Постанова

від 05.04.2022 по справі 205/8427/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2068/22 Справа № 205/8427/17 Категорія 59 Суддя у 1-й інстанції - Шавула В. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Парфенюк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргоюОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємств «НІКЕ» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що його батько - ОСОБА_2 був співзасновником ТОВ НВП «НІКЕ», розмір його внеску до статутного фонду складав 49,9%.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

03 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А. В. позивачу видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом, яка складається із 1/6 частини у статутному капіталі відповідача, розмір якої 49,9%, що у грошовому еквіваленті становить 1 996 000 грн.

Зазначає, що звертався до відповідача із заявою про відмову у вступі до ТОВ НВП «НІКЕ» та вимогою виплатити йому 1/6 частки у майні товариства як спадкоємцю пропорційно розміру частки - 49,9 % статутного капіталу. Однак, до теперішнього часу відповідач не здійснив із ним розрахунок, у зв`язку із чим просив суд: стягнути з ТОВ НВП «НІКЕ» на свою користь частку вартості майна товариства, що належить до виплати спадкоємцю померлого учасника товариства ОСОБА_2 у розмірі 263 031,22 грн, стягнути з ТОВ НВП «НІКЕ» на свою користь інфляційні в розмірі 47 608,40 грн, стягнути з ТОВ НВП «НІКЕ» на свою користь 3% річних в розмірі 14 290,16 грн, зобов`язати ТОВ НВП «НІКЕ» сплатити йому частку прибутку товариства за 2015 рік, що належить до виплати спадкоємцю померлого учасника товариства ОСОБА_2 .

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що необхідною умовою для виходу з товариства є подання учасником товариства відповідної заяви про вихід з товариства, справжність підпису на якій повинна бути нотаріально засвідчена. За аналогією права, в даному випадку, справжність підпису на заяві спадкоємця учасника товариства про відмову від вступу до товариства повинна бути нотаріально засвідчена також, оскільки ця заява має правові наслідки як для заявника так і для товариства.

Не погодившись з рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25 квітня 2018 року щодо порядку і строків звернення спадкоємців із відповідною заявою до товариства про проведення розрахунку. Суд залишив поза увагою необхідність встановлення обставин, як мають суттєве значення для правильного вирішення справи, чим саме порушив право позивача на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відмову у забезпеченні доказів. Суд дійшов помилкових висновків про те, що заявлені вимоги про виплату частки вартості майна як спадкоємцю, є незаконними.

05 вересня 2019 року від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, про те, що судове рішення є законним і обґрунтованим, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2020 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом не встановлено підстав для проведення із ОСОБА_1 відповідних виплат, оскільки подана останнім заява не створює правових наслідків для сторін, оскільки є неналежно оформленою, а тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення частки майна товариства.

Постановою Верховного суду від 18 листопада 2020 року скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова касаційної інстанції мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкових висновків, ототожнивши порядок розрахунку із спадкоємцями учасника товариства з порядком звернення учасника товариства про вихід з відповідною заявою до цього товариства та доводами про те, що судами не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Також, між сторонами виник спір з приводу вартості успадкованої частки ОСОБА_1 у майні ТОВ НВП «НІКЕ», яка має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства, однак Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити своє рішення у цій справі за наслідками її касаційного перегляду через відсутність доказів.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 19 березня 1993 року зареєстровано ТОВ НВП «НІКЕ».

ТОВ НВП «НІКЕ» є юридичною особою приватного права з моменту його державної реєстрації і діє відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про власність», «Про господарські товариства» та інших законодавчих актів України, з метою одержання прибутку.

Зі змісту статуту встановлено, що одним із учасників ТОВ НВП «НІКЕ» являвся ОСОБА_2 . Його частка у статутному капіталі - 49,9 %, що становить 1 996 000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Після його смерті спадкоємцем 1/6 частини частки у статутному капіталі ТОВ НВП «НІКЕ» став його син - ОСОБА_1 . На його ім`я приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А. В. 03 листопада 2016 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернуся до відповідача із заявою про відмову у вступі до ТОВ НВП «НІКЕ» та вимогою виплатити йому 1/6 частки у майні товариства як спадкоємцю пропорційно розміру частки - 49,9 % статутного капіталу.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідачем вчинялись якісь дії, у зв`язку із поданням позивачем вказаної заяви.

Відповідно до частини п`ятої статті 147 ЦК України (у редакції, чинній на час смерті учасника ТОВ НВП «НІКЕ» - ОСОБА_2 ) частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Пунктом 2 частини першої статті 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» (тут і далі в редакції на час звернення позивача до товариства з заявою) при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що, вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК України, статтями 55, 69 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Статутом ТОВ НВП «НІКЕ» (п. 12.1) передбачено, що частка в статутному капіталі товариства переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства. Розрахунки зі спадкоємцями (правонаступниками), які не вступили до товариства здійснюються відповідно до закону (п. 12.2).

Відповідно до підпункту «м» п. 7.3 Статуту ТОВ НВП «НІКЕ» до виключної компетенції загальних зборів учасників належить прийняття до складу товариства нових учасників у тому числі у випадках переходу права власності на вклад до правонаступників юридичної особи - учасника товариства або спадкоємцю фізичної особи - учасника товариства.

У розумінні вказаних норм матеріального права та зважаючи на відсутність у статуті ТОВ НВП «НІКЕ» спеціальних положень щодо переходу частки у статутному капіталі до спадкоємців померлого учасника товариства, питання прийняття спадкоємця померлого учасника до товариства є виключною компетенцією загальних зборів товариства і тільки після прийняття вищим органом товариства позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) може стати учасником товариства.

Отже, ОСОБА_1 , як спадкоємець звернувшись до відповідача із заявою про виплату йому коштів у рахунок вартості частини майна товариства, пропорційній його частці у статутному капіталі товариства, діяв відповідно до вимог чинного законодавства, та не отримавши вартості своєї частки у майні, правомірно звернувся до суду.

При цьому статутом товариства порядок виплати вартості частки у статутному капіталі не врегульовано, тому це питання регулюється нормами чинного законодавства.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у даній справі правовідносини виникли у зв`язку із реалізацією позивачем свого права на одержання успадкованої частки у майні товариства.

Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України спадкоємець, як і учасник, який вийшов із товариства, набуває право одержати вартість частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі. За домовленістю між спадкоємцем (учасником) та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, у строк до 12 місяців з дня виходу. З моменту подання учасником товариства заяви про вихід зі складу останнього з виплатою належної такому учасникові частки вартості майна у товариства настає обов`язок сплатити відповідну суму у строки, визначені згаданою нормою Закону України «Про господарські товариства», а невиконання цього обов`язку тягне наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

Вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасниками товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14 (провадження № 12-38гс12) та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 203/2465/16-ц (провадження № 61-22771св18).

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу вартості успадкованої частки ОСОБА_1 у майні ТОВ НВП «НІКЕ».

Позивачем у суді першої інстанції заявлялося клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи для з`ясування ринкової вартості успадкованої частки майна та частини прибутку, одержаного товариством у 2015 році. Протокольною ухвалою суду від 23 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання.

Під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем неодноразово заявлялись клопотання про витребування доказів у справі. Ухвалою апеляційного суду від 17 лютого 2021 року та від 01 вересня 2021 року клопотання про витребування документів задоволено та витребувано відповідні документи. 17 червня 2021 року та 16 листопада 2021 року на виконання вимог ухвали суду відповідачем надано не завірені належним чином копії документів, а саме фінансова звітність товариства за 2015 рік та інші документи на 133 аркушах.

З приводу виконання ухвали суду та надання частини документів фінансової звітності за 2015 рік та документів бухгалтерського обліку на підтвердження набуття та балансової вартості необоротних та оборотних активів, основних засобів та нематеріальних активів товариства, в матеріалах справи наявні пояснення директора ТОВ НВП «НІКЕ» Плісак Ю.В. , у розумінні яких надати оригінали витребуваних документів немає можливості внаслідок дій позивача, який тривалий час обіймав посаду директора товариства, та не забезпечив їх зберігання, у зв`язку з чим більшість оригіналів документів відшукати не вдалось, а деякі є доказами у кримінальному провадженні (т. 3, а.с. 14).

Через відсутність у матеріалах справи оригіналів документів, визначити дійсну (ринкову) вартість активів (майна, і в тому числі майнових вимог) ТОВ НВП «НІКЕ», станом на 28 лютого 2015 року не надається можливим.

Позивач, як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правого аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладено на суд.

Виходячи зі змісту заявлених вимог та підстав позову, ОСОБА_1 посилався на висновок судово-економічної експертизи № 184Є/36 від 21 листопада 2014 року, виконаний судовим експертом Буряка Т.М., яким встановлена вартість основних фондів ТОВ НВП «НІКЕ» станом на 21 листопада 2014 року у розмірі 2 144 447, 91 грн. та балансову вартість чистих активів товариства станом на 31 грудня 2014 року відповідно до фінансового звіту за 2014 рік у розмірі у розмірі 3 162 700 грн.

Однак, складений висновок експерта не береться колегією суддів до уваги, оскільки оцінка майна проводилася станом на 21 листопада 2014 року, а мала би бути здійснена станом на 28 лютого 2015 року, тобто на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

З цих же підстав, колегія суддів критично оцінює наявний у справі фінансовий звіт ТОВ НВП «НІКЕ» за 2014 рік.

Отже, вищевказані висновок та звіт не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі.

За відсутності належного встановлення обставин щодо визначення дійсної (ринкової) вартості майна відповідача ТОВ НВП «НІКЕ» із якої має визначатися частка майна товариства, належна до сплати позивачу як спадкоємцю, висновок суду першої інстанції про необхідність залишення позову без задоволення, є цілком вірним.

Помилкове посилання суду першої інстанції на відсутність підстав для проведення розрахунку із ОСОБА_1 через неналежне оформлення заяви до товариства, не вплинуло на правильне вирішення позову та відмову у його задоволенні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Фактично зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно ст. 141 ЦПК України витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

О.В. Лаченкова