позов задоволити. Визнати за ОСОБА_5 право власності на будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 ». Не менш дивним є сам факт вчинення державної реєстрації БТІ права власності на будинковолодіння, яке зазначило, що право власності встановлюється на підставі рішення Радехівського районного суду Львівської області від 12.11.1996 р. про встановлення права власності на будинок в цілому і це при тому, що судове рішення відсутнє, а в наданій виписці не зазначається, що суд визнав право власності на будинок в цілому. Прийняття судового рішення та державна реєстрація права власності була здійснені без участі осіб, які законно проживали та проживають в будинку та без дослідження самого факту, що будинок значно збільшився в площі, в порівнянні з первинним станом, а всі добудови, які вчинялись, здійснювались за кошти держави, зокрема не було враховано, що в первинному стані будинок був одноповерховим, а за рахунок добудов станом на 1997 рік, даний будинок вже є двоповерховим. Таким чином реєстрація права власності в кадастровій книзі за №693 від 20.03.1997 року, здійснена БТІ та ЕО є незаконною.

Відповідно до рішення виконкому Лопатинської райради депутатів трудящих №880 від 27 липня 1953 року було вирішено затвердити технічну документацію на будівництво добудування двоповерхового дома для розширення цехів Райпромкомбінату в сумі 43763 крб. 41 коп. Відповідно до рішення виконкому Лопатинської районної ради депутатів трудящих №220 від 9 серпня 1957 року «Про визнання права власності на будинковолодіння за організаціями та підприємствами в селищі Лопатим було вирішено визнати право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 . Вже станом па 1982 рік відповідно до Акту огляду жилого дому №9 від 04.03.1982 року число поверхів в даному буднику було 2 з загальною площею 170 м2.

Відповідно до свідоцтва про право па спадщину за заповітом від 7 вересня 2017 року: «Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Будинок позначений в плані літерою «А» та цифрою №2, матеріал стін - цегла, а в цілому складається з восьми житлових кімнат, житловою площею 103,4 кв.м., та чотирьох кухонь. Загальна площа будинку складає 204,9 кв.м. До будинку відносяться такі господарські будівлі: сарай - «Б», сарай «В», сарай «Г», сарай «Д». Зазначений житловий будинок належав, спадкодавцю на підставі виписки з рішення Радехівського районного суду Львівської області від 12 листопада 1996 року, зареєстрованої 20 березня 1997 року Червоноградським міжміським бюро технічної інвентаризації, записано в реєстрову книгу №693 (дублікат реєстраційного посвідчення видано Червоноградським міжміським бюро технічної інвентаризації 15.07.2016 року).

Згідно висновку про реєстрацію домоволодіння від 09.07.1957 №4 право власності на будинок зареєстровано за Райпромкомбінатом згідно рішення Лопатинської районної ради депутатів трудящих від 9 серпня 1957 року. Райпромкомбінат проводив будівельні роботи і, слід зазначити, що відповідно до рішення виконавчого комітету Лопатинської селищної ради від 29 вересня 1976 року №92 було затверджено реєстр №1 від 27.07.1978 р. на будинок, належний Лопатинській селищній раді народних депутатів по вул. Заводській, 9, а результат даних робіт було відображено у Зведеному акті за 1982 рік.

Таким чином, з позиції сторони позивача, майно набуте спадкодавцем у власність ОСОБА_5 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 - набуте всупереч цивільного кодексу та актів цивільного законодавства, на підставі судового рішення, якого не існує, а реєстрація власності в Червоноградському БТІ та видача як реєстраційного посвідчення так і дубліката реєстраційного посвідчення - вчинені на підставі неіснуючого судового рішення. На підставі наведеного, вважає, що зі складу спадщини необхідно виключити майно набуте на підставі неіснуючого судового рішення, а заповіт в цій частині - визнати недійсним.

Фактично ОСОБА_5 незаконно, без будь-яких правових підстав зареєструвала за собою право власності на житло, яке ніколи не перебувало в її володінні, яке вона не створювала та на момент реєстрації права власності - в даному житлі законно проживали інші люди, які вселились на підставі ордеру. Якщо навіть теоретично припускати, що ОСОБА_5 , повернула своє майно, з якого вона була виселена, то навіть тоді вона не могла претендувати на кімнати другого поверху, які були добудовані вже після її виселення державним підприємством.

Позивач відзначає, що дублікат реєстраційного посвідчення виданий незаконно, оскільки відсутній оригінал реєстраційного посвідчення. Так в матеріалах інвентаризаційної справи міститься «Заключение о регистрации дома» від 20.03.1997 року, виданий на підставі п. 22 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила свою чинність ще 01.01.1996 року. Звертає увагу на наявне в матеріалах інвентаризаційної справи заключення про реєстрацію дому від 20.03.1997, яке складене на бланку документа, що станом на 01.01.1996 року вже втратив чинність, як і інструкція від 31.01.1966 року, яка також станом на 01.01.1996 року втратила чинність. Враховуючи викладене, видача дублікату реєстраційного посвідчення від 20 березня 1997 року, що було здійснено 15.07.2016 року є протиправною, оскільки дублікат мав видаватись на підставі існуючого документа, а даний дублікат було знову ж таки видано на підставі документу, якого не існує.

Відповідно до п. 10-14 Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям від 24 червня 1991 року №48: «Комісії визначають склад майна, яке підлягає поверненню реабілітованому, і встановлюють його вартість на підставі документів про вилучення і реалізацію майна, одержуваних з архівів та інших установ. Спадкоємцям реабілітованих повертається майно або відшкодовується його вартість при поданні свідоцтв про право на спадщину. Не підлягають поверненню (компенсації) будівлі та інше майно, що було націоналізовано (муніципалізовано) на підставі відповідних нормативних актів. Вилучені будівлі та інше майно (якщо будинок не зайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель і майна. Майно реабілітованим повертають державні органи, підприємства та організації незалежно від форм власності (у тому числі колективні сільськогосподарські підприємства), об`єднання громадян або їхні правонаступники, громадяни чи їхні спадкоємці, яким майно первинно було передано безкоштовно. Якщо майно не збереглося, його вартість компенсується тими підприємствами й організаціями, які першими одержали це майно, або їхніми правонаступниками. В інших випадках відшкодування вартості майна провалиться за рахунок коштів місцевого бюджету».

Відповідно до ст. 5 Закону України: «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» : «Вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна».

Таким чином, на думку позивача, наявні очевидні порушення норм законодавства, зокрема цивільного, а саме зайняті приміщення, більше того приміщення, які були добудовані і апріорі не могли ввійти в акт опису вилученого майна - нібито були визнані на праві власності за ОСОБА_5 .

Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 20.03.1997 року, за №693; визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 від 11 червня 1997 року, виданий Радехівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за №1137/97 в частині майна, а саме будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 7 вересня 2017 року, одержаного спадкоємцем майна гр. ОСОБА_5 , 1931 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , спадкова справа №38/2015, зареєстрованого в реєстрі за №1617 в частині майна, а саме будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ; виключити зі складу спадкової маси, залишеної після смерті ОСОБА_5 - майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , судові витрати покласти на сторону відповідача (а.с.2-5 зворот).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

5 травня 2021 року представник позивача подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, яке підтримав у судовому засіданні 6 квітня 2022 року (а.с.57-58).

Свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суду показав, що маленьким з матір`ю неодноразово приходив до батька ОСОБА_14 , 1916 року народження, який помер у 1985 році, в будинок за адресою АДРЕСА_1 , де з одного боку знаходилась батькова шевська майстерня, в якій працювало пятнадцять працівників, якої він був завідувачем, та з другого боку столярний цех. В будинку був сквозний прохід, сходів на другий поверх не було. Згодом такі сходи появилися на другий поверх, коли саме повідомити не може. Коли приходив до батька будинок був одноповерховий цегляний будинок без щекатурки, коли став двоповерховий не пригадує. В цьому будинку на другому поверсі проживав його колега ОСОБА_15 , з якого часу не знає. Чи в цьому будинку жили люди і як давно, повідомити суду не може. Ходив у будинок у 1960-1963 роках, коли появилися сходи на другий поверх сказати не може, десь у 1970 роках, батькової шевської майстерні уже не було з 1965 року, їх переселили в інше місце. В даний час там знаходиться двоповерховий будинок пощекатурений, який ззовні відрізняється від одноповерхового будинку, який був цегляним ззовні. Років конкретних добудови другого поверху не пригадує.

В судовому засіданні ОСОБА_1 клопотання підтримав, звертав увагу суду на те, що ОСОБА_5 , яка стала власницею будинку в АДРЕСА_1 як реабілітована, проте ніхто її не реабілітовував, цей будинок належав іншій особі. Справи як і самого рішення за 1996 рік, на підставі якого вона стала власницею будинку, немає. Вказаний будинок згідно довідки №1268 від 8.10.2003 року добудовувався райпобуткомбінатом і був наданий ордер на вселення в квартиру сім`ю ОСОБА_16 згідно рішення Лопатинської селищної ради від 26.12.1983 року. Рішенням Лопатинської райради народних депутатів від 27.07.1953 року затверджено технічну документацію на будівництво добудування двохповерхового будинку для розширення цехів Райпромкомбінату. 9.08.1957 року було заключення про реєстрацію будинку на АДРЕСА_1 , який складався з одного поверху за Райпромкомбінатом на підставі рішення Лопатинського райради від 9.08.1957 року. Свідок в судовому засіданні підтвердив, що вказаний будинок був одноповерховим цегляним, згодом став двоповерховим пощукатуреним, який складається із восьми квартир, одній із яких позивач проживав на другому поверсі на підставі ордеру про вселення. Відповідно до ст.5 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» особам поверталося майно рівноцінне вилученому проте спірний будинок був збільшений за рахунок Лопатинського райкомбінату за державні кошти, тому якщо і й підлягало поверненню реабілітованій ОСОБА_5 майно, то рівноцінне вилученому. Просив задовольнити клопотання про призначення експертизи, оскільки не мав можливості такі провести до початку судового розгляду, так як у квартирах проживають інші особи, а позивач має доступ лише до своєї квартири.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила. Вважає, що відсутні підстави для призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, оскільки позивач не був позбавлений можливості таку провести до початку судового розгляду самостійно та подати суду відповідно доказ. Такий вид експертизи буде проводитись на протязі року, тому, на її думку, вбачається зловживання правом з боку представника позивача. Вимоги позивача є безпідставними, оскільки державна реєстрація проводилась на підставі рішення Радехівського районного суду Львівської області за 1996 рік. Якщо і в даному випадку порушено право позивача, то з цим позовом мало звертатись Лопатинське ОТГ, а не позивач. Вказаний будинок перебував у користуванні позивача, тому провести експертизу було можливим самостійно. Просила відмовити в задоволенні експертизи, оскільки свідок, який допитувався в судовому засіданні не підтвердив конкретних даних, які б свідчили про необхідність призначення експертизи.

Представник відповідача Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградського міжміського бюро технічної інвентаризації» надіслав до суду відзив на позовну заяву (а.с.29-31), а також лист, в якому просить розгляд справи проводити без їх участі (а.с.72).

Представник відповідача Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області подав до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.151).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Лопатинської об`єднаної територіальної громади подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без участі Лопатинської селищної ради (а.с.153).

У розумінні вимог частини 1, 3, 4, 5 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до частини 1, 3, 5 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно ч.2 ст.5 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна. Не підлягають поверненню (компенсації) будівлі та інше майно, що було націоналізовано (муніципалізовано) на підставі відповідних нормативних актів. Заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з моменту набрання чинності цим Законом або з дня одержання особою довідки про реабілітацію згідно з цим Законом.

Суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонам (ст..ст.10,11 ЦПК України).

Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень статей 3,4,11,27,31 ЦПК України право визначати предмет, підставу позову і спосіб захисту порушеного права належить позивачеві.

Враховуючи, що спір йде про квартиру АДРЕСА_2 ( в даний час Червоноградського району) Львівської області, в яку сімя ОСОБА_7 була вселена на підставі ордеру у 1983 році, де проживає позивач (онук ОСОБА_16 ), а будинок в цілому перейшов у власність ОСОБА_5 -матері відповідача в 1996 році на підставі рішення суду, хоч на той час він вже був зайнятий іншими особами, також з врахуванням тверджень позивача про збільшення площі вказаного будинку, рішення виконкому Лопатинської райради депутатів трудящих Львівської області від 27.07.1953 року, яким затверджено технічну документацію на будівництво добудування двохповерхового будинку для розширення цехів, показів свідка, з метою встановлення всіх обставин по справі, суд вважає, що необхідно призначити судову будівельно-технічну експертизу, оскільки для встановлення визначених питань необхідні спеціальні знання, та проведення такої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 54.

Згідно із п. 5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Оскільки для проведення судової експертизи потрібний тривалий період, експертиза буде проводитись поза межами суду, тому суд вважає, що провадження у справі на час проведення експертизи необхідно зупинити, на підставі п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 103,104,105, 223, 240, 247, 252,253,258-261,353 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання представника позивача задовольнити.

Призначити у справі №451/1023/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградського міжміського бюро технічної інвентаризації», Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області, Бродівської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Лопатинська об`єднана територіальна громада про скасування права власності на будинок, визнання заповіту в частині недійсним, виключення зі складу спадкового майна судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- який перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт з добудови другого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_1 ?

- який період початку та завершення добудови другого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_1 ?

- яка вартість фактично виконаних робіт з добудови другого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_1 ?

- який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, добудова другого поверху) фактично виконаний на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 ?

- який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об`єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) за адресою: АДРЕСА_1 .

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Надати у розпорядження експерту матеріали справи.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Судову експертизу провести за рахунок позивача ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Семенишин О. З.

Повний текст ухвали суду виготовлено 11 квітня 2022 року.