Постанова

від 11.04.2022 по справі 193/218/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2225/22 Справа № 193/218/21 Суддя у 1-й інстанції - Томинець О. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року м.Кривий Ріг

справа № 193/218/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого судді - Остапенко В.О.

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання: Євтодій К.С.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року, яке постановлена суддею Томинець О.В. у смт. Софіївка Дніпропетровської області та повний текст рішення суду складено 06 серпня 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину спадкового майна.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку площею 5,9257 га, кадастровий номер 1225285200:01:004:0081 та земельну ділянку площею 4,0521 га, кадастровий номер 1225285200:01:004:0078, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

20.11.2020 року позивач звернулася до Третьої криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строків для подання такої заяви.

Для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач звернулася до Софіївського районного суду Дніпропетровської області, який своїм рішенням від 15.05.2020 року визначив позивачу додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, строком 3 місяці.

Після цього, на підставі вказаного судового рішення, позивач ОСОБА_1 повторно звернулася до вищевказаного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено посилаючись на те, що свідоцтво про право на спадщину на майно спадкодавця в установлені законом строки вже було видано іншій особі - її рідній сестрі, відповідачу у справі ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що вона також є спадкоємницею за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , від прийняття спадщини після смерті матері позивач не відмовлялася, позивачу не було відомо про наявність спадкового майна у вигляді спірних земельних ділянок, а нотаріус під час видачі свідоцтва про право на спадщину відповідачу ОСОБА_2 не повідомив позивача про цей факт.

На підставі вищевикладеного, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право на спадщину, яке видане Третьою криворізькою державною нотаріальною конторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; провести перерахунок часток у спадщині, визнавши за нею право власності на спадкове майно ОСОБА_3 , а саме на 1/2 частину земельної ділянки, площею 5,9257 га, кадастровий номер 1225285200:01:004:0081, та 1/2 частину земельної ділянки, площею 4,0521 га, кадастровий номер 1225285200:01:004:0078, що розташовані на території Вакулівської сільської ради Софіївської ради Дніпропетровської області.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину спадкового майна відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі про задоволення позову.

Апелянт зауважує на тому, що судом не було взято до уваги, що від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач не відмовлялась та про те, що сестра позивача, тобто відповідач по справі ОСОБА_2 , прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй відомо не було.

На думку апелянта, судом не було враховано ст. 1233 ЦК України та ст. 1268 ЦК України, чим порушено право позивача як спадкоємця.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача представник відповідача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, висновки якої суперечать фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, натомість рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_4 , які кожен, окремо, підтримали доводи апеляційної та просили її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, відзиву представника відповідача на апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯА № 832492 від 22 лютого 2006 року, належала земельна загальною площею 9,9777 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, яка складається із земельної ділянки площею 5,9257 га, кадастровий номер 1225285200:01:004:0081, та земельної ділянки площею 4,0521 га, кадастровий номер 1225285200:01:004:0078 (а.с.73).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку (а.с.7).

09 вересня 2008 року відповідач ОСОБА_2 звернулася з заявою до Державного нотаріусу Третьої криворізької державної нотаріальної контори в.о. державного нотаріусу Софіївської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельної ділянки, площею 9,9777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, на підставі якої було відкрито спадкову справу № 552 (а.с.62).

09 вересня 2008 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку (а.с.79 зворот).

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2020 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк терміном 3 місяці для подання заяви до нотаріуса для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті її матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9-10).

22 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась з заявою до Третьої криворізької державної нотаріальної контори Південно - Східного міжрегіонального у3правління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - земельної ділянки, площею 9,9777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а.с.82).

10 жовтня 2021 року Третя криворізької державної нотаріальної контори Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - земельної ділянки, площею 9,9777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області залишено без розгляду, у зв`язку з невірно зазначеною дати смерті ОСОБА_3 (а.с.82-зворот).

20 листопада 2020 року позивач повторно звернулась з заявою до Третьої криворізької державної нотаріальної контори Південно - Східного міжрегіонального у3правління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - земельної ділянки, площею 9,9777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а.с.81).

Постановою Державного нотаріусу Третьої криворізької державної нотаріальної контори від 20 листопада 2020 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 9,9777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже видано іншій спадкоємиці першої черги в установлений законом строк.

При цьому позивачу роз`яснено, що оскільки їй судом було продовжено строк для подання заяви про прийняття спадщини, питання спадкування в подальшому повинно вирішуватись у судовому порядку.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалась на те, що вона також є спадкоємницею за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , від прийняття спадщини після смерті матері не відмовлялася, їй не було відомо про наявність спадкового майна у вигляді спірної земельної ділянки, а нотаріус, під час видачі свідоцтва про право на спадщину відповідачу ОСОБА_2 , не повідомив позивача про наявність спадкового майна у вигляді спірної земельної ділянки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, не набувши статусу особи, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері, звернулася до суду про скасування свідоцтва про право на спадщину іншого спадкоємця, яка звернулася до нотаріальної контори та отримала таке свідоцтво.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Частинами першою та третьою статті 1268, частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2020 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та визначено додатковий строк терміном 3 місяці для подання ОСОБА_1 заяви до нотаріуса для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

При цьому судом першої інстанції надано оцінку тому, що до Третьої криворізької державної нотаріальної контори від ОСОБА_1 надійшла поштою нотаріально посвідчена заява від 22 вересня 2020 року про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, у зв`язку з невірно указаною датою смерті, нотаріусом 10.10.2020 року було залишено без розгляду заяву позивача про прийняття спадщини.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 20 листопада 2020 року, тобто після спливу додаткового строку, наданого рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15.05.2021 року для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач особисто з`явилась до державної нотаріальної контори з проханням прийняти заяву про прийняття спадщини. Цього ж дня нотаріусом винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 9,9777 га, яка розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, з тих підстав, що свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку було вже видано іншому спадкоємцю за законом (а.с.82,86).

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2022 року було задоволено заяву ОСОБА_6 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 , про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15.05.2021 року за позовом ОСОБА_1 до Вакулівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15.05.2021 року за позовом ОСОБА_1 до Вакулівської сільської ради про визначення додаткового строку для полання заяви про прийняття спадщини скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 .

В контексті зазначеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, як спадкоємиця першої черги, не прийняла спадщину, що відкрилась після смерті матері, у порядку, визначеному ЦК України 2003 року, тому відповідно не набула права на спадкове майно у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину спадкового майна.

При цьому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що судом не було взято до уваги, що від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач не відмовлялась та про те, що сестра позивача, тобто відповідач по справі ОСОБА_2 , прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй відомо не було, оскільки наведені обставини не є належними правовими підставами для визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину спадкового майна.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. З урахуванням того, що позивач пропустила встановлений законом строк у шість місяців для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а рішення суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини скасовано, позивач не набула статусу особи, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано ст. 1233 ЦК України та ст. 1268 ЦК України, чим порушено право позивача як спадкоємця, оскільки ст. 1233 ЦК України визначено поняття заповіту, який в даному спорі відсутній, а ч. 5 ст. 1268 ЦК України унормовано, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

При цьому, ч.1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В даному випадку позивач не набула статусу особи, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері, оскільки у визначений законом строк не подала заяву про прийняття спадщини, а рішення суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини скасовано у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача, та матеріали справи не містять доказів звернення позивача з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до належного відповідача.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 квітня 2022 року.

Головуючий:

Судді: