Рішення

від 17.04.2022 по справі 177/1286/21

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1286/21

Провадження № 2/177/128/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 квітня 2022 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

прокурора Криворізької східної окружної

прокуратури Дніпропетровської області Бровко Н.М.

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Криворізької східної окружна прокуратура Дніпропетровської області, звернувся до суду з позовом поданим в інтересах держави, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1117-XLIII/VII від 19.08.2020 «Про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1221884700:07:003:0001 площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства та передачі її йому у власність», скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, проведену за ОСОБА_1 на підставі рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. № 56635319 від 16.02.2021 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку та витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки на користь Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Також просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування підстав для подання вказаного позову, прокурор зазначав, що рішенням Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 19.08.2020 відповідачу ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки. Вказане рішення Новопільської сільської ради є протиправним, через порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції» при прийнятті вказаного рішення, що встановлено постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі про адміністративне правопорушення щодо депутата Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_3 , яким останню визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, рішення суду не оскаржено і набрало законної сили 27.03.2021. Відповідно до вказаної постанови суду депутат Новопільської сільської ради Криворізького району ОСОБА_3 публічно на пленарному засіданні 43 сесії Новопільської сільської ради, під час розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_1 , який є рідним племінником її чоловіка, не оголосила про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, проголосувавши «ЗА» під час прийняття вказаного рішення про виділ земельної ділянки, у зв`язку із чим прокурор просить суд задовольнити заявлений позов у повному обсязі, вважаючи, що є визначені законом підстави для скасування рішення про виділення відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки.

Відповідачем ОСОБА_1 до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній позовні вимоги, пред`явлені до нього не визнав та звернув увагу суду, що він є рідним племінником померлого чоловіка ОСОБА_3 , а не самої ОСОБА_3 , а тому в розумінні ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції» він - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не є близькими особами, а отже під час голосування при прийнятті рішення про виділ йому земельної ділянки на сесії Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області у ОСОБА_3 був відсутній як реальний так і потенційний конфлікт інтересів, а отже він, ОСОБА_1 , законно набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,5 га, кадастровий номер 1221884700:07:003:0001, що розташована в с. Лісопитомник Криворізького району Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 18.04.2022, постановленою на місці, без видалення суду до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для подання відзиву, постановлено відзив прийняти до розгляду.

Криворізькою східною окружною прокуратурою подано відповідь на відзив, згідно якої наявність конфлікту інтересів у ОСОБА_3 під час її участі у розгляді та голосуванні на пленарному засіданні 43 сесії Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області під час розгляду 19.08.2020 питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_1 встановлено постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.1 ч.2 ст.72-7 КУпАП, яка ніким не оскаржена і набрала законної сили 27.03.2021. Вказаною постановою суду ОСОБА_3 визнано суб`єктом відповідальності згідно п.п. «б» п.1 ч.3 ЗУ «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних правопорушень, пов`язаних з корупцією, яка діяла та приймала рішення в умовах реального конфлікту інтересів, зумовленого приватним інтересом, а тому доводи відповідача щодо відсутності конфлікту інтересів спростовуються вказаною постановою суду. Відповідь Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про відсутність наміру у сільської ради до вжиття заходів судового характеру щодо вказаного рішення, не свідчить про прийняття вказаного рішення за відсутності порушення закону та стало підставою для вжиття відповідних заходів представницького характеру прокуратурою.

Представник відповідача ОСОБА_1 надала заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначила, що оскаржуване рішення стосується майнових прав ОСОБА_1 , а не прав ОСОБА_3 , він не був обізнаний з існуванням постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та має намір її оскаржити. Наполягала на тому, що ОСОБА_3 не є близькою особою ОСОБА_1 у розумінні антикорупційного законодавства, а тому не перебувала в умовах конфлікту інтересів при голосуванні за рішення, що оскаржується. Стверджувала, що задоволення позову прокурора призведе до порушення права власності ОСОБА_1 поклавши на нього індивідуальний надмірний тягар.

Присутня в судовому засіданні прокурор Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області, в ході судового засідання позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак забезпечив участь у судовому засіданні представника, яка вважала за необхідне здійснювати розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , зазначаючи про наявність у неї всіх необхідних повноважень для представництва його інтересів, що підтверджено довіреністю. Представник відповідача ОСОБА_1 в ході судового засідання просила суд відмовити в задоволенні позову, як безпідставного, такого, що порушує права відповідача. Зазначала, що відповідач не заперечує факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3 , а також факт притягнення її до адміністративної відповідальності за правопорушення пов`язане з корупцією, а саме проведення голосування за оскаржуване рішення, однак наполягала на відсутності у третьої особи як потенційного, так і реального конфлікту інтересу, оскільки вони з ОСОБА_1 не є близькими особами в розумінні антикорупційного законодавства, що представник вважала обов`язковою умовою для наявності конфлікту інтересів.

Відповідач Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, правом на участь в судовому засідання не скористалася, участь представника в судовому засідання не забезпечила, відзиву та заяв з процесуальних питань не подано.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 в ході судового засідання позовні вимоги прокурора не визнала, заперечувала проти їх задоволення. Суду пояснювала, що дійсно була депутатом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та голосувала «за» при прийнятті оскаржуваного рішення про виділення земельної ділянки у власність племіннику її колишнього (нині померлого) чоловіка - ОСОБА_1 . Зазначала, що свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП вона визнала в повному обсязі, вважає що сповна відповіла за вчинене правопорушення та просила суд не позбавляти ОСОБА_1 права на земельну ділянку. Зазначала, що перед голосування дійсно комісією сільської ради зазначалося про наявність конфлікту інтересів у разі голосування нею за рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 , однак перед самим голосуванням про це не вказували, будучи схвильованою через хворобу чоловіка, вона проголосувала «за» вказане рішення, на даний час тих обставин достеменно не пам`ятає. Вказувала, що не знала про правові наслідки прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів, зокрема можливість скасування рішення та вилучення земельної ділянки, про притягнення її до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не повідомляла.

Треті особа державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, правом на участь в судовому засіданні не скористалася, письмових пояснень щодо позову або відзиву не надала, заяв з процесуальних питань не подано.

Суд, вислухавши учасників провадження, дослідивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, про наступне.

Судом встановлено, що рішенням № 01-І/ VII від 17.11.2015 І сесії сільської ради VII скликання «Про визнання повноважень депутатів Новопільської сільської ради VII скликання», до складу депутатів сільської ради, серед інших, увійшла ОСОБА_3 (а.с. 21-22).

Рішенням XLIII сесії Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області VII скликання № 1117- XLIII/ VII від 19.08.2020 «Про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її йому у власність», вирішено затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,5000 га (кадастровий номер 1221884700:07:003:0001) в селищі Лісопитомник Криворізького району Дніпропетровської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення, зобов`язавши його виконувати обов`язки власників земельних ділянок відповідно до вимог ст. 91 ЗК України (а.с. 41 т.1). На підставі вказаного рішення 10.02.2021 ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 1221884700:07:003:0001 (а.с. 46-47).

Як слідує з протоколу вказаної сесії, при прийнятті даного рішення на засіданні були присутні 13 депутатів та сільський голова, серед відсутніх депутатів прізвище ОСОБА_3 відсутнє. Відповідно до п. 23 вказаного протоколу, заслухавши спеціаліста з земельних питань про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передачу їх у власність, депутатами затверджено серед інших рішення № 1117-XLIII/ VII від 19.08.2020, тобто рішення про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її йому у власність (а.с. 23-35). Згідно протоколу поіменного голосування від 19.08.2020 за вказане рішення голосувала «за» й ОСОБА_3 (а.с. 36-40), що визнано нею в судовому засіданні.

Той факт, що ОСОБА_1 є рідним племінником чоловіка ОСОБА_3 підтверджується витягами з актових записів про народження та одруження наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 177/279/21 відносно ОСОБА_3 за ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП (а.с. 31-42), оглянутими в судовому засіданні за клопотання відповідача, постановою суду від 16.03.2021 (а.с. 18-20), якою встановлювався вказаний факт, а також вказане не заперечувалося сторонами.

Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі № 177/279/21 ОСОБА_3 визнано винуватою за ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу. Зі змісту постанови слідує, що ОСОБА_3 , будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, депутатом Новопільської сільської ради VII скликання, в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме публічно, не оголосивши про конфлікт інтересів та взяла участь в розгляді питання та прогодувала «за» в умовах реального конфлікту інтересів на пленарному засіданні сесії Новопільської сільської ради 7 скликання, під час розгляду 19.08.2020 питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_1 , чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією. Постановою встановлено ступінь спорідненості ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а саме що ОСОБА_1 є племінником її чоловіка. При ухваленні постанови судом встановлено, що у ОСОБА_3 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між її приватним інтересом, обумовленим її родинними відносинами з ОСОБА_1 та її повноваженнями, як депутата сільської ради. ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаних правопорушень визнала, постанову не оскаржувала, постанова набрала законної сили 27.03.2021 (а.с. 18-20).

При вирішенні вказаного спору, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на дату прийняття рішення від 19.08.2020) сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Згідно примітки до вказаної статті, терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

Закон України «Про запобігання корупції» (тут і далі у редакції, чинній на час притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Зі змісту роз`яснень, що викладені в Методичних рекомендаціях щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням НАЗК № 839 від 29.09.2017 (в редакції чинній під час виникнення спірних правовідносин), слідує, що перелік самих стосунків викладених у понятті приватний інтерес (ст. 1 Закону), не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення "у тому числі", тобто у дефініції окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу.

Практично це означає, що кожен службовець при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.

При цьому тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.

При цьому приватний інтерес може мати своїм наслідком як позитивний вплив (особа має прагнення віддячити тощо) на ситуацію, так і негативний (завдати клопоту тощо).

Законом не встановлюється заборон чи обмежень на наявність приватного інтересу, як такого. Йдеться про дотримання правил етичної поведінки службовця та відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об`єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових чи представницьких повноважень.

Статтею 3 Закону визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно з пунктами 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У частині першій статті 35 Закону зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у голови сільської ради, депутата відповідної сільської ради, він має діяти відповідно до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону Ураїни «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Разом з тим у частині другій статті 35 Закону зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції, органу місцевого самоврядування.

Як слідує з відповіді Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 01.06.2021 № 1351/5/02-29 у відповідь на запит прокурора щодо вжитих заходів для скасування вище вказаного рішення сільської ради від 19.08.2020, Новопільська сільська рада з відповідним позовом не зверталася та не бажала звертатися, у зв`язку з чим, прокурором реалізовано повноваження визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та 56 ЦПК України щодо звернення до суду з вказаним позовом (а.с. 42-45).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Беручи до уваги викладене, урахувавши преюдиційний характер встановлених постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 (справа № 177/279/21) обставин, встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Новопільської сільської ради № 1117-XLIII/ VII від 19.08.2020 про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , ухвалено Новопільською сільською радою за наявності конфлікту інтересів, що згідно з чинним законодавством є безумовною підставою для скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Твердження представника відповідача ОСОБА_1 про відсутність у ОСОБА_3 конфлікту інтересів у момент прийняття участі в голосуванні «за» при прийнятті вказаного рішення, через не віднесення ОСОБА_1 до кола її близьких осіб, суд до уваги не приймає, оскільки наявність в неї конфлікту інтересів встановлено постановою суду. Крім цього, аналіз вищевказаних норм законодавства та роз`яснень до них вказують, що конфлікт інтересів виникає у разі суперечної представницьких повноважень ОСОБА_4 як депутата сільської ради та її родинних стосунків з ОСОБА_1 , незалежно від ступеня їх споріднення. Таких конфлікт інтересів створюють будь-які родинні, особисті, сімейні, дружні чи іншими позаслужбові стосунки з фізичними чи юридичними особами, що можуть вплинути або впливають на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняючи виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.

Вказана позиція відповідача ОСОБА_1 зумовлена власним тлумаченням норм чинного законодавства. Крім цього, суд не приймає до уваги доводи представника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо необізнаності ОСОБА_1 про факт допущення ОСОБА_4 правопорушення, оскільки незалежно від цього, мають бути застосовані наслідки прийняття такого рішення з порушенням антикорупційного законодавства щодо конфлікту інтересів, визначених ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції», а саме визнання рішення незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, не виключає необхідності застосування наслідків цивільно-правого характеру визначених ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції», адже прийняте в умовах реального конфлікту інтересів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17, постанові КЦС ВС від 25.08.2020 у справі № 299/2739/17.

Твердження ОСОБА_1 про те, що сама сільська рада не звернулася до суду з позовом щодо скасування вказаного рішення, вважаючи його законним, є виключно припущенням відповідача ОСОБА_1 , оскільки вказане не підтверджено матеріалами справи, які лише містять лист сільської ради про те, що остання не звертатиметься до суду з відповідним позовом, але не свідчить про законність вказаного рішення сільської ради, незаконність якого встановлена судом.

Твердження відповідача ОСОБА_1 щодо порушення його права власності на земельну ділянку, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлені судом обставини даної справи свідчать, що в даному випадку мають місце правовідносини пов`язані з вибуттям земельної ділянки з власності територіальної громади та становлять суспільний інтерес. Оскільки земельна ділянка вибула з власності територіальної громади внаслідок порушенням норм законодавства про запобігання корупції, що компрометує та спаплюжує таке рішення, відповідно нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому, в тому числі в сфері земельних відносин, то звернення прокурора із зазначеним позовом відповідає суспільним інтересам та є пропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном, оскільки полягає у відновленні законності при вирішенні вибуття з власності територіальної громади земельної ділянки. Наслідки прийняття рішення при порушенні законодавства про конфлікт інтересів чітко визначені у спеціальному антикорупційному законодавстві, а отже вимоги про визначення рішення незаконним та вилучення земельної ділянки ґрунтуються на законі та не є свавільними.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання незаконним та скасування рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1117-XLIII/VII від 19.08.2020 «Про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1221884700:07:003:0001 площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства та передачі її йому у власність».

Оскільки рішення про виділення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 визнається незаконним та скасовується, суд приходить до висновку про необхідність витребування останньої із незаконного володіння та користування ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Оскільки відповідно до ст.ст. 2, 172 ЦК України, саме територіальна громада є учасником цивільних правовідносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом, суд вважає за необхідне ухвалити саме про витребування земельної ділянки на користь територіальної громади, в особі Новопільської сільської ради.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1117-XLIII/VII від 19.08.2020 «Про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1221884700:07:003:0001 площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства та передачі її йому у власність» визнано судом незаконним та підлягає скасуванню, на підставі вказаного рішення проведено реєстрацію речового права ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, з метою захисту порушеного права територіальної громади, суд вважає за необхідне скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 , з одночасним припиненням речового права ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Разом з тим, вказане не перешкоджає ОСОБА_1 реалізувати право на земельну ділянку у визначеному законом порядку, оскільки порушення, допущене при прийнятті оскаржуваного рішення, не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання із дотриманням вимог чинного законодавства. За наявності до того правових підстав, позивач має право на реалізацію прав визначених ст. 68 Закону України «Про запобігання корупції».

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи задоволення позовних вимог прокурора, розмір понесених судових витрат пов`язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури понесені нею та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с. 54 т.1 ) в розмірі по 3405 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-82, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1117-XLIII/VII від 19.08.2020 «Про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її йому у власність», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1221884700:07:003:0001 площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,5 га, кадастровий номер 1221884700:07:003:0001, що розташована у селищі Лісопитомник Криворізького району Дніпропетровської області, проведену за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. № 56635319 від 16.02.2021, з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку (номер запису про право 40569141).

Витребувати з незаконного володіння та користування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,5 га, кадастровий номер 1221884700:07:003:0001, що розташована у селищі Лісопитомник Криворізького району Дніпропетровської області, на користь територіальної громади, в особі Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь прокуратури Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 02909938, 49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38) судовий збір у розмірі 3405 (три тисячі чотириста п`ять) гривні 00 копійок.

Стягнути з Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 05412242, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Садова, буд. 46) на користь прокуратури Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 02909938, 49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38) судовий збір у розмірі 3405 (три тисячі чотириста п`ять) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 19.04.2022.

Суддя М.В. Березюк