Ухвала

від 11.04.2022 по справі 816/4123/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 816/4123/15

адміністративне провадження № К/990/7695/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №816/4123/15 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Приватного підприємства «Біо-Актив», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТП Лангора», Приватного підприємства «БІОАКТИВ», Кременчуцької міської ради в особі Департаменту державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа - Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Васильченко О.Б., про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2021, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022, позовні вимоги на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишено без розгляду.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 18.03.2022, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №816/4123/15, прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам КАС України, Верховним Судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною другою статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Таким чином, при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №816/4123/15 слід застосовувати такий же критерій.

При вирішенні питання про правомірність залишення позову без розгляду необхідно досліджувати конкретні докази для з`ясування наявності чи відсутності підстав для такого перегляду. Неправильне застосування норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права під час дослідження доказів є підставою для касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження залишення позову без розгляду в касаційному порядку.

Натомість у касаційній скарзі викладено обставини справи з абстрактним зазначенням незгоди з судовими рішеннями та загальним посиланням на норми України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав для касаційного оскарження процесуальної ухвали, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

У цілому доводи зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводів (з належним їх обґрунтуванням) про неправильне застосування або порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, та яких саме, касаційна скарга не містить.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунено обставини, які зумовили її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №816/4123/15 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Приватного підприємства «Біо-Актив», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТП Лангора», Приватного підприємства «БІОАКТИВ», Кременчуцької міської ради в особі Департаменту державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа - Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Васильченко О.Б., про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяІ.Я.Олендер