КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/7665/2022
Унікальний номер справи:761/33701/21
У Х В А Л А
28 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Ящук Т.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття,
встановив:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року відмовлено в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», КП «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття.
Не погоджуючись з рішенням, 16 травня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій просять поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року витребувано матеріали даної цивільної справи № 761/33701/21, оскільки апеляційна скарга була подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції та матеріали цивільної справи відсутні, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про дотримання скаржником положень ст. 356 ЦПК України, а також ст. 354 ЦПК України щодо строків оскарження судового рішення та наявності підстав для їх поновлення
20 червня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшли матеріали вказаної цивільної справи № 761/33701/21.
В апеляційній скарзі скаржники просять поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що 18 лютого 2022 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 24 лютого 2022 року на території України оголошено військовий стан та робота деяких судів включаючи суди в місті Києві тимчасово призупинена. По теперішній час робота сайту «» також призупинено.
Повний текст рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року судом було направлено ОСОБА_3 через портал «Електроний суд» 19 квітня 2022 року. Засобами поштового зв`язку позивачі повний текст рішення не отримували, а тому вважають, що строк на апеляційне оскарження починається з дати отримання позивачем 2 повного тексту судового рішення 19 квітня 2022 року та закінчується 19 травня 2022 року.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення складено 21 лютого 2022 року. Відповідно до супровідного листа копію рішення суду судом надіслано на поштову адресу скаржників від 21 лютого 2022 року, однак в матеріалах справи відсутні докази отримання скаржниками копії рішення.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року судом надіслано 18 квітня 2022 року, зареєстровано 18 квітня 2022 року, оприлюднено 19 квітня 2022 року.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року, оскільки обставини, на які посилаються скаржники, не спростовуються матеріалами справи, та підтверджуються скріншотом особистого кабінету «Електронний суд» з датою отримання копії рішення, доданим до апеляційної скарги, а отже строк пропущено з поважних причин.
Разом з тим, апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст. 356 ЦПК України, оскільки не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. (п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України).
В апеляційній скарзі скаржники просять звільнити їх від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, посилаючись на те, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Зазначають, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою та отримує мінімальну пенсію, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, а ОСОБА_2 є членом багатодітної сім`ї, а саме багатодітна мати.
Проте, апеляційний суд не приймає до уваги зазначені обставини, виходячи з наступного.
Згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно із ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази (наприклад, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо) на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 26 липня 2005 року у справі «Kniatv. Poland» указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї нерухоме та рухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі просять стягнути солідарно з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», КП «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 308 719 грн., витрати пов`язані з розгляду справи в розмірі 775 грн., моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., а на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_2 просить стягнути на свою користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., то розмір судового збору за подання позовної заяви до суду мав становити 908 грн.
Отже, розмір судового збору для позивача ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги повинен становити 908 грн. х 150% = 1362 грн.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 просить на свою користь стягнути майнову шкоду в розмірі 308 719 грн. та моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., що разом складає 338 719 грн., то розмір судового збору за подання позовної заяви до суду мав становити 3387 грн. 19 коп. (1 відсоток ціни позову).
Отже, розмір судового збору для ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги повинен становити 3387, 19 грн. х150 % = 5080 грн. 50 коп.
Таким чином, скаржники повинні сплатити судовий збір у вищевизначеному розмірі на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, адреса суду м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а.
Оригінал квитанції необхідно подати до суду апеляційної інстанції.
Жодних доказів, які б свідчили про майновий стан та документів, які підтверджують вказані обставини (довідка податкового органу про розмір доходів, банківські документи про відсутність на рахунку коштів,) позивачем ОСОБА_2 до апеляційної скарги не додано.
Посвідчення багатодітної сім`ї, надане позивачем ОСОБА_2 , не підтверджує її реальний майновий стан, та не є доказом, який підтверджує відсутність коштів для сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, адже належним доказом відсутності доходів є довідка з Державної податкової служби України.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 , виданої ГУ ПФУ в м. Києві, за період 01.01.2019 року по 30.04.2021 року сума її пенсії складає 45 673 грн.
Разом з тим, надана інформація не може вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору та не характеризує майновий стан ОСОБА_1 , оскільки даних з Державної податкової служби Українипро те, що остання не є працюючим пенсіонером та не отримує інших доходів, до апеляційної скарги не додано.
Роз`яснити скаржникам, що враховуючи наявність клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, позивачам необхідно подати відповідні докази, що підтверджують їх майновий стан, а у разі відсутності таких доказів - сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі.
Європейський суд з прав людини наголошує, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року) судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення- задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десятиднів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Суддя-доповідач: Т.І. Ящук
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2022 |
Оприлюднено | 15.08.2022 |
Номер документу | 105000005 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Київський апеляційний суд
Ящук Тетяна Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні