Рішення

від 13.04.2022 по справі 240/13173/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року м. Житомир справа № 240/13173/21

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрігоріст" до Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправними дії Державної служби України з питань праці щодо включення в План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік в частині, що стосується включення ТОВ "Фрігоріст" до такого Плану.

Зобов`язати Державну служби України з питань праці виключити з Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік ТОВ "Фрігоріст".

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач неправомірно та в супереч нормам чинного законодавства включив ТОВ "Фрігоріст" в План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, чим порушив права і законні інтереси позивача, як суб`єкта господарювання.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечував та зазначив, що Державна служба України з питань праці здійснювала власні повноваження. Факт включення позивача до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік не створює для суб`єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його прав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом Державної служби України з питань праці від 27.11.2020 №158 затверджено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрігоріст" включено у План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік . У Плані зазначено, що перевірку провести з 20.07.2021, терміном 5 днів.

На запит представника позивача до відповідача про обґрунтування підстав включення ТОВ "Фрігоріст" до плату здійснення заходів державного нагляду, отримано лист, в якому повідомлено про віднесення господарської діяльності підприємства до високого ступеня ризику. Під час складання проекту річного плану враховано інформацію Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо включення підприємства до Плану здійснення заходів державного нагляду на 2021 рік, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877 V (далі Закон № 877) планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Частиною другою статті 5 Закону № 877 передбачено, що план здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20 травня 2020 р. № 383 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці".

Пунктами 5-6 постанови визначено, що планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб`єкта господарювання, що віднесений до: високого ступеня ризику - не частіше ніж один раз на два роки; середнього ступеня ризику - не частіше ніж один раз на три роки; незначного ступеня ризику - не частіше ніж один раз на п`ять років.

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх трьох років для суб`єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх п`яти років для суб`єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб`єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства та/або проведено аудит охорони праці, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб`єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза. Зазначене положення не застосовується до суб`єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику.

Періодичність проведення наступного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідного суб`єкта господарювання визначаються починаючи з дати закінчення планового періоду, в якому здійснювався захід державного нагляду (контролю).

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрігоріст" включено у План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік .

У зв`язку із оприлюдненням на інспекційному порталі річного плану перевірок Державної служби з питань праці на 2021 рік позивачу стало відомо, що його підприємство було включено у план перевірок на 2021 рік.

Предметом спору є протиправність дій відповідача щодо включення позивача в План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, затверджений наказом Державної служби України з питань праці від 27.11.2020 №158 затверджено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік.

Позивач, у позовних вимогах ставить питання про зобов`язання Державну служби України з питань праці виключити з Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік ТОВ "Фрігоріст".

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 877 внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) можливе у випадках зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Разом з тим, відповідно до статті 10 Закону № 877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів.

Враховуючи, що законодавцем врегульований механізм захисту прав суб`єкта господарювання у випадку порушення періодичності проведення контрольних заходів (стаття 10 Закону № 877), а такий механізм як виключення підприємства із річного плану перевірок діючим законодавством не передбачене, тому судом не може бути прийняте рішення котре захищало б право позивача, яке ще не було порушено, а самим КАС України чітко вказано, що передумовою звернення до суду є саме порушене право.

Суд відмічає, що законодавцем врегульована сама процедура внесення змін, а процедура виключення суб`єкта господарювання з річного плану заходів взагалі не передбачена.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що оскільки дії відповідача щодо внесення суб`єкта господарювання до річного плану перевірок без оскарження наказу на перевірку не породжують правових наслідків для такого суб`єкта господарювання та не порушують його права, тому такі дії окремо від наказа про проведення перевірки не оскаржуються.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Разом з тим, планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, а про проведення планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, тільки наказ надає контролюючому органу право на проведення документальної планової перевірки позивача та є юридично значимим для позивача, оскільки породжує для нього певні обов`язки та наслідки.

Протиправність же самого наказу Державної служби України з питань праці від Про затвердження Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік позивачем не оскаржується.

Слід також зауважити, що розгляд питання правомірності дій відповідача щодо включення Товариства у план заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби з питань праці на 2021 рік в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів наказу Державної служби України з питань праці Про затвердження Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, не дозволить ефективно захистити та відновити права суб`єкта господарювання, що не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Зазначена правова позиція підтримана П"ятим апеляційним адміністртаивним судом у постанові від 16.03.2021 у справі №420/6797/20.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відтак, суд не вбачає підстав для надання оцінки решти доводам позивача, викладеним у позовній заяві, в тому числі, щодо дослідження питання віднесення підприємства до високого ступеня ризику, оскільки це не впливає на встановлені судом обставини та не вплине на суть прийнятого рішення, з огляду на неправильно обраний спосіб захисту порушеного права. Права позивача в обраний спосіб на будуть захищеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрігоріст" (вул. Бандери Степана, 7,Житомир,10029, код ЄДРПОУ 39782628) до Державної служби України з питань праці (вул. Десятинна, 14,Мсп601,Центральна Частина Києва, Київ,01601, код ЄДРПОУ 39472148) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос