Постанова

від 05.07.2022 по справі 600/929/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/929/22-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

06 липня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Чернівецької міської ради в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення, (витяг) 13 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради № 606 від 01.12.2021 р., "Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок" в частині відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду повторно внести на розгляд чергової сесії міської ради питання про розгляд заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва.

13 квітня 2022 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції, п. 23 рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 08.12.2020 року №2542 «Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання проектів та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» надано ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05).

На підставі рішення Чернівецької міської ради від 08.12.2020 року №2542 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (01.05.) АДРЕСА_1 .

Згідно розробленого проекту землеустрою до Державного земельного кадастру 18.06.2021 р. внесено відомості про сформовану земельну ділянку у м. Чернівці по вул. площею 0,1200 га, присвоєно кадастровий номер 7310136600:33:001:0102,цільове призначення 01.05 - для індивідуального садівництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для індивідуального садівництва.

Рішенням 13 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради №606 від 01.12.2021 р., "Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок" пунктом 3 відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва (01.05), у зв`язку із невідповідністю містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)) (підстава: рішення міської ради VI скликання від 29.05.2014 р. №1233 (пункт 3 додатку 3)).

Так, в матеріалах справи міститься викопіювання з генерального плану та схеми зонування м. Чернівці на якій зображено спірну земельну ділянку, розташовану в зоні - Л1.

Також, в матеріалах справи містяться рішення 50 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 29.05.2014 р. №1233 «Про затвердження переліку парків та скверів у м. Чернівці» та експертний звіт щодо розгляду містобудівної документації «Коригування генерального плану м. Чернівці», затвердженого ДП «Укрдержбудекспертиза» 16.12.2013 року.

Вважаючи протиправною відмову Чернівецької міської ради щодо незатвердження проекту відведення земельної ділянки та передачі її у власність, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Таким чином, саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України (ЗК України) при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках: передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьоїстатті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель; віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Відповідно до ч. 5ст. 20 ЗК Україникласифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

Так, згідно відомостей Державного земельного кадастру від 18.06.2021 р. про сформовану земельну ділянку у АДРЕСА_1 площею 0,1200 га, присвоєно кадастровий номер 7310136600:33:001:0102,цільове призначення 01.05 - для індивідуального садівництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для індивідуального садівництва.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на недотримання позивачем при розробці проекту положеньпостанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 року №821 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України"(Постанова №821 ), оскільки вказаною постановою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, а також введено в дію новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59). Дана Постанова №821 набрала чинності 11.08.2021 року, тобто після розробки проекту землеустрою (розроблено 01.06.2021 року), а тому не могла бути врахована розробником.

Крім того, 08.12.2020 року рішенням Чернівецької міської ради VII скликання№2542 надано ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05). При цьому, 01.06.2021 року проект землеустрою розроблено інженером - землевпорядником ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (01.05.) АДРЕСА_1 .

Так, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 Земельного кодексу України (ЗК України), зокрема частиною 6 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ч. 7 та ч. 8ст. 186 ЗК УкраїниВерховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до ч. 10ст. 186 ЗК Українивисновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Чернівецької міської ради від 08.12.2020 року №2542 надано позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05).

На підставі рішення Чернівецької міської ради від 08.12.2020 року №2542 ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (01.05.) АДРЕСА_1 .

Проте, рішенням 13 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради №606 від 01.12.2021 р.відмовлено позивачу у затвердженні розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0102, для індивідуального садівництва (01.05), у зв`язку із невідповідністю містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)) (підстава: рішення міської ради VI скликання від 29.05.2014 р. №1233 (пункт 3 додатку 3)).

Так, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року, №3038-VI(Закон №3038) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і він спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 1 Закону №3038під генеральним планом населеного пункту розуміють одночасно містобудівну документацію на місцевому рівні та землевпорядну документацію, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; а згідно пункту 9 частини 1 цієї є статтіЗакону №3038планом зонування території (зонінг) є документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Згідно з ч. 1ст. 18 Закону №3038план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

Частиною 3ст. 18 Закону №3038визначено, що передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території.

Вид цільового призначення земельної ділянки - визначений відповідно до встановленихзакономвимог конкретний напрям використання земельної ділянки та її правовий режим в межах відповідної категорії земель та функціонального призначення територій.

Під час встановлення цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення в межах відповідних функціональних зон територій.

Під час формування земельної ділянки визначення її виду цільового призначення здійснюється розробником документації із землеустрою та містобудівної документації (детального плану території та/або його планувальних рішень у складі комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади) згідно з рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення відповідної документації, наданим відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 Земельного кодексу України.

Так, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.12.2017 року, №344 затверджено ДБН Б.1.1.-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території».

Відповідно до п. 4.1 ДБН Б.1.1.-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території» планом зонування (зонінгом) на території населеного пункту визначаються межі зон (підзон) з однорідними видами та умовами використання та встановлюються містобудівні регламенти, що діють у межах цих зон (підзон), а згідно пунктів 4.2, 4.3 ДБН зонінг розробляється на основі генерального плану населеного пункту та з урахуванням детальних планів території, зонінг може розроблятися в складі генерального плану або як окремий документ після затвердження генерального плану.

Згідно пункту 4.7 ДБН Б.1.1.-22:2017 зонінг містить дві невід`ємні частини: текстову та графічну.

Розділом 5 ДБН Б.1.1.-22:2017 визначені вимоги щодо графічних матеріалів плану зонування території (зонінгу).

Так, відповідно до п. 5.8 ДБН Б.1.1.-22:2017 на схемі зонування, як правило, відображаються такі основні типи зон, що мають кодові позначки: Г - громадські (розробляються у разі відсутності цих креслень у складі генерального плану населеного пункту або з метою їх актуалізації відповідно до завдання на проектування за окремим договором); Ж - житлові; Р - ландшафтно-рекреаційні; К - курортні; ТР - транспортної інфраструктури; ІН - інженерної інфраструктури; В - виробничі; КС - комунально-складські; СВ - сільськогосподарського призначення; С - спеціальні; ІК - історико-культурного призначення.

Однак, Генеральний план м. Чернівців та План зонування території міста не відповідає положенням пункту 5.8 ДБН Б.1.1.-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території», ні попередньому ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011, якими такий тип зон на плані зонування території міста зона Л-1 (озеленені території) не передбачений.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідач, приймаючи рішення від 08.12.2020 року №2542, якимнадано позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою м. Чернівці, вул. Богуславська, площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05), відповідно до положень ч. 7ст. 118 ЗК Українизобов`язаний був перевірити відповідність поданих позивачем документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації та був зобов`язаний перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації. Однак, відповідач не встановив невідповідностей цільового призначення спірної земельної ділянки містобудівній документації та надав позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Таким чином, відповідач приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи позивачу у затвердженні розробленого проекту землеустрою, з підстав невідповідності проекту містобудівній документації, допустив непослідовність та невизначеність при вирішенні земельних питань.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", Законом України "Про місцеве самоврядування", без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності стосовно розгляду заяви позивача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.