Рішення

від 13.04.2022 по справі 564/3232/21

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3232/21

14 квітня 2022 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Олійника П. В.

з участю секретаря Зберун К. Ф.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Больбіна С.С.,

представника відповідача Цимбалюк О.А. ,

представника третьої особи Степанюка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малолюбашанської гімназії Малолюбашанської сільської ради Костопільського (нині Рівненського) району Рівненської області, третя особа відділ освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Малолюбашанської гімназії Малолюбашанської сільської ради Костопільського (нині Рівненського) району Рівненської області, третя особа відділ освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування позовних вимог покликається на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача-адвокат Больбіна С.С. позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача Цимбалюк О.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи Степанюк І.В. заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що на підставі наказу №193-к від 23.08.2011 р. відділу освіти Костопільської РДА позивач ОСОБА_1 25.08.2011 була призначена на посаду практичного психолога у Малолюбашанській загальноосвітній школі.

На підставі рішення Костопільської районної ради №353 від 22.12.2017 року Малолюбашанська загальноосвітня школа була передана у комунальну власність Малолюбашанської ОТГ. Згідно рішення Малолюбашанської сільської ради від 19.01.2018 року №19 Малолюбашанську загальноосвітню школу перейменовано на Малолюбашанську гімназію Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області.

Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 25.08.2011.

29.10.2021 року позивач ОСОБА_1 отримала повідомлення за підписом директора гімназії Цимбалюк О.А. , в якому повідомлено позивача ОСОБА_1 про необхідність надати сертифікат, що підтверджує щеплення двома вакцинами від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання, що підтверджується повідоленням від 29.10.2021 року №120 " Про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19".

08.11.2021 року позивач ОСОБА_1 отримала наказ №25 директора Малолюбашанської гімназії про відсторонення від роботи через відсутність щеплення, без збереження заробітної плати, що підтверджується наказом №25 к/т.3. від 08.11.2021 р. про відсторонення від роботи ОСОБА_1 .

Позивач не згідна з наказом №25 к/т.3. від 08.11.2021 р. "Про відсторонення від роботи" , оскільки даний наказ порушує її конституційне право на працю.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, своїм листом від 24.12.2021 № 3223/0/208-21 надав роз`яснення щодо правового регулювання відсторонення не вакцинованих працівників.

В цих роз`ясненнях КЦС ВС зауважив, що: «відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення».

Статтею 46 Кодексу законів про працю України встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон 4004) підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону 4004 обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності згідно з Законом 4004, а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.041995 № 66, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 серпня 1995 року за № 270/806 (далі - Інструкція 66).

Пунктом 2.3 Інструкції 66 встановлено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності - це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 Інструкції 66 особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897.

Відповідно до 2.2 Інструкції 66 право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

29 березня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про ліквідацію Держсанепідслужби, оскільки її функції виконують Міністерство охорони здоров`я, Державна служба України з питань праці та Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Також у лютому 2020 року було відновлено посаду головного державного санітарно-епідеміологічного лікаря.

Пунктом 2.5 Інструкції 66 визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.

Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додаток 1 до Інструкції 66.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції 66 термін, на який відсторонюється особа, залежить від епідеміологічних показань та встановлюється згідно з додатком № 2 до цієї Інструкції.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби або їх правонаступники зобов`язані вносити подання про усунення працівників від роботи у визначений законодавством спосіб.

Як зазначено в спірному наказі за №25 к/т.з. від 08.11.2021 р. «Про відсторонення позивача від роботи», підставою про відсторонення є повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 29.10.2021 року.

За змістом значеного повідомлення директора Малолюбашанської гімнації Цимбалюк О.А. , під загрозою відсторонення позивачки від роботи без збереження оплати праці, тобто в примусовому порядку, вимагає від неї надання персональної медичної інформації у вигляді документу, який підтверджує щеплення від СОVID-19, або протипоказань до його застосування. Що, в сенсі вище зазначених норм Закону є неправомірним і не може бути підставою для відсторонення від роботи здорової людини.

Положення п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зобов`язують, а не надають право підприємствам, установам і організаціям усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Враховуючи відсутність в оспорюваному наказі посилання, як на підставу його винесення, тобто подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби або їх правонаступників про відсторонення позивачки від роботи, тому він є безпідставним, та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно до п.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Враховуючи ту обставину, що трудовим законодавством не врегульовано порядок відновлення права працівника у зв`язку з незаконним відстороненням та компенсації у зв`язку з цим втраченої частини заробітної плати, суд приходить до висновку, що в даному випадку є всі підстави для застосування аналогії закону та вирішити питання поновлення порушеного права та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним відсторонення без збереження заробітної плати, застосовуючи порядок визначений в ст.235 КЗпП України.

Відповідно до змісту ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Таким чином у відповідності до зазначеної норми матеріального права, порушені права працівника незаконними діями роботодавця (звільнення, переведення, відсторонення тощо) підлягають захисту шляхом їх поновлення та стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з п.5 Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.1995, зі змінами, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п.8 вищезазначеної Постанови, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньо денного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки про доходи від 16.11.2021 відділу освіти у вересні місяці 2021р., заробітна плата позивача становить - 7391, 02 грн., у жовтні місяці 2021р. - 7391,02 грн., середня заробітна плата працівника складає 14782,04 грн. У вересні було 22 р/д, у жовтні 20 р\д. Середній заробіток за два місяці складає- 351,95 грн.

З наказу директора Малолюбашанської гімназії № 3 к/т.з. від 01.03.2022 року, вбаачється, що призупинено дію наказу директора Малолюбашанської гімназії № 25 к/т.з.від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Таким чином середній заробіток за час незаконного відсторонення позивача від роботи, починаючи з 08.11.2021 р. по 28.02.2022 р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 27452 грн.10 коп..

Враховуючи, що згідно наказу директора Малолюбашанської гімназії № 3 к/т.з. від 01.03.2022 року було призупинено дію наказу директора Малолюбашанської гімназії № 25 к/т.з.від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та позивача фактично допушено до роботи, то суд дійшов висновку, що в частині позовної вимоги про зобов`язання директора гімназії допустити позивача до роботи слід відмовити.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частоково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачка на користь позивача підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малолюбашанської гімназії Малолюбашанської сільської ради Костопільського (нині Рівненського) району Рівненської області, третя особа відділ освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Малолюбашанської гімназії Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 25 к/т.з.від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Стягнути з Малолюбашанської гімназії Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 24174584) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення, починаючи з 08.11.2021 року по 28.02.2022 року в розмірі 27452 (двадцять сім тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 10 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Малолюбашанської гімназії Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 908 (дев"ятсот вісім) грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.

Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Малолюбашанська гімназії Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області, 35009, Рівненський район, с. Мала Любаша, вул. Цетральна,9.

Третя особа: Відділ освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області, 35009, Рівненський район, с. Мала Любаша, вул. Соборна,10.

Повний текст рішення виготовлено 19 квітня 2022 року.

СуддяП. В. Олійник