Постанова

від 12.04.2022 по справі 804/3495/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа №804/3495/17

адміністративне провадження № К/9901/19944/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 804/3495/17

за позовом Дніпропетровського міського клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту «СОМ» до Дніпропетровської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Дніпровської міської ради

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020, постановлену у складі колегії суддів: головуючої судді Добродняк І.Ю., суддів Семененка Я.В., Бишевської Н.А.,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 01.06.2017 Дніпропетровський міський клуб рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту «СОМ» (далі - Клуб «СОМ») звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської районної державної адміністрації (далі - Дніпропетровська РДА) щодо неукладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2001 № 040512001198 про продовження строку його дії; зобов`язати Дніпропетровську РДА укласти з Клубом «СОМ» додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2005 № 040512001198 щодо продовження терміну його дії на 10 років - до 2025 року.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався, зокрема на те, що за місяць до закінчення строку дії договору оренди (за умовами якого він мав переважне право на поновлення договору на новий строк) він звернувся з листом-повідомленням від 17.11.2015 № 4078/о/289-15 до відповідача про намір продовжити строк його дії та надав відповідний проект додаткової угоди до договору, однак відповідач протиправно зволікав з оформленням договірних правовідносин в письмовій формі.

2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.09.2017 провадження у справі закрив на підставі пункту 3 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з примиренням сторін внаслідок укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 30.12.2005.

Дніпровська міська рада, не погодившись з вказаним рішенням суду, звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на цю ухвалу.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.07.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення. Крім цього, апеляційним судом зазначено про те, що в цій справі суд першої інстанції не приймав рішення про права та (або) обов`язки Дніпровської міської ради; суд взагалі не приймав рішення по суті, а відтак не приймав рішення про права та (або) обов`язки будь-яких осіб, в тому числі і апелянта.

Касаційний адміністративний суд постановою від 11.12.2019 касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнив: ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 скасував, справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. При цьому касаційний суд послався на те, що в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції не надано правової оцінки доводам скаржника про належність земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:06:015:0006, загальною площею 1,0020 га, до меж міста Дніпра, а вказана обставина має важливе значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки за умови належності вказаної земельної ділянки до меж міста Дніпра, оскаржуване рішення суду першої інстанції безпосередньо вплине на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

Третій апеляційний адміністративний суд, встановивши, що Дніпровська міська рада не є власником спірної земельної ділянки, ухвалою від 16.06.2020 закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2017, оскільки ця ухвала суду першої інстанції не впливає на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

3. 06.08.2020 Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а також наявність передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України обставин, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд.

4. Верховний Суд ухвалою від 18.08.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. 28.09.2020 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Клуб «СОМ» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Суди встановили, що 30.12.2005 на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07.11.2005 № 877-р між Клубом «СОМ» та Дніпропетровською РДА укладено договір оренди земельної ділянки № 040512001198, за умовами якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,0020 га для обслуговування станції відпочинку та організації спортивної роботи, яка знаходиться на території Ювілейної селищної ради (берег Кримської затоки Ленінського водосховища). Відповідно до пункту 8 цього договору він укладається на 5 років. По закінченню строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію.

Додатковою угодою від 12.03.2011 до договору оренди землі від 30.12.2005 № 040512001198 пункт 8 викладено в новій редакції: «Договір укладено на 10 років до 30 грудня 2015 року. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

За місяць до закінчення строку дії договору, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 17.11.2015 № 4078/о/289-15 про намір продовжити строк його дії та надав відповідний проект додаткової угоди до договору. За доводами позивача в результаті усних перемовин з відповідачем, останній не заперечував щодо подовження строку дії договору оренди, однак зволікав з оформленням договору в письмовій формі.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача укласти з ним додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2005 № 040512001198 щодо подовження терміну його дії на 10 років - до 2025 року.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 157 КАС України, суд першої інстанції виходив із того, що дії сторін щодо примирення шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 30.12.2005 не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що оскільки Дніпровська міська рада не є власником спірної земельної ділянки, то ця ухвала суду першої інстанції не впливає на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. У касаційній скарзі Дніпровська міська рада посилається на помилкове неврахування судом апеляційної інстанції належності спірної земельної ділянки до земель міста Дніпра.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із наступного.

10. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

11. Аналогічні приписи закріплені і у частині першій статті 13 КАС України, яка встановлює, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

12. Отже, частина перша статті 293 КАС України визначає коло осіб, які наділені правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

13. За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246, судове рішення, що оскаржується особою, не залученою до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

14. Зазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17.

15. Отже, для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

16. Суд звертає увагу, що перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною чи касаційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного чи касаційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з такою скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено лише за скаргою належної особи.

17. Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права та такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності.

18. Дніпровська міська рада не є учасником цієї справи (стороною або третьою особою), тому набуває право оскаржити судове рішення лише у тому випадку, якщо суд своїм рішенням вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки.

19. Спір у цій справі виник з приводу допущеної відповідачем бездіяльності щодо продовження з позивачем відносин оренди земельної ділянки.

20. Ураховуючи, що у цій справі під час розгляду судом першої інстанції позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Дніпропетровської РДА щодо неукладення з Клубом «СОМ» додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Дніпровської міської ради не вирішувалися, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ухвала суду першої інстанції від 26.08.2017 у цій справі не впливає на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки останньої.

21. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

22. Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала апеляційного суду цій справі відповідає, а доводи Дніпровської міської ради, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків цього суду.

23. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

24. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

Судді: Л.Л. Мороз

Т.Г. Стрелець