Ухвала

від 13.04.2022 по справі 760/34123/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/34123/18

2-п/760/4/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Фареник А.О.

представника заявника- Осадчого В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду суд

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2019 року був задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ`Столиця» про стягнення боргу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 880 905, 00 гр. боргу, 133 945, 82 гр. річних, 874 407, 32 гр. інфляційних втрат та 8 780, 64 гр. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця» на користь ОСОБА_2 5 000, 00 гр. боргу та 29, 36 гр. судового збору.

В решті позову відмовлено.

У листопаді 2021 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду.

Посилається на те, що не володів інформацією про наявність справи в провадженні суду, судових повісток не отримував.

Зазначена в позові адреса його місця проживання не відповідає дійсності, оскільки він не проживає там більше 7 років і не зареєстрований за вказаною адресою.

Крім того, він не укладав з позивачем договору позики на вказану суму і такого договору не існує.

Розгляд справи в його відсутності позбавив його можливості довести вказані обставини в суді та подати заперечення на викладені в позові обставини.

З урахуванням цього, просить задовольнити заяву.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Про причини неявки суд до відома не поставив.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута у відсутності відповідача.

Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до матеріалів справи вона неодноразово призначалася до судового розгляду, відповідач у порядку, визначеному законом, повідомлявся про час розгляду справи.

Конверти, в яких відповідачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження в справі та копією позовної заяви з додатками, а в подальшому судові повістки, відповідачем отримані не були, поверталис до суду за закіченням терміну зберігання..

Представник заявника в судовому засіданні зазначив, що відповідач тривалий час не проживає за вказаною в матеріалах справи адресою, знятий з реєстрації в ній задовго до звернення позивача до суду, тому не отримував кореспонденцію та був позбавлений можливості подати відзив та заперечення.

З урахуванням цього та викладеного вище, суд вважає обґрунтованими посилання відповідача щодо поважності причин неявки в судове засідання.

Крім того, суд зважає на те, що обставини, на які посилається заявник, не були предметом дослідження та перевірки суду, не були відомі суду та не могли бути враховані при ухваленні рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, суд враховує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує право кожному на справедливий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначає, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання».

Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип.

Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом.

В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Виходячи з викладеного вище, обставин, викладених в заяві, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення.

Керуючись статтями 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Столиця» про стягнення боргу.

Справу призначити до розгляду на 10 березня 2022 року на 10.00.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14 квітня 2022 року.

Суддя: Л.А. Шереметьєва