Постанова

від 05.07.2022 по справі 420/15340/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/15340/20Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Косцової І.П.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

за участі секретаря Брижкіної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Тарутинського районного суду Одеської області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Тарутинського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року №30-ос/гс «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Тарутинський районний суд Одеської області поновити його на посаді судді в штаті Тарутинського районного суду Одеської області з 3 грудня 2020 року;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Одеській області нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 грудня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що його з 18 вересня 2020 року прийнято на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, а з 01 жовтня 2020 року зараховано до списків особового складу та призначено на посаду курсового офіцера 2 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Військової академії (м.Одеса).

Позивач вважає, що у Тарутинського районного суду Одеської області були відсутні законні підстави для відрахування його зі штату під час перебування на військовій службі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області припинено повноваження позивача, як судді, що унеможливлює подальше перебування останнього в штаті Тарутинського районного суду Одеської області.

При цьому приписи національного законодавства не містять заборони відрахування судді зі штату, в тому числі, під час перебування на службі у Збройних Силах України, якщо його повноваження припиненні відповідно до закону.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт навів доводи, які були покладені ним в основу позовної заяви.

Від Державної судової адміністрації України в Одеській області та Тарутинського районного суду Одеської області надійшли відзиви на апеляційну скаргу, у яких відповідачі просять залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Також вказані сторони подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Фактичні обставини справи по суті спору.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року №571/2013 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області строком на п`ять років (т.1 а.с.12-14).

Строк повноважень судді Козирєва М.В. закінчився 18 жовтня 2018 року.

З 18 вересня 2020 року, відповідно до наказу ТВО начальника Військової академії (м. Одеса) №32 позивача прийнято на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, а з 01 жовтня 2020 року, на підставі відповідного наказу №106, зараховано до списків особового складу та призначено на посаду курсового офіцера 2 курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Військової академії (м. Одеса) (т.1 а.с.15-21).

Наказом голови Тарутинського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2020 року №20-ос/гс, на підставі ст.119 КЗпП України, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивача на 1 рік увільнено від виконання обов`язків судді Тарутинського районного суду Одеської області на час виконання обов`язків військової служби, із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку, тобто до 30 вересня 2021 року (т. 1 а.с. 21).

Рішенням ВРП від 03 грудня 2020 року №3359/0/15-20 відмовлено у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області.

Наказом Тарутинського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року №30-ос/гс відраховано ОСОБА_1 зі штату Тарутинського районного суду Одеської області з 03 грудня 2020 року у зв`язку з припиненням повноважень, відповідно до статті 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та здійснено з ним розрахунок (т. 1 а.с.22-23).

Законність відрахування позивача зі штату суду під час його перебування на військовій службі за контрактом під час дії особливого періоду є предметом спору у даній справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 119 КЗпП визначено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб -підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тобто, за громадянами України, зокрема прийнятими на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Однак з огляду на особливий статус судді, правове регулювання питання звільнення судді з посади визначається винятково Конституцією України та Законом №1402-VIII.

Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.06.2021 року у справі №9901/400/20.

Стаття 128 Конституції України передбачає, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням ВРП в порядку, встановленому законом.

Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII) визначено статус ВРП, яка відповідно до статті 1 цього Закону є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

У підпункті 2 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон №1401-VIII) повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту 17 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв`язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом.

Підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з дня набрання чинності Законом №1401-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом №1401-VIII, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Абзацом шостим пункту 13 розділу 13 Закону №1798-VIII передбачено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п`ять років до набрання чинності Законом №1401-VIII, повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням ВРП за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом №1401-VIII, оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

За правилами статті 79 Закону №1402-VIII відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації ВРП на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду (частина вісімнадцята цієї статті).

ВРП може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав: 1) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням; 2) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді. Підстави, зазначені у пункті 1, ВРП визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов`язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей (частина дев`ятнадцята статті 79 Закону №1402-VIII).

В свою чергу, відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону №1402-VІІІ голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

Відповідно до ст.125 Закону № 02-VІІІ припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

Згідно з п.30 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІІ матеріали та рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання суддів безстроково, щодо яких на день набрання чинності цим Законом Верховною Радою України рішення не прийнято, направляються Верховною Радою України до Вищої ради правосуддя протягом десяти днів з дня набрання ним чинності. Вища рада правосуддя на своєму засіданні у пленарному складі вирішує питання щодо кожного судді про його призначення або відмову у призначенні з одночасним поверненням матеріалів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України є підставою припинення трудових відносин судді із відповідним судом на підставі статті 125 цього Закону.

Таким чином, вирішення питання призначення судді, повноваження якого припинилися у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку, на який його було призначено, віднесено до компетенції ВРП, яка з підстав та в порядку, передбачених законом, може ухвалити рішення про внесення Президенту України відповідного подання або про відмову в його внесенні.

Як вже зазначалось, Рішенням ВРП від 03 грудня 2020 року №3359/0/15-20 відмовлено у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області.

Вказане рішення було оскаржено позивачем до суду та рішенням Касаційного адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 10 лютого 2021 року у справі №9901/400/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.06.2021 року, відмовлено у задоволенні позову.

Судова колегія наголошує на особливому статусі судді та зазначає, що правове регулювання питання звільнення судді з посади визначається винятково Конституцією України та Законом №1402-VIII.

З огляду на приписи законодавства, якими врегульований порядок призначення суддів безстроково, строк повноваження яких закінчився, судова колегія вказує, що положення частини третьої статті 119 КЗпП не можуть бути застосовані до спірних правовідносини, оскільки закріплені в названій статті Кодексу гарантії не поширюються на випадки припинення повноважень судді, у якого завершився п`ятирічний строк і якому було відмовлено у внесенні подання на призначення безстроково. Продовження повноважень судді в згаданому випадку у спосіб, інакший, ніж установлено підпунктом 2 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та абзацом шостим пункту 13 розділу 13 Закону № 1798-VIII, законодавством, яке визначає статус суддів, не передбачено.

При цьому приписи ч. 19 ст. 79, ст. 125, п. 30 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлюють обов`язок голові суду видати наказ про відрахування судді зі штату після прийняття ВРП рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді.

За таких обставин наказ Тарутинського районного суду Одеської області «Про відрахування зі штату Тарутинського районного суду Одеської області судді Козирєва М.В.» від 17 грудня 2020 року №30-ос/гс в даному випадку не є рішенням про звільнення позивача з посади судді, оскільки прийняття вказаного наказу є неминучим наслідком звільнення на підставі прийнятого ВРП рішення від 03 грудня 2020 року №3359/0/15-20, яким відмовлено у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Тарутинського районного суду Одеської області.

Водночас судова колегія відхиляє доводи апелянта про застосування в цій справі висновків Верховного Суду, викладених у справах №813/402/17, 813/3860/17, 120/1630/19-а, 300/364/20, 813/782/17, 761/8873/16-ц, 808/937/17, оскільки висловлені в них висновки не стосуються застосування статті 119 КЗпП у правовідносинах щодо правомірності звільнення судді.

Таким чином колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень порядку та процедури прийняття Тарутинським районним судом Одеської області оскаржуваного рішення, а приписи частини третьої статті 119 КЗпП до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки зазначенні в ній гарантії не поширюються на випадки припинення повноважень судді, у якого завершився п`ятирічний строк і якому було відмовлено у внесенні подання на призначення безстроково.

Оскільки судом першої інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених в позовній заяві, а наведені апелянтом доводи не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Косцова І.П.Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.