ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/133/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,
здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 (судді: Маціщук А. В.- головуючий, Гудак А. В., Петухов М. Г.) у справі
за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
до: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 ,
про витребування земельної ділянки.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У лютому 2020 року заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" (далі - ТОВ "Зарус-Інвест"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (далі - ТОВ "Агро-Еко-Граунд") про витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки, кадастровий номер 6822484100:02:003:0119, загальною площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада), яку було передано ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 23.12.2016 № 22-34134-СГ .
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 05.07.2019 у справі № 676/84/19 визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 23.12.2016 №22-34134-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, витребування якої є предметом цього спору. В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.06.2017 № 2239 спірну земельну ділянку відчужено ОСОБА_2 , яким її передано до статутного капіталу ТОВ "Зарус-Інвест" (право власності зареєстровано 17.03.2018), а останнім - в оренду ТОВ "Агро-Еко-Граунд" .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ "Агро-Еко-Граунд" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
5. 05.03.2021 на електронну адресу суду від ТОВ "Агро-Еко-Граунд" надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до завершення розгляду Верховним Судом справи № 924/454/20 та Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.
6. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) клопотання ТОВ "Агро-Еко-Граунд" задоволено частково, зупинено провадження у справі № 924/133/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.
7. Ухвалу мотивовано тим, що справа № 910/18647/19 прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки Верховний Суд дійшов висновку, що існує виключна правова проблема, пов`язана із тлумаченням норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та закону щодо правових підстав для передачі майна (земельної ділянки), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, і вирішення цієї проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
8. Водночас одним із доводів апеляційної скарги є накладений у кримінальному провадженні арешт на земельну ділянку, яка витребовується, і такий арешт є чинним на час пред`явлення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України.
11. Прокурор вважає, що апеляційний господарський суд, зупиняючи апеляційне провадження у справі № 924/133/20 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19, належним чином не обґрунтував підстави такого зупинення, не проаналізував предмети та підстави позовів у цих справах, не навів обставини на підтвердження висновку про те, що наявність спору у справі про відчуження Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) майна, на яке накладено арешт в межах кримінального провадження, виключає можливість на підставі наявних доказів розглянути справу № 924/133/20.
12. При цьому скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 910/11236/19 щодо необхідності зазначення обґрунтування стосовно зупинення провадження у справі та неможливості розгляду справи за наявними доказами.
13. Посилаючись на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18 прокурор вважає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду та перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
14. У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області просить касаційну скаргу прокурора задовольнити, оскільки вважає, що правовідносини у справах № 924/133/20 та № 910/18647/19 не є подібними, а виключна правова проблема, яка має бути вирішена Великою Палатою Верховного Суду, пов`язана з реалізацією Національним агентством повноважень щодо реалізації майна (активів) під час чинного арешту у кримінальному провадженні.
15. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 ГПК України, не скористалися.
Позиція Верховного Суду
16. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
18. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, прокурор посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України.
19. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
20. Підставою для звернення із касаційною скаргою стала незгода скаржника із зупиненням апеляційного провадження у цій справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.
21. Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
22. Статтями 227, 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
23. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
24. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
25. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 також зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
26. Водночас для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (стаття 114 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі № 910/15707/17.
27. Предметом спору у справі № 924/133/20 є витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки.
28. При цьому, звертаючись до господарського суду з позовом, заступник прокурора Хмельницької області позовні вимоги обґрунтував тим, що земельна ділянка вибула з власності держави поза її волею, з порушенням чинного законодавства, насамперед через її набуття у приватну власність особою, яка не повідомила про наявність у неї уже приватизованої земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та якою спірну земельну ділянку передано до статутного капіталу ТОВ "Зарус-Інвест", а останнім - в оренду ТОВ "Агро-Еко-Граунд".
29. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2016 № 22-34134-СГ, скасованого у судовому порядку рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 05.07.2019 у справі № 676/84/19 через його незаконність (Варфоломеєв В. Б. протиправно використав права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання), тобто волі держави на таке вибуття не було, тому за висновком суду вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки від кінцевих набувачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
30. Задовольняючи клопотання ТОВ "Агро-Еко-Граунд" та зупиняючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у справі № 924/133/20 судом першої інстанції досліджувались і є підставою апеляційної скарги обставини стосовно передачі земельної ділянки, на яку накладено арешт у кримінальному провадженні, і такий арешт є чинним на час пред`явлення позову, з метою дотримання принципу правової визначеності та унеможливлення неоднакового застосування норм чинного законодавства у подібних правовідносинах, необхідно зупинити провадження у справі № 924/133/20 до отримання висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/18647/19.
31. Суд касаційної інстанції не погоджується з наведеним висновком з огляду на таке.
32. Апеляційний господарський суд не врахував, що предметом спору у справі № 910/18647/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т."</a> (далі - ТОВ "С.П.Т.") до Національного агентства, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо" (далі - ТОВ "Пелучо"), Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") є визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю відчуження Національним агентством переданої в управління земельної ділянки, порушенням вимог статей 203, 215, 657 Цивільного кодексу України при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки, порушенням правил (процедури) проведення електронних торгів.
33. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд у справі № 910/18647/19 дійшов висновку про відсутність порушень вимог законодавства при проведенні електронних торгів та укладенні договору купівлі-продажу від 19.07.2019 № 23, а відтак - про відсутність підстав для визнання електронних торгів та вказаного договору купівлі-продажу недійсними. Також суд дійшов висновку, що права позивача не можуть бути захищені із зазначених ним підстав та у визначений ним спосіб.
34. Скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі № 910/18647/19 та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Національне агентство не могло здійснювати реалізацію активів, оскільки має лише повноваження здійснювати заходи з управління активами, визначені частинами другою-третьою статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", тому рішення зазначеного агентства про передачу спірної земельної ділянки для її реалізації на електронних торгах є незаконним.
35. Суд апеляційної інстанції зазначив, що реалізація активів, які не були конфісковані, без згоди власника та без рішення суду є прямим порушенням статті 41 Конституції України, Першого протоколу до Конвенції, положень частини шостої статті 100 КПК України, частини п`ятої статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", та є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
36. Апеляційний господарський суд визнав недійсними результати торгів, оскільки установив, що під час проведення торгів було порушено вимоги Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 719, що призвело до порушення прав ТОВ "С.П.Т." як власника майна.
37. Зазначивши, що договір купівлі-продажу від 19.07.2019 № 23 земельної ділянки укладений в письмовій формі без нотаріального посвідчення, суд апеляційної інстанції, посилаючись на статтю 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та статтю 657 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про недотримання сторонами вимог щодо форми договору та наявність підстав для визнання договору недійсним.
38. Оскільки TOB "С.П.Т." не є стороною укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки, а майно вибуло з володіння позивача не з його волі, апеляційний господарський суд зазначив, що вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є похідною від вимоги про визнання недійсним правочину та є ефективним способом захисту права власника за вказаних обставин, тому підлягає задоволенню.
39. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 прийнято до розгляду справу № 910/18647/19.
40. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ця справа містить виключну правову проблему, пов`язану з порядком реалізації без згоди власника майна (активів), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
41. Отже, справа № 910/18647/19 містить правову проблему, пов`язану з тлумаченням норм статті 100 КПК України та статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо правових підстав для реалізації майна (активів), на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
42. Разом з тим предметом спору у справі № 924/133/20 є витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з підстав її вибуття з державної власності на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2016 № 22-34134-СГ, визнаного недійсним у судовому порядку рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного 05.07.2019 у справі № 676/84/19 через його незаконність.
43. Водночас у справі № 924/133/20 судами попередніх інстанцій не вирішувалося питання щодо наявності повноважень у Національного агентства, зокрема, відповідно до статті 100 КПК України та статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", самостійно визначати спосіб управління майном (активами), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та приймати рішення про реалізацію такого майна (активів) на підставі ухвали слідчого судді про передачу майна (активів) в управління з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
44. Таким чином правовідносини у справі № 924/133/20 та у справі № 910/18647/19 не є подібними, оскільки мають різні предмет і підстави позовів, характер спірних правовідносин та їх правове регулювання.
45. Крім того, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено, які саме обставини апеляційний суд не може встановити самостійно при розгляді справи № 924/133/20, а також не зазначено, яким чином розгляд іншої справи - № 910/18647/19 впливає чи може вплинути на подання й оцінку доказів у справі, провадження в якій зупинено; також не встановлено наявності обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
46. Посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 910/11236/19, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки у справі № 910/11236/19 апеляційне провадження було зупинено на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України (до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 758/14876/19, зважаючи на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи), а у справі, яка розглядається (№ 924/133/20), суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України (завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19).
47. Враховуючи викладене колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі № 924/133/20 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.
48. Верховний Суд дійшов подібних висновків у постанові від 20.05.2021 в аналогічній справі № 924/127/20.
49. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник з посиланням на частину першу статті 6 Конвенції зазначив про порушення принципу розумності строків розгляду справи судом.
50. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинно оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (рішення у справі "Кудла проти Польщі" ( "Kudla v. Poland" , № 30210/96, § 124).
51. Статтею 6 Конвенції закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.
52. Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989, § 35,) "Смірнова проти України" (від 08.11.2005, § 66, § 69).
53. Колегія суддів касаційного суду вважає, що апеляційний суд необґрунтовано зупинив апеляційний розгляд за наявності власних повноважень щодо оцінки доказів та обставин справи, що мало наслідком порушення принципів змагальності, диспозитивності судового процесу та розумності строків розгляду справи в апеляційному суді.
54. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17.
55. Більше того, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції зазначив, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
56. За змістом частин першої, третьої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
57. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.
58. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 цього Кодексу).
59. Враховуючи викладене, ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Розподіл судових витрат
60. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 924/133/20 скасувати, справу передати до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2021 |
Оприлюднено | 31.05.2021 |
Номер документу | 97242714 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні