Постанова

від 23.11.2023 по справі 420/15340/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 420/15340/20

провадження № К/990/25288/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів -Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Тарутинського районного суду Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року (головуючий суддя - Цховребова М.Г.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року (головуючий суддя - Косцова І.П., судді - Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Тарутинського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року №30-ос/гс «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді ОСОБА_1»;

- зобов`язати Тарутинський районний суд Одеської області поновити ОСОБА_1 на посаді судді в штаті Тарутинського районного суду Одеської області з 03 грудня 2020 року;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Одеській області нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 грудня 2020 року.

2. На обґрунтування цих вимог позивач зазначив, що Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року №571/2013 його було призначено на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області строком на п`ять років. З 18 вересня 2020 року ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, а з 01 жовтня 2020 року зараховано до списків особового складу та призначено на посаду курсового офіцера 2 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Військової академії (м. Одеса). Згодом позивачеві стало відомо, що 03 грудня 2020 року Вища рада правосуддя (далі - ВРП) ухвалила рішення №3359/0/15-20 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області». Надалі, 17 грудня 2020 року відповідачем було видано оскаржуваний наказ, яким позивача відраховано зі штату Тарутинського районного суду Одеської області з 03 грудня 2020 року у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідно до статті 125 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).

3. На переконання позивача, оспорюваний наказ про відрахування його зі штату Тарутинського районного суду Одеської області під час перебування на військовій службі за контрактом під час дії особливого періоду прийнято з порушенням статей 17, 19, 43, 65 Конституції України, статей 1, 2, 39 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ), частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, у задоволені позову відмовлено.

5. Суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що ухвалення ВРП рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення позивача на посаду судді унеможливлює його подальше перебування в штаті Тарутинського районного суду Одеської області з огляду на наявність розпорядчого акта (рішення ВРП), з яким пов`язане припинення повноважень позивача. Отже, оскаржуваний наказ прийнято із законодавчо передбачених фактичних і юридичних підстав, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом №1402-VIII, норми якого є спеціальними для спірних правовідносин.

6. Апеляційний суд погодився з висновками місцевого адміністративного суду про відсутність порушень порядку та процедури прийняття Тарутинським районним судом Одеської області оскаржуваного наказу та зауважив, що приписи частини третьої статті 119 КЗпП України до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки зазначенні в ній гарантії не поширюються на випадки припинення повноважень судді, у якого завершився п`ятирічний строк і якому було відмовлено у внесенні подання на призначення безстроково.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

8. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Свої доводи обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі №813/402/17, від 30 вересня 2020 року у справі №813/3860/17, від 16 жовтня 2020 року у справі №120/1630/19-а, від 30 листопада 2020 року у справі №300/364/20, від 08 липня 2020 року у справі №808/937/17. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій помилково залишили поза увагою положення частини другої статті 39 Закону №2232-ХІІ та частини третьої статті 119 КЗпП України, за якими на нього як військовослужбовця поширюються гарантії зі збереження місця роботи та середньомісячного заробітку.

9. Від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому відповідач просить залишити цю скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

10. Свої доводи цей відповідач обґрунтовує тим, що правовідносини у справах, на які послався скаржник, не є подібними до цієї справи, оскільки не стосуються питання відрахування судді зі штату суду, тому висновки Верховного Суду у зазначених справах не є релевантними і не підлягають застосуванню у розглядуваному випадку.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

11. У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року.

12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., судді Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.

13. Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано причини пропуску цього строку поважними та відкрито касаційне провадження за поданою позивачем касаційною скаргою з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

14. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2023 закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

15. Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року №571/2013 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області строком на п`ять років.

16. Строк повноважень судді ОСОБА_1 закінчився 18 жовтня 2018 року.

17. З 18 вересня 2020 року, відповідно до наказу ТВО начальника Військової академії (м. Одеса) №32 позивача прийнято на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, а з 01 жовтня 2020 року, на підставі відповідного наказу №106, зараховано до списків особового складу та призначено на посаду курсового офіцера 2 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Військової академії (м. Одеса).

18. Наказом голови Тарутинського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2020 року №20-ос/гс, на підставі статті 119 КЗпП України, статті 39 Закону №2232-ХІІ позивача на 1 рік увільнено від виконання обов`язків судді Тарутинського районного суду Одеської області на час виконання обов`язків військової служби, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку, тобто до 30 вересня 2021 року.

19. Рішенням ВРП від 03 грудня 2020 року №3359/0/15-20 відмовлено у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області.

20. Законність цього рішення ВРП була предметом судової перевірки.

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №9901/400/20, яке залишила без змін Велика Палата Верховного Суду постановою від 10 червня 2021 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання протиправним і скасування рішення ВРП від 03 грудня 2020 року №3359/0/15-20.

Висновки судів мотивовано відсутністю порушень порядку та процедури прийняття цього рішення, а також тим, що до спірних правовідносин не застосовуються положення частини третьої статті 119 КЗпП України.

21. Наказом Тарутинського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року №30-ос/гс відраховано ОСОБА_1 зі штату Тарутинського районного суду Одеської області з 03 грудня 2020 року у зв`язку з припиненням повноважень, відповідно до статті 125 Закону №1402-VIII та здійснено з ним розрахунок.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

22. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Надаючи оцінку спірним правовідносинам у межах підстав касаційного оскарження, з яких було відкрито касаційне провадження у цій справі, колегія суддів зазначає таке.

24. Положеннями частини першої статті 128 Конституції України у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області, було визначено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

25. У підпункті 2 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII) повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

26. Відповідно до пункту 17 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв`язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом.

27. Підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з дня набрання чинності Законом №1401-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом №1401-VIII, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

28. Абзацом шостим пункту 13 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон №1798-VIII) передбачено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п`ять років до набрання чинності Законом № 1401-VIII, повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням ВРП за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

29. Отже, вирішення питання призначення судді, повноваження якого припинилися у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку, на який його було призначено, віднесено до компетенції ВРП, яка з підстав та в порядку, передбачених законом, може ухвалити рішення про внесення Президенту України відповідного подання або про відмову в його внесенні.

30. Судами у цій справі встановлено, що п`ятирічний строк повноважень судді ОСОБА_1 закінчився 18 жовтня 2018 року.

31. ВРП рішенням від 03 грудня 2020 року №3359/0/15-20 відмовила у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області.

32. Судовим рішенням, яке набрало законної сили у справі №9901/400/20, підтверджено правомірність цього рішення ВРП.

33. У згаданій справі судами встановлено, що ВРП не вирішувала питання звільнення позивача, а повноваження судді ОСОБА_1 припинились у силу дії норм Конституції України (підпункт 2 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України).

34. За правилами частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

35. За змістом пункту 30 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII рішення ВРП про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України є підставою припинення трудових відносин судді із відповідним судом на підставі статті 125 цього Закону.

36. Згідно зі статтею 125 Закону №1402-VIII припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ. Повноваження голови місцевого суду видавати наказ із цього питання визначено пунктом 4 частини першої статті 24 Закону №1402-VIII.

37. Як убачається зі змісту оскаржуваного наказу, серед підстав його видання зазначено рішення ВРП від 03 грудня 2020 року №3359/0/15-20.

38. Отже, у цьому випадку оспорюваний наказ про відрахування позивача зі штату суду за своєю суттю є кадровим рішенням, яким лише оформлено припинення трудових відносин судді ОСОБА_1 з Тарутинським районним судом Одеської області за обставин, коли повноваження цього судді припинилися в силу норм Конституції України і ВРП своїм рішенням констатувала, що їх не буде продовжено.

39. Зазначені обставини свідчать про відсутність передумов перебування судді у штаті суду, тому колегія суддів вважає помилковими доводи скаржника щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 39 Закону №2232-ХІІ та частини третьої статті 119 КЗпП України. Оцінку застосовності цих норм може бути надано судом лише під час вирішення питання щодо законності рішення ВРП про відмову у внесенні Президентові України відповідного подання, адже оспорюваний наказ про відрахування зі штату лише приймається на підставі такого рішення, як того вимагає Закон №1402-VIII і його скасування судом не здатне відновити повноважень судді.

40. Переглядаючи справу №9901/400/20, предметом оскарження у якій було рішення ВРП від 03 грудня 2020 року №3359/0/15-20 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 червня 2021 року зазначила, що з огляду на приписи законодавства, якими врегульований порядок призначення суддів безстроково, строк повноваження яких закінчився, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що положення частини третьої статті 119 КЗпП України не можуть бути застосовані до цих правовідносин, закріплені в названій статті Кодексу гарантії не поширюються на випадки припинення повноважень судді, у якого завершився п`ятирічний строк і якому було відмовлено у внесенні подання на призначення безстроково. Продовження повноважень судді в згаданому випадку у спосіб, інакший, ніж установлено підпунктом 2 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та абзацом шостим пункту 13 розділу 13 Закону №1798-VIII, законодавством, яке визначає статус суддів, не передбачено.

41. 03 січня 2023 року до Верховного Суду від позивача надійшло клопотання, у якому він просив передати цю справу (№420/15340/20) на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною четвертою статті 346 КАС України, оскільки вважає за потрібне відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у наведеній вище справі №9901/400/20.

42. За правилами частини четвертої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

43. Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки у справах №420/15340/20 та №9901/400/20 різний предмет судового оскарження та склад учасників. Крім цього, постанову від 10 червня 2021 року у справі №9901/400/20, про відступлення від висновків у якій ставить питання скаржник, Велика Палата Верховного Суду ухвалила як суд апеляційної інстанції.

44. Надаючи оцінку наведеним у касаційній скарзі посиланням ОСОБА_1 щодо застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 липня, 26 серпня, 30 вересня, 16 жовтня, 30 листопада 2020 року у справах №808/937/17, №813/402/17, №813/3860/17, №120/1630/19-а, №300/364/20, колегія суддів зазначає таке.

45. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та установлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

46. У справі №808/937/17 суд вирішував питання правомірності накладення на Комунальний заклад «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» Запорізької обласної ради штрафу у розмірі 32000 грн згідно з рішенням заступника начальника Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області у зв`язку з порушенням зазначеним комунальним закладом вимог частини третьої статті 19 КЗпП України з огляду на невиплату із жовтня 2016 до лютого 2017 року середнього заробітку працівникові, який перебуває на військовій службі за контрактом на особливий період.

47. У справах №813/402/17, №813/3860/17, 120/1630/19-а та №300/364/20 висновки Верховного Суду стосувалися застосування статті 119 КЗпП у правовідносинах щодо правомірності звільнення зі служби цивільного захисту особи, призваної на строкову військову службу під час дії особливого періоду.

48. Отже, у справах, на які посилається скаржник, висновки Верховного Суду стосуються застосування положень частини третьої статті 119 КЗпП України поза зв`язком із нормами Закону №1402-VIII і правовідносини у них не є подібними правовідносинам у цій справі, зокрема, вони не пов`язані з оскарженням наказу про відрахування судді зі штату суду за обставин, коли повноваження такого судді припинилися, а ВРП ухвалила рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення цієї особи на посаду судді відповідного суду.

49. Оскільки висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №808/937/17, №813/402/17, №813/3860/17, №120/1630/19-а, №300/364/20, про які зазначає скаржник, стосуються інших фактичних обставин справи, установлених судами, та пов`язані із застосуванням інших норм права, то посилання скаржника на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, є необґрунтованими.

50. Відтак, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

IV. Висновки щодо судових витрат

53. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №420/15340/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

3. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду