Постанова

від 10.03.2022 по справі 924/133/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2022 року Справа № 924/133/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

прокурора - не з`явився

позивача - не з`явився

відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" - не з`явився

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" - не з`явився

третіх осіб - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд"

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 р. ухваленого суддею Вибодовським О.Д., повний текст складений 18.12.2020 р.

у справі № 924/133/20

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача :

ОСОБА_1

ОСОБА_2

про витребування земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 р. у справі № 924/133/20 позов задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада), що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 23.12.2016 р. № 22-34134-СГ.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 р. у справі № 924/133/20 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позов у.Відповідач вважає рішення таким, що ухвалене за неповного з`ясування судом усіх обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відповідно до норм ст. 15-1, ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України, підпункту 13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру № 308 від 17.11.2016 р. Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області з 01.01.2013 р. розпоряджається на території Хмельницької області землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. Посилається на п.1, 3, 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру і доводить, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області мало право самостійно звертатися до суду з позовом, предметом якого є вимоги, заявлені у даній справі, оскільки є органом виконавчої влади, через який держава Україна реалізовує своє право державної власності на спірні земельні ділянки.

Стверджує, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду і відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Звертає увагу на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року в справі № 819/198/17, від 27.05.2020 р. у справі № 819/478/17 і зазначає, що позовна заява підписана заступником прокурора Хмельницької області, без долучення до позовної заяви документів, які підтверджують його повноваження, є порушенням ч. 2 ст. 162 ГПК України.

Також доводить, що арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 КПК України.

Пояснює, що згідно ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 21.03.2018 р. земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119 перебуває під арештом в межах кримінального провадження №42017240000000195 як речовий доказ. З огляду на наявність накладеного в рамках кримінального провадження чинного арешту на земельні ділянки, в які, входить спірне у даній справі майно, враховуючи, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про витребування майна з незаконного володіння відповідача і аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справі № 914/1671/17.

Стверджує про відсутність витребовуваної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Вважає, що з огляду на відсутність витребовуваної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та накладення арешту ухвалою суду від 21.03.2018 р. у справі № 686/4632/18 у Господарського суду Хмельницької області були відсутні підстави для витребування у ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119 загальною площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-ГІодільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 23.12.2016 р. № 22-34134-СГ ОСОБА_1 .

На підставі викладеного просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 р. по справі № 924/133/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області в повному обсязі.

Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури подав суду відзив, у якому зазначає, що вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, необгрунтованими, у зв`язку з чим сарга підлягає залишенню без задоволення.

Посилається на ст. 131-1 Конституції України, ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» і доводить, що прокурор перед поданням позову дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», про що ґрунтовно зазначено в позовній заяві та досліджено судом під час розгляду справи.

Зокрема, порушення інтересів держави в даному випадку обґрунтовано тим, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності вибула з власності держави внаслідок порушення чинного законодавства, а ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області упродовж тривалого часу не вживає заходи щодо повернення її у власність держави. Позов пред`явлено прокуратурою з огляду на позицію Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області під час розгляду цивільної справи № 676/84/19 (щодо визнання недійсним наказу від 23.12.2016 р. № 22-34134-СГ), відповідно до якої ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області заперечувало проти позову та не визнало порушень закону при передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Окрім того, прокуратурою Хмельницької області перед пред`явленням позову на адресу ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області надіслано лист про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Стверджує, що прокурором у спірних правовідносинах пред`явлено позов у порядку здійснення представництва інтересів держави в суді на підставі ст. 23, 24 Закону України від «Про прокуратуру», і заступник прокурора області наділений повноваженнями на підписання такої позовної заяви та подання її до суду - безпосередньо на підставі наведених норм Закону. Додаткове підтвердження таких повноважень законом не передбачено.

Звертає увагу, що відповідач лише в апеляційній скарзі звернув увагу на ту обставину, що перебування під арештом земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119 є перешкодою для витребування спірної ділянки, тоді на вказану обставину як на підставу своїх заперечень проти позову на стадії судового розгляду в суді першої інстанції не зазначав.

З посиланням на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 р. у справі №461/233/17-ц, від 15.05.2018 у справі № 335/12096/15-ц доводить, що арешт, накладений у кримінальному провадженні №42017240000000195 за ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 р. на спірну земельну ділянку, не перешкоджає господарському суду прийняти рішення про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119 загальною площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада) та була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 23.12.2016 р. № 22-34134-СГ.

На підставі викладеного просить залишити апеляційну скаргу представника відповідача ТОВ «Агро-Еко-Граунд» без задоволення, а судове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 р. без змін.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало до суду відзив, у якому зазначає, що скарга не підлягає задоволенню.

Вважає, що позовну заяву у справі № 924/133/20 подано прокурором з дотриманням вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і в матеріалах справи містяться докази, які підтверджують, що Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області не вживались заходи щодо повернення з незаконного володіння відповідачів спірних земельних ділянок. Також прокуратурою Хмельницької області перед пред`явленням позову у справі на адресу Головного управління було надіслано лист про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області.

Як вбачається із позовної заяви, звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді та визначив, в чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Щодо тверджень скаржника про те, що у господарського суду були відсутні підстави для витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119 до моменту вирішення питання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017240000000195 зазначає, що предметом позову вказаної справи є витребування майна з чужого незаконного володіння, а тому, арешт не перешкоджає суду дослідити обставини справи, обґрунтованість позовних вимог та їх вирішення по суті прийняти рішення про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119.

Стверджує, що існуючим становищем, за якого спірні земельні ділянки перебувають у власності та користуванні відповідачів, порушується право власності держави, внаслідок чого вона, в особі органу, уповноваженого здійснювати права власника, позбавлена змоги вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений прокурором спосіб шляхом задоволення позовних вимог. На підставі викладеного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЕКО-ГРАУНД» подало до суду письмові пояснення щодо обставин, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, у яких доводить, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не належить розпорядження землями сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств.

Звертає увагу, що слідчим управлінням ГУ НП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017240000000195 від 13.09.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 1, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 16.11.2017 р. (провадження №11-с/792/461/17) та ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 р. накладено арешт майна у кримінальному провадженні № 42017240000000195.

Стверджує, що земельні ділянки перебувають у постійному користуванні Державного підприємства Радгосп «Колодіївський» згідно з Державним актом на право постійного користування землею, серії ІІ - ХМ № 000218, що підтверджується відомостями зазначеними в ухвалах слідчого судді Баєва С.М. Від 15.10.2020 р. у провадженні 1-кс/686/12531/20 у справі № 686/2161/18, в якій зазначено, що начальник відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Хмельницькій області Івашко С.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про передачу на відповідальне зберігання речових доказів в межах кримінального провадження №42017240000000195, а саме земельних ділянок з незавершеним виробництвом згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії ІІ - ХМ № 000218, виданого Державному підприємству Радгосп «Колодіївський» про надання йому в постійне користування 1957,8 га для ведення сільського господарства на території Колодіївської сільської ради до вирішення справи по суті. Зазначає, що спірні земельні ділянки перебували на підставі державного акту на право постійного користування у ДП Радгосп «Колодіївський» та відповідне право користування земельними ділянками не припинялося, земельні ділянки не вилучалася у порядку ч. 5 ст. 149 ЗК України.

Вважає, що за наведених обставин прокурором не доведено підстави для витребування спірних земельних ділянок саме на користь ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, адже у ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області були відсутні повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками на момент прийняття спірних наказів про передачу земельних ділянок у власність фізичним особам.

Просить суд врахувати пояснення при розгляді справи № 924/133/20.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 р. у справі № 924/133/20 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство радгосп "Колодіївський" (код ЄДРПОУ 22779099, 32398, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, село Колодіївка). Державне підприємство радгосп "Колодіївський" відзиву на апеляційну скаргу не подало, не забезпечило явку представників у судове засідання, тоді як було повідомлене судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с.95 у т.2/.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відзиви на апеляційну скаргу не подали.

В судове засідання 11.03.2022 р. представники учасників справи не з`явились. Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені судом в установленому порядку, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та поштовим поверненням /а.с. 263-271 у т.2/.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачу ТОВ "Зарус-Інвест" поштова кореспонденція була надіслала як на адресу, наявну у матеріалах справи - вул. Мала Житомирська, 9-Б, м. Київ, 01001, так і на іншу адресу, яка зазначена у ЄДРПОУ станом на час перегляду справи та ухвалення постанови - 03057, місто Київ, вул. Довженка Олександра (Шевченківський р-н), будинок 18. Також, апеляційним судом поштова кореспонденція була надіслала як на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" наявну у матеріалах справи - вул. Центральна, 7, с.Колодіївка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, 32398, так і на іншу адресу, що зазначена у ЄДРПОУ станом на час ухвалення постанови - 08130, АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 110. Таким чином, судом вжито необхідних заходів до повідомлення учасників про дату і час розгляду справи. Натомість і сторони, добросовісно користуючись своїми процесуальними правами, не позбавлені можливості одержати інформацію про відоме ім провадження та вжити заходів до забезпечення участі представників в судових засіданнях.

У попередніх судових засіданнях представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" підтримав доводи апеляційної скарги. Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2016 р. № 22-34134-СГ за заявою ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6822484100:02:003:0119. Змінено вид цільового призначення земельної ділянки з "для ведення фермерського господарства" на "для ведення особистого селянського господарства"; надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 66822484100:02:003:0119 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада) /а.с. 33 у т.1/.

На підставі зазначеного наказу 19.01.2017 р. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.06.2017 р. № 2239 право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 припинено та зареєстровано за ОСОБА_2

ОСОБА_2 передано вказану земельну ділянку до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРУС-ІНВЕСТ» (акт приймання-приймання передачі майна від 13.03.2018 р.), право власності ТОВ «ЗАРУС-ІНВЕСТ» зареєстровано 17.03.2018 р.

На даний час земельна ділянка із кадастровим номером 6822484100:02:003:0119 на підставі договору оренди землі від 20.03.2018 р. перебуває в оренді ТзОВ «Агро-Еко-Граунд» код ЄДРПОУ 40738781, про що свідчить рішення державного реєстратора КҐІ «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 21.03.2018р., індексний номер 40235415, номер запису про інше речове право 25368056. Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 198766436 від 03.02.2020 р. /а.с.24-26 у т.1/.

Судом встановлено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.04.2016 р. № 22-9518-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 01.06.2016 р.) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825887600:02:019:0142) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Соснівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 05.07.2019 р. у справі № 676/84/19, яке набрало законної сили 08.08.2019 р., задоволено позов прокуратури Хмельницької області та визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2016 р. №22-34134-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0119) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, та передано її у власність /а.с.22 у т.1/.

Рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 всупереч нормам ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області для отримання спірної земельної ділянки не повідомив, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0119), яка знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради (Китайгородської об`єднаної територіальної громади) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Враховуючи наведені обставини, заступник прокурора Хмельницької області звернувся з позовом про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада), що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 23.12.2016 р. № 22-34134-СГ.

Господарський суд Хмельницької області відповідно до оскаржуваного рішення задоволив позовні вимоги, і колегія суддів погоджується з таким рішення суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутності такого органу.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Матеріалами справи підтверджено, що заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з листом від 24.01.2020 р., в якому повідомив про виявлені факти неправомірного вибуття із державної власності земельних ділянок шляхом повторного протиправного використання окремими громадянами механізму реалізації права на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та про подальше відчуження земельних ділянок і просив повідомити про заходи, які вжито Управлінням для захисту державних інтересів у цих правовідносинах.

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 29.01.2020 р. повідомило про невизначеність категорії позовів, що пред`являються Держгеокадастром, про витрати коштів, виділених на сплату судового збору, на справи, де управління є відповідачем, та зауваживши про трирічний строк позовної давності для позовів про витребування земельних ділянок.

Згідно з абзацом 4 статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 25-1 пункту 4 Положення).

Наведеним підтверджуються, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та пункту 5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Наведені норми визначають, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області заходів щодо захисту інтересів держави шляхом витребування спірних земельних ділянок в судовому порядку за умови обізнаності Управління про наявність відповідних порушень, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з Управлінням, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з позовами про витребування земельних ділянок на користь держави.

При цьому підтвердженням дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, до суду наданий лист заступника прокурора Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24.01.2020 р. про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до суду із відповідними позовними заявами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів з огляду на встановлені обставини та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 та Верховного Суду від 16.08.2021 р. у справі № 910/21377/17, встановила, що зверненню прокурора з позовом у цій справі № 924/133/20 передувало відповідне листування з Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області згідно з ч.ч. 3,4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", а тому, враховуючи звернення прокурора до компетентного органу та нездійснення Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із відповідним позовом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про підтвердження прокурором підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Оцінюючи доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", що позовні заяви підписані заступником прокурора Хмельницької області за відсутності документів, які підтверджують його повноваження на вчинення таких дій, колегією суддів враховується, що відповідно до ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Враховуючи, що позовні заяви у справі підписані заступником прокурора Хмельницької області в межах наданої чинним законодавством компетенції, колегією суддів відхиляються доводи відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" про їх підписання неуповноваженою особою.

