Постанова

від 10.10.2007 по справі 18/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "10" жовтня 2007 р.       Справа №  18/156

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В.  розглянув у відкритому судовому засіданні при секретарі судового засідання Горловій М.С.  10.10.2007 р. о 12:00 год. адміністративну справу №18/156

за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград  

до відповідача: приватного підприємства "Білий Лев", м. Олександрія Кіровоградської області     

про стягнення 2698,55 грн.

Представники сторін:

від позивача - Поліщук О.М., довіреність № 04-04/20  від 11.01.07 головний спеціаліст - юрист;

від відповідача - участі не брали.

Кіровоградським обласним  відділенням Фонду соціального захисту інвалідів  подано позовну заяву про стягнення з приватного підприємства "Білий Лев" 2 698 грн. 55 коп., з яких:  2604 грн. 17 коп. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів  у  2006  році  та  94 грн. 38 коп.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов заперечих з тих підстав, що приватне підприємство  "Білий Лев" є платником податків за спрощеною системою оподаткування і звільнений від сплати ряду податків та зборів, до яких на думку відповідача, входять і адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Крім того, Господарський кодекс України встановлює певний порядок стягнення адміністративно-господарських санкцій, який позивачем не дотримано. (а.с. 29, 36).

Розгляд справи здійснюється за відсутністю в судовому засіданні представника відповідача з огляду на подане ним письмове клопотання (а.с.35).

Розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський  суд

                                                    ВСТАНОВИВ:

Статтею 19  Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі – Закон), передбачено, що для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік,  а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Відповідно до статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  підприємства (об'єднання), установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої  річної заробітної плати.

Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями адміністративно-господарських санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів  затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року  № 70 (далі - Порядок).

Відповідно до вказаного Порядку, підприємства за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачують суму адміністративно-господарських санкцій та пені відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (пункт 2 Порядку).

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (пункт 2 Порядку).

Порушення   строків   сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за  собою  нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення (пукнт 4 Порядку).

За даними звіту приватного підприємства "Білий Лев" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 р. по формі № 10-ПІ, наданого до Кіровоградського обласного відділення Фонду та копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.7) вбачається, що середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача в 2006 році складала 12 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб.

Однак, згідно до нормативу, передбаченого ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", у приватного підприємства "Білий Лев"  має бути працевлаштовано одного інваліда.

Виходячи із облікованих у звіті даних, середня річна заробітна плата у відповідача в 2006 році становила 5208,33 грн. (62500 грн. : 12). Отже, сума адміністративно-господарських санкцій за одне нестворене робоче місце для інваліда складає 2604,17 грн. ((5208,33 грн. : 2) х 1).

Крім того, позивачем на підставі статті 20 Закону України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів в  Україні" та відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 15.05.2007 р. №223, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій нараховано відповідачу пеню в сумі 94,38 грн., яку обчислено виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за період прострочення з 16 квітня по 14 серпня 2007 року.

Викладане вище та відсутність в матеріалах справи доказів створення відповідачем  робочих місць для працевлаштування інвалідів у встановленій кількості і відсутність доказів  самостійної сплати відповідачем   адміністративно-господарських санкцій свідчить про  обґрунтованість  вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.

Викладені відповідачем в заперечені обставини не приймаються господарським судом як підстава для  відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного  

Закон України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.  

Перебування відповідача на спрощеній системі оподаткування не звільняє його від обов"язку виконання нормативу робочих місць для інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій  у разі його недотримання.

Відповідно до пункту 6 Указу Президента № 746 від 28.06.1999 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"  підприємства, які працюють на спрощеній системі оподаткування, звільнені від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів, а не від сплати адміністративно-господарських санкцій, які відповідно до статті 14 Закону України  "Про систему оподаткування" не відносяться до обов'язкових платежів і носять іншу правову природу у порівнянні із внесками.

Відповідно до частини 2 статті 238 Господарського кодексу України види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції   можуть бути встановлені виключно законами.

Розмір, підстави та порядок стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконння нормативу  по створенню робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, встановлено Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".  

За приписами статті 20 вказаного Закону підприємства самостійно обчислють та сплачують суму адміністративно-господарських санкцій. Згідно з частинами 9, 10 цієї статті спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 даного Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.  

З урахуванням викладеного, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги по стягненню з приватного підприємства "Білий Лев" адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2006 рік  і пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно  вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 71,  ч. 4 ст. 94, ч.ч. 1-3 ст. 160,  ст. ст. 162,  163, 254, 258, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                              ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Білий Лев" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 37,  ідентифікаційний код 24715146, р/р 26009010649600, МФО 351005) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років  Жовтня, 7А, р/р 31211230700006 ВДК в м. Олександрія, банк: Головне управління Держказначейства  у   Кіровоградській  області,  МФО 823016,  код  24146085) - 2 698 грн. 55 коп., з них: 2604 грн. 17 коп. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році та 94 грн. 38 коп. пені.

Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.    

Суддя

  В.В.Тимошевська