Ухвала

від 12.04.2022 по справі 921/63/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13 квітня 2022 року м. Тернопільсправа №921/63/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирила І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури (бульвар Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000) в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79000); Тернопільської обласної ради (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46001); Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46001); Петриківського обласного комунального дитячого будинку інтернату (вул. Зелена, 11, с. Петриків, 47720)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп, вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018

про стягнення неправомірно одержаних коштів за нікчемними додатковими угодами № 1, 2, 6 до договору № 17-240 від 21.12.2018 в сумі 149 669,06 грн.

За участі представників:

прокурора: Фігель О.Т.

позивача - Західного офісу Держаудитслужби: Коваленко О.І.

позивача - Тернопільської обласної ради: не прибув

позивача - Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації: Капелян О.В.

позивача - Петриківського обласного комунального дитячого будинку інтернату: не прибув

відповідача: не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Встановив:

24.01.2022 керівник Тернопільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Тернопільської обласної ради, Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, Петриківського обласного комунального дитячого будинку інтернату, до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", про стягнення неправомірно отриманих коштів за додатковими угодами № 1, 2, 6 до Договору № 17-240 від 21.12.2018 в сумі 149 669,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 21.12.2018, за результатами проведених у 2018 року публічних закупівель, між Петриківським обласним комунальним дитячим будинком-інтернатом, як Споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", як Постачальником, укладено Договір №17-240 на постачання природного газу. В подальшому між сторонами правочину укладено ряд додаткових угод до Договору, якими передбачено збільшення ціни природного газу порівняно з тендерною пропозицією та первинними умовами Договору. Прокурор вважає, що вказані додаткові угоди є нікчемними, тобто такими, що не породжують жодних правових наслідків, оскільки вони укладені в порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідно, отримані Постачальником внаслідок неправомірного підвищення ціни на природний газ кошти у розмірі 149 669,06 грн підлягають поверненню Споживачу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 24.01.2022, головуючим суддею для розгляду справи №921/63/22 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2022 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/63/22; постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 10:00 год. 23.02.2022 та запропоновано учасникам справи надати/надіслати суду визначені чинним процесуальним законодавством заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

07.02.2022 Тернопільська обласна рада звернулась до суду з клопотанням за вих. № 07-116 від 07.02.2022 (вх. № 941), згідно з яким просила розгляд справи здійснювати без участі її уповноважених представників, за наявними в матеріалах справи документами. Поряд із цим, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

18.02.2022 Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації надіслав на електронну адресу суду пояснення за вих. №01-15/468 від 04.02.2022, згідно з якими просить позов задовольнити в повному обсязі.

У підготовчому засіданні 23.02.2022, яке відбулось за участі прокурора та повноважного представника позивача - Петриківського обласного комунального дитячого будинку інтернату, суд оголосив перерву до 14:00 год. 21.03.2022, про що постановив та заніс до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в підготовчому засіданні 23.02.2022 прокурора та представника позивача про підготовче засідання 21.03.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників судового засідання відповідною ухвалою.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/63/22 на тридцять днів; підготовче засідання у справі № 921/63/22 відкладено на 10:00 год. 13.04.2022.

В підготовче засідання 13.04.2022 прокурор прибув. Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до Господарського суду Тернопільської області, послався на приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України. Вважає, що визначене в п. 2.12. Договору № 17-240 від 21.12.2018 місце поставки природного газу - с. Петриків, вул. Зелена 11, Тернопільська область і є місцем виконання Договору на постачання природного газу №17-240 від 21.12.2018, а, відповідно, позовна заява підлягає розгляду Господарським судом Тернопільської області.

Повноважний представник Західного офісу Держаудитслужби в підготовче засідання 13.04.2022 прибув. Зазначив, що позиція Управління щодо позовних вимог є незмінною. У вирішенні питання щодо підсудності даного спору поклався на думку суду.

Присутній в підготовчому засіданні 13.04.2022 повноважний представник Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації підтримав позицію прокурора щодо підсудності даного спору Господарському суду Тернопільської області.

Петриківський обласний комунальний дитячий будинок інтернат, Тернопільська обласна рада явки свого повноважного представника в підготовче засідання 13.04.2022 не забезпечили, причин неприбуття не повідомили, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в підготовче засідання 13.04.2022 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, жодних заяв по суті справи чи з процесуальних питань суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Слід зазначити, що копії ухвал Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2022, від 23.02.2022 та від 21.03.2022 у справі № 921/63/22 направлялись відповідачу на його адресу, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Швабська, 53, м. Ужгород (3), Закарпатська область, 88018.

Станом на день проведення даного підготовчого засідання відомості про отримання/неотримання відповідачем ухвал від 23.02.2022 та від 21.03.2022 у суду відсутні. Поряд із цим, рекомендоване повідомлення за №4602510176108 про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвали від 26.01.2022) повернуто на адресу суду із відміткою працівника поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ч. 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, слід вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 24.12.2020 у справі №902/1025/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (ухвалою).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в даному випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

Ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши в підготовчому засіданні думку прокурора та повноважних представників позивачів, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на розгляд до Господарського суду Закарпатської області за територіальною підсудністю, з огляду на таке:

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Ст. 1 ГПК України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2-3 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Ст. 3 Господарського кодексу України (надалі ГК України) визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Ст. 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями ГПК України.

Ст. 29 ГПК України встановлені випадки визначення підсудності справи за вибором позивача.

Так, ч. 5 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Викладена правова норма вказує на наявність права вибору підсудності за ініціативою позивача у випадку виконання договорів у певному місці.

При цьому за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі. В даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці. Визначена ч. 5 ст. 29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено ст. 532 ЦК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Ч. 2 ст. 532 ЦК України визначено, що зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вже зазначалось вище, пред`явивши позов до Господарського суду Тернопільської області, прокурор зазначив, що в даному випадку підлягають застосуванню норми щодо визначення підсудності справи за вибором позивача за місцем виконання договору.

Матеріали справи свідчать, що спірні правовідносини у даній справі виникли на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", як Постачальником, та Петриківським обласним комунальним дитячим будинком-інтернат», як Споживачем, Договору на постачання природного газу за №17-240 від 21.12.2018 та Додаткових угод до нього.

За умовами укладеного правочину Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача (Постачальника) грошових коштів у розмірі 149 669,06 грн, що є різницею між сумою коштів, які йому фактично сплачено Споживачем за газ по ціні згідно з додатковими угодами, які, на думку прокурора, є нікчемними, та сумою коштів за газ по ціні відповідно до Договору.

Таким чином, даний господарський спір не стосується факту виконання зобов`язань по поставці природного газу за Договором про постачання природного газу №17-240 від 21.12.2018.

Зі змісту вказаного вище правочину та додаткових угод до нього не вбачається, що сторонами визначено місце виконання зобов`язань за договором, у тому числі й щодо розрахунків за ним; умови договору та додаткових угод не містять посилання на особливості, через які їх можна виконувати в певному місці.

За наведених підстав, суд прийшов до висновку, що підсудність даного спору визначається з урахуванням ст. 27 ГПК України за загальним правилом.

Ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відомості про офіційну адресу місцезнаходження юридичної особи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є достовірними.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" є: 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, будинок 53.

З огляду на встановлені обставини, даний спір має розглядатись в суді за місцезнаходженням відповідача.

Твердження прокурора про можливість застосування до спірних правовідносин приписів ч. 5 ст. 29 ГПК України, зважаючи на положення п. 2.12 Договору, суд вважає безпідставними.

Аналіз положень зазначеного вище Договору свідчать про те, що безпосередню доставку природного газу, шляхом його розподілу на об`єкти Споживача, на підставі укладеного Типового Договору розподілу природного газу №324 від 26.02.2018, здійснює ПрАТ "Тернопільміськгаз", який не є стороною у даному спорі.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що розгляд справи судом, яка йому не підсудна є безумовною підставою для скасування судового рішення прийнятого за результатами вирішення судового спору, а також може розцінюватись як перевищення повноважень, компетенції, прийняття завідомо неправосудного рішення тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

За даних обставин, зважаючи на те, що місцезнаходженням відповідача є: Закарпатська область, м. Ужгород (3), вул. Швабська, будинок 53, справа № 921/63/22 не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Тернопільської області, а тому суд вважає за необхідне направити її за встановленою в законі територіальною підсудністю, - до Господарського суду Закарпатської області.

На підставі наведеного, керуючись ст. 1, 20, 27, 31, 53 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Передати справу № 921/63/22 за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Тернопільської обласної ради, Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, Петриківського обласного комунального дитячого будинку інтернату до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп, про стягнення неправомірно отриманих коштів за додатковими угодами № 1, 2, 6 до Договору № 17-240 від 21.12.2018 в сумі 149 669,06 грн за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, 88000.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення (13.04.2022) та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. 256, 257 ГПК України.

3. Копію ухвали направити: Тернопільській окружній прокуратурі, бульвар Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000; Тернопільській обласній прокуратурі, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46001; Західному офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79000; Тернопільській обласній раді, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46001; Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46001; Петриківському обласному комунального дитячого будинку інтернату, вул. Зелена 11, с. Петриків, 47720, та Товариству з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп, вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.04.2022

Суддя І.М. Гирила