Постанова

від 30.03.2023 по справі 761/33701/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження:№ 22-ц/824/2339/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року м. Київ

Справа № 761/33701/21

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року, ухвалене у складі судді Осаулова А.А.,

у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири,

встановив:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (відповідач 1), ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» (відповідач 2), Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району (відповідач 3), в якому просили суд стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1 майнову шкоду внаслідок залиття в розмірі 308 719 грн., витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 775 грн., моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., а на користь ОСОБА_2 солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 на дату залиття належала квартира АДРЕСА_1 . 30.01.2008 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем 3 було укладено типовий договір про надання послуг з утримання будинків та споруд і прибудинкових територій.

03.11.2019 р. о 04:00 год. внаслідок прориву трубопроводу центрального опалення на горищі в під`їзді №3 по АДРЕСА_2 сталось залиття квартири АДРЕСА_1 . 05.11.2019 р. позивач звернулась до відповідача 3 з метою отримання акту комісійного обстеження квартири. 13.11.2019 р. відповідачем 3 в присутності працівника ОСОБА_3 було проведено огляд пошкоджень, 04.12.2019 р. позивач отримала акт про залиття, датований 05.11.2019 р., з яким позивач не погодилась. Звертає увагу, що в акті не вказано дату залиття квартири, дати обстеження квартири, дату огляду горища слюсарем ОСОБА_4 .

Крім цього, позивач ОСОБА_1 не погоджується з встановленою причиною залиття, оскільки на горищі під`їзду №3 по АДРЕСА_2 не було встановлено навісного замку, жодних сторонніх осіб, які б могли спричинити механічне пошкодження труб, не було виявлено. З метою незалежної оцінки вартості матеріального збитку позивач звернулась до ТОВ «Ай Експерт», які встановили вартість майнового збитку, завданого позивачу ОСОБА_1 , в розмірі 308 719 грн.

Відповідач-1 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» є балансоутримувачем будинку по просп. Перемоги, 80/57 м. Київ, відповідач ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», за укладеним з відповідачем-1 договором, зобов`язаний утримувати споруди та прибудинкову територію, а з відповідачем 3 позивач уклала договір про надання послуг з обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, а тому шкода повинна відшкодовуватись, на думку позивачів, солідарно.

Позивач ОСОБА_2 за договором безкоштовного користування від 15.03.2018 р. проживала також в квартирі АДРЕСА_1 разом з чоловіком та двома неповнолітніми дітьми. Діями відповідачів позивачам заподіяно моральну шкоду, яка полягає у емоційних та душевних переживаннях, докладанні додаткових зусиль для організації життя, неможливості відновлення порушених прав. Моральну шкоду позивач-1 оцінює в 30 000 грн., а позивач 2 - 50 000 грн. Крім цього, позивач-1 понесла витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: відправлення поштової кореспонденції відповідачам - 603,60 грн., проведення експертизи - 3500 грн., витрати, пов`язані з підготовкою (виготовленням) матеріалів - 775 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги вказують, що єдиний доказ, який розглядався в даній справі суддею, був акт від 05.11.2019р. складений безпосередньо відповідачами, які намагаються уникнути відповідальності. Однак, викладені в акті від 05.11.2019р. дані (наявність замку до дати аварії та його подальше встановлення, пошкодження труби третіми «невстановленими» особами, дата складання акта) не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджені жодним доказом наявним в матеріалах справи. Відповідач 2, безпосередньо представники якого складали акт від 05.11.2019р., не подали взагалі жодної заяви з документами (доказами) по суті справи. Тож не зрозуміло, з яких підстав суд прийшов до висновку про існування обставин викладених в акті від 05.11.2019р.

Вказує, що відповідачі не надали жодного доказу про наявність замку на горищі на час аварії (в свою чергу позивачами надано докази його відсутності), а це лише підтверджує неналежне виконання обов`язків відповідачів, що полягали у перешкоджанні вільному доступу до внутрішньо-будинкових інженерних мереж та комунікацій з метою збереження переданого на обслуговування майна.

Відповідачі не надали жодного доказу, щодо пошкодження труби опалення невідомими особами, хоча суд першої інстанції визнав цю обставину встановленою. В разі пошкодження труби опалення невідомими особами відповідачі, як особи відповідальні за передане в обслуговування майно (майно яке перебуває на балансі) зобов`язані були звернутись до поліції з відповідною заявою, щодо пошуку «невідомих осіб» для відшкодування завданих ними збитків, але така заява ними халатно або навмисно не подавалась, саме тому, що ніяких осіб не було, а причиною залиття цілого під`їзду та відсутності протягом місяця опалення в будинку було прорив труби гарячого опалення внаслідок їх неналежного стану.

Відповідачами не надана інформація, коли проводився капітальний ремонт (заміна) труб гарячого опалення та який строк їх експлуатації, хоча це питання ставилось позивачами у відповіді на відзив, але суд вирішив взагалі не з`ясовувати дані обставини. Всім мешканцям будинку АДРЕСА_2 (будинок є так званою «сталінкою», що зводився приблизно 1930-50 роках) відомо, що заміна труб взагалі ніколи не проводилась і строк експлуатації їх давно вийшов, а значить прориви внаслідок високого тиску води є основною причиною аварій.

Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначає, що позивачі не провели експертизи для встановлення причин залиття і в суді не заявляли клопотання про проведення даної експертизи. Однак, таке твердження суду є безпідставним, оскільки на дату отримання акта (04.12.2019 р.) труба опалення була відремонтована, а з дати прориву до дати судового розгляду справи пройшло багато часу та жодна експертиза не встановила б причин залиття. Крім того, таке клопотання необхідно було заявляти відповідачам, оскільки саме на них покладено обов`язок доказування причин залиття (відсутності їх вини).

Вказують, що заперечення на акт (заява від 05.12.2019р.) підписали мешканці під`їзду №3 будинку АДРЕСА_2 . Отже суд, в разі наявності сумнівів в причині залиття та з метою об`єктивного встановлення всіх обставин справи, мав право зобов`язати позивача забезпечити явку даних осіб в судове засідання для надання ними пояснень як свідків, проте суд першої інстанції вирішив взагалі не звертати уваги на заперечення надані позивачами як у позові, так і у відповіді на відзив.

Звертає увагу на твердження суду першої інстанції про те, що на момент пред`явлення позову права та інтереси позивачів не порушені, оскільки на дату подання позову (17.09.2021 р.) власником квартири АДРЕСА_1 є інша особа, а саме ОСОБА_5 . Однак, суд не встановив, чиї права тоді порушенні залиттям квартири та не зазначив про те, що саме з цієї підстави відмовлено у позові.

Вказують, що позов було пред`явлено з підстав ст. 1166 ЦК України, розмір завданої шкоди підтверджено висновком експертизи, який було подано до суду. Збитки за проведення відновлювального ремонту квартири внаслідок залиття не заявлялися. Отже, судом взагалі не було досліджено підстав позову та доказів, якими обґрунтувалися вимоги, що призвело до ухвалення незаконного та повністю необґрунтованого рішення.

Крім того, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні моральної шкоди позивачам на тій підставі, що відповідальність відповідачів не доведена, хоча така вина презюмується, у відповідності до ст. 1167 ЦК України та саме на відповідачів покладено процесуальний обов`язок доведення, доказування протилежного, на що суд не звернув уваги. Вважають, що вина відповідачів доведена доказами наявними в матеріалах справи і ними жодним чином не спростована, а отже і моральна шкода підлягає задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» - Джумурат В.М., вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що в апеляційній скарзі та в позовній заяві відсутні обґрунтування щодо наявності та ступеня вини, кожного з трьох відповідачів по справі. При цьому, позивачами не доведено наявності моральної шкоди та заподіяння її внаслідок дій відповідачів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та як представник позивача ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити.

Представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» Джумурат В.М. вважав доводи апеляційної скарги безпідставними та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представники інших відповідачів у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи відповідачам надсилались повістки - повідомлення за наявними у матеріалах справи адресами.

За викладених обставин судом визнано за можливе розглянути справу за відсутності вказаних учасників справи, відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, що з`явились в судове засідання, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з наступного:

- Причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , яка відображена в акті про залиття, є механічне пошкодження труби лежака центрального опалення внаслідок несанкціонованого втручання невідомими особами до горища під`їзду №3.

- Акт про залиття, що трапилось в квартирі АДРЕСА_1 від 05.11.2019 р. відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» , в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття.

- Позивачі не обґрунтували, у чому саме полягає невідповідність акту про залиття від 05.11.2019 р. вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76. Будь-яких доказів на спростування зазначених у актах відомостей про події залиття, причини залиття позивачі не надали.

- Клопотань про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири, не заявляли, що свідчить про те, що вина відповідачів спростовується належним доказом - актом про залиття, що трапилось в квартирі АДРЕСА_1 від 05.11.2019 р., а відтак причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та завданими збитками не встановлений.

- На момент пред`явлення позову (17.09.2021 р.) власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 , а до суду з позовом про стягнення шкоди внаслідок залиття квартири звернулись ОСОБА_1 , яка була попереднім власником квартири станом на дату її залиття, та ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , але за договором безоплатного користування від 05.03.2018 р. проживала в квартирі АДРЕСА_1 .

- Вказане свідчить, що на момент пред`явлення позову права та інтереси позивачів не порушені. Судом також враховано, що жодних доказів понесених позивачами фактичних витрат на проведення ремонтних робіт в квартирі надано не було, розмір прямих реальних збитків, які були понесені позивачами для проведення відновлювального ремонту квартири внаслідок залиття, надано не було.

- Закон пов`язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи, а права позивачів, як встановлено судом, порушено не було.

- Позивачами не доведено належними доказами протиправність діянь відповідачів, наявність причинного зв`язку між шкодою і діями відповідачів, не надано суду належних доказів того, що позивачам було заподіяну моральну шкоду, яку позивач 1 оцінила в 30 000 грн., а позивач 2 - 50 000 грн., що унеможливлює задоволення позову у цій частині.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки вони не у повному обсязі відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 07.12.2007 р. належала ОСОБА_1 , а з 06.08.2021 р. власником квартири став ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 06.08.2021 р. Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2021 р.

Згідно з довідкою від 21.10.2021 року, виданою КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», 03 листопада 2019 року о 4 год 44 хв. до аварійної служби надійшло повідомлення від ТОВ «Барс», яке на той час виконувало функції диспетчерської служби Шевченківського району, щодо залиття квартири АДРЕСА_1 з системи гарячого водопостачання. 0 15 год. 15 хв. після прибуття на місце події бригадою аварійної служби аварію локалізовано, витік води припинено та встановлено причину залиття - механічне пошкодження системи центрального опалення ( а.с. 102, т. 1)

05.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась з заявою на ім`я управляючого мікрорайону «Дегтярівський» щодо направлення представників для складання акту про залиття квартири, яке відбулось 03.11.2019 р. Вказана заява була прийнята до розгляду ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» за вхідним № Г-312.

05 листопада 2019 року членами комісії в складі головного інженера ОСОБА_6 , майстра технічної дільниці №3 ОСОБА_7 , слюсаря-сантехника ОСОБА_4 було складено акт про залиття, в якому зазначено, що на підставі укладеного договору № 911 від 20.11.2018 року між КП «Керуюча компанія з обслуговування житловим фондом шевченківського району м. Києва» та ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» про утримання споруд та прибудинкових територій мікрорайону «Дегтярівська» було здійснено обстеження квартири АДРЕСА_1 в зв`язку з залиттям по заяві мешканки.

Як вбачається з акту, затвердженого директором ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракш», про залиття, що трапилось в квартирі АДРЕСА_1 , на підставі письмового звернення №Г-312 від мешканки квартири АДРЕСА_1 слюсарем-сантехніком ВОП «Дегтярівська» ОСОБА_4 було проведено обстеження технічного поверху будинку та виявлено пошкодження труби лежака центрального опалення. Зафіксовані ушкодження:

кухня, площею 7,6 кв.м: залиття стелі (гіпсокартон пофарбований водоемульсійною фарбою) до 2,5 кв.м, стіни (шпалери) до 8,5 кв.м, підлога (ламінат) до 7,6 кв.м;

кімната, площею 14,00 кв.м: залиття підлоги ламінат до 10,0 кв.м.;

кімната, площею 17, 1 кв.м: залиття стелі (натяжна) до 3,5 кв.м, підвісна стеля (гіпсокартон пофарбований водоемульсійною фарбою) до 3,5 кв.м, стіни (шпалери) до 10,0 кв.м, підлога (ламінат) до 17,1 кв.м;

коридор, площею 6,1 кв.м: залиття стелі (гіпсокартон пофарбований водоемульсійною фарбою) до 2,7 кв.м, стіни (шпалери) до 4,5 кв.м, підлога (ламінат) до 6,1 кв.м;

коридор, площею 4,1 кв.м: залиття стелі (гіпсокартон пофарбований водоемульсійною фарбою) до 1,5 кв.м, стіни (шпалери) до 2,5 кв.м, підлога (ламінат) до 4,1 кв.м;

балкон, площею 3,75 кв.м, залиття: стеля (водоемульсійне фарбування) до 1,5 кв.м, стіни (шпалери) до 1,0 кв.м, підлога (ламінат) до 3,75 кв.м.

Спостерігається деформація дверей між коридором, площею 4,1 кв.м та санвузлом. В місцях залиття знаходиться електропроводка.

Висновки та рекомендації: причиною залиття квартири АДРЕСА_4 є механічне пошкодження труби лежака центрального опалення внаслідок несанкціонованого втручання невідомими особами до горища під`їзду №3. Комісією зафіксовано зірвання навісного замку під`їзду №3 до горища. Обслуговуючою організацією проведено відновлювано-ремонтні роботи труби лежака ЦО та встановлено навісний замок для запобігання сторонніх осіб до горища будинку. Заподіювача шкоди встановити не вбачається за можливе. В акті є відмітка за підписом ОСОБА_1 про не згоду з висновками ( а.с. 22, т. 1).

05.12.2019 р. ОСОБА_1 подала заяву в ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракш» про незгоду з актом про залиття квартири, в якій зазначила про невідповідність вказаного акту обставинам справи, а саме: на горищі під`їзду № 3 ніколи не було навісного замка; на дату і час залиття - о 4 год. ранку 03.11.2019 року жодних сторонніх осіб на горищі на було, а на під`їзді встановлено електронний замок, ключі від якого наявні лише у мешканців під`їзду, ні під час залиття, ні в подальшому слюсарем жодного обстеження не проводилось; навісний замок на горище під`їзду № 3 не встановлювався, і на дату написання вказаної заяви він відсутній, що підтверджується фото та відео фіксацією ( а.с. 23, т. 1)

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку, завданого власнику майна, яке зазнало пошкоджень і знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , вартість проведених відновлювальних робіт, необхідних для усунення наслідків пошкодження об`єкту, становить 319 611 грн. без ПДВ. Звіт виготовлений за замовленням ОСОБА_1 на підставі договору, укладеного з ТОВ «Ай Експерт».

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач, отже саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», утворене рішенням Шевченківської районної в м. Києві ради від 19 лютого 2007 року № 187, перейменоване відповідно до рішення Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» та віднесено до сфери управління Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.

Відповідно до п. 2.2 Статуту Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації) № 10 від 06.01.2015 року, предметом діяльності підприємства, зокрема, є :

- Утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за Підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку.

- Надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку.

Пунктом 5.2.5 Статуту до обов`язків підприємства віднесено: забезпечити ефективне використання, збереження та утримання в належному стані комунального майна, що закріплено за підприємством на праві господарського відання.

Відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 9 лютого 2011 року № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» здійснює господарське відання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків.

Житловий будинок, розміщений за адресою: проспект Перемоги, будинок №80/57, місто Київ, знаходиться територіально у Шевченківському районі міста Києва, належить до сфери управління Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (пункт 1426 розпорядження №80).

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, визначено, що утримання жилих будинків та прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів,

порядків і правил згідно із законодавством.

Розділом 2 Правил визначено, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку.

Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Відповідно до п. 3.2.3 Правил, вхідні двері або люки (для горищних приміщень із запасними, напірними і розширювальними баками) виходу на покрівлю повинні бути утеплені, обладнані ущільнювальними прокладками, завжди замкнені (один комплект ключів зберігається в чергового диспетчера ОДС або кімнаті техніка-майстра виконавця послуг, а другий - у консьєржа чи двірника), про що робиться відповідний напис на люку чи дверях.

Вхід у горищне приміщення і на дах дозволяється тільки працівникам виконавця послуг, безпосередньо відповідальним за технічний нагляд, і тим, котрі виконують ремонтні роботи, а також працівникам експлуатаційних організацій, обладнання яких розміщене на даху й у горищному приміщенні.

Пунктом 4.4.21 Правил закріплено, що двері і люки в горищні приміщення повинні бути закриті на замок. Один комплект ключів від дверей повинен зберігатися у виконавця послуг, другий - у двірника.

20 грудня 2018 року між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» було укладено договір №911 про надання послуг з утримання будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності адміністративного мікрорайону «Дегтярівська» Шевченківського району м. Києва.

За вказаним договором замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги «комплексного прибирання і утримання місць загального користування, сходових клітин, прибудинкової території, утримання і технічного обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання гарячої води, електропостачання)» у житлових будинках комунальної власності неадміністративного району «Дегтярівська» Шевченківського району міста Києва.

Умовами вказаного договору, зокрема, передбачено наступні обов`язки виконавця Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» :

- пунктом 3.2.3 - забезпечити надання послуг відповідно до технічного завдання (додаток № 1 до договору) і у строки, встановлені договором;

- пунктом 3.2.4. - своєчасно вживати заходів щодо уникнення та ліквідації аварійних ситуацій, пов`язаних з технічним станом житлових будинків та їх інженерним обладнанням;

- пунктом 3.2.5. - відшкодувати збитки, завдані майну, житловому приміщенню, та шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю мешканців будинків, у випадку надання неякісних послуг, розмірі й порядку згідно з чинним законодавством України.

- пунктом 3.2.7 - забезпечити збереження переданого виконавцю на обслуговування майна, внутрішньобудинкових інженерних мереж і комунікацій, елементів благоустрою, земельних насаджень, прибудинкових територій.

- пунктом 3.2.10 - у відповідності до нормативних актів складати та додержуватись виконання графіків профілактичних оглядів загальнобудинкового санітарно-технічного обладнання та загально будинкових інженерних мереж і комунікацій, елементів будівельних конструкцій відповідними фахівцями з фіксуванням результатів таких оглядів у журналах профілактичних оглядів;

- пунктом 3.2.14 - виявляти та надавати інформацію (документи) Замовнику про виявлені факти самовільного зайняття житлових та нежитлових приміщень та самовільного перепланування, переобладнання або будівництва в житловому фонді, на прибудинковій території; пошкодження або знищення об`єктів благоустрою, перепланування внутрішньо- будинкових інженерних мереж і комунікацій, втручання у їх роботу.

- пунктом 3.2.24 - узгоджувати з замовником документи, що складаються при виникненні аварійних ситуацій (акти про залиття, дефекті акти тощо). В разі видачі третім особам неузгоджених документів, що стали підставою для фінансових стягнень із замовника, зазначені збитки відшкодовуються виконавцем замовнику у повному обсязі.

Пунктом 3 технічного завдання ( додатку № 2 до договору № 911 від 20.12.2018 року) визначено, що до обов`язків виконавця належить прибирання сходових клітин та місць загального користування, сміттєпроводів, сміттєприймальних камер, інших допоміжних приміщень, утримання їх в належному санітарному стані, контроль за санітарним станом підвалів, технічних поверхів, покрівель, недопущення погіршення їх санітарного стану.

Пунктом 7 технічного завдання визначено, що ТОВ Будівельна компанія «Фасад Констракшн» здійснює:

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення, зливової каналізації, що включає: обслуговування та контроль за технічним станом герметизації інженерних вводів;

- необхідні регламентні та профілактичні роботи для забезпечення безперебійного транспортування отриманих від виробників послуг електропостачання, опалення, холодного і гарячого водопостачання, водовідведення ( за винятком внутрішньо квартирних мереж);

- контрольний огляд стану зовнішніх інженерних мереж ( теплові, електричні, водопровідні, дренажні, каналізаційні), що знаходяться на балансі і утриманні замовника, участь, за їх потреби у ремонті.

Відповідно до п. 6.6 договору № 911 від 20 грудня 2018 року, збитки, що були завдані споживачам внаслідок невиконання або неналежного виконання цього договору, підтверджені у судовому порядку з доведенням вини, підлягають відшкодуванню виконавцем у повному обсязі. Виконавець, у разі порушення умов договору, відповідає за допущені ним порушення, якщо не доведе, що належне виконання цього договору виявилось неможливим внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Таким чином, враховуючинеобхідність виконання відповідачем ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» вимог п.4.4.21 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, якими закріплено, що двері і люки в горищні приміщення повинні бути закриті на замок, один комплект ключів від дверей повинен зберігатися у виконавця послуг, другий - у двірника, а також положення пунктів 3,7 технічного завдання до договору № 911 від 20.12.2018 року щодо обов`язків виконавця здійснювати контроль за санітарним станом підвалів, технічних поверхів, покрівель, здійснювати контрольний огляд стану зовнішніх інженерних мереж, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності вини відповідача ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» у залитті квартири позивача ОСОБА_1 .

Висновки у акті про залиття від 05 листопада 2019 року про те, що заподіювача шкоди не вдалось встановити, не можуть бути підставою для відмови у заявленому позові, оскільки, на думку апеляційного суду, несанкціоноване втручання невідомими особами до горища під`їзду №3 та механічне пошкодження труби лежака центрального опалення відбулось внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків виконавцем, тобто ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн».

Також колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача щодо наявності вини у залитті квартири позивача відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва, виходячи з наступного.

Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний, зокрема,:

- забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;

- від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків.

Як вбачається з рахунків-повідомлень щодо необхідності сплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, саме на рахунок КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» позивач повинна сплачувати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до п.3.1.3 договору № 911 від 20.12.2018 року замовник зобов`язаний при зверненні споживачів зі скаргами на незадовільно надані послуги, а також за власною ініціативою проводити обстеження санітарно-технічного стану будинків, технічного та іншого обладнання житлових будинків, прибудинкових територій, елементів благоустрою, дитячих і спортивних майданчиків, переданих на обслуговування виконавцю, контролювати якість надання послуг; в разі виявлення недоліків у роботі виконавця за підсумками обстеження оформлювати відповідні акти.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05 вересня 2018 року, увипадку виникнення аварії, зокрема пошкодження несучих, огороджувальних та несучоогороджувальних конструкцій будівлі, а у разі, коли управитель здійснює обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем відповідно до пункту 11 цих Правил (пошкодження, вихід з ладу, відмова, неможливість експлуатації внутрішньобудинкових систем), управитель проводить аварійно-відновні роботи.

Якщо інше не визначено законодавством, граничний строк проведення аварійно-відновних робіт становить не більше семи діб з моменту встановлення факту аварії, якщо витрати на проведення відповідного обсягу аварійно-відбудовних робіт передбачені кошторисом. При цьому управитель негайно після встановлення факту аварії повинен забезпечити огородження небезпечної зони та /або негайно припинити експлуатацію небезпечної зони спільного майна будинку. Аварії, що загрожують безпеці проживання в будинку, усуваються невідкладно.

Таким чином, враховуючи, що ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» покладає на управителя багатоквартирного будинку обов`язок забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків, колегія суддів також вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про неможливість встановлення відповідальної особи за залиття квартири позивача та відсутність вини КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» у залитті квартири позивача.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» був обізнаний про факт аварії у системі гарячого водопостачання у будинку по АДРЕСА_2 , що підтверджується виданою ним довідкою ( а.с. 102, т. 1). Обов`язок узгодження із замовником документів, що складаються при виникненні аварійних ситуацій (акти про залиття, дефектні акти тощо) пунктом 3.2.24 покладено на виконавця ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн».

За викладених обставин колегія суддів не приймає до уваги заперечення представника відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про те, що відповідач не отримував звернень ОСОБА_1 , пов`язаних із залиттям квартири, та що представники відповідача не брали участі у складанні акту огляду квартири.

Крім того, враховуючи, що ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на управителя покладено обов`язок щодо стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків, а актом про залиття від 05.11.2019 року встановлено, що механічне пошкодження труби лежака центрального опалення було здійснено невідомими особами внаслідок проникнення до горища під`їзду №3, відповідачем КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» не надано до матеріалів справи жодних доказів вчинення дій, спрямованих на встановлення осіб, що безпосередньо здійснили проникнення до горища та пошкодили трубу лежака центрального опалення.

Також відповідачами не надано жодних доказів реагування на заяву ОСОБА_1 від 05.12.2019 р. , що була подана нею в ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракш» про незгоду з актом про залиття квартири, в якій позивач зазначила про невідповідність вказаного акту обставинам справи, зокрема, що на горищі під`їзду № 3 ніколи не було навісного замка; після залиття навісний замок на горище під`їзду № 3 не встановлювався, і на дату написання вказаної заяви він відсутній, що підтверджується фото та відео фіксацією.

