Справа № 947/40050/21
Провадження № 1-кс/947/2974/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах АТ «Таскомбанк», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №32018100110000013 від 02.02.2018 (об`єднано з провадженням №12019000000000087), -
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах АТ «Таскомбанк», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №32018100110000013 від 02.02.2018 (об`єднано з провадженням №12019000000000087.
Обґрунтування вказаного клопотання викладені представником заявника в письмовому вигляді у клопотанні.
Представник власника майна надав до суду заяву про проведення судового засідання в режимі відео конференції. Так судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з неявкою прокурора або відсутністю Інтернет зв`язку. Востаннє судове засідання було призначене на 12.04.2022 року о 13 годині 00 хвилин, але у зв`язку з відсутністю Інтернету судове засідання неможливо провести в режимі відео конференції.
Від прокурора надійшла заява про розгляд вказаного клопотання за його відсутності, відповідно до якої останній заперечує проти задоволення клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.10.2020 року, кримінальне провадження, в рамках якого було накладено арешт на зазначене у клопотанні майно, здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до вищевказаної ухвали, з метою забезпечення можливості конфіскації мана, виключенні ризиків подальшої зміни, приховування, знищення майна, було накладено арешт на майно, з клопотанням про скасування якого звертається заявник.
Слідчий суддя зазначає, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження триває, кінцеве рішення ще не прийняте, арештоване майно відповідає критеріям можливої конфіскації, тому у випадку скасування арешту майна, існує ризик можливого зміни або знищення майна, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
До клопотання заявника про скасування арешту майна не долучені докази, які б підтверджували те, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування триває, майно відповідає критеріям речових доказів, слідчий суддя приходить до переконання, що правових підстав для скасування арешту майна не має, а тому подане клопотання задоволенню не підлягає.
При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
У задоволенніклопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах АТ «Таскомбанк», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №32018100110000013 від 02.02.2018 (об`єднано з провадженням №12019000000000087) відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2022 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 103971721 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Київський районний суд м. Одеси
Федулеєва Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні