Ухвала

від 12.04.2022 по справі 385/1644/21

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1644/21

Провадження № 2/385/26/22

У Х В А Л А

13.04.2022 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні при розгляді справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання недійснимсвідоцтва проправо наспадщину зазаконом, заяву ОСОБА_2 про зупинення провадження в справі,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває дана цивільна справа.

Ухвалою від 13.01.2022 відкрито провадження в справі.

В процесі розгляду справи, 07.02.2022 відповідачкою подано заяву про відвід судді та заяву про зупинення провадження в справі до закінчення перегляду справи № 385/1644/21 в касаційній інстанції. Аналогічне клопотання містилось і в поданому 16.02.2022 відзиві. В обгрунтування такого клопотання відповідач покликалась на те, що ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2021 року в справі № 385/762/19 відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано із Гайворонського районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 385/762/19 за її, ОСОБА_3 , позовом до Гайворонського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання розірвання шлюбу недійсним та фіктивним. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25.05.2021 в цій справі скасовано рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2019 року та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Гайворонського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання розірвання шлюбу недійсним та фіктивним відмовлено. Згадану постанову апеляційного суду вона оскаржила в касаційному порядку, та Верховним Судом на даний час справа не розглянута. Вважає, що за таких обставин, до прийняття остаточного рішення Верховним Судом, є неможливим розгляд даної цивільної справи.

Ухвалою від 23.02.2022 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження в справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

21.03.2022 ОСОБА_2 подано повторне клопотання про зупинення провадження в справі. В якому відповідачка покликаючись на ухвалу суду від 23.02.2022, виходячи з тих самих підстав, що і в попередньому клопотанні - повторно просить зупинити провадження до закінчення перегляду справи № 385/1644/21 в касаційному порядку. З цього суд приходить до висновку, що зі змістом ухвали від 23.02.2022 якою, в тому числі відповідачці було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі, вона ознайомлена.

Сторони в судове засідання не зёявились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Відповідач ж в заяві про зупинення провадження в справі зазначила, що просить розглянути таке клоппотання за її відсутності.

Враховуючи викладене, суд, вивчивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст.2ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно із положеннями ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.44ЦПК України учасникисудового процесута їхніпредставники повиннідобросовісно користуватисяпроцесуальними правами;зловживання процесуальнимиправами недопускається.Залежно відконкретних обставинсуд можевизнати зловживаннямпроцесуальними правами подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

Частини 3 та 4 ст.44ЦПК України визначають, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 6.09.2018, справа №552/2378/17).

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Частиною 4 ст.44ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 після відмови судом в задоволенні її клопотання про зупинення провадження в справі, повторно подала аналогічне клопотання з тих же підстав, а тому суд приходить до висновку, що відповідач допустила зловживання процесуальним правом при повторній подачі такого клопотання, що суперечить завданню цивільного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на зловживання відповідачкою своїми процесуальними правами, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення заяви про зупинення провадження, що надійшла до суду 21.03.2022 без розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст.247ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись статтями 2, 12, 33, 36, 40, 44 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

клопотання ОСОБА_2 , що надійшло до суду 21.03.2022 про зупинення провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання недійснимсвідоцтва проправо наспадщину зазаконом - залишити без розгляду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути викладені в апеляційній скарзі, поданій на рішення суду.

Суддя: М. В. Венгрин