Рішення

від 06.04.2022 по справі 902/154/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/154/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі О.Я. Пшегорській,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", вул. Машинобудівників, 4В, смт Чабани, Києва-Святошинський район, Київська область, 08162, код - 30048570

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка", вул. Аграрна, буд. 1, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24330, код - 34004920

про стягнення 278 533,04 грн

представники сторін не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

17.02.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 16.02.2022 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка" про стягнення 278 533,04 грн заборгованості з яких 80 305,12 грн 48% річних, 48 663,13 грн пені та 149 564,79 грн штрафу за договором поставки № 20191л/11 від 30.11.2018 року.

Ухвалою суду від 22.02.2022 року відкрито провадження у справі № 902/154/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

09.03.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 06.03.2022 року), в якому останній просить суд поновити строкдля подання відзиву на позовну заяву та доказів по суті спору.

Також, 09.03.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 06.03.2022 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

10.03.2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 08.03.2022 року).

11.03.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (б/н від 10.03.2022 року).

14.03.2022 року до суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення (б/н від11.03.2022 року).

Ухвалою суду від 15.03.2022 року призначено розгляд справи № 902/154/22 по суті у судовому засіданні з викликом сторін на 07.04.2022 року.

17.03.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 16.03.2022 року) про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

За змістом ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Аквавіка" договору поставки № 20191л/11 від 30.11.2018 року.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 20191л/11 від 30.11.2018 року в частині несвоєчасної оплати товару, утворилась заборгованість в розмірі 278 533,04 грн.

Враховуючи викладене позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості з яких 80 305,12 грн 48% річних, 48 663,13 грн пені та 149 564,79 грн штрафу за договором поставки № 20191л/11 від 30.11.2018 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач з заявленими вимогами не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позову.

За умовами укладеного договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах визначених у Додатках до договору. Загалом, в рамках Договору поставки №20191л/68 було підписано ряд Додатків. За даними Додатками, було поставлено товари на 848 715,60 грн суму.

На виконання умов договору поставки, відповідачем було сплачено суми грошових коштів та станом на 09.11.2020 року, зобов`язання за договором поставки було виконане в повному обсязі.

За твердженнями відповідача розрахунок за Договором поставки №20191л/11 здійснено з невеликим терміном прострочення платежів.

При цьому, відповідач вважає, що нараховані позивачем штрафні санкції є надмірно високими та такими, що спотворюють реальну правову природу штрафних санкцій визначених Цивільним кодексом України.

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовну вимоги та зазначає, що відповідачем проведено оплату поставлених товарів із систематичними порушеннями строків, а саме:

- прострочення оплати товарів по додатку №6 (10%) складає 16 днів.

- прострочення оплати товарів по додатку №7 складає 14 днів.

- прострочення оплати товарів по додатку №2 (80%), №4 (90%), №6 (90%) складає 100 днів.

- прострочення оплати товарів по додатку №3 складає 373 дні.

Вказане підтверджує грубе порушення умов договору щодо своєчасної оплати отриманих товарів.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій позивачем не доведено погіршення своєї господарської діяльності саме з вини відповідача, та наявність понесених у зв`язку із цим значних збитків, враховуючи ступінь виконання зобов`язання, котре хоч і з незначним порушенням строків, але було виконане повністю.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 30.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Аквавіка" (Покупець) укладено договір поставки № 20191л/11 (а.с.14-15, т.1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну) визначену договором.

За змістом п. 2.2 Договору, ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро.

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до договору (п. 3.1 Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах визначених у Додатках до цього договору.

Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі рахунків для оплати, сертифікатів, інструкції щодо використання та застосування даного товару (п.п. 6.2, 6.3 Договору).

Згідно п. 7 Договору за порушення передбачених Договором зобов`язань встановлено, що Покупець:

- за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п.7.1.1. Договору);

- у разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати товару та невиконання зобов`язань, передбачених розділом 3 Договору Покупець, відповідно до ст.625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, 48% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої заборгованості (п.7.7 Договору);

- у разі прострочення Покупцем платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додаткового штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару (п.7.8 Договору).

Сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо їх стягнення, у відповідності до ст.259 ЦК України, продовжується до 3-х років (п. 7.9 Договору).

На виконання умов укладеного договору позивачем на підставі підписаних додатків поставлено відповідача товар на загальну суму 848 715,60 грн, в т.ч. ПДВ, а саме:

- 30.11.2018 року підписано Додаток №1, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 229 403,10 грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:

- 20% в сумі 45 880,62 грн в строк до 03.12.2018 року;

- 80% в сумі 183 522,48 грн в строк до 15.10.2019 року.

На виконання Додатку №1 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 229 403,10 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №9359 від 30.11.18 року.

- 13.03.2019 року підписано Додаток №2, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 127 022,89 грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:

- 20% в сумі 25 404,58 грн в строк до 25.03.2019 року;

- 80% в сумі 101 618,31 грн в строк до 14.10.2019 року.

На виконання Додатку №2 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 127 022,89 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1161 від 29.03.2019 року.

- 08.05.2019 року підписано Додаток №3 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 299 856,76 грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов`язався здійснити оплату 100% вартості товару в строк до 01.11.2019 року

На виконання Додатку №3 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 299 856,76 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №3749 від 15.05.2019 року.

- 22.05.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаток №4, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 17 980,16 грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:

- 10% в сумі 1 798,02 грн в строк до 31.05.2019 року;

- 90% в сумі 16 182,14 грн в строк до 14.10.2019 року

На виконання Додатку №4 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 17 980,16 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №4831 від 31.05.2019 року.

- 03.06.2019 року між підписано Додаток №5, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 14 349,41 грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов`язався здійснити оплату 100% в строк до 03.06.2019 року.

На виконання Додатку №5 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 14 349,41 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №5225 від 06.06.2019 року.

- 07.06.2019 року підписано Додаток №6, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 25 512,96 гр., в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:

- 10% в сумі 2 551,30 грн. в строк до 14.06.2019 року;

- 90% в сумі 22 961,66 грн. в строк до 14.10.2019 року.

На виконання Додатку №6 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 25 512,96 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №5127 від 12.06.2019 року.

- 25.07.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаток №7, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 134 590,32 грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідач зобов`язався здійснити оплату 100% в строк до 31.07.2019 року.

На виконання Додатку №6 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 134 590,32 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №6302 від 02.08.2019 року (а.с. 16-22, т. 1).

Відповідачем повністю проведено розрахунок за поставлені товари: 45 880,62 грн, вт.ч. ПДВ - 05.12.2018 року; 25 404,58 грн, в т.ч. ПДВ - 25.03.2019 року; т1 798,02 грн, в т.ч. ПДВ - 28.05.2019 року; 14 349,41 грн, вт.ч. ПДВ-05.06.2019 року; 2 551,30 грн, в т.ч. ПДВ - 01.07.2019 року; 13 459,03 грн, вт.ч. ПДВ-07.08.2019 року; 121 131,29 грн, в т.ч. ПДВ - 15.08.2019 року; 187 242,32 грн, в т.ч. ПДВ - 09.01.2020 року; 65 534,81 грн, в т.ч. ПДВ - 16.01.2020 року; 60 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 22.01,2020 року; 50 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 24.01.2020 року; 261 363,94 грн, в т.ч. ПДВ - 13.02.2020 року; 0,28 грн, в т.ч. ПДВ - 09.11,2020 року.

За твердженнями позивача, відповідачем здійснено оплату вказаних товарів з порушенням строків оплати, визначених договором.

У зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу 80 305,12 грн 48% річних, 48 663,13 грн пені та 149 564,79 грн штрафу.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та прострочення оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині прострочення оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 80 305,12 грн 48% річних, 48 663,13 грн пені та 149 564,79 грн штрафу за договором поставки № 20191л/11 від 30.11.2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору.

Згідно п. 7 Договору за порушення передбачених Договором зобов`язань встановлено, що Покупець:

- за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п.7.1.1. Договору);

- у разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати товару та невиконання зобов`язань, передбачених розділом 3 Договору Покупець, відповідно до ст.625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, 48% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої заборгованості (п.7.7 Договору);

- у разі прострочення Покупцем платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додаткового штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару (п.7.8 Договору).

Сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо їх стягнення, у відповідності до ст.259 ЦК України, продовжується до 3-х років (п. 7.9 Договору).

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 48% річних, пені та штрафу є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відносно обґрунтованості та пропорційності нарахованих 48 % річних, пені та штрафу суд виходить з наступного.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

Закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Разом з тим, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, що стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання, тому, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Відповідач не заперечував проти термінів прострочення розрахунків, правомірного обчислення нарахованих санкцій, при цьому вказував на надмірному їх розмірі та просив їх зменшити, враховуючи проведення повного розрахунку за поставлений товар, погіршення майнового стану та не тривалий термін прострочення.

Водночас, позивачем у відповіді на відзив висловлено позицію щодо необхідності врахування також майнового стану позивача, пропорційності зменшення штрафних санкцій на рівні не менше 50% (т. 1 а.с. 70-73).

Оцінюючи можливість зменшення розміру пені, штрафу та відсотків річних судом враховано наступні обставини:

- повне погашення заборгованості зі сторони відповідача;

- термін прострочення оплат становить від одного дня до 373 днів;

- майнові інтереси позивача захищено положеннями п. 3.2. Договору поставки №20191л/11 від 30.11.2018 року відносно можливо коригування вартості товару, враховуючи зміну курсу валют;

- майнові інтереси позивача захищено шляхом можливості одночасного нарахування пені, штрафу у розмірі 20%;

- ставка відсотків річних (48%) у 16 разів перевищує розмір, визначений ч. 2 ст. 625 ЦК України;

- сукупний розмір нарахованих санкцій та заходів цивільної відповідальності перевищує 30% вартості поставленого товару (848 715,60 грн), що становить надмірний розмір.

При цьому, обома сторонами надано докази про скрутне матеріальне становище, що доводить необхідність урівноваження інтересів сторін.

Тому, суд критично оцінює доводи відповідача відносно повної відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд зауважує, що незважаючи на майновий стан позивача та необхідність врахування його інтересів, саме позивачу надано право захисту від знецінення вартості поставленого товару, а також можливість нарахування штрафних санкцій та відсотків річних.

Відтак суд доходить висновку про наявність достатніх обставин для зменшення нарахованих позивачем сум, з урахуванням засад розумності та пропорційності.

Пред`явлені до сплати платежі у значному розмірі покладають на відповідача надмірний тягар, створюючи при цьому підґрунтя для невиправданого надмірного збагачення позивача, в умовах проведення повного розрахунку та самостійного припинення відповідачем обставин порушення строків виконання грошових зобов`язань.

Тому, основним критерієм для зменшення штрафних санкцій і відсотків річних є тривалість прострочення розрахунків, яка згідно додатку № 3 становить 373 дні, згідно додатку №2, додатку №1 становить від 86 до 100 днів; згідно додатків №6,№7 складає від 14 до 16 днів; згідно додатку №1 (20%), додатку №5 складає один день.

З урахуванням строків прострочення оплати товару за переліченими додатками, судом застосовано прогресивну шкалу зменшення нарахованих сум, пропорційно збільшення періоду прострочення оплати грошових зобов`язань.

Таким чином, врахувавши як інтереси відповідача, так і позивача за неведених вище мотивів, суд дійшов висновку щодо зменшення розміру штрафних санкцій та відсотків річних згідно додатку № 3 на 50%; згідно додатку №2, додатку №1 на 60%; згідно додатку №6,№7 на 70%; згідно додатку №1 (20%), додатку №5 на 80%.

Опираючись на встановлені обставини справи, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, з огляду на вимоги розумності та справедливості, користуючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, суд вважає за необхідне зменшити розміри заявлених штрафних санкцій по кожному Додатку, а саме:

Додаток №1 - 20%: нараховано за один день прострочення 45,25 грн пені та 60,34 грн 48% річних.

Додаток №5 нараховано за один день прострочення 13,76 грн пені, 18,87 грн 48% річних.

Разом за додатками: 59,01 грн пені та 79,21 грн 48% річних.

Тому, нараховані суми слід зменшити на 80%, що становить 47,21 пені та 63,37 грн 48% річних.

Отже, з відповідача підлягає стягненню: 11,8 грн пені та 15,84 грн 48% річних.

Додаток №6 - 10%: нараховано за 16 днів прострочення 39,14 грн пені, 53,68 грн 48% річних, 510,26 грн штрафу.

Додаток №7 нараховано за 14 днів прострочення 1 654,91 грн пені, 2 336,34 грн 48% річних, 24 226,26 грн штрафу.

Разом за додатками: 1 694,05 грн пені, 2 390,02 грн 48% річних, 24 736,52 грн штрафу.

Тому, нараховані суми слід зменшити на 70%, що становить 1 185,84 пені, 1 673,01 грн 48% річних, 17 315,56 грн штрафу.

Отже, з відповідача підлягає стягненню: 508,21 грн пені, 717,01 грн 48% річних, 7 420,96 грн штрафу.

Додатки №2 - 80%, №4 - 90%, №6 - 90%: нараховано за 86 днів прострочення 9 939,77 грн пені, 15 915,57 грн 48% річних, 28 152,42 грн штрафу.

Додаток №1 - 80% нараховано за 100 днів прострочення 13 834,50 грн пені, 22 359,98 грн 48% річних, 36 704,50 грн штрафу.

Разом за додатками: 23 774,27 грн пені, 38 275,55 грн 48% річних, 64 856,92 грн штрафу.

Тому, нараховані суми слід зменшити на 60%, що становить 14 264,56 пені, 22 965,33 грн 48% річних, 38 914,15 грн штрафу.

Отже, з відповідача підлягає стягненню: 9 509,71 грн пені, 15 310,22 грн 48% річних, 25 942,77 грн штрафу.

Додаток №3 нараховано за 373 дні прострочення 23 135,80 грн пені, 39 560,34 грн 48% річних, 59 971,35 грн штрафу.

Тому, нараховані суми слід зменшити на 50%, що становить 11 567,90 пені, 19 780,17 грн 48% річних, 29 985,68 грн штрафу.

Отже, з відповідача підлягає стягненню: 11 567,90 грн пені, 19 780,17 грн 48% річних, 29 985,67 грн штрафу.

Підсумовуючи суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення: 21 597,62 грн пені, 35 823,24 грн 48% річних, 63 349,40 грн штрафу.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення: 27 065,51 грн пені, 44 481,88 грн - 48% річних, 86 215,39 грн штрафу.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" підлягають задоволенню судом частково.

Стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка" (вул. Аграрна, буд. 1, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24330, код - 34004920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (вул. Машинобудівників, 4В, смт Чабани, Києва-Святошинський район, Київська область, 08162, код - 30048570) 21 597,62 грн - пені, 35 823,24 грн - 48% річних, 63 349,40 грн - штрафу.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (вул. Машинобудівників, 4В, смт Чабани, Києва-Святошинський район, Київська область, 08162, код - 30048570) в частині вимог про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка" (вул. Аграрна, буд. 1, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24330, код - 34004920) 27 065,51 грн - пені, 44 481,88 грн - 48% річних, 86 215,39 грн - штрафу.

4. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 19.04.2022 року о 09:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, зал № 1).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за електронною адресою: azdonbas@gmail.com, evgeniyvassiliuk@gmail.com.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 12 квітня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Машинобудівників, 4В, смт Чабани, Києва-Святошинський район, Київська область, 08162)

3 - відповідачу (вул. Аграрна, буд. 1, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24330)