Рішення

від 18.04.2022 по справі 209/5035/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/5035/21

Провадження № 2/209/273/22

РІШЕННЯ

іменем України

"19" квітня 2022 р. м.Кам`янське

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Лобарчук О.О.

за участю

секретаря судового засідання Золотих Л.М.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача- Молочок О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янського державного енергетичного технікуму про визнання незаконним та скасування наказу про відстороненння від роботи, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати за час відсторонення від роботи та внесення періоду вимушеного відсторонення від роботи до страхового стажу для призначення пенсій та оплати тимчасової непрацездатності, щодає право на щорічну відпустку в повному обсязі,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

25 листопада 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, посилаючись на те, що вона працює в Кам`янському державному енергетичному технікумі з 01.09.2006 року, на теперішній час працює на посаді "інженера-електроніка І категорії", про що свідчить Наказ від 01.09.2014 року № 28. Починаючи з серпня 2021 року вона стикнулася із порушенням її конституційних прав і свобод та постійним тиском за місцем її роботи щодо необхідності термінового проведення "щеплення від коронавірусної інфекції SARS-CoV-2" та ультимативним погрозами відсторонення її від виконання посадових обов`язків і неможливості працювати в освітньому закладі без вищезгаданого щеплення або представлення довідки про абсолютні протипоказання (відповідно до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2020 № 1645-ІІІ). Під час літньої відпустки 2021 року керівництво технікуму в особі директора Молочок О.Ю. через чат "КаДЕТ" у Вайбері періодично нагадувала викладачам та співробітникам про необхідність щеплення від COVID-19, публічно висловлювала подяку тим, хто персонально інформував про щеплення. 19 серпня 2021 року вона директору технікума подала заяву про відмову від ризикованого медичного втручання, але та відмовилася її приймати. У листопаді 2021 року вона знову стикнулася із грубим порушенням її конституційного права на працю з боку відповідача, яке полягало в тому, що у неї незаконно вимагали на роботі медичну інформацію щодо наявності "Щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а також з обмеженням її конституційних прав щодо повноцінної роботи.

Так, 04 листопада 2021 року їй працівник закладу ОСОБА_3 вручила індивідуальне Повідомлення КаДЕТ "про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19" від 03.11.2021 року № 538, в якому зазначалося, що з 08.11.2021 року на період карантину, встановленому постановою КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників Кам`янського державного енергетичного технікуму. Що на підставі наказу МОЗ "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" від 04.10.2021 року № 2153, їй необхідно здійснити в "обов`язковому порядку щеплення від COVID-19" та надати документ, що підтверджує проходження такого "щеплення", або надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 2011 року № 595. Якщо вона не надає жодного із зазначених документів, то 08.11.2021 року її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати, цей період відсторонення не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, а також цей період не увійде до стажу, що дає право на щорічну відпустку. На примірнику цього повідомлення, який залишився в технікумі, вона написала, що ознайомилась, але зі змістом не згодна.

08 листопада 2021 року вона о 08 годині прийшла до технікуму для того, щоб вручити відповідачу заперечення на повідомлення, в якому пояснила про причини тимчасового відтермінування "профілактичного щеплення від COVID-19" та просила надати можливість працювати або дистанційно, або робити ПЛР- тести через кожні 72 години за рахунок відповідача. Але у приміщення технікуму вона не змогла потрапити, бо були зачинені двері і чергова через двері повідомила їй, що вона відсторонена від роботи за розпорядженням адміністрації. До них вийшов юрист технікуму ОСОБА_4 , яка винесла накази про відсторонення і зачитала їм. Наказ про відсторонення їй вручили працівники поліції, які приїхали на її виклик.

Зазначає, що ані трудовим контрактом, ані посадовою інструкцією, ані іншими документами, що були підписані сторонами, обов`язку такого щеплення не передбачено. Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не встановлено обов`язковість щеплення від COVID-19. Так само, на даний час законом не встановлено порядку відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності зазначеного щеплення. Статтею 43 КЗпП України не передбачено можливості відсторонення працівника з підстав відсутності щеплення від COVID-19. Позивачка звертає увагу на те, що таке щеплення є добровільним, що передбачено Дорожньою картою з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я від 24.12.2020 року № 3018 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я від 09.02.2021 року № 213). Наказом від 08 листопада 2021 року № 60-к в частині відсторонення порушуються права позивача на працю, на належні умови праці, позбавлено можливості належним чином виконувати свої посадові обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, позивачка просить суд визнати незаконним та скасувати наказ про відсторонення її від роботи та поновити її на роботі, зобов`язати відповідача виплатити позивачці невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи. Період вимушеного відсторонення її від роботи внести до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, що дає право на відпустку в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.(а.с.186 Т.1)

Представник відповідача 29.12.2021 року надала Відзив на позовну заяву, в якій зазначила наступне. Вона, ОСОБА_5 , директор Кам`янського державного енергетичного технікуму, згідно із п.6 пп.16 Контракту від 08.12.2016 року № ІІ-9, підписаного нею із Міністерством освіти і науки України, відповідає за «створення належних умов праці відповідно до вимог законодавства» для закладу фахової передвищої освіти за цим Контрактом - це забезпечення стабільного освітнього процесу та якісної підготовки фахівців.

Починаючі з 2020 року технікум існує в умовах пандемії, періодично переходячи на дистанційну форму навчання. Це не сприяє підвищенню якості підготовки спеціалістів, особливо її практичної складової. Тому отримання дозволу працювати в очному режимі є дуже важливим для всього колективу. 05.08.2021 року набрала чинності Постанова КМУ від 28.07.2021 № 787 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236», згідно з якою у разі встановлення «жовтого» рівня епідемічного рівня небезпеки додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів забороняється відвідування закладів освіти здобувачами освіти у разі відсутності у більш як 20% персоналу закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVІD-19. Таким чином для забезпечення повноцінного функціонування закладу освіти у звичайному режимі необхідно, щоб 80% співробітників закладу з числа осіб, які не мають медичних протипоказань до щеплення, були вакциновані від COVID-19. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України керівники державних установ зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно ст.10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожен громадянин мусить піклуватися про своє здоров`я і здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян, проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення. Відповідно до ст.26 п.1 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації наполягав на забезпеченні широкомасштабної інформаційно-роз`яснювальної кампанії з вакцинації працівників закладів освіти та доручив керівникам закладів освіти здійснити всі заходи для забезпечення організованого початку нового навчального року (лист від № 5665/0/211-21. Враховуючи Звернення директора департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації до освітян Дніпропетровської області (Додаток 3), в якому наголошується на необхідності організації додаткової інформаційної кампанії щодо вакцинації працівників освіти від COVID-19, яка сприятиме створенню безпечного освітнього середовища в закладах освіти та проведенню освітнього процесу в новому навчальному році в очному режимі, вона проводила бесіди зі всіма працівниками технікуму та активізувала цю роботу у серпні 2021 року. Вона використовувала демонстрацію роликів з доктором ОСОБА_6 , лікарем- інфекціоністом ОСОБА_7 , наводила приклади зі свого особистого життя та своїх колег, роздавала інформаційну літературу щодо необхідності вакцинації проти COVID-19. Адміністрація технікуму прикладала всіх зусиль, щоб не повторилася ситуація, що склалася із захворюванням працівників колективу технікуму протягом січня-травня 2021 року - 68 лікарняних листів, порівняно з періодом січень-травень 2020 року - 20 лікарняних листів (лист Фонду соціального страхування Українй Каміянське відділення лист від 11.06.2021 № 19.7-06/1331. В тому числі, мали підтверджених випадків захворювання на COVID19 з госпіталізацією - 5 випадків, та підтверджених випадків серед студентів, що захворіли під час очного навчання у технікумі - 5 випадків.

Адміністрація технікумупроінформувала кожногопрацівника технікумупро діючіпункти щепленняу м.Кам`янськомута розмістилаїхній перелікз адресамина дошціоголошень,на сайтітехнікуму,у групіВайбер (Листвід 12.08.2021№ 5779/0/211-21), телефонограма від 07.09.2021 № 312.

Таким чином, завдяки зусиллям адміністрації та відповідальності і обізнаності працівників колективу на початок 2021-2022 навчального року статистика щодо вакцинації у Кам`янському державному енергетичному технікумі була такою:

Станом на 07.09.2021Кількість%Загальна кількість співробітників (всього), осіб1121003 них:Пройшли повний курс вакцинації (отримали 2 щеплення), осіб4035,71Пройшли 1 етап вакцинації (отримали 1 щеплення), осіб5246,43Мають протипоказання від лікаря стосовно вакцинації, осіб21,78Перехворіли менше ніж 6 місяців тому, осіб1311,5Відмовляються від вакцинації, осіб54,5Станом на 10.12.2021Загальна кількість співробітників (всього), осіб1111003 них: Пройшли повний курс вакцинації (отримали 2 щеплення), осіб10897,3Мають протипоказання, осіб10,9Відстороненні від роботи, осіб21,8

Просить врахувати, що вона радила позивачці ОСОБА_1 подавати заяву про відмову від вакцинації до профкому технікуму, оскільки вона особисто сама немає права розглядати питання дозволу деяким працівникам не проходити вакцинацію.

22.09.2021 року адміністрація технікуму отримала черговий інформаційно- керуючий лист щодо встановлення з 00:00 23.09.2021 «жовтого» рівня епідеміологічної небезпеки, поширення гострої респіраторної хвороби Covid-19 на території всіх регіонів України, у

тому числі і у Дніпропетровській області, із конкретними вказівками щодо плану дій в нових умовах (протокол від 21,09.2021 № 25 -Додаток 10; лист ДОН ДОДА від 22.09.2021 № 687/0/211-21 - Додаток 29).

22.09.2021 року подальше забезпечення інформаційно-роз`яснювальної роботи серед

працівників та здобувачів освіти, віком від 18 років, закладів освіти щодо необхідності та важливості вакцинації;

22.09.2021 року керівники закладів освіти, які можуть відвідуватися здобувачами освіти відповідно до вимог «жовтої» зони, повинні бути готовими надати, у разі необхідності, підтверджуючи документи на не менш як 80% всіх працівників закладу.

Таким чином всі працівники, що вакцинувалися, за розпорядженням адміністрації приносили копії сертифікатів до відділу кадрів та відбувався контроль наявності відповідних документів. Перевірка представниками Кам`янського відділу поліції в м.Кам`янське щодо наявних документів, які підтверджують Факт вакцинації працівників від COVID-19 відбулася

15.11.2021. Директором технікуму було надано копії сертифікатів на всіх працюючих, також медична довідка щодо протипоказань до проведення профілактичних щеплень формй 028-1/о та 2 особи були такі, що відсторонені від роботи, в тому числі ОСОБА_1 .

Згідно з роз`ясненням Міністерства охорони здоров`я від 05.11.1021 року

№13472 (Додаток 11) ковід-сертифікатне міститьінформацію продіагноз читаємницю зверненнядо лікаря особи, що зробила щеплення, тому факт перевірки сертифікатів не порушує право особи на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих, професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разівідмови абоухилення відобов`язкових профілактичнихщеплень упорядку,встановленому законом,ці працівникивідсторонюються відвиконання зазначенихвидів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчою влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Міністерством охорони здоров`я України наказом від 04.10.2021 № 2153, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 07.10.2021 за №1306/36828, затвердило перелік організацій, представники яких підлягають обов`язковій вакцинації від Covid-19 (далі- перелік). Згідно з наказом на період дії карантину встановленого Кабінетом міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби, обов`язковій вакцинації підлягають в тому числі працівники закладів фахової передвищої освіти. Ця вимога не поширюється на тих працівників які мають абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень та надали медичну довідку форми № 028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS

CoV2».

На виконання пп.2 п. 41б Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 «Про

встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19 спричиненої коронавірусом SARSCoV2».» (зі змінами - Постанова КМУ від 20.10.2021 № 1096 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236): «41б. Керівникам державних органів, керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) Контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти Covid-19 працівникам та державним службовцям, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням затвердженим наказом МОЗ України від 04.10.2021 року № 2153; 2) Відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців обов`язковість профілактичних щеплень проти Covid-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти Covid- 19 відповідно до ст.46 Кодексу законів про працю України, ч.2.с.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ч.3 ст.5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти Covid-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань, виданий закладом охорони здоров`я; 3)взяти до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням ч.І ст.94 Кодексу законів про працю України, ч.І.ст.1 Закону України «Про оплату праці» та чЗ ст.5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

З огляду на вищевикладене з урахуванням норм постанови Кабінету міністрів України №1236 (зі змінами) ОСОБА_8 було вручено під розпис 03.11.2021 Повідомлення № 539 (Додаток 12) про наслідки, які настануть, якщо особа не зробила щеплення проти COVID-19, не надала відповідний сертифікат або не надала медичну довідку про протипоказання

щодо проведення профілактичного щеплення проти Covid-19 встановленого зразка.

На момент 03.11.2021 в колективі технікуму тільки 2 особи ухилялися від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 та не надали медичні довідки про абсолютні протипоказання встановленого зразка, в т.ч. ОСОБА_1 , про що комісією з представників адміністрації було складено акт про факт ухилення «Від проходження щеплень від COVID-19 від 03.11.2021 (Додаток 13).

На виконання Постанови Кабінету міністрів України № 1236 (зі змінами) було видано наказ від 08.11.2021 № 60-к «Про відсторонення від роботи викладача ОСОБА_9 »

Зміст наказу зачитано юристом консультантом технікуму ОСОБА_4 , так як ОСОБА_1 відмовилася прийняти його під розпис. Юрист консультант надала пояснювальну записку про цей факт (Додаток 15), комісією складено акт про відмову (Додаток 16). Наказ № 60-к було вручено) ОСОБА_1 в той же день через представника поліції.

Листування з ОСОБА_1 в період її відсторонення від роботи відбувалося таким чином: 1) 08.11.2021 - поступила заява (р. № 543 від 08.11.2021- (Додаток 17) від ОСОБА_1 про утримання від вакцинації, на яку надано відповідь (р. № 591 від 24.11.2021 - Додаток 18) відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;2) 08.11.2021 - поступив лист - заперечення від ОСОБА_1 . Додаток 19). Згідно ст.3 Закону України «Про звернення громадян» існують такі форми звернення як пропозиція (зауваження), заява (клопотання), скарга, але такої форми звернення ж «заперечення» в Законі не існує, тому цей лист залишено без розгляду; 3) 11.11.2021 - поступив інформаційний запит (р. №451 - Додаток 20) від ОСОБА_1 щодо надання копії Колективного договору та довідки про заробітну плату. Відповідь надано 16.11.2021 (р. № 568- Додаток 21), яка містить довідку про заробітну плату та роз`яснення, що Колективний договір є у публічному доступі на сайті технікуму; 4) 11.11.2021 - поступив інформаційний запит (р. №454 - Додаток 22) від ОСОБА_1 щодо надання копії її заяви від 08.11.2021 та зареєстрованої копії листа - заперечення від 08.11.2021. Відповідь

надано 17.11.2021, лист (р. №573 - Додаток 23); 5)12.11.2021 - поступив інформаційний запит (р. №460 - Додаток 24) від ОСОБА_1 щодо надання копії трудової книжки. Відповідь разом з копією трудової книжки надано 17.11.2021 (р. № 575 - Додаток 25).

Адміністрація технікуму, прагнучі до порозуміння зі своїми колегами,

надіслала 01.12.2021 ОСОБА_1 повторний інформаційний лист (р. №602 - Додаток 26) щодо оновленого списку пунктів щеплення у місті Кам`янське із закликом терміново зробити вакцинацію проти СОУШ-19 та усунути таким чином причину відсторонення її від роботи.

Також мають на руках відповідь Міністерства освіти і науки щодо відсторонення від роботи, у зв`язку з утриманням від профілактичного щеплення проти COVID-I9 за підписом Генерального директора директорату вищої та фахової передвищої освіти ОСОБА_10 від

15.11.2021№ 3/3089-21, в якій зокрема наголошено: «...згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої короновірусом SARSCoV2», на період дії карантину, встановленого кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України, спричиненої короновірусом SARSCoV2», у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 160.09.2011 № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 року № 1161/19899 (у редакції наказу МОЗ України від 11.10.2019 року № 2070), підлягають, зокрема, працівники закладів вищої, підслядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічно)!', загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ, незалежно від типу та форми власності».

18.12.1021 року було отримано запит від відділу з питань додержання Законодавства про працю у Кам`янському регіоні, Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо відсторонення ОСОБА_8 від займаної посади. Після розгляду суті питання та отримання пояснення від Кам`янського державного

енергетичного технікуму з наданням підтверджуючих документів у висновку наданої відповіді наголошено: «Враховуючи вшцевикладене, Ви маєте право бути допущенйм до роботи з моменту усунення причин, що зумовили це відсторонення або закінчення визначеного строку відсторонення» - за підписом начальника відділу Віктора Міщука.

Просить взяти до уваги, що вона як директор Кам`янського державного енергетичного технікуму, в якому станом на 01.12.2021 року працюють 111 педагогічних працівників та співробітників та здобувають освіту 542 студента, несе відповідальність за забезпечення

безпечного освітнього середовища в технікумі та діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому щиро переконана,що Наказ від 08.11.2021 №61-к «Про відсторонення від роботи викладача ОСОБА_9 » є правомірним та відповідає чинному законодавству України. ОСОБА_1 буде допущена до роботи з моменту усунення причин, що зумовили це відсторонення або по закінченні визначеного строку відсторонення. Оскільки під час відсторонення від роботи ОСОБА_1 тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не виконує роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата на період відсторонення не виплачується (ч.І.ст.1 Закону України «Про оплату праці», ч.І ст.94 Кодексу законів про працю України). Період відсторонення без збереження зарплати не входить до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності. Період відсторонення без збереження заробітної плати не входить до стажу який дає право на щорічну відпустку (ст.9 закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). (а.с.3-11)

Позивач ОСОБА_1 надала Відповідь на Відзив, в якому зазначила, що Наказом МОЗ від 24.12.2020 р. №3018 «Про затвердження Дорожньої карти з впровадження вакцини від гострої респіраторної- хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках» не тільки

затверджена Дорожня карта з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби, але і визнано, що всі кандидати у вакцини від коронавірусної хвороби COVID-19 знаходяться на етапі клінічних випробувань. Цитую Дорожню карту: «Дані щодо ефективності вакцин проти COVID-19 уточнюються та корегуються в процесі здійснення клінічних випробувань».

Голова Національної медичної палати України, епідеміолог ОСОБА_11 надав публічне роз`яснення 21.12.2021 року щодо медичних характеристик вакцин від вищезазначеної хвороби та підкреслив, що ВООЗ зареєстрував за процедурою екстреної реєстрації 13 вакцин. Саме їх використовують для масової вакцинації у світі. Жодна з цих вакцин на сьогоднішній день не пройшла всіх етапів клінічних випробувань. Сучасні кандидати у вакцини для боротьби з коронавірусною хворобою SARS-CoV-2 с високотехнологічними продуктами, які розробляються за технологіями матричної РНК та за векторними технологіями. Ніде і ніколи подібні експериментальні вакцини, що працюють на генному рівні не вироблялись. Досвід не існує, наслідки широкій громадськості не відомі, констатує епідеміолог ОСОБА_11 .

Наказ МОЗ України від 20.08.2021 р. № 1775 «Про проведення клінічного випробування» (посилання на текст наказу в мережі інтернет прямим текстом у своєму заголовку підтверджує факт клінічних випробувань в Україні. Якщо це клінічні випробування, в них можуть приймати участь добровольці, з якими держава укладає угоду і несе відповідальність за їх стан здоров`я та життя. Отже, вакцинація в сучасних умовах не може бути масовою і носити примусовий характер. Порушуються мої конституційні права за ст. ст. З, 21, 22, 27, 28: «Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідженням» (ст. 28 КУ). Відзив на її Позовну заяву Відповідач супроводжує рекламно- роз`яснювальною брошурою «Освітянам: запитання і відповіді про вакцинацію від COVID-19», яка викриває тих, хто порушує невід`ємні конституційні права та свободи громадян України. У відповідях на запитання: «Чи потрібно буде повторювати вакцинацію щорічно?» - автори брошури вимушені зізнатись: «Варто враховувати, що вакцини створені нещодавно і їх ще продовжують досліджувати, зокрема вивчають імунітет, який вони формують». На запитання: «Чи захищатимуть вакцини проти COVID-19 від нових варіантів вірусу?» - автори взагалі ухилились від відповіді. Відповідь на логічне запитання здравомислячої людини «Чи треба перед вакцинацією від COVID-19 робити обстеження чи аналізи, наприклад, загальний аналіз крові, сечі або вимірювати тиск?» - відповідь взагалі шокує: «... В інших країнах світу ніхто не призначає жодних додаткових обстежень чи аналізів перед вакцинацією, усе максимально просто. Наприклад, у Канаді вакцинуватися можна в аптеці, а у США - у drive-inна стадіонах, куди заїжджають люди і прищеплюються, не виходячи з машини». Тому і не дивно, що в Україні дозволено робити щеплення на залізничних вокзалах тощо.

Згідно з чинним законодавством України і нормами міжнародного права примус до експериментального медичного втручання є неприпустимим. Відповідно відмова від участі в медичних експериментах не може бути підставою для відсторонення мене від роботи та/або позбавлення мене заробітної плати.

Згідно з резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) від 27.01.21 та профільним законодавством України, «щеплення проти COVID-19» не є обов`язковим.

Так, зокрема, у даній резолюції ПАРЄ зазначено: «Вакцини проти COVID-19: етичні, правові і практичні питання»: «Забезпечити, щоб громадяни були проінформовані про те, що вакцинаціяне єобов`язковою і що ніхто не піддається політичному, соціальному чи іншого тиску з метою зробити собі вакцинацію, якщо вони не хочуть робити це самі» (ст. 7.3.1); «Гарантувати, що ніхто не піддаватиметься дискримінації за те, що він не був вакцинований, через можливі ризики для здоров`я або небажання пройти вакцинацію» (ст. 7.3.2).

Щодо переконань директора технікуму стосовно правомірності Наказу КаДЕТ

від 08.11.2021 №61-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_12 » зазначає наступну інформацію: в ст.46КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або повноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, серед яких зокрема передбачено: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Крім того, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Згідно Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням до вказаного переліку увійшли працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, закладів вищої, після дипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Сам наказ МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 не містить положень про обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а лише затверджує «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» (в подальшому Переліком).

Обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2,визначено відповідним Переліком, який підписаний Генеральним директором Директорату громадського здоров`я та профілактики захворюваності і який відповідно не уповноважений визначати окремі професії, виробництва та організації, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб. Тобто, фактично обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 для певних професій, виробництв та організацій не визначена, а затверджено лише «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Відповідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що лише профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Отже, фактично з прийняттям відповідного наказу правове регулювання та визначення тих профілактичних щеплень, які є обов`язковими не змінилось, а відтак відсторонення працівника, який і входить до переліку затвердженого наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 є незаконним, оскільки саме до компетенції МОЗ України входить повноваження визначати Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, що відповідно і зобов`язує МОЗ самостійно визначати відповідні хвороби та інфекції.

В будь-якому випадку, відповідно до п. 4 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, яке затверджене Наказом Міністерства охорони здоров`я України 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 11.08.2014 № 551) щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.08.2014 № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку. Профілактичні щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2 до вказаного Календаря профілактичних щеплень в Україні не включені, і тому необхідність надання нею доказів щодо щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVTD-19. спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 є незаконним.

Вимога надати докази проведення будь-яких медичних маніпуляцій, тобто

проведення щеплень, є незаконною. Вказаний висновок ґрунтується та тому, що згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Згідно ч.1ст.І9Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити тс, що не передбачено законодавством. Згідно ч. ч. 1,2 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно ст. 286ЦК України фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Фізична особа зобов`язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел. Фізична особа може бути зобов`язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством. Тобто вимога щодо надання конфіденційної інформації є незаконною.

В будь-якому випадку здійснюючи відсторонення Відповідач має діяти відповідно до закону та не вводити в оману суд.

Зокрема ст. 46КЗпП України допускає відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Застосовуючи способи граматичного, логічного та системного тлумачення вказаної норми права, а законодавець використовуючи розділовий знак «;» після слів «протипожежної охорони», розділюючи частини речення далекі за змістом, визначив випадки, коли працівник може відсторонюватись від роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тобто це виключно: поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмова або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони. Окремо визначив випадки передбачені законодавством, що обумовлюють відсутність ініціативи власника або уповноваженого ним органу без окремої вказівки на це у відповідному законі. Положення п.5ч.1ст.7Закону України«Про забезпеченнясанітарного та епідемічного благополуччянаселення» зобов`язують, а не надають право підприємствам, установам і організаціям усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Враховуючи відсутність в оспорюваному наказі посилання, як на підставу його винесення, подання відповідної посадової особи державної санітарно- епідеміологічної служби про відсторонення мене від роботи, він однозначно є безпідставним, свавільним та підлягає скасуванню.

Крім того, вказана норма права передбачає таку можливість щодо осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. В той же час МОЗ України не затверджувало на даний час переліку інфекцій, ухилення щеплення від яких може бути підставою для відсторонення від роботи. Посилання в наказі на п. 41-6 постанови КМ України від 09.12.2020 №1236, зі змісту якої, серед іншого, вбачається, що керівникам слід забезпечити відсторонення від роботи працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком за наказом МОЗ України від 04.10.2021 №2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я, не може будь-яким чином змінити процедуру відсторонення, визначену п.5ч.1ст.7Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення», оскільки дана Постанова КМУ є підзаконним нормативним актом, а не законом, тобто має нижчу силу і не може змінювати правове регулювання визначене законом.

Згідно ч.2ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2ст.113Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, а відтак п. 41-6 постанови КМ України від 09.12.2020 № 1236 слід розуміти не як надання повноважень для відсторонення працівників, а як наголошення необхідності дотримання закону, зокрема п.5ч.1ст.7Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення», яка і регулює процедуру такого відсторонення. В іншому випадку з метою правової визначеності та враховуючи принцип належного урядування КМУ в даній постанові мав би зазначити про це. В будь якому випадку постановою КМУкраїни від09.12.2020№1236 було введено карантин, термін діїякого закінчився28лютого 2021року і в подальшому жодних постанов КМ України, яким би встановлювався карантин на інший період не

приймалось. Внесення змін до п. 1 постанови КМ України від 09.12.2020 №1236 є

неприйнятним з точки закону, оскільки КМ України вправі, відповідно вимог ч. 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлювати та відміняти карантин, а повноважень продовжувати його дію, шляхом внесення змін до відповідних пунктів постанови, якою встановлювався карантин та визначався період його дії не наділений. Що стосується відмови Відповідача сплачувати заробітну плату за час вимушеного прогулу, хочу зазначити наступне, що згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного суду України, викладеними у пункту 10 Постанови від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України). За порушення законодавства про працю винні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

Просить: визнати незаконним та скасувати Наказ Кам`янського державного енергетичного технікуму від 08.11.2021 № 60-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_12 »; поновити її, ОСОБА_13 , у виконанні попередніх трудових обов`язків на займаній посаді в Кам`янському державному енергетичному технікумі; зобов`язати Кам`янський державний енергетичний технікум виплатити їй невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи(вимушеного прогулу); період вимушеного відсторонення її від роботи внести до страхового стажу для призначення пенсій та оплати тимчасової непрацездатності, що дає право на щорічну відпустку в повному обсязі; повернути оплату за судовий збір і матеріальні відшкодування, які накопичаться в ході судового процесу і будуть підтвердженні документально.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в позовній заяві та просила задовольнити її вимоги в повному обсязі. Виступила із вступним словом, в якому зазначила наступне. 02.09.2021р на вимогу адміністрації КаДЕТ вона написала заяву, в якій надала письмові пояснення щодо відсутності у неї сертифікату про щеплення від COVID- 19: «Я відмовляюсь від вакцинації проти COVID- 19 як від ризикованої медичної процедури та не надаю своєї згоди на участь у медичних експериментах, адже ці вакцини не пройшли всіх стадій клінічних випробувань». Отже, ще 2 вересня 2021 року вона надала аргументовану відмову від участі в ризикованому медичному експеременті. Посилаючись на наказ Міністерства охорони здоров`я України (надалі МОЗ України) «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, представники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021р. № 2153 та пункту 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р, № 1236, адміністрація навчального закладу в особі директора Олени Юрїївни Молочок 03.11.2021р попередила її про відсторонення від роботи з 08.11.2021р, якщо не буде надано сертифікат про щеплення або довідку про абсолютні протипоказання до щеплення. 08.11.2021р юрист навчального закладу ОСОБА_4 вручила їй наказ про відсторонення від роботи. Вважає, що Попередження від 03.11.2021р, №539 та Наказ від 08.11.2021р. № 60-к «Про відсторонення від роботи Тетяну Авер`янову» порушують її конституційні права за ст.ст. 1,3,8, 9, 19, 21, 22, 24, 27, 28, 29, 32, 50, 57,60, 64, 68, діючої Конституції України. Конституція України є законом найвищої юридичної сили. Закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції. Конституція є законом прямої дії. Отже, якщо норма закону чи нормативно-правового акту суперечить нормі Конституції України, для правильного застосування слід використовувати норми Конституції. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Таким чином, без будь-яких застережень та незалежно від будь-яких цілей, причин чи суспільного або особистого інтересу, всі органи і посадові особи держави Україна повинні діяти виключно у відповідності до Конституції України та не мають повноважень виходити за межі конституційних норм, навіть якщо вони керуються законом, оскільки закон також не має суперечити Конституції нашої держави. Відповідно до ст. 147 та п.2 ст.150 Конституції України, повноваження тлумачити зміст Основного закону держави, вирішувати питання відповідності законів України діючій Конституції, належить виключно Конституційному Суду України. Також слід звернути увагу на практику правозастосування. Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 р « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» в разі, якщо діючий закон чи нормативно-правовий акт суперечить Конституції України, в усіх необхідних випадках слід безпосередньо застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст.19 Конституції України). Ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За видання та виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність (ст.60 Конституції України). Відсторонюючи її від роботи, керівництво КаДЕТу посилалось на необхідність обов`язкового щеплення проти COVID- 19 в умовах карантину, запровадженого у березні 2020р. 12.03.2020 р до МОЗ України надійшов запит на інформацію щодо Подання про встановлення карантину на території України. В.о. директора Департаменту управління персоналом Катерина Петрова у відповіді на запит, зазначила: «Від головного державного санітарного лікаря України Ляшка В.К. не було подання про встановлення карантину на території України до Кабінету Міністрів України» .

Відтак, є підстави стверджувати, що у правовому полі чинного законодавства України, карантин не введено.

Виходячи із змісту Конституції України, карантин в Україні, що введений органом влади шляхом видання нормативно-правового (підзаконного) акту, повинен повністю відповідати закону і Конституції. Основним аспектом законності, поряд із змістом акту, є строге дотримання встановленої законом процедури, оскільки органи влади та їх посадові особи повинні діяти

виключно в межах повноважень, встановлених законом і Конституцією. Не може вважатись законним акт, навіть правильний за змістом, який виданий із порушенням процедури, оскільки в такому випадку будуть нівельовані норми верховенства права і буде порушений правопорядок. Законною і такою,що не суперечить Конституції України є наступна процедура введення в Україні карантину: Президент видає Указ про введення надзвичайного стану. Верховна Рада затверджує цей Указ. Указ набуває чинності. Головний санітарний лікар подає в МОЗ України подання щодо звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією про встановлення карантину. МОЗ України порушує перед Кабміном України питання про встановлення карантину. Кабінет Міністрів України встановлює карантин. Карантин набуває чинності. При цьому, всі чотири дії є обов`язковими. і хронологічними. Тобто, до виконання першої та другої дії, четверта відбутись не може.

01.12.2021 р до Офісу Президента України надіслано запит (вхідні за №5537) щодо надання копії Указу Президента України про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану у період з 01 січня 2019 р до 01 листопада 2021 р. Цитую відповідь керівника Департаменту з питань звернень громадян при Офісі Президента України :«...за результатами аