Постанова

від 11.04.2022 по справі 420/235/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/235/22Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача -Кравця О.О.судді - Зуєвої Л.Є.судді - Коваля М.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року по справі № 420/235/22, прийнятого у складі судді Самойлюк Г.П., за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Південного регіону України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової прокуратури Південного регіону України, в якому, з урахуванням уточнення, просив визнати протиправним та скасувати наказ № 347к від 03.12.2014р., поновити його на посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року позов було залишено без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року адміністративний позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року позивач подав апеляційну скаргу, та просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що 28.01.2022 року він надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали судці про залишення позовної заяви без руху) з відповідними додатками, та 28.01.2022р направив поштою заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. 03.02.2022 року він подав до суду повторно заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Апелянт також зазначив, що в оскаржуваній ухвалі судом 1-ї інстанції помилково зазначено, що позивач у встановлений судом строк недоліки не усунув, тому ,що десятиденний строк починається з моменту отримання повного тексту ухвали суду від 10.01.2022р. яку позивач не отримував.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі Guйrin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37).

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. рішення у справі Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, p. 3255, § 45).

Оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див., mutatis mutandis, рішення у справі Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97, § 37, ECHR 2001-I; та у справі Zvolskэ and Zvolskб v. the Czech Republic, заява № 46129/99, § 51, ECHR 2002-IX).

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Судами 1-ї та апеляційної інстанцій встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме:

зазначення у позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача за його наявності або номера і серії паспорта;

надання до суду заяви щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду;

зазначення у позовній заяві власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

надання до суду доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів;

надання до суду копії позовної заяви та засвідчених належним чином доданих до неї документів у повному обсязі відповідно до кількості учасників справи.

Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року, була направлена позивачу на адресу електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_1» 12.01.2022 року та судом отримано звіт про недоставку електронного листа (а/с 17-18).

Апеляційний суд зауважує, що Указом Президента України від 15.05.2017р. №133/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Зазначеним рішенням Радою національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) підтримано пропозиції щодо продовження і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України (розпорядження від 26.04.2017р. №288-р), Службою безпеки України та Національним банком України.

Так, рішенням РНБО від 28.04.2017р. застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до юридичних осіб, зокрема і до ТОВ «Мэйл.РУ ГРУП» (ООО «Мэйл.РУ ГРУП»), м. Москва, пр-кт Ленінградський, б.39, стр.79, ИНН 7714789489, ОГРН 1097746572813; ТОВ «Вконтакте» (ООО «Вконтакте»), м. Санкт- Петербург, вул. Херсонська, 12-14, літер А, пом. 1-Н, ИНН: 7842349892 , ОГРН: 1079847035179; ТОВ «В Контакті» м. Київ, вул. Червоноарміська, 5, оф. 32, код ЄДРПОУ 38004331 та ТОВ «Мейл.РУ Україна» м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 20, код ЄДРПОУ 36001370.

Відповідно до пп. 11 п. 422 додатку 2 до рішення РНБО від 28.04.2017р. до ТОВ «Мэйл.РУ ГРУП» (ООО «Мэйл.РУ ГРУП») строком на три роки застосовується заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів «Mail.ru» (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «Вконтакте» (www.vk.com) та «Одноклассники» (www.ok.ru).

Відповідно до п. 11 п. 423 додатку 2 до рішення РНБО до ТОВ «Вконтакте» (ООО «Вконтакте») строком на три роки застосовується заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів «Mail.ru» (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «Вконтакте» (www.vk.com) та «Одноклассники» (www.ok.ru).

Відповідно до пп. 11 п. 424 додатку 2 до рішення РНБО до ТОВ «В Контакті» строком на три роки застосовується заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів «Mail.ru» (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «Вконтакте» (www.vk.com) та «Одноклассники» (www.ok.ru).

Відповідно до пп. 11 п. 425 додатку 2 до рішення РНБО до ТОВ «Мейл.РУ Україна» строком на три роки застосовується заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів «Mail.ru» (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «Вконтакте» (www.vk.com) та «Одноклассники» (www.ok.ru).

Враховуючи неведене, апеляційний суд вважає, що направлення електронного листа на електронну пошту «Mail.ru» неможна вважати належним повідомленням, оскільки доступ до такої поштової скриньки є обмеженим чинним законодавством, що унеможливлює його доставку та отримання позивачем.

При цьому, матеріали справи не містять доказів направлення позивачу судом 1-ї інстанції копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року будь-яким іншим способом передбаченим КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2022 року позивач ознайомився з матеріалами справи (а/с 21).

28.01.2022р. (вх. № 6002/22) від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано уточнену позовну заяву з додатками (а/с 22-31).

Крім того, 28.01.2022 року позивачем було направленого на адресу суду заяву про поновлення строку звернення до суду на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року про залишення позовної заяви без руху, яка не була розглянута судом та не була врахована при прийнятті ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року .

Зокрема позивачем було вчасно надіслано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин такого пропуску.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що станом на 02 лютого 2022 року, вимоги ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року - апелянтом були виконані, а зворотній висновок суду 1-ої інстанції є необґрунтованим та помилковим.

За таких обставин апеляційний суд доходить до висновку, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, порушив норми процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для скасування ухвали суду 1-ої інстанції, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.8,19,55,125 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3,5,12,14,19,21, 292, 308, 311, 312, 315,320, 321, 322, 325,374 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року - скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повне судове рішення складене та підписане 12 квітня 2022 року.

Головуючий суддя Кравець О.О.Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.