Щодо суті позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно із частиною 1 статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі. Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно. Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Отже, рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 05.07.2019 р. № 676/84/19, яке набрало законної сили, встановлено, що гр. ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про отримання спірної земельної ділянки надав недостовірну інформацію про те, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Отже, земельна ділянка 2,00га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0119, що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада), вибула із земель запасу державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи також вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.06.2017 р. № 2239 право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 припинено та зареєстровано за ОСОБА_2

ОСОБА_2 передав вказану земельну ділянку до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРУС-ІНВЕСТ» згідно з актом приймання-приймання передачі майна від 13.03.2018 р., і право власності ТОВ «ЗАРУС-ІНВЕСТ» зареєстровано 17.03.2018 р.

На даний час земельна ділянка із кадастровим номером 6822484100:02:003:0119 на підставі договору оренди землі від 20.03.2018 р. перебуває в оренді ТзОВ «Агро-Еко-Граунд» (код ЄДРПОУ 40738781), що підтверджено рішенням державного реєстратора КҐІ «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 21.03.2018р., індексний номер 40235415, номер запису про інше речове право 25368056.

Вказане підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 198766436 від 03.02.2020 р.

Таким чином земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 6822484100:02:003:0119, яка знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради (Китайгородської об`єднаної територіальної громади) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок, повноваження якого здійснює Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Відповідно до норм статей 387 і 388 ЦК України власник вправі витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не є ефективним способом захисту права власника оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право (п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №910/1809/18).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 р. у справі № 183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Також колегія суддів бере до уваги, що право оренди - це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Орендар як володілець і користувач земельною ділянкою фактично утримує її у себе. Отже, в порядку віндикаційного позову власник має право витребувати земельну ділянку від її орендаря, який набув це право на підставі укладеного з добросовісним набувачем договору оренди.

Таким чином у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" існує безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, а його дії з утримання земельних ділянок призводять до порушення майнових прав держави.

Судова колегія також вважає за необхідне звернути увагу на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц :

95. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

96. Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

97. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно обтяжень"). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Як зазначено вище, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Щодо тверджень скаржника про те, що у господарського суду були відсутні підстави для витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119 до моменту вирішення питання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017240000000195 колегія суддів зазначає, що предметом позову вказаної справи є витребування майна з чужого незаконного володіння, а тому, незалежно від установлення досудовим розслідуванням та судом фактів вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, у кримінальній справі не будуть вирішені питання що стосуються підстав, заявлених у господарській справі позовних вимог. Крім того, наявність спору між сторонами в даній справі не виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими обґрунтовані вимоги позивача.

Судова колегія з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що у справі № 914/1671/17 Верховний Суд виходив з того, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості скасування арештів на майно, накладених в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки скасування арешту майна, яке застосовано в межах кримінального провадження, здійснюється лише в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 р. у справі № 686/4632/18, серед іншого, клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП в Хмельницькій області, погодженого з прокурором прокуратури Хмельницької області, про накладення арешту на земельні ділянки задоволено.

Такий арешт не перешкоджає суду дослідити обставини справи та розглянути позовні вимоги по суті з прийняттям рішення про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119 загальною площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що були передані ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 23.16.2016 р. № 22- 34134-СГ.

Окрім того, спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України та завершеного у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Спосіб, у який земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0119 вибула із власності держави та наявність інших проваджень, в тому числі і в господарських судах, як зазначено вище свідчать про ряд послідовних дій щодо отримання у приватну власність з державної власності земельних ділянок, з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення таких земельних ділянок (об`єднання та поділ земельних ділянок з метою присвоєння нових кадастрових номерів, зміна їх конфігурації). Суд апеляційної інстанції зазначає, що такий арешт був накладений за клопотанням слідчого, яке погоджено з прокурором, з метою захистити інтереси держави, запобігти подальшому відчуженню таких земельних ділянок.

Отже, в даному випадку колегія суддів дійшла висновку, що такий арешт не є перешкодою в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки, оскільки, як і накладений в межах кримінального провадження арешт, так і позов в цій господарській справі, направлені на захист інтересів держави, порушенні внаслідок вибуття з її власності земельної ділянки, поза її волею.

Такі висновки узгоджуються з правовими позиціями у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.12.2021 р. у справі № 924/454/20 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк" про витребування земельних ділянок.

Посилання ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на неприпустимість витребування майна із володіння добросовісного набувача, оскільки позбавлення ТОВ "Зарус-Інвест" права власності на спірну земельну ділянку є незаконним втручанням у мирне володіння майном та прямим порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції також не беруться до уваги апеляційним судом, враховуючи наступне.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Отже, право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель сільськогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з власності держави становить пропорційне втручання у право власності ТОВ "Зарус-Інвест" з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 р. у справі № 924/133/20 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 р. у справі № 924/133/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 924/133/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 11.04.2022 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.