Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 2-1889/10
провадження № 61-10278 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»;
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на постанову Харківського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2010 році публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АТ «Укргазбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, в якому просила стягнути солідарно з відповідачів на його користь суму кредитної заборгованості у розмірі 37 104 долари 62 центи США та 12 081 грн 53 коп.
З довідки Орджонікідзевського районного суду м. Харкова вбачається, що відповідно до акту про вилучення для знищення справи за 2010 рік, що не підлягають зберіганню, затвердженого 26 жовтня 2016 року, цивільну справу № 2-1889/10 знищено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 липня 2010 року у складі судді Маслова М. І. стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АТ «Укргазбанк») заборгованість за кредитним договором від 27 вересня 2006 року № 31 у розмірі 37 104 долари 62 центи США, пеню у сумі 119 181 грн 53 коп. та витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 1 700 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник, як і поручителі, зобов`язання за кредитним договором та договорами поруки належним чином не виконували, унаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої визначено судом відповідно до умов договору та вимог закону.
Короткий зміст судових рішень
Постановою Харківського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 -залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Харківського апеляційного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 липня 2010 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 31 086 доларів 84 центи США. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позову ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позичальник, як і поручителі, зобов`язання за кредитним договором та договорами поруки належним чином не виконували, унаслідок чого утворилась заборгованість. Звернувшись із заявою про вчинення виконавчого напису, який було вчинено 31 січня 2008 року, банк використав право дострокового стягнення всієї суми кредиту. Тому відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку з огляду на те, що 24 січня 2008 року припинився строк кредитування, у зв`язку з чим право кредитора нараховувати передбачені договором проценти та неустойку припинилося.
Таким чином, що стосується позовних вимог про стягнення процентів та неустойки, нарахованих після 24 січня 2008 року, то такі вимоги банку є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Разом з тим банк має право на стягнення залишку боргу за кредитним договором. Що стосується зарахування на погашення заборгованості боржниці від реалізації 1/2 частини квартири суми у розмірі 69 557 грн 83 коп., колегія суддів вважала, що вказана сума повинна бути врахована виконавцем під час примусового виконання судового рішення, виходячи з суми заборгованості у розмірі 31 086 доларів 84 центи США.
Матеріали справи свідчать про те, що банк звертався до поручителя ОСОБА_2 з вимогою від 17 вересня 2007 року № 1872 щодо виконання зобов`язання за кредитом.
Відповідно до пункту 2.2 договору поруки поручитель повинен перерахувати суму заборгованості позичальника не пізніше 2-х днів з дати письмової вимоги, але ОСОБА_2 таке зобов`язання не виконав та не повідомив банк про причину невиконання.
Оскільки визначений кредитним договором строк його дії змінено на підставі умов цього договору (пункт 2.2), отже, порука припинилася після спливу шести місяців після настання події, визначеної пунктом 2.2 договору поруки.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги до поручителя є необґрунтованими, оскільки банком пропущено строк пред`явлення до нього вимог (частина четверта статті 559 ЦК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким позов банку задовольнити.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 2-1889/10 із Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що підстави для поновлення строку для оскарження заочного рішення суду першої інстанції були відсутні, оскільки на час звернення боржника із заявою про його перегляд вже близько 8 років здійснювалося виконання оскаржуваного нею рішення суду. Вважало рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 вересня 2006 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику споживчий кредит на придбання автомобіля марки «Skoda Oktavia» A5 2.0 TDI, 2006 року випуску, в сумі 33 300 доларів США зі сплатою 12,5 % річних на строк з 27 вересня 2006 року по 26 вересня 2012 року у.
Відповідно до пунктів 3.1.8, 2.8 кредитного договору на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються, виходячи з 13,5% річних, починаючи від дня виникнення простроченої заборгованості.
З пункту 3.3.1 кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язалася повертати кредит щомісячно до 10-го числа кожного місяця в розмірі згідно графіку, починаючи з жовтня 2006 року по вересень 2012 року в сумі 465 доларів США, а 26 вересня 2012 року - 285 доларів США (а.с. 26-29, т. 2).
27 вересня 2006 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави, за умовами якого предметом застави є автомобіль марки «Skoda Oktavia» A5 2.0 TDI, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який оцінено сторонами в 168 524 грн.
Відповідно до пункту 6.1 цього договору звернення стягнення на предмет застави та його реалізація здійснюється за рішенням суду або за домовленістю сторін.
За змістом пункту 6.3 цього договору в разі вирученої від реалізації предмета застави суми недостатньо для повного погашення заборгованості заставодавця за кредитним договором, заставодержатель надсилає письмову вимогу заставодавцю на суму непогашеної заборгованості (а.с. 30-32, 143-145, т. 2).
27 вересня 2006 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено договір доручення, відповідно до умов якого ОСОБА_1 доручила, а повірений взяв на себе зобов`язання від імені і за рахунок довірителя здійснити певні юридичні дії, а саме з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 , яка виникла/виникне з умов кредитного договору від 27 вересня 2006 року, укласти від імені та за рахунок довірителя договір купівлі-продажу автомобіля ОСОБА_1 марки A5 2.0 TDI, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить довірителю з третьою особою, яка визначена повіреним.
За змістом пункту 2.1.7 цього договору в разі вирученої від реалізації предмета застави суми недостатньо для повного погашення заборгованості заставодавця за кредитним договором, заставодержатель надсилає письмову вимогу заставодавцю на суму непогашеної заборгованості (а.с. 33-34, 146, т. 2).
24 січня 2008 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до приватного нотаріусу Харківського міського виконавчого округу Чуєвої О. Д. із заявою № 01-06/228 про вчинення виконавчого напису нотаріуса на суму заборгованості, яка станом на 24 січня 2008 року становила: заборгованість за кредитом у розмірі 31 579 доларів США, проценти за користування кредитом у розмірі 2 777 доларів 84 центів США, пеня у розмірі 8 116 грн 91 коп. Виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Харківського міського виконавчого округу Чуєвою О. Д. 31 січня 2008 року за реєстровим номером № 967, за вчинення якого стягнуто витрати в розмірі 1 700 грн.
До поручителя банк звернувся з вимогою від 17 вересня 2007 року № 1872 щодо виконання зобов`язання за кредитним договором. Відповідно до пункту 2.2 договору поруки поручитель повинен перерахувати суму заборгованості позичальника не пізніше 2-х днів з дати письмової вимоги, але ОСОБА_2 таке зобов`язання не виконав та не повідомив банк про причину невиконання.
27 січня 2017 року ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с. 25, т. 2).
Із довідки ПАТ АБ «Укргазбанк» від 25 липня 2019 року № 172/11603/2019 вбачається, що станом на 18 лютого 2010 року (дата, на яку розраховувалася заборгованість для подачі позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором) заборгованість за кредитним договором від 27 вересня 2006 року становить: строкова заборгованість за кредитом у розмірі 14 235 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 17 344 доларів США, прострочені проценти у розмірі 5 525 доларів 62 центів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 77 782 грн 44 коп, пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 41 399 грн 09 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн (а.с. 142, т. 2).
ПАТ АБ «Укргазбанк» до суду першої інстанції надав копію протоколу № 323459 проведення електронних торгів від 26 березня 2018 року, з якого вбачається, що лот № 268580 - 1/2 частина однокімнатної квартири загальною площею 36,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 , продано за 104 475 грн. Вказано, що сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця - 99 251 грн 25 коп.; продавець - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с. 48, т. 1).
ПАТ АБ «Укргазбанк» стверджував, що в рахунок примусового виконання заочного рішення від 27 липня 2010 року на погашення заборгованості боржниці від реалізації вказаної 1/2 частини квартири 12 червня 2018 року до банку надійшла сума в розмірі 69 557 грн 83 коп.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2018 року подання Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-1889/10 від 29 вересня 2010 року (а.с. 5-6, т. 3).
Встановлено, що виконавчий лист № 2-119, виданий 29 вересня 2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова на виконання заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 липня 2010 року, перебуває на примусовому виконанні у міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області. На теперішній час виконавче провадження не завершено, заборгованість не погашена.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами першою та третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Застосовуючи наведені норми права, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 24 січня 2008 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до приватного нотаріусу Харківського міського виконавчого округу Чуєвої О. Д. із заявою № 01-06/228 про вчинення виконавчого напису нотаріуса на суму заборгованості, яка станом на 24 січня 2008 року становила: заборгованість за кредитом у розмірі 31 579 доларів США, проценти за користування кредитом у розмірі 2 777 доларів 84 центів США, пеня у розмірі 8 116 грн 91 коп. Отже, банк змінив строк виконання зобов?язань за кредитним договором, а тому відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти та пеню після 24 січня 2008 року.
Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до частини четвертої статті 591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 24 Закону України «Про заставу» у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц викладений висновок, відповідно до якого здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов`язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.
Таким чином, у позивача на підставі положень статті 591 ЦК України, статті 24 Закону України «Про заставу» виникло право щодо стягнення залишку боргу за кредитним договором.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з боржника на користь позивача заборгованість за кредитним договором, суд апеляційної інстанції виходив з того, що боржник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, банк має право на стягнення залишку боргу за кредитним договором, сума боргу за кредитним договором визначена судом відповідно до умов договору та вимог закону.
Такі висновки суду є правильними та обґрунтованими, оскільки позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості.
Отже, вирішуючи спір, апеляційний суд з дотриманням вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, й обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк».
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Встановлено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду ОСОБА_1 , користуючись своїми процесуальними правами, із дотриманням спеціального порядку оскарження заочного рішення, звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Таким чином доводи касаційної скарги щодо безпідставності перегляду судами заочного рішення суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки порядок перегляду заочного рішення судами дотримано, норми процесуального права застосовано вірно.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного суду від 15 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 103985974 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Осіян Олексій Миколайович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні