Рішення

від 27.07.2021 по справі 193/218/21

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/218/21

Провадження 2/193/263/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 липня 2021 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

при секретарі судового засідання Хомич Н.О.

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, без самостійних вимог: Третя Криворізька державна нотаріальна контора Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину спадкового майна,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

26.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до Софіївського районного суду з вказаним цивільним позовом до відповідача ОСОБА_3 , в обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 . Після її смерті матері відкрилася спадщина на належні їй земельні ділянки, площею 5,9257 га (кадастровий номер 1225285200:01:004:0081) та площею 4,0521 га (кадастровий номер 1225285200:01:004:0078), призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

20.11.2020 вона звернулася до Третьої криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, але їй відмовили у зв`язку з пропуском строків для подання такої заяви. Для їх поновлення вона звернулася до Софіївського районного суду Дніпропетровської області, який своїм рішенням від 15.05.2020 визначив їй додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, строком 3 місяці.

Після цього, на підставі вказаного судового рішення, вона повторно звернулася до вищевказаного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй було знову відмовлено посилаючись на те, що свідоцтво про право на спадщину на майно спадкодавця в установлені законом строки вже було видано іншій особі - її рідній сестрі (по матері) відповідачці у справі ОСОБА_3 .

Наголосила, що вона також є спадкоємницею за законом першої черги після смерті матері і від прийняття спадщини після її смерті не відмовлялася, а тому посилаючись на те, що їй не було відомо про наявність такого спадкового майна (земельних ділянок), а нотаріус під час видачі свідоцтва про право на спадщину відповідачці ОСОБА_3 не повідомив її про цей факт, просила суд визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право на спадщину, яке видане Третьою криворізькою державною нотаріальною конторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ; провести перерахунок часток у спадщині, визнавши за нею право власності на спадкове майно ОСОБА_5 , а саме на Ѕ частину земельної ділянки, площею 5,9257 га (кадастровий номер 1225285200:01:004:0081) та Ѕ частину земельної ділянки, площею 4,0521 га (кадастровий номер 1225285200:01:004:0078), що розташовані на території Вакулівської сільської ради Софіївської ради Дніпропетровської області; право власності на іншу Ѕ частину вказаного спадкового майна визнати за ОСОБА_3 та зобов`язати нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори в.о. Софіївської державної нотаріальної контори, видати нові свідоцтва про право на спадщину за законом відносно вказаного спадкового майна після смерті ОСОБА_5 .

Позивачка ОСОБА_1 під час судового розгляду справи, посилаючись на обставини викладені у позовні заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що про наявність спадкового майна у матері у вигляді вищевказаних земельних ділянок вона дізналася лише приблизно у 2015-2016 роках. Вказала, що відвідувала матір, поки вона ще була живою, але вона їй не повідомляла, що має у власності ці земельні ділянки. Останні роки свого життя ОСОБА_5 проживала разом з дочкою ОСОБА_3 . Після смерті матері, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні сестра, ні будь-хто з рідних не повідомляв її про наявність такого спадкового майна. Вважає, що успадкування вказаних земельних ділянок разом з сестрою ОСОБА_6 в рівних частках буде справедливим та відповідатиме загальним засадам успадкування майна дітьми після смерті матері.

Представник позивачки - ОСОБА_2 позов підтримав і в його обґрунтування додатково вказав, що відповідачка під час оформлення спадкових справ після смерті ОСОБА_5 ввела в оману нотаріуса, повідомивши їй про відсутність іншої спадкоємниці за законом ОСОБА_1 .

Відповідачка ОСОБА_6 під час судового розгляду справи пред`явлений до неї позов не визнала і пояснила, що у свій час і її мати ОСОБА_5 і її сестра ОСОБА_1 проживали разом з нею в одному будинку. На той час належна матері земельна ділянка, яка уявляла собою цілу частину, загальною площею 9,9777 га, перебувала в оренді. Тоді ОСОБА_6 утримувала велике господарство (курей, корів, свиней, тощо), яке вигодовувала якраз за рахунок зерна, яке видавав орендар в рахунок орендної плати за користування цією землею, про що позивачці було відомо. Тобто, про наявність цієї земельної ділянки позивачка знала ще за життя матері. Крім того, вказала, що відразу після смерті матері вона сама запропонувала ОСОБА_1 успадкувати цю земельну ділянку в рівних частинах, на що остання повідомила, що оскільки за матір`ю останні роки її життя доглядала ОСОБА_6 , то буде доцільним, щоб дану земельну ділянку успадкувала повністю саме вона, тоді як їй ( ОСОБА_7 ) залишиться трикімнатна квартира у м. Дніпрі, в якій вона наразі проживає. Під час оформлення спадкових прав у нотаріуса вона повідомила про наявність іншого спадкоємця - іншої дочки спадкодавця ОСОБА_8 . Тоді нотаріус їй повідомив, що якщо на протязі 2-х тижнів ОСОБА_9 не з`явиться до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тоді ним буде видано свідоцтво про право на спадщину лише їй, тобто ОСОБА_3 , що в підсумку і сталося, оскільки ОСОБА_9 у встановлений строк і порядок своїм правом на прийняття спадщини не скористалася. Наголосила, що у 2009 році, коли вона перебувала у м. Дніпрі для подання документів з виготовлення технічної документації з землеустрою, щодо успадкованої нею земельної ділянки після смерті матері та гостювала того дня у сестри ОСОБА_1 , де вона розповідала їй про тонкощі оформлення документів на землю, які вона успадкувала після смерті матері.

Представник відповідачки ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти позову ОСОБА_1 , вказавши, що остання пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , в тому числі і додатковий такий строк, який визначений їй за рішенням Софіївського районного суду від 15.05.2020, а відтак остання в силу вимог ч. 1 ст. 1272 ЦК України вважається такою, що не прийняла спадщину. Позицію щодо залишення даного позову без розгляду, яка мається у відзиві, просив суд до уваги не приймати, натомість, посилаючись на висловлені ним та відповідачкою доводи та обставини, просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 відмовити .

Заяви (клопотання) учасників справи

25 березня 2021 року до Софіївського районного суду надійшли заперечення від третьої особи - Третьої криворізької нерадіальної контори в обґрунтування яких вказано, що 09 вересня 2008 року до даної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину тому що була зареєстрована разом з померлою матір`ю на день її смерті за однією адресою, на підставі якої було заведено спадкову справу №552/2008. Крім ОСОБА_3 , ніхто інший, в установлений законом шестимісячний строк з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не звертався, тому свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 9,9777 га, яка розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, було видано єдиній спадкоємиці. 06.10.2020 до Третьої криворізької державної нотаріальної контори від ОСОБА_1 надійшла поштою заява, датована 22 вересня 2020 року, про прийняття спадщини за законом на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, після смерті її матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (замість ІНФОРМАЦІЯ_1 ), справжність підпису на якій засвідчено ОСОБА_11 , держаним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори 22.09.2020 за р/№2-1247. У зв`язку з невірно указаною датою смерті, листом від 10.10.2020 їй було повідомлено про залишення без розгляду її заяви про прийняття спадщини. 20.11.2020, вже після спливу строку наданого Софіївським районним судом Дніпропетровської області для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_1 , особисто з`явилась до Третьої криворізької державної нотаріальної контори з проханням прийняти заяву про прийняття спадщини або надати постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії. В цей же день було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 9,9777 га, яка розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. Наголосила, що ОСОБА_1 до звернення до суду з заявою про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини, до даної державної нотаріальної контори для надання їй постанови не зверталась; свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку було видано іншому спадкоємцю за законом. Представник третьої особи - завідувач Третьої криворізької нерадіальної контори просила справу розглядати за відсутності представника нотаріальної контори (а.с.27, 44).

25 березня 2021 року позивачкою ОСОБА_1 було надано уточнену позовну заяву, виключивши із первісної редакції свого позову вимогу про зобов`язання нотаріуса Третьої криворізької нотаріальної контори видати нові свідоцтва ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про право на спадщину за законом після смерті їхньої матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34).

20 березня 2021 до суду надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Мудраченка В.М. Обґрунтування заперечень проти позову, що містяться у даному відзиві були висловлені представником відповідача усно під час судового розгляду справи та відображені судом вище (а.с.35-39).

18 травня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача про допит у судовому засіданні свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а.с.91-93)

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 02 березня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження, крім того в порядку підготовки справи до судового розгляду за ініціативою суду витребувано від Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 (а.с. 18, 60-87).

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року було продовжено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18 травня 2021 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини встановлені судом

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯА № 832492 від 22.02.2006, належала земельна ділянка, площею 9,9777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області(а.с. 73).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_5 , за заявою дочки померлої, відповідачки у справі ОСОБА_3 , державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори було відкрито спадкову справу №552, а 09 вересня 2008 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку (а.с.79 на звороті).

Під час оформлення права власності на вищевказану успадковану земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номеру, відбувся її поділ на дві частини, у зв`язку з чим ОСОБА_3 наразі являється власницею двох земельних ділянок, площею 5,9257 га (кадастровий номер 1225285200:01:004:0081) та площею 4,0521 га (кадастровий номер 1225285200:01:004:0078), що розташовані на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а.с.3,4).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом статей 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України в судовому порядку вирішується питання про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п.27 постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Як вбачається з матеріалів спадкової прави відповідачка ОСОБА_3 , як дочка спадкодавця ОСОБА_5 , на підставах, встановлених ч. 3 ст. 1261 ЦК України прийняла спадщину після смерті матері та 09.09.2008 отримала відповідне свідоцтво про право на спадщину.

Натомість судом встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини зі спадкодавцем не проживала та у встановлений законом строк не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 .

Крім того, як видно з показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 з 2002 року по день своєї смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 проживала разом з дочкою ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , а ця дочка доглядала та утримувала до її смерті.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2020 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та визначено додатковий строк терміном 3 місяці для подання ОСОБА_1 заяви до нотаріуса для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті її матері ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Як видно зі змісту даного рішення ОСОБА_1 вперше звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 04.02.2019, але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строків для прийняття спадщини.

При цьому, слід зазначити, що в матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_5 за № 552, яка заведена ще 09.08.2008, була відсутня відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, як у формі письмового повідомлення (роз`яснення) так і у формі постанови, про що також наголошувала нотаріус у своїх письмових запереченнях на позов.

Оскільки відповідачки не було притягнуто до участі у зазначеній вище справі, а Територіальна громада в особі Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області рішення суду не оскаржувала, згадане рішення суду 07.08.2020 набрало законної сили.

Крім того, як видно з вказаних матеріалів спадкової справи 06.10.2020 до Третьої криворізької державної нотаріальної контори від ОСОБА_1 надійшла поштою нотаріально посвідчена заява від 22 вересня 2020 року про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Проте, у зв`язку з невірно указаною датою смерті, нотаріусом 10.10.2020 залишено без розгляду її заяву про прийняття спадщини.

20 листопада 2020 року, тобто вже після спливу і додаткового строку наданого Софіївським районним судом Дніпропетровської області від 15.05.2021 для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_1 , особисто з`явилась до даної державної нотаріальної контори з проханням прийняти заяву про прийняття спадщини. Цього ж дня нотаріусом винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 9,9777 га, яка розташована на території Нововасилівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, з тих підстав, що свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку було вже видано іншому спадкоємцю за законом (а.с.82, 86).

Враховуючи зазначені обставини справи суд вважає, що позивачка, як спадкоємиця першої черги не прийняла спадщину, що відкрилась після смерті матері, у порядку, визначеному ЦК України 2003 року, а відповідно не набула права на спадкове майно.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням зазначених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Позивач має довести, а суд встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог чи відмову в їх задоволенні.

Проте, позивачка, не набувши статусу особи, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері, звернулася до суду про скасування свідоцтва про право на спадщину іншого спадкоємця, який звернувся до нотаріальної контори та отримав таке свідоцтво.

Отже, зважаючи на недоведеність про порушення прав позивачки, як спадкоємиці першої черги за законом, заявлені позовні вимоги про визнання незаконним та скасувати свідоцтво про право на спадщину, видане відповідачці, задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору віднести за рахунок позивачки.

Керуючись ст. 259, 263- 265 , 268, 354 , 355 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, без самостійних вимог: Третя Криворізька державна нотаріальна контора Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину спадкового майна, залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, однак до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, така скарга у цей строк може також подаватися до даного апеляційного суду і через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 06.08.2021.

Суддя О.В. Томинець