Рішення

від 12.04.2022 по справі 600/929/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/929/22-а

Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправний та скасувати рішення, (витяг) 13 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради № 606 від 01.12.2021 р., "Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок" в частині відмови гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду повторно внести на розгляд чергової сесії міської ради питання про розгляд заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення, оскільки відповідачу були надані усі документи та дотримано усі вимоги чинного законодавства для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва у власність з кадастровим номером 7310136600:33:001:0102 площею 0,1200 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Також позивач вважає безпідставними доводи відповідача, що спірна земельна ділянка знаходиться в зоні Л-1 - озеленені території, оскільки відповідач самовільно без належних правових підстав та всупереч чинного законодавства визначив зону розташування земельної ділянки, що суперечить її цільовому призначенню. З вказаних підстав позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у задоволені його заяви про затвердження проекту землеустрою, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:33:001:0102 площею 0,1200 га для індивідуального садівництва у власність, оскільки проект землеустрою не відповідає містобудівній документації, а саме спірна земельна ділянка розташована в зоні Л-1 - озеленені території, ландшафтний парк, а тому не може використовуватись для індивідуального садівництва.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Пунктом 23 рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 08.12.2020 року №2542 «Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання проектів та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» надано ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05) (а.с.8).

На підставі рішення Чернівецької міської ради від 08.12.2020 року №2542 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (01.05.) АДРЕСА_1 . (а.с. 15-20).

Відповідно до розробленого проекту землеустрою до Державного земельного кадастру 18.06.2021 р. внесено відомості про сформовану земельну ділянку у АДРЕСА_1 площею 0,1200 га, присвоєно кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, цільове призначення 01.05 - для індивідуального садівництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для індивідуального садівництва. (а.с. 13-14).

Рішенням 13 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради № 606 від 01.12.2021 р., "Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок" пунктом 3 відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва (01.05), у зв`язку із невідповідністю містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)) (підстава: рішення міської ради VI скликання від 29.05.2014 р. №1233 (пункт 3 додатку 3)). (а.с. 9).

Матеріали справи містять викопіювання з генерального плану та схеми зонування м. Чернівці на якій зображено спірну земельну ділянку, розташовану в зоні - Л1. (а.с. 11-12).

Також до матеріалів справи додано рішення 50 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 29.05.2014 р. №1233 «Про затвердження переліку парків та скверів у м. Чернівці». (а.с. 35-39)

Крім того, матеріали справи містять експертний звіт щодо розгляду містобудівної документації «Коригування генерального плану м. Чернівці», затвердженого ДП «Укрдержбудекспертиза» 16.12.2013 року. (а.с. 40-43).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

У спірних правовідносинах суд застосовує положення Земельного кодексу України у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст.4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Згідно з ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках: передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель; віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

У відповідності до положень ч. 2 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

Згідно відомостей Державного земельного кадастру від 18.06.2021 р. про сформовану земельну ділянку у АДРЕСА_1 площею 0,1200 га, присвоєно кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, цільове призначення 01.05 - для індивідуального садівництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для індивідуального садівництва.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на недотримання при розробці проекту положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 року №821 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (надалі - постанова КМУ № 821 ) та посилання на те, що позивач повідомив недостовірні відомості кадастровому реєстратору у проекті землеустрою, з огляду на наступне.

Постанова КМУ № 821 від 28.07.2021 року №821 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, а також введено в дію новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59), набрала чинності 11.08.2021 року, тобто після розробки проекту землеустрою (розроблено 01.06.2021 року) і логічно, що не могла бути врахована розробником.

Також суд звертає увагу на те, що 08.12.2020 року рішенням Чернівецької міської ради VII скликання №2542 надано ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05). При цьому, 01.06.2021 року проект землеустрою розроблено інженером - землевпорядником ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (01.05.) АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст. 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Згідно ст. ст. 25, 26 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною. Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. Розробниками документації із землеустрою є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки - це землевпорядна документація, яка розробляється при першому оформленні права власності або користування (оренди) на землю, при зміні цільового призначення землі та ін. Підставою для розробки проекту землеустрою є заява замовника та дозвіл відповідного органу місцевого самоврядування на розробку проекту відведення.

Сам проект землеустрою розробляється проектною організацією, при цьому при розробці проекту землеустрою, серед інших відомостей, розробником враховуються відомості Державного земельного кадастру, відомості Державного картографо-геодезичного фонду, затверджена містобудівна документація, а тому доводи відповідача про те, що позивач вказав недостовірні відомості щодо земельної ділянки, які зазначені в державному земельному кадастрі є надуманими і не заслуговують на увагу.

Статтею 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з положеннями ст. 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Згідно з п.6 ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу

Згідно з ч. 7 та ч. 8 ст. 186 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до ч. 10 ст. 186 Земельного кодексу України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Судом встановлено, що рішенням Чернівецької міської ради від 08.12.2020 року №2542 надано позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05)

На підставі рішення Чернівецької міської ради від 08.12.2020 року №2542 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (01.05.) АДРЕСА_1 .

Рішенням 13 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради № 606 від 01.12.2021 р. відмовлено позивачу у затвердженні розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва (01.05), у зв`язку із невідповідністю містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)) (підстава: рішення міської ради VI скликання від 29.05.2014 р. №1233 (пункт 3 додатку 3)).

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року, №3038-VI (далі - Закон №3038) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і він спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №3038 під генеральним планом населеного пункту розуміють одночасно містобудівну документацію на місцевому рівні та землевпорядну документацію, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; а згідно пункту 9 частини 1 цієї є статті Закону №3038 планом зонування території (зонінг) є документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №3038 план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №3038 передбачено, що передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території.

Вид цільового призначення земельної ділянки - визначений відповідно до встановлених законом вимог конкретний напрям використання земельної ділянки та її правовий режим в межах відповідної категорії земель та функціонального призначення територій.

Під час встановлення цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення в межах відповідних функціональних зон територій.

Під час формування земельної ділянки визначення її виду цільового призначення здійснюється розробником документації із землеустрою та містобудівної документації (детального плану території та/або його планувальних рішень у складі комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади) згідно з рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення відповідної документації, наданим відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 року, №1704-VI (далі - Закон №1704) під державною будівельною нормою розуміють нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону №1704 об`єктами нормування у будівництві є: 1) планування та забудова території; 2) об`єкт будівництва, містобудування та архітектури і його складові частини; 3) склад і зміст документації об`єктів будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону №1704 застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону №1704 будівельні норми встановлюють обов`язкові вимоги до об`єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.12.2017 року, №344 затверджено ДБН Б.1.1.-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території».

Ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту плану зонування території (зонінгу) населеного пункту. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, незалежно від форм власності та господарювання, при розробленні планів зонування території (зонінгу) населеного пункту.

Будівельні норми мають містити положення щодо забезпечення виконання основних вимог до споруд та дотримання функціональних параметрів об`єкта нормування під час його експлуатації.

Відповідно до пункту 4.1 ДБН Б.1.1.-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території» планом зонування (зонінгом) на території населеного пункту визначаються межі зон (підзон) з однорідними видами та умовами використання та встановлюються містобудівні регламенти, що діють у межах цих зон (підзон), а згідно пунктів 4.2, 4.3 ДБН зонінг розробляється на основі генерального плану населеного пункту та з урахуванням детальних планів території, зонінг може розроблятися в складі генерального плану або як окремий документ після затвердження генерального плану.

Згідно пункту 4.7 ДБН Б.1.1.-22:2017 зонінг містить дві невід`ємні частини: текстову та графічну.

Розділом 5 ДБН Б.1.1.-22:2017 визначені вимоги щодо графічних матеріалів плану зонування території (зонінгу).

Зокрема, відповідно до пункту 5.8 ДБН Б.1.1.-22:2017 на схемі зонування, як правило, відображаються такі основні типи зон, що мають кодові позначки: Г - громадські (розробляються у разі відсутності цих креслень у складі генерального плану населеного пункту або з метою їх актуалізації відповідно до завдання на проектування за окремим договором); Ж - житлові; Р - ландшафтно-рекреаційні; К - курортні; ТР - транспортної інфраструктури; ІН - інженерної інфраструктури; В - виробничі; КС - комунально-складські; СВ - сільськогосподарського призначення; С - спеціальні; ІК - історико-культурного призначення.

Також суд звертає увагу, що Генеральний план м. Чернівців та План зонування території міста не відповідає положенням пункту 5.8 ДБН Б.1.1.-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території», ні попередньому ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011, якими такий тип зон на плані зонування території міста зона Л-1 (озеленені території) не передбачений.

Суд звертає увагу, що підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є подібними до підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи рішення від 08.12.2020 року №2542, яким надано позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05), відповідно до положень ч. 7 ст. 118 ЗК України зобов`язаний був перевірити відповідність поданих позивачем документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації та був зобов`язаний перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації. Однак, відповідач не встановив невідповідностей цільового призначення спірної земельної ділянки містобудівній документації та надав позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що зобов`язує відповідача діяти правомірно та послідовно.

Після прийнятого Чернівецькою міською радою рішення від 08.12.2020 року №2542, яким надано позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05). Однак, відповідач 01.12.2021 р. прийняв рішення № 606, яким відмовив у затвердженні розробленого проекту землеустрою, з підстав невідповідності проекту містобудівній документації, чим допустив непослідовність та невизначеність при вирішенні земельних питань.

Суд звертає увагу, що Чернівецька міська рада здійснює свою діяльність як суб`єкт владних повноважень, а отже її діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.

Зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права. При цьому, потреба виправити минулу допущену "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур та вчинених дій, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Крім того, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися порушенням прав осіб, яких вони стосуються.

У даній справі відповідач, надаючи дозвіл на розробку проекту землеустрою вважає, що обрана для надання безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05) земельна ділянка відповідає містобудівній документації, однак в подальшому приймає за змістом інше рішення, що суперечить змісту принципу належного урядування та правової визначеності, яка є невід`ємною складовою верховенства права.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до змісту оскаржуваного рішення, невідповідність документації позивача містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)), обґрунтована наявністю рішення міської ради VI скликання від 29.05.2014 року №1233 (пункт 3 додатку 3), яке було чинне на момент надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою і на час відмови у затвердженні проекту землеустрою. З цього слідує, що нормативне регулювання вказаного питання не змінилось з того часу як було надано позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою. Водночас суд вважає, що наявність рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою породило у позивача законні обґрунтовуванні очікування щодо отримання земельної ділянки у власність.

Як встановлено судом, під час формування спірної земельної ділянки розробник документації при визначенні виду її цільового призначення керувався також рішенням Чернівецької міської ради від 08.12.2020 року №2542, яким було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05).

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 року №821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, а також введено в дію новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59), видів функціонального призначення територій (додаток 60), проте в оскаржуваному рішенні не вказано невідповідність цій постанові як підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою. Предметом судової перевірки в адміністративному процесі є правомірність чи протиправність рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Слід повідомити, що суд перевіряє оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень тільки в межах мотивів, які було покладено в основу рішення, а не інших, що виникли під час написання відзиву.

За таких обставин, суд вважає, що рішення 13 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради № 606 від 01.12.2021 р., "Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок" в частині відмови гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва, є протиправним.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність дій щодо винесення оскаржуваного наказу.

За результатами судового розгляду судом встановлено, що відповідач не довів суду правомірність рішення 13 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради № 606 від 01.12.2021 р. в частині відмови гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

У зв`язку із задоволенням позову, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправний та скасувати рішення, (витяг) 13 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради № 606 від 01.12.2021 р., "Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок" в частині відмови гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва.

3. Зобов`язати Чернівецьку міську раду повторно внести на розгляд чергової сесії міської ради питання про розгляд заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва.

4. Стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір згідно квитанції №1018360691 від 03.02.2022 р. у розмірі 992,40 гривень.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Чернівецька міська рада (Центральна площа, 1, м. Чернівці, 58002 код ЄДРПОУ 36068147).

Суддя Т.М. Брезіна