Рішення

від 10.04.2022 по справі 580/7965/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року справа № 580/7965/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Русь» до управління Держпраці в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Русь» звернулось до суду з позовною заявою до управління Держпраці у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці в Черкаській області від 03.09.2021 № ЧК 375/458/АВ/ТД-ФС-57 про накладення штрафу на ТДВ «Русь» у розмірі 240000 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 18.01.2022, із занесенням до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

В чергове судове засідання 22.03.2022 представники позивача та відповідача не з`явились, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою від 22.03.2022 суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТДВ «Русь» є сільськогосподарським товаровиробником, основним видом економічної діяльності, якого є вирощування зернових та технічних культур (01.11).

Основна культура, яку вирощує товариство це насіннєва кукурудза, соняшник, пшениця. В обробітку позивача знаходиться близько п`яти тисяч гектар ріллі.

На цей короткий період виробництва, залежно від об`ємів посівів позивач замовляє роботи із ручних робіт (прополки, сортові прополки, обрив мітелки та інше). Такі роботи традиційно виконуються жителями найближчих сіл, що очікують цього підробітку, мають необхідний досвід та навички.

У штаті товариства за трудовими договорами (у тому числі строковими) залежно від сезону у середньому рахується близько 70 осіб. Така ж орієнтовна кількість договорів ЦПХ вже традиційно укладається на ручні роботи в полі (ні об`єму, ні видів робіт, ні точного часу спрогнозувати не можливо).

Позивач стверджує, що відповідач фактично визнає, що особи які працювали за договорами є належно оформленими виконавцями, договори є дійсними, законними та регламентуються відповідно до Цивільного кодексу України. Оскільки лише чотири особи, що працювали на виконання п. 1.3 цих же Договорів визнано Держпраці у своєму акті особами без належно оформлених трудових відносин.

Позивач зверну увагу, що товариство не виходить за межі договору та відповідно до домовленості не контролює процес роботи, а лише її результат, що повністю передбачено договором і за ознаками є цивільними відносинами, що виникли із договору підряду. За своєю суттю виконавець за договорами цивільно-правового характеру є Генеральним підрядником, а позивач виступає Замовником. Жодних зобов`язань та відповідальності за дії субпідрядника (ким є фактично особи, що працювали на полі замість найнятих Виконавців) у Замовника не виникає виходячи із правовідношення, що виникло між Замовником та Генеральним підрядником.

Як зазначив позивач, укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, а інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

За твердженням позивача, він розраховував на належне повідомлення про дату та час розгляду матеріалів інспекційного відвідування, мав правомірні очікування на належний захист своїх прав, на долучення додаткових доказів до матеріалів, подачу нових пояснень та необхідних клопотань, в тому числі і на ознайомлення із відеозаписом, що ніби то став підставою для виявлених порушень. Органи Держпраці імперативно вирішили про необхідність накладення штрафу, лише за наявності самого акту без належного повідомлення про розгляд матеріалів інспекційного відвідування та дослідження всіх матеріалів справи.

Вказане на думку позивача свідчить про незаконність накладення на позивача штрафних санкцій за порушення законодавства про працю.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що зміст усних пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та особи, що не назвалася та повідомила, що працює за ОСОБА_4 , повністю спростовує твердження позивача про виконання вищевказаними особами робіт з прополки кукурудзи на підставі договорів субпідряду, укладених з іншими особами, що виконували роботи з прополки кукурудзи на користь ТДВ «Русь» згідно з укладеними цивільно - правовими договорами.

Відповідач також звернув увагу, що відповідно до положень Порядку № 509 суб`єкт господарювання не повідомляється про дату проведення розгляду справи, оскільки Порядком № 509 не передбачено проведення розгляду справи за його присутності.

На думку відповідача, з огляду на зміст пункту 19 Порядку № 823 вбачається, що вказаною нормою не передбачено обов`язку надання суб`єкту господарювання матеріалів, зафіксованих засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, разом із примірником акта інспекційного відвідування.

Щодо твердження позивача про незабезпечення його права на ознайомлення з відеозаписом інспекційного відвідування слід зазначити, що Порядком № 823 не встановлено обов`язку відповідача на ознайомлення суб`єкта господарювання з таким відеозаписом. При цьому, слід зазначити, що вказане не позбавляло позивача права звернутись до управління Держпраці у Черкаській області із заявою про надання відеозапису інспекційного відвідування для ознайомлення, чим позивач не скористався.

На підставі наведеного відповідач вважає, що оскаржену постанову прийнято правомірно.

В ході судового розгляду спору представник позивача підтримувалп позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

В ході судового розгляду спору представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає наступне.

Начальником управління Держпраці у Черкаській області Лазаревою О.М. прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування ТДВ «Русь», оформлене наказом №405-Н від 06.07.2021.

На підставі наказу оформлено направлення № 410 від 06.07.2021 на проведення позапланового заходу контролю (інспекційного відвідування) в період з 07.07.2021 по 20.07.2021 з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Місцезнаходженням об`єкта інспекційного відвідування зазначена фактична адреса: АДРЕСА_1

У період з 07.07.2021 по 20.07.2021, відповідно до наведеного наказу та направлення проведено інспекційне відвідування ТДВ «Русь» з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

За наслідками інспекційного відвідування складено акт від 20.07.2021 №ЧК 375/458/АВ, яким встановлено, що директором 09.07.2021 допущено працівників до виконання роботи без оформлення трудових відносин.

Так, відповідно до акту перевірки під час проведення інспекційного відвідування товариства з додатковою відповідальністю «Русь» за фактичним місцем здійснення господарської діяльності: Черкаська область, Золотоніський район, с. Гельмязів, на двох полях із кукурудзою засобами відеотехніки зафіксовано виконання роботи, а саме прополки кукурудзи, 34 особами.

Вибірковим аналізом наданих товариством документів встановлено, що 30 осіб, які виконували роботи з прополки кукурудзи під час проведення інспекційного відвідування, надають свої послуги товариству на підставі цивільно - правових договорів.

Документи, що регламентують використання найманої праці 4 осіб, які виконували роботи з прополки кукурудзи під час проведення інспекційного відвідування та назвалися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (повідомила, що працює за сина ОСОБА_5 ) та особи, що не назвалася, але повідомила, що є неоформленою та працює в цей день за ОСОБА_4 , товариством не надано, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 1, 4 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ №413.

У зв`язку із виявленими порушеннями законодавства про працю державним інспектором Шевченко Мариною Володимирівною винесено припис від 11.08.2021 №ЧК-375/454/АВ/П, яким поставлено вимогу усунути виявлені порушення норм законодавства про працю до 20.08.2021.

03.09.2021 першим заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. винесено постанову № ЧК 375/458/АВ/ТД-ФС-57 про накладення на позивача штрафу в розмірі 240 000 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Позивач не погоджуючись з постановою відповідача, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V, органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в частиною першою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 21.08.2019 №823 (далі Порядок №823).

Відповідно до п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п.п. 3, 5 п. 5 Порядку №823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є:

- повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

- рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413, в редакції, чинній на момент проведення перевірки, встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу перелічених положень законодавства вбачається, що у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення

Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000 гривень, отже, розмір штрафних санкцій станом на 03.09.2021 за кожного працівника становить 60 000 грн.

Вирішуючи питання про наявність факту допуску працівників до роботи, суд виходить з того, що позивач використовує працю найманих працівників на підставі договорів цивільно-правового характеру, що підтверджується відомостями журналу для реєстрації договорів цивільно-правового характеру, а також поданого позивачем податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску за липень 2020 року, тобто аналогічного періоду попереднього року, який відповідає сезону обробітку урожаю у 2021 році.

Використання позивачем найманої праці на підставі договорів цивільно-правового характеру не заперечується відповідачем.

Натомість, відповідач заперечує можливість використання найманими працівниками праці інших осіб, тому вважає, що позивач самостійно використовує працю інших осіб без належного оформлення трудових відносин.

З цього приводу, суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Між позивачем та фізичними особами укладено договори цивільно-правового характеру, зокрема з: ОСОБА_6 договір №35 від 08.06.2021, ОСОБА_7 договір №33 від 08.06.2021, ОСОБА_5 договір №19 від 08.06.2021, ОСОБА_4 договір №36 від 08.06.2021.

Відповідно до умов п. 1.1. договорів Виконавець зобов`язується виконати роботу Замовнику в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити дану роботу.

При цьому відповідно до пункту 1.2. договорів Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес виконання робіт, у тому числі використовує власні засоби та матеріали.

Враховуючи, що відповідач не заперечує дійсність вищенаведених договорів, тому при вирішенні питання про використання праці третіх осіб необхідно виходити саме з умов цих договорів.

Відповідно до пункту 1.3. договорів Виконавець вправі залучати відповідних фахівців для якісного і своєчасного виконання робіт. Роботу зазначених осіб Виконавець сплачує за власний рахунок, згідно з домовленістю з даними особами.

Отже, умовами договорів передбачено право виконавця залучати до проведення робіт третіх осіб, тому викладене відповідачем твердження про необхідність особистого виконання робіт, судом відхиляється.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1 виконував роботи на замовлення ОСОБА_6 , а ОСОБА_2 виконувала роботи на замовлення ОСОБА_7 .

В свою чергу, в акті перевірки вказано, що ОСОБА_3 працює за сина ОСОБА_5 .

З наведеного вбачається, що фактично працівники, які уклали з позивачем договори залучали до виконання робіт своїх родичів, оскільки працівники, які фактично знаходились у полі, мають однакові прізвища з виконавцями договорів.

За таких обставин, інспектори праці мали перевірити та встановити одночасне перебування на полі виконавців договорів та третіх осіб і такому випадку стверджувати про наявність неоформлених трудових відносин, однак таких обставин в акті перевірки не встановлено.

Щодо викладеного в акті перевірки твердження про притягнення позивача до відповідальності за виконання робіт невстановленою особою за ОСОБА_4 , суд зазначає, що відповідно до пп. 9 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право залучати працівників правоохоронних органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері, що належить до компетенції Держпраці.

Отже, встановлення осіб, які перебували на території суб`єкта господарювання можливе шляхом залучення правоохоронних органів за ініціативою органів Держпраці.

Суд, оцінюючи спірне рішення, враховує положення ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Критерій «прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На переконання суду, вказівка про виконання робіт невстановленою особою, не дає змоги чітко встановити хто саме виконував роботу та відповідно чи оформлені з цією особою трудові відносини належним чином, що вказує на необґрунтованість розміру штрафу застосованого відповідачем, що є додатковою підставою для скасування оскарженої постанови.

Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3600 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області від 03.09.2021 № ЧК 375/458/АВ/ТД-ФС-57 про накладення штрафу на ТДВ «Русь» у розмірі 240000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Черкаській області (18001 м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, код ЄДРПОУ 39881228) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Русь» (19715, Черкаська область, с. Гельмязів, вул. Центральна, буд. 4, код ЄДРПОУ 00856924) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3600 (три тисячі шістсот) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО