Ухвала

від 13.04.2022 по справі 420/5644/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5644/22

УХВАЛА

14 квітня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» (65069, м. Одеса, вул.Дунаєвського,1, код ЄДРПОУ 38643041) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 937800300) про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 12 квітня 2022 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500020/2021/00655 від 12.10.2021 року;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000106/2 від 12.10.2021 року.

Одночасно з позовною заявою товариство з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» подало до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з введенням 24.02.2022 року воєнного стану в Україні, що зумовило призупинення діяльності позивача та створення складнощів у здійсненні розрахункових операцій. Ціна позову становить 385819,39 грн, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» позивач при зверненні до суду має сплатити судовий збір в розмірі 5787,29 грн.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач судовий збір за звернення до суду з даним позовом не сплатив, документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору не надав.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених положень Закону України «Про судовий збір» вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Звернена до суду вимога позивача щодо оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (№UA500020/2022/00655 від 12.10.2021 року) є немайновою.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX, з 01 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2481, 00 грн.

Отже, судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру складає 2481,00 грн (за ставкою 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру.

Натомість, позовна вимога щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є майновою.

Рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно, рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта, а відтак, позовна вимога щодо оскарження цього рішення за своїм змістом є вимогою майнового характеру.

Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалах від 09 серпня 2018 року у справі №815/5823/17, від 17 липня 2019 року у справі №0240/2500/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0340/1657/18, від 23 серпня 2019 року у справі №815/2564/18.

При визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.

Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Разом з тим, позивачем невірно визначено та зазначено в поданому клопотанні розмір судового збору, який підлягає сплаті, оскільки 5787,29 грн є розміром лише заявленої майнової вимоги, тобто 1,5% ціни позову, а сума судового збору за позовну вимогу немайнового характеру (2481,00 грн) позивачем не врахована.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за заявленими вимогами складає 8268,29 гривень (5787,29+2481,00).

Щодо клопотання позивача про відстрочення судового збору, приходжу до висновку про необхідність залишити його без задоволення у зв`язку з відсутністю доказів його обґрунтованості.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (частина перша статті 2 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, позивач, звертаючись до суду, є платником судового збору.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 дійшла наступного висновку: «Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини першої статті 133 КАС як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону».

Приймаючи рішення щодо заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору на період запровадження в Україні воєнного стану, суд виходить з того, що позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження наявності законних підстав для відстрочення сплати судового збору. Одне лише посилання на введення в Україні воєнного стану не є достатньою підставою відстрочення для юридичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність, обов`язку зі сплати судового збору саме під час звернення до суду.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, вона сформована та подана до суду через систему «Електронний суд».

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.7-11 ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Разом з цим, до позовної заяви не додано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками).

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази направлення іншим учасникам справи адміністративного позову з додатками листом з описом вкладення.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у сумі 8268,29 гривень та доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.133, 160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОлена СКУПІНСЬКА