Постанова

від 17.04.2022 по справі 344/1194/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/1194/22

Провадження № 22-ц/4808/429/22

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої Пнівчук О.В.

суддів : Бойчука І.В., Томин О.О.

з участю секретаря Пацаган В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2022 року, вскладі судді Антоняка Т.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Автофортуна», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний сервісний центр МВС в Івано-Франківській області, про визнання недійсним договору комісії, договору купівлі-продажу транспортного засобу, застосування наслідків недійсності правочину, поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Автофортуна», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний сервісний центр МВС в Івано-Франківській області, про визнання недійсним договором комісії, договору купівлі-продажу транспортного засобу, застосування наслідків недійсності правочину, поділ спільного майна подружжя (автомобіля) з виділенням часток, вилучення майна, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію, зобов`язання зняти з реєстрації та зобов`язання поставити на реєстрацію транспортний засіб.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль PEUGEOT 206 СС, 2003 року випуску, об`єм двигуна 1587 куб. см., номер кузова № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та оголошення заборони відчуження вказаного автомобіля, зареєстрованого на ОСОБА_3 , без вилучення спірного автомобіля та без обмеження користування спірним автомобілем; заборони ОСОБА_3 відчужувати автомобіль PEUGEOT 206 СС, 2003 року випуску, об`єм двигуна 1587 куб. см., номер кузова № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 у будь-який спосіб в тому числі здійснювати його продаж без зняття з реєстрації в ТСЦ (за довіреністю).

Заяву обґрунтовував тим, що спірний автомобіль марки PEUGEOT 206 СС, 2003 року випуску, був придбаний ним за кордоном, та в червні 2013 року зареєстровано на ОСОБА_2 , яка на той час була його дружиною.

Під час перебування у шлюбі, ОСОБА_2 без його згоди продала спірний автомобіль ОСОБА_3 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 червня 2021 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано.

Вважає, що спірний автомобіль є їх спільною сумісною власністю, оскільки придбаний у шлюбі.

Зазначив, що існує реальна можливість того, що ОСОБА_3 , на яку на даний момент зареєстрований спірний автомобіль, відчужить його до завершення розгляду справи на користь третіх осіб, а тому існують обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення його позовних вимог.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.

На вказану ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на її незаконність та необґрунтованість. Просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апелянт зазначив, що суд порушив гарантоване йому ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд, та право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Суд формально з» ясував обставини які підлягали з`ясуванню, неповно та необ`єктивно вирішив питання про забезпечення позову.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову становить не тільки реальну загрозу виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, але й взагалі унеможливлює розгляд справи, оскільки без заборони відчужувати спірний автомобіль він буде відчужуватись від однієї особи до іншої під час розгляду справи по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що ухвала суду є законною та обґрунтованою.

Зазначила, що подаючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що спірний автомобіль може бути відчужено на користь третіх осіб, однак будь-яких доказів на підтвердження того, що станом на даний час існує реальна загроза відчуження транспортного засобу заявником подано не було.

Крім того, на думку відповідачки, накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі є помилковим.

Апелянт ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених в ній мотивів.

Відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_3 представник третьої особи Територіального сервісного центру МВС, ТОВ «Автофортуна» у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено обґрунтованих та об`єктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачці, як і не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного.

Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі,задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом встановлено, що між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про поділ майна подружжя, при цьому позивач ОСОБА_1 посилається на те, що автомобіль PEUGEOT 206 СС, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 придбаний у шлюбі та являється спільною сумісною власністю подружжя, однак відповідачка ОСОБА_2 перебуваючи у шлюбі, без його згоди, відчужила вказаний автомобіль ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позивач пред`явив позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійним та застосування наслідків недійсності вказаного договору.

Викладені у заяві про забезпечення позову обставини, ураховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Сам по собі факт звернення ОСОБА_1 до суду із вказаним позовом свідчить про наявність спору між сторонами, а тому накладення арешту на вказане майно, яке належить відповідачці, гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Суд першої інстанції не надав належну правову оцінку доводам позивача, на які він посилається як на підставу для забезпечення позову, не урахував фактичні обставини справи, та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль у найбільшій мірі спрямований на забезпечення предмету спору та є співмірний із заявленими позивачем вимогами.

Окрім того, вжиття заходів забезпечення позову має тимчасовий характер та поширюється на час розгляду справи, а тому накладення арешту на рухоме майно, який є предметом спору у цій справі, не можна розцінювати як порушення права власності на це майно.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2022 року з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 січня 2022 року скасувати та постановити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Накласти арешт на автомобіль марки PEUGEOT 206 СС, 2003 року випуску, об`єм двигуна 1587 куб. см., номер кузова № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Заборонити ОСОБА_3 (прож. АДРЕСА_1 ) відчужувати автомобіль марки PEUGEOT 206 СС, 2003 року випуску, об`єм двигуна 1587 куб. см., номер кузова № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 у будь-який спосіб в тому числі здійснювати його продаж без зняття з реєстрації в Регіональному сервісному центрі МВС.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19 квітня 2022 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І.В. Бойчук

О.О. Томин