Рішення

від 10.10.2007 по справі 17/475

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/475

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "10" жовтня 2007 р.Справа №  17/475

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В.,розглянувши матеріали справи №17/475

за позовом: асоціації "Насіння Кіровоградщини", м. Кіровоград  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", смт.Устинівка Устинівського району Кіровоградської області     

про стягнення 11016,63 грн.   

Представники сторін:

від позивача - Новосад М.М., керівник;

від відповідача - участі не брали.

Асоціацією "Насіння Кіровоградщини" подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нива"  6931 грн. основного боргу, 3043,20 грн. інфляційних збитків та 923,56 грн. річних.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач до суду не з'явився,  причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1992446 від 21.08.2007 р. (а.с.13); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський  суд встановив наступне.

Між асоціацією "Насіння Кіровоградщини" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" існували цивільно-правові відносини, що підтверджується наступними документами: накладною №62 від 26.01.2005 р.; накладною №70 від 28.01.2005 р.; довіреністю серії НАП №176740 від 26.01.2005р. (а.с.9-10).

Відповідно до вказаних документів відповідач отримав від позивача насіння соняшнику гібриду "Надійний" 1 покоління в кількості 1 тонна на суму 12500 грн. та насіння кукурудзи гібриду "Дніпровський 273 МВ" 1 покоління в кількості 1,2 тонни на суму 2640 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дані дії сторін свідчать про виникнення між позивачем та відповідачем зобов'язання з купівлі-продажу, в силу яких одна сторона (позивач) зобов'язується передати товар у власність іншій стороні, а інша сторона (відповідач) зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, сторони договір купівлі-продажу не уклали, але їх дії свідчать про те, що між ними виникли зобов'язання з купівлі-продажу. Видача відповідачем довіреності, оригінал якої надано позивачем для огляду в судовому засіданні 10.10.2007 р., підписаної керівником та головним бухгалтером підприємства та скріпленої печаткою, свідчать про те, що відповідач взяв на себе зобов'язання по прийому товару та сплати за нього відповідних коштів.

Підпис на накладних, копії яких засвідчені належним чином знаходяться в матеріалах справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні), уповноваженої за довіреностями особи відповідача свідчить про отримання ним товару  та про виникнення у нього обов'язку по оплаті його вартості.

Таким чином, позивач свою частину зобов'язань виконав в повному обсязі.  Згідно твердження позивача відповідач розрахувався за отриманий товар частково.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу  України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи позовну заяву з вимогою  сплатити 6931,87грн. основного боргу відповідачеві було направлено 16.08.2007 р. (а.с.6).

Докази повернення позивачеві майна чи оплати його вартості відповідачем не подано, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6931,87 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення  інфляційних збитків та річних задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

У відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за прострочку виконання зобов'язання відповідачу нараховано  три відсотка річних, що становить від простроченої суми 923,56 грн. та інфляційні збитки в сумі 3043,20 грн. за період з лютого 2005 р. по липень місяць 2007 р. (а.с.11-12).

Як зазначалось вище, сторонами не було узгоджено термін проведення розрахунків за отриманий товар, тому згідно правил статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

З огляду на наявність в матеріалах справи єдиної вимоги позивача сплатити борг- позовної заяви  №46 від 16.08.2007 р.,   кінцевим терміном виконання зобов'язання слід вважати дату, що виникла  після спливу семиденного строку з дня отримання позовної заяви відповідачем.

Відтак позивачем неправомірно нараховано відповідачу річні та інфляційні за період з лютого 2005 р. по липень місяць 2007 р.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем не доведено належним чином обов'язок відповідача сплатити три відсотка річних в сумі 923,56 грн. та інфляційні збитки в сумі 3043,20 грн. за період з лютого 2005 р. по липень місяць 2007 р.  

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись 33, 34, 43, 49, 81, 82, 84, 116, 117  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                             ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (28600, Кіровоградська область, смт Устинівка, вул.Миру, 61, р/р 2600530128 в Ощадбанку смт.Устинівка, МФО 323947, код 05527551) на користь асоціації "Насіння Кіровоградщини" (25006, м.Кіровоград, вул.Тімірязєва, 84, р/р 26006301331596 в Промінвестбанку м.Кіровограда, МФО 323301, код 23099389) - 6931,87 грн. основного боргу, 69,32 грн. державного мита та 74,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

 Суддя                              С.В.Таран