Рішення

від 17.02.2022 по справі 761/33701/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33701/21

Провадження № 2/761/1641/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путря Д.В.

представника позивача 1: ОСОБА_9

представника відповідача 1: Орлова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття,-

в с т а н о в и в :

В вересні 2021 р. ОСОБА_1 (позивач 1), ОСОБА_2 (позивач 2) звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (відповідач 1), ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» (відповідач 2), Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району (відповідач 3) про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття, в якому просили суд стягнути з солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 майнову шкоду внаслідок залиття в розмірі 308719,00 грн, витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 775,00 грн, моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн, а на користь ОСОБА_2 солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 на дату залиття належала квартира АДРЕСА_1 .

30.01.2008 р. між позивачем 1 та відповідачем 3 було укладено типовий договір про надання послуг з утримання будинків та споруд і прибудинкових територій.

03.11.2019 р. о 04:00 год. внаслідок прориву трубопроводу центрального опалення на горищі в під`їзді №3 по АДРЕСА_2 сталось залиття квартири АДРЕСА_1 .

05.11.2019 р. позивач 1 звернулась до відповідача 3 з метою отримання акту комісійного обстеження квартири.

13.11.2019 р. відповідач 3 в присутності працівника ОСОБА_3 було проведено огляд пошкоджень, 04.12.2019 р. позивач отримала акт про залиття, датований 05.11.2019 р., з яким позивач не погодилась. Звертає увагу, що в акті не вказано дату залиття квартири, дати обстеження квартири, дату огляду горища слюсарем ОСОБА_4 . Крім цього, позивач 1 не погоджується з встановленою причиною залиття, оскільки на горищі під`їзду №3 по АДРЕСА_2 не було встановлено навісного замку, жодних сторонніх осіб, які б могли спричинити механічне пошкодження труб, не було виявлено.

З метою незалежної оцінки вартості вартості матеріального збитку позивач 1 звернулась до ТОВ «Ай експерт», які встановити вартість майнового збитку, завданого позивачу 1, в розмірі 308719,00 грн.

Відповідач 1 є балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_2 , відповідач 2, за укладеним з відповідачем 1 договором, зобов`язане утримувати споруди та прибудинкову територію, а з відповідачем 3 позивач уклала договір про надання послуг з обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, а тому шкода повинна відшкодовуватись, на думку позивачів, солідарно.

Позивач 2 за договором безкоштовного користування від 15.03.2018 р. проживала також в квартирі АДРЕСА_1 разом з чоловіком та дворами неповнолітніми дітьми.

Діями відповідачів позивачу 1 та позивачу 2 заподіяно моральну шкоду, яка полягає у емоційних та душевних переживаннях, докладанні додаткових зусиль для організації життя, неможливості відновлення порушених прав. Моральну шкоду позивач 1 оцінює в 30000,00 грн, а позивач 2 - 50000,00 грн.

Крім цього, позивач 1 понесла витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: відправлення поштової кореспонденції відповідачам - 603,60 грн, проведення експертизи - 3500,00 грн, витрати, пов`язані з підготовкою (виготовленням) матеріалів - 775,00 грн.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позов представник відповідач 1 заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що житловий будинок по АДРЕСА_2 належить до його сфери управління. Інститут балансового утримання ліквідовано, відповідач 1 в установленому порядку та спосіб забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житловим будинкам шляхом їх замовлення та оформлення договірних відносин. Так, 20.12.2018 р. було укладено договір №911 між відповідачами 1, 2, за яким ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» зобов`язане своєчасно вживати заходи щодо уникнення та ліквідації аварійних ситуацій, пов`язаних з технічним станом житлових будинків та їх інженерним обладнанням; відшкодувати збитки, завдані майну, житловому приміщенню, та шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю мешканців будинку, у випадку надання неякісних послуг у розмірі і порядку згідно законодавству України. Зазначає, що до огляду квартири відповідача 1 залучено не було. Акт від 05.11.2019 р. є дійсний, не оскаржений позивачами, будь-яких неправомірних дій відповідача 1 не доведено. Звертає увагу, що станом на день подання позову власником квартири АДРЕСА_1 позивач 1 вже не була, її власником став ОСОБА_5 . Вважає, що договір №22/1219 на виконання оціночних послуг є неналежним та недопустимим доказом, висновок експерта суду не надано. У звіті не співпадають об`єми та розмір пошкоджень, збільшено розмір збитків, експерти при виготовленні звіту не попереджались про кримінальну відповідальність. Крім цього, ОСОБА_1 має заборгованість по оплаті послуг за надані та спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в розмірі 9057,05 грн., а ОСОБА_6 не зареєстрована та не проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Моральну шкоду вважає необґрунтованою та не підтвердженою доказами, розмір її також не доведено.

У відповіді на відзив позивач 2 зазначає, що позивачі не погодилися з актом про залиття, про що є відповідна відмітка в самому актів, причина залиття - несанкціоноване втручання невідомим особами не підтверджена жодними доказами, ремонт труб в будинку по АДРЕСА_2 не проводився. Розмір шкоди відповідачем 1 не спростовано. Звертає увагу, що позивач 2 проживає у квартирі АДРЕСА_1 на підставі договору безоплатного користування від 06.03.2018 р. Станом на дату залиття власником квартири була позивач 1, тому вона має право на відшкодування збитків.

В судовому засіданні представник позивача 1 позовні вимоги підтримав за викладених у позовній заяві обставин, просив їх задовольнити, від позивача 2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує.

Представник відповідача 1 заперечує щодо задоволення позову.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялись про день та час розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. (ч. 1 ст. 211 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 21.09.2021 року відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 07.12.2007 р. належала ОСОБА_1 , а з 06.08.2021 р. власником квартири став ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 06.08.2021 р. Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2021 р.

05.11.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача 3 з заявою щодо направлення представників для складання акту про залиття квартири, яке відбулось 03.11.2019 р.

Як вбачається з акту, затвердженого директором ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракш», про залиття, що трапилось в квартирі АДРЕСА_1 , комісія в складі головного інженера ОСОБА_7 , майстра технічної дільниці №3 Орленка Є.К., слюсаря-сантехника ОСОБА_4 обстежила квартиру АДРЕСА_1 в зв`язку з залиттям по заяві мешканки. Причина залиття - на підставі письмового звернення №Г-312 від мешканки квартири АДРЕСА_1 слюсарем-сантехніком ВОП «Дегтяріка» ОСОБА_4 було проведено обстеження технічного поверху будинку та виявлено пошкодження труби лежака центрального опаленняю Зафіксовані ушкодження: кухня, площею 7,6 кв.м: залиття стеля (гіпсокартон пофарбований водоемульсійною фарбою) до 2,5 кв.м, стіни (шпалери) до 8,5 кв.м, підлога (ламінат) до 7,6 кв.м; кімната, площею 14,00 кв.м: залиття підлога ламінат до 10,0 кв.м, кімната, площею 17, 1 кв.м: залиття стеля (натяжна) до 3,5 кв.м, підвісна стеля (гіпсокартон пофарбований водоемульсійною фарбою) до 3,5 кв.м, стіни (шпалери) до 10,0 кв.м, підлога (ламінат) до 17,1 кв.м; коридор, площею 6,1 кв.м: залиття стеля (гіпсокартон пофарбований водоемульсійною фарбою) до 2,7 кв.м, стіни (шпалери) до 4,5 кв.м, підлога (ламінат) до 6,1 кв.м; коридор, площею 4,1 кв.м: залиття стеля (гіпсокартон пофарбований водоемульсійною фарбою) до 1,5 кв.м, стіни (шпалери) до 2,5 кв.м, підлога (ламінат) до 4,1 кв.м; балкон, площею 3,75 кв.м, залиття: стеля (водоемульсійне фарбування) до 1,5 кв.м, стіни (шпалери) до 1,0 кв.м, підлога (ламінат) до 3,75 кв.м. Спостерігається деформація дверей між коридором, площею 4,1 кв.м та санвузлом. В місцях залиття знаходиться електропроводка. Висновки та рекомендації: причиною залиття квартири АДРЕСА_3 є механічне пошкодження труби лежака центрального опалення внаслідок несанкціонованого втручання невідомими особами до горища під`їзду №3. Комісією зафіксовано зівання навісного замку під`їзду №3 до горища. Обслуговуючою організацією проведено відновлювано-ремонтні роботи труби лежака ЦО та встановлено навісний замок для запобігання сторонніх осіб до горища будинку. Заподіювача шкоди встановити не вбачається за можливе. В акті є відмітка за підписом ОСОБА_1 про не згоду з висновками.

05.12.2019 р. ОСОБА_1 подала заява в ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракш» про незгоду з актом про залиття квартири.

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку, завданого власнику майна, яке зазнало пошкоджень і знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , вартість проведених відновлювальних робіт, необхідних для усунення наслідків пошкодження об`єкту, становить 319611,00 грн без ПДВ. Звіт виготовлений за замовленням ОСОБА_1 на підставі договору, укладеного з ТОВ «Ай Експерт».

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 р. у справі №761/12945/19.

Виходячи з цього, особа, яка вимагає відшкодування збитків (як грошової оцінки матеріальної шкоди), повинна довести факт заподіяння збитків (шкоди), розмір понесених збитків, (шкоди) безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями особи, яка спричинила збитки (шкоду), та самими збитками (шкодою). А відповідач має довести, що такі збитки (шкода) завдані не з його вини.

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло- та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 р. у справі № 488/4653/18)

Причина залиття квартири АДРЕСА_1 , яка відображена в акті про залиття, є механічне пошкодження труби лежака центрального опалення внаслідок несанкціонованого втручання невідомими особами до горища під`їзду №3.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт про залиття, що трапилось в квартирі АДРЕСА_1 від 05.11.2019 р. відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» , в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття.

Позивачі не обґрунтували, у чому саме полягає невідповідність акту про залиття від 05.11.2019 р. вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

Будь-яких доказів на спростування зазначених у актах відомостей про події залиття, причини залиття позивачі не надали.

Варто зазначити, що клопотань про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири, не заявляли, що свідчить про те, що вина відповідачів спростовується належним доказом - актом про залиття, що трапилось в квартирі АДРЕСА_1 від 05.11.2019 р., а відтак причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та завданими збитками не встановлений.

Крім цього, у відповідності до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають із слів Згідно з оригіналом, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Вимоги ст. 95, 100 ЦПК України щодо письмових та електронних доказів позивачами дотримані не були. Оригіналів вказаних документів для суду для надано також не було.

Крім цього, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/1853/18 (провадження № 61-4205св21) вказано, що відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту

Судом встановлено, що на момент пред`явлення позову (17.09.2021 р.) власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 , а до суду з позовом про стягнення шкоди внаслідок залиття квартири звернулись ОСОБА_1 , яка була попереднім власником квартири станом на дату залиття її, та ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , але за договором безоплатного користування від 05.03.2018 р. проживала в квартирі АДРЕСА_1 .

Вказане свідчить, що на момент пред`явлення позову права та інтереси позивачів не порушені. Судом також враховано, що жодних доказів понесених позивачами фактичних витрат на проведення ремонтних робіт в квартирі надано не було, розмір прямих реальних збитків, які були понесені позивачами для проведення відновлювального ремонту квартири внаслідок залиття, надано не було.

Щодо вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 вказаної Постанови).

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 р. у справі № 308/3695/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З огляду на вищевикладене, закон пов`язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи, а права позивачів, як було встановлено судом порушено не було.

Крім цього, позивачами не доведено належними доказами протиправність діянь саме відповідачів, наявність причинного зв`язку між шкодою і діями відповідачів, не надано суду належних доказів того, що позивачам було заподіяну моральну шкоду, яку позивача 1 оцінила в 30000,00 грн, а позивач 2 - 50000,00 грн, що унеможливлює задоволення позову у цій частині.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на те, що вина відповідачів спростована актом про залиття, клопотань про призначення експертизи сторонами не заявлялось, а права позивачів не порушені, доказів фактичних витрат на проведення ремонтних робіт не надано, враховуючи необґрунтованість вимог про відшкодування моральної шкоди, підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття, відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 23, 386, 1166 ЦК України, ст.ст 12, 76, 77, 78, 79, 81, 89, 265 , 268, 273, 352, 354-355, п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивачі: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_6 .

Відповідачі: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», код ЄДРПОУ 34966254, адреса м.Київ, вул.Білоруська,1.

ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», адреса м.Київ, вул.Ванди Василевської, 13, корпус 1а.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району, адреса: м.Київ, вул.Олени Теліги, 9.

Повне рішення виготовлено 21.02.2022

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов