Ухвала

від 22.06.2022 по справі 947/40050/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/40050/21

Провадження № 1-кс/947/4947/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання директора ТОВ «ПІВДЕННА ЖИТНИЦЯ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 220190000000000026 від 02.02.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання директора ТОВ «ПІВДЕННА ЖИТНИЦЯ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 220190000000000026 від 02.02.2019 року, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.03.2019 року на автомобіль «Renault DOKKER», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В обґрунтування вимог клопотання особа, що з ним звернулась, вказує на те, що арешт на майно накладено безпідставно, необґрунтовано, сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте у результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна. ТОВ «ПІВДЕННА ЖИТНИЦЯ» є власником автомобіля, яке було придбано ним, як добросовісним набувачем до накладення вищезазначеного арешту.

Від представника ТОВ «ПІВДЕННА ЖИТНИЦЯ» надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились, проте від прокурора надійшла до суду заява, в якій він просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вказаний транспортний засіб є речовим доказом в рамках кримінального провадження, обставини, які існували станом на момент накладення арешту на автомобіль не змінилися та не відпали.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, приймаючи до уваги заяви учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року, кримінальне провадження, в рамках якого було накладено арешт на зазначене у клопотанні майно, здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258-5, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до вищевказаної ухвали, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та виключення ризиків відчуження майна було накладено арешт на майно, в тому числі на автомобіль «Renault DOKKER», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з клопотанням про скасування арешту якого звертається заявник.

Прокурор зазначає, що на даний час кінцеве рішення по кримінальному провадженню ще не прийняте, арештоване майно відповідає критеріям речових доказів, а тому у випадку скасування арешту майна, існує ризик можливого його відчуження в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

До клопотання заявника про скасування арешту майна не долучені докази, які б підтверджували те, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що на даний час кінцеве рішення по кримінальному провадженню ще не прийняте, арештоване майно відповідає критеріям речових доказів, слідчий суддя приходить до переконання, що правових підстав для скасування арешту майна не має, а тому подане клопотання задоволенню не підлягає.

При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися.

Таким чином, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання директора ТОВ «ПІВДЕННА ЖИТНИЦЯ» ОСОБА_3 про скасуванняарешту майнав рамкахкримінального провадження№ 220190000000000026від 02.02.2019року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1