Отже, відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляли та не надали інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що шкоди позивачам було завдано внаслідок спільної бездіяльності відповідачів КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», що полягає у неналежному виконанні вищевказаних обов`язків, покладених на них відповідно законом та договором; невжиття визначених законодавством заходів, спрямованих на здійснення контролю за станом інженерних мереж, заборону вільного доступу стороннім особам до внутрішньо-будинкових інженерних мереж та комунікацій, з метою збереження майна багатоквартирного будинку, що знаходиться відповідно в управлінні та обслуговуванні відповідачів.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позивач ОСОБА_1 не вправі вимагати відшкодування шкоди з тих підстав, що на час розгляду справи квартира нею вже відчужена за договором дарування від 06.08.2021 року, оскільки станом на час залиття квартири 03 листопада 2019 року квартира належала позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О. Як встановлено з матеріалів справи, 06 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 подарувала квартиру своєму сину ОСОБА_5 за договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Микитченко О.В., при цьому залишилась проживати та бути зареєстрованою у вказаній квартирі, продовжує користуватись квартирою, тоді як шкода їй не відшкодована.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 754/1108/15-ц зазначено, що «при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку із заподіянням шкоди майну».

На підтвердження розміру заподіяної шкоди позивач надала до суду звіт, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Ай Експерт» в особі директора Михайловського О.О. 23 грудня 2019 року, складений за заявою ОСОБА_1 про оцінку вартості майнового збитку станом на 03 листопада 2019 року, завданого в результаті залиття приміщень, що призвело до пошкодження елементів оздоблення та меблів квартири АДРЕСА_1 . ( а.с. 28-54, т. 1)

При цьому представник відповідача у відзиві на позов визнав, що представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» був присутній при обстеженні квартири оцінювачем 12 грудня 2019 року (а.с. 80, т. 1).

Як вбачається з вказаного звіту про оцінку вартості майнового збитку, для визначення розміру майнового збитку оцінювачем використано калькуляцію вартості витрат, пов`язаних з ремонтними роботами та затратами в кошторисному програмному комплексі «Кошторис-Будівельні технології», серійний номер 5431, затверджений Держбудом України відповідно до ДСТУ БД.1.1.-1:2013 та ДСТУ - НБД.2.3- 21:2012. Згідно з приведеною у додатках калькуляцією ( кошторисом), що враховує всі необхідні прямі та непрямі матеріальні затрати, безпосередньо пов`язані з діяльністю типової підрядної організації, що має право надавати послуги такого виду діяльності, на підставі узагальнених оброблених вихідних даних, зіставлення результатів візуального обстеження, обмірних робіт з вимогами нормативних документів, діючих у будівництві та середньо ринкових розцінок по місту на матеріальні ресурси, оцінювач дійшов висновку, що вартість проведення відновлювальних ремонтних робіт, необхідних для усунення недоліків пошкодження об`єкту становить 319 611 грн. без ПДВ. Враховуючи, що до вартості виробів, матеріалів та конструкцій застосовано процент фізичного зносу - 20%, що становить 10 892 грн., вартість майнового збитку визначена у сумі 308 719 грн.

Доводи представника відповідача щодо неможливості прийняти до уваги зазначений звіт з огляду на те, що в ньому не зазначено, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України)

У частині шостій статті 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно частини п`ятої статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику майна, яке зазнало пошкоджень і знаходиться за адресою АДРЕСА_5 було виконано до пред`явлення позову у цій справі - 23 грудня 2019 року, а не під час її розгляду, указаний звіт не є висновком експерта, виконаним за зверненням учасника справи, виконавець - оцінювач ОСОБА_9 , директор ТОВ «Ай Експерт», є суб`єктом оціночної діяльності за напрямком 1.1 «Оцінка нерухомих речей ( нерухомого майна, нерухомості)та майнових прав на них», 1.7 «Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання …» тому вимоги статті 106 ЦПК України на вказаний звіт не поширюються.

Доказів на спростування розміру матеріального збитку відповідачами не надано, правом на призначення у справі судової будівельно-технічної чи товарознавчої експертизи відповідачі скористались.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачами не надано жодних доказів понесених фактичних витрат на проведення ремонтних робіт в квартирі, - не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, тобто розмір витрат, які вона мусить зробити для відновлення свого порушеного права, протиправність бездіяльності відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що завдана позивачу майнова шкода підлягає відшкодуванню солідарно відповідачами КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн».

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача КП «ЖЕК «Дегтярівська» Шевченківського району необхідно відмовити, оскільки позивачем не доведено і судом не встановлено, які дії чи бездіяльність вказаного відповідача призвели до заподіяння майнової шкоди позивачу.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує тривалість порушення прав позивача, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, глибину її душевних страждань, пов`язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним позивачу майном, яке у значному обсязі було залите гарячою водою, внаслідок чого в холодну пору року позивач не мала змоги користуватись квартирою, після перекриття труб аварійною службою в будинку було відсутнє опалення, приміщення квартири протягом кількох місяців було вологим). Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена позивачем до відшкодування сума моральної шкоди в розмірі 30 000 грн. є обґрунтованою, відповідає вимогам розумності і справедливості.

Звертаючись з позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди позивач ОСОБА_2 посилалась на ті обставини, що вона є дружиною сина позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 03 листопада 2019 року позивач разом з родиною знаходилась у квартирі. Оскільки залиття квартири розпочалось о 4 год. ранку і тривало кілька годин, діти позивача були налякані, перебували в нестерпних умовах, звідусіль по стінах та стелі лилась гаряча вода. Після того, як аварійна служба перекрила постачання гарячої води та опалення, у будинку протягом місяця не було опалення, приміщення квартири залишалось вологим протягом трьох місяців, відразу після залиття родина з малими дітьми змушена була виїхати проживати до родичів, діти захворіли і потребували лікування протягом двох тижнів.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ( якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, до позовної заяви , поданої 17.09.2021 року, позивачем ОСОБА_2 , місце проживання якої зареєстроване за іншою адресою - АДРЕСА_6 , не було надано жодних доказів тих обставин, що вона на день залиття квартири фактично проживала та користувалась даною квартирою разом чоловіком та дітьми.

30.11.2021 року позивачем було надано відповідь на відзив представника відповідача, в якій вона, спростовуючи заперечення представника відповідача про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, посилалась на договір безоплатного користування квартирою від 05.03.2018 року та надала його копію. З копії вказаного договору вбачається, що він укладений між власником квартири ОСОБА_1 та користувачем ОСОБА_2 , яка є дружиною її сина, про передачу квартири АДРЕСА_1 у безоплатне користування ОСОБА_2 , разом з родиною - ОСОБА_5 - чоловік, ОСОБА_1 , 2016 року народження, - син, ОСОБА_10 , 2008 року народження - дочка, строком на 5 років.

Однак, колегія суддів вважає за неможливе прийняти до уваги зазначений договір як належний та допустимий доказ, оскільки датою укладення такого договору є 05 березня 2018 року, проте матеріали справи не містять даних про те, що будь-хто із родини позивача ( вона, чоловік, діти) у період користування вказаною квартирою та на день залиття 03 листопада 2019 року були зареєстровані вказаною адресою.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин), реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з недоведеністю зазначених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги позивачів, наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди у вищевказаному розмірі та про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимоги ОСОБА_1 про відшкодування їй судових витрат, пов`язаних з виготовленням та копіюванням матеріалів при підготовці позову до суду колегія суддів відхиляє, оскільки частиною 3 ст. 133 ЦПК України такі витрати не віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що за подання позовної заяви та апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору ухвалою суду у зв`язку незадовільним майновим станом позивача, судовий збір підлягає стягнення з відповідачів на користь держави. Так, за подання позовної заяви підлягає стягненню : 3087 грн. 19 коп. - 1% від майнових вимог, 908 грн. - за немайнові вимоги, за подання апеляційної скарги : 3087 грн. 19 коп. х 150% = 4630 грн. 79 коп.; 908 грн. х 150% = 1362 грн., а всього 9987 грн. 98 коп. Враховуючи, що солідарне стягнення судових витрат цивільно-процесуальним законом не передбачено, то з кожного з відповідачів підлягає стягненню судових збір у розмірі: 9987 грн. 98 коп. /2 = 4994 грн.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374- 376, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року - скасувати та прийняти постанову:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири - задовольнити.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди внаслідок залиття квартири в розмірі 308 719 ( триста вісім тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 ( тридцять тисяч) грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на користь держави судовий збір в розмірі 4994 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» на користь держави судовий збір в розмірі 4994 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса місця проживання : АДРЕСА_5 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідачі: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», код ЄДРПОУ 34966254, адреса: м. Київ, вул. Білоруська,1.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», код ЄДРПОУ 38648542, адреса : м. Київ, вул. Ванди Василевської, 13, корпус 1а.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» Шевченківського району, код ЄДРПОУ 34966191, адреса: м. Київ, вул. Олени Теліги, 9.

Повний текст постанови складено 08 травня 2023 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Махлай Л.Д.

Немировська О.В.