Рішення

від 11.04.2022 по справі 420/15340/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15340/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тарутинського районного суду Одеської області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Тарутинського районного суду Одеської області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Тарутинського районного суду Одеської області «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді Козирєва М.В.» від 17 грудня 2020 року № 30-ос/гс;

- зобов`язати Тарутинський районний суд Одеської області поновити ОСОБА_1 на посаді судді в штаті Тарутинського районного суду Одеської області з 3 грудня 2020 року;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Одеській області нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 грудня 2020 року.

Ухвалами суду від 04.01.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; від 18.03.2021 року: зупинено провадження у справі; від 23.11.2021 року: поновлено провадження у справі.

Від позивача до суду надійшла заява, вхід. № 61605/21, у якій останній просить, зокрема, розгляд справи провести за його відсутності. Від представника відповідача Тарутинського районного суду Одеської області до суду надійшла заява, вхід. № ЕП/31558/21, про розгляд справи за відсутності відповідача. Від відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області заяв з процесуальних питань, зокрема, щодо іншого порядку розгляду справи або про відкладення розгляду справи тощо, до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзиви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав, зокрема:

- позивач Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 призначений на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області строком на п`ять років, до штату цього суду зарахований 4 листопада 2013 року;

- з 18 вересня 2020 року, відповідно до наказу ТВО начальника Військової академії (м. Одеса) № 32 позивача прийнято на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, а з 01 жовтня 2020 року, на підставі відповідного наказу № 106, зараховано до списків особового складу та призначено на посаду курсового офіцера 2 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Військової академії (м. Одеса);

- наказом голови Тарутинського районного суду Одеської області від 1 жовтня 2020 року № 20-ос/гс, на підставі ст. 119 КЗпП України, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивача на 1 рік увільнено від виконання обов`язків судді Тарутинського районного суду Одеської області на час виконання обов`язків військової служби, із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку, тобто до 30 вересня 2021 року;

- в подальшому, перебуваючи на військовій службі, 30 листопада 2020 року з повідомлення на офіційному сайті Вищої ради правосуддя про проект порядку денного на 3 грудня 2020 року позивач дізнався про включення питання розгляду рекомендації про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області, тобто менше ніж за три доби;

- 30 листопада 2020 року позивачем на електронну адресу Вищої ради правосуддя надіслано клопотання про зупинення розгляду питання стосовно призначення на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області;

- клопотання обґрунтоване тим, що з огляду на проходження військової служби в лавах Збройних Сил України та направлення, відповідно до наказу начальника Військової академії (м. Одеса), з 01 грудня 2020 року у відрядження до військової частини НОМЕР_1 - військового полігону строком на три місяці, позивач не мав можливості прийняти участь у засіданні Вищої ради правосуддя 3 грудня 2020 року, у тому числі в режимі відеоконференції, а тому, на підставі частини дев`ятої статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» просив провадження зупинити;

- однак, 5 грудня 2020 року з повідомлень на офіційному сайті позивач дізнався, що 3 грудня 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області» № 3359/0/15-20 (оскаржується окремо);

- 17 грудня 2020 року позивачу на мессенджер мобільного телефону надійшла відсканована копія наказу Тарутинського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року № 30-ос/гс, відповідно якого позивача відраховано зі штату Тарутинського районного суду Одеської області з 3 грудня 2020 року у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідно до ст. 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

- позивач вважає, що наказ Тарутинського районного суду Одеської області «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді ОСОБА_1 » від 17 грудня 2020 року № 30-ос/гс підлягає визнанню протиправним та скасуванню, позаяк він прийнятий без додержання права позивача на повагу до приватного життя (право на працю), яке гарантоване статтею 8 Конвенції, всупереч принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України (через звільнення особи, яка прийнята на військову службу за контрактом в особливий період), в порушення ст.ст., 17, 65 Конституції України, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 3 ст. 119 КЗпП;

- Рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України є підставою припинення трудових відносин судді із її відповідним судом на підставі статті 125 цього Закону;

- відповідно до ст. 125 Закону № 1402-VІІІ припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ;

- проте, з 1 жовтня 2020 року позивач зарахований до списків особового складу військової частини, а порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов`язки і відповідальність, встановлюють гарантії військовослужбовцям;

- оскаржуваний наказ Тарутинського районного суду Одеської області «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді ОСОБА_1 » від 17 грудня 2020 року № 30-ос/гс прийнятий з порушенням ст.ст. 17, 19, 43, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 39 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, частини третьої статті 119 Кодексу Законів про працю України;

- відповідач 1 (Тарутинський районний суд Одеської області) у відзиві послався на те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» є спеціальним щодо суддів та на позивача як суддю, у якого закінчилися повноваження, не розповсюджуються гарантії, передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП. Проте, поза увагою відповідача 1 залишилося те, що позивач з 1 жовтня 2020 зарахований до списків особового складу військової установи, отже є військовослужбовцем, який прийнятий на військову службу за контрактом під час особливого періоду;

- на військовослужбовців, враховуючи їх статус, розповсюджується інше законодавство, яке є спеціальним, а порядок проходження служби у Збройний Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов`язки і відповідальність, встановлюють гарантії військовослужбовцям;

- наявність чинного рішення ВРП про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді не є Конституційно визначеною підставою для припинення повноважень судді, більше того, перебування судді на момент ухвалення такого рішення у складі Збройних Сил України під час дії особливого періоду, унеможливлює відрахування його зі штату суду, до фактичного звільнення з військової служби або закінчення особливого періоду;

- не заслуговують й доводи відповідача 2 про непоширення на суддів, призначених на посаду на визначений строк, гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП. Поза увагою відповідача 2 залишилося те, що у позовній заяві йдеться про гарантії для військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, отже розповсюдження на них гарантій, передбачених ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч. 3 ст. 119 КЗпП, тощо.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву та заперечень щодо відповіді на відзив, відповідач Тарутинський районний суд Одеської області вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України є підставою припинення трудових відносин судді із відповідним судом на підставі статті 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

- відповідно до статті 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» припинення повноважень судці є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ;

- так, ОСОБА_1 , Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 був призначений на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області строком на п`ять років, до штату цього ж суду був зарахований 04 листопада 2013 року;

- строк повноважень судді КозирєваМ.В. закінчився 18 жовтня 2018 року;

- на підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 01.10.2020 року, наказом голови Тарутинського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2020 року № 20-ос/гс його було увільнено від виконання обов`язків судді у зв`язку з укладанням ним контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу на один рік зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку;

- 03 грудня 2020 року, Вища рада правосуддя своїм рішенням № 3359/0/15-20 вирішила відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області, на підставі виявлених фактів викладених у вказаному рішенні;

- 17 грудня 2020 року Тарутинський районний суд Одеської області отримав у паперовому вигляді рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2020 року № 3359/0/15-20 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області»;

- відповідно до пункту 30 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України є підставою припинення трудових відносин судді із відповідним судом на підставі статті 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

- тому, в межах повноважень голови суду, відповідно до Указу Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 «Про призначення суддів» та на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2020 року № 3359/0/15-20 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області», пункту 4 частини 1 статті 24, пункту 30 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», наказом голови Тарутинського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року № 30-ос/гс ОСОБА_1 було відраховано зі штату суду, з 03 грудня 2020 року;

- отже враховуючи, що строк повноважень судді ОСОБА_1 на який його було обрано на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області строком на п`ять років закінчився ще 18 жовтня 2018 року та рішенням Вищої ради правосуддя відмовлено у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області, на підставі виявлених фактів викладених у вказаному рішенні, правові підстави для скасування наказу Тарутинського районного суду Одеської області «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді ОСОБА_1 » № 30-ос/гс від 17.12.2020 року, зобов`язання Тарутинського районного суду Одеської області поновити ОСОБА_1 на посаді судді в штаті Тарутинського районного суду Одеської області з 03.12.2020 року та зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.12.2020 року відсутні.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву та заперечень щодо відповіді на відзив, відповідач Територіальне управління Державної судової адміністрації в Одеській області вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- Вища рада правосуддя рішенням № 3359/0/15-20 від 03.12.2020 року відмовила у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області на підставі виявлених фактів, викладених у вказаному рішенні;

- відповідно, наказом Тарутинського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року № 30-ос/гс «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді ОСОБА_1 » позивача відраховано зі штату суду з 03.12.2020 року;

- в даній справі юридичний факт, з настанням якого пов`язується припинення трудових відносин рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2020 року № 3359/0/15-20 про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області;

- в межах повноважень голови суду, відповідно до Указу Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 «Про призначення суддів» та на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2020 оку № 3359/0/15-20 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинськоґо районного суду Одеської області», пункту 4 частини 1 статті 24, пункту 30 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», головою суду видано відповідний наказ;

- у постанові від 29 квітня 2020 року по справі № 815/5811/16 КАС ВС дійшов висновку, що «акт про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади є правовою підставою для виникнення або закінчення конкретних трудових відносин особи як судді з державою. У таких відносинах роботодавцем є держава, а на голову суду покладається обов`язок оформити ці відносини та встановити початковий або кінцевий момент їх виникнення з призначенням, пов`язаних з цим, відповідних виплат. До повноважень голови суду належить видання на підставі акта про звільнення судді з посади відповідного наказу. Тобто, в контексті спірних правовідносин повноваження голови суду обмежуються виданням наказу про відрахування судді зі штату. Водночас Суд зауважує, що статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до повноважень голови місцевого суду не віднесено надання правової оцінки щодо протиправності або правомірності акта про звільнення судді з посади при прийнятті наказу згідно пункту 4 частини першої даної статті. Видання наказу про відрахування зі штату суду, є належною формою реалізації відповідним суб`єктом своїх владних управлінських функцій»;

- з урахуванням наведеного слід дійти висновку, що відрахування судді зі штату суду не є звільненням останнього, а є лише обов`язковою дією, яку вчиняє голова суду, на підставі відповідного акту ВРП;

- отже, ні Закон України «Про судоустрій та статус суддів», ні КЗпП України не забороняє відрахування судді зі штату, в тому числі, під час перебування на службі у Збройних Силах України, якщо повноваження судді припиненні відповідно до закону;

- таким чином, рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області свідчить про припинення повноважень судді, що унеможливлює подальше перебування останнього в штаті Тарутинського районного суду Одеської області;

- отже, голова Тарутинського районного суду Одеської області, приймаючи наказ № 30-ос від 17.12.2020 р. про відрахуванні судді зі штату, діяла відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Наказом Тарутинського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року № 30-ос/гс «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді ОСОБА_1 » (а.с.22-23, 155), відповідно до Указу Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 «Про призначення суддів», рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2020 раду № 3359/0/15-20 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області», пункту 4 частини 1 статті 24, пункту 30 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 83 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України «Про відпустки», наказано:

1. Відрахувати ОСОБА_1 зі штату Тарутинського районного суду Одеської області з 03 грудня 2020 року, у зв`язку з припиненням повноважень відповідно до статті 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

2. Виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані відпустки у кількості 74 календарних днів, з них:

щорічної основної відпустки за період роботи з 04 листопада 2018 року по 03 листопада 2019 року у кількості 27 календарних днів;

щорічної основної відпустки за період роботи з 04 листопада 2019 року по 03 листопада 2020 року у кількості 42 календарних дня;

щорічної основної відпустки та додаткової відпустки за період роботи з 04 листопада 2020 року по 03 грудня 2020 року у кількості 5 календарних днів.

3. Копію наказу надіслати до відділу планової-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області для здійснення відповідних розрахунків та до сектору по роботі з персоналом територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Не погоджуючись із наказом Тарутинського районного суду Одеської області «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді ОСОБА_1 » від 17 грудня 2020 року № 30-ос/гс, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем суду також надано, зокрема (а.с.12-21, 24, 107-125):

- роздруківку Указу Президента України № 571/2013 «Про призначення суддів»;

- копію витягу із наказу (по особовому складу) Міністерства оборони України від 18 вересня 2020 року № 32;

- копію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу від 01.10.2020 року, укладеного між Міністерством оборони України в особі Тимчасово виконуючого обов`язки начальника Військової академії (м. Одеса) полковника ОСОБА_3 та позивачем;

- копію витягу із наказу начальника 2 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації (по стройовій частині) Міністерства оборони України від 01.10.2020 року № 106;

- копію наказу Тарутинського районного суду Одеської області від 01 жовтня № 20-ос/гс «Про увільнення від виконання обов`язків судді Тарутинського районного суду Одеської області ОСОБА_1 »;

- копію листа Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці № 7904/3/3.1-3В-20 від 17.12.2020;

- роздруківок постанов Верховного Суду від 26.08.2020 року у справі № 813/402/17, від 13.11.2019 року у справі № 826/3328/16;

- роздруківки Рішення РСУ № 54 від 15.09.2016 «Щодо питання припинення повноважень суддів з визначених Законом № 1402-VІІІ підстав»;

- листа Голів ВРП, ВККСУ, ДСАУ від 03.08.2017 року, адресованого в тому числі головам місцевих судів, щодо статусу суддів, призначених на посаду строком на п`ять років, повноваження яких припинилися.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем Тарутинським районним судом Одеської області суду також надано копії, зокрема (а.с.139-142, 147-154):

- наказу Тарутинського районного суду Одеської області від 04 листопада 2013 року № 22-ос/гс «Про зарахування до штату Тарутинського районного суду Одеської області ОСОБА_1 »;

- рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 вересня 2019 року № 805/КО-19;

- наказу Тарутинського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2020 року № 20-ос/гс «Про увільнення від виконання обов`язків судді Тарутинського районного суду Одеської області ОСОБА_1 »;

- рішення Вищої ради правосуддя від 3 грудня 2020 року № 3359/0/15-20 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області», з доказом отримання його судом 17.12.2020 року.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній до 01.01.2022 року), у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній з 01.01.2022 року), суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що оскаржуваним наказом Тарутинського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року № 30-ос/гс «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді ОСОБА_1 », зокрема:

- відповідно до:

- Указу Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 «Про призначення суддів»,

- рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2020 раду № 3359/0/15-20 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області»,

- пункту 4 частини 1 статті 24, пункту 30 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

- статті 83 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України «Про відпустки»,

- наказано: відрахувати ОСОБА_1 зі штату Тарутинського районного суду Одеської області з 03 грудня 2020 року, у зв`язку з припиненням повноважень відповідно до статті 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ (далі Закон № 1402-VІІІ) голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

Відповідно до ст. 125 Закону № 1402-VІІІ припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

Згідно з п. 30 розділу ХІІ «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону № 1402-VІІІ матеріали та рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання суддів безстроково, щодо яких на день набрання чинності цим Законом Верховною Радою України рішення не прийнято, направляються Верховною Радою України до Вищої ради правосуддя протягом десяти днів з дня набрання ним чинності. Вища рада правосуддя на своєму засіданні у пленарному складі вирішує питання щодо кожного судді про його призначення або відмову у призначенні з одночасним поверненням матеріалів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України є підставою припинення трудових відносин судді із відповідним судом на підставі статті 125 цього Закону.

З наведених законодавчих вимог вбачається, зокрема, що вони не містять жодних:

- заперечень/зауважень/виключень/тощо з положень, зокрема, що рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України є підставою припинення трудових відносин судді із відповідним судом на підставі статті 125 цього Закону, в тому числі, виходячи з підстав (фактичних і юридичних) його прийняття, та обставини перебування судді на момент ухвалення такого рішення у складі Збройних Сил України під час дії особливого періоду тощо;

- вимог до голови суду при прийнятті останнім наказу на підставі рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України щодо припинення трудових відносин судді із відповідним судом на підставі статті 125 Закону № 1402-VІІІ щодо дослідження/перевірки/врахування/тощо підстав (фактичних і юридичних) прийняття відповідного рішення Вищої ради правосуддя тощо.

Так, судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 3 грудня 2020 року № 3359/0/15-20 відмовлено у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/400/20 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області» від 3 грудня 2020 року № 3359/0/15-20.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 9901/400/20 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року залишено без змін, із зазначенням, що постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Отже, станом на момент розгляду та вирішення цієї адміністративної справи застосована відповідачем Тарутинським районним судом Одеської області фактична підстава прийняття оскаржуваного наказу рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2020 раду № 3359/0/15-20 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області» не скасована.

Разом з тим, ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення позивача на посаду судді унеможливлює його подальше перебування в штаті Тарутинського районного суду Одеської області з огляду на наявність розпорядчого акта (рішення Вищої ради правосуддя), з яким пов`язане припинення повноважень позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року (справа № 813/2495/17), від 11 жовтня 2019 року (справа № 820/53/18), від 11 червня 2020 року (справа № 813/2488/17).

З встановлених судом обставин та наведених, застосованих відповідачем Тарутинським районним судом Одеської області нормативно-правових положень, вбачається, що оскаржуваний наказ прийнято з законодавчо передбачених фактичних і юридичних підстав, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», норми якого є спеціальними у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року (справа № 820/53/18, п. 32).

На підставі встановлених судом обставин, вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та правових висновків Верховного Суду суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачами доведені обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, та доказана правомірність оскаржуваного наказу, прийняття його відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно підстав для визнання протиправним та скасування наказу Тарутинського районного суду Одеської області «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді Козирєва М.В.» від 17 грудня 2020 року № 30-ос/гс немає, отже немає підстав для задоволення позову повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову повністю підстав для розподілу судових витрат в порядку ст. 139 КАС України немає.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням тимчасової непрацездатності головуючого судді, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та часу перебування головуючого судді у відпустці.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 23.02.2022 року) до 31 травня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Тарутинського районного суду Одеської області (місцезнаходження: вул. Красна, 235, смт. Тарутине, Тарутинський район, Одеська область, 68500; ідентифікаційний код юридичної особи: 02897885), Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області (місцезнаходження: вул. Бабеля, 2, м. Одеса, 65005; ідентифікаційний код юридичної особи: 26302945) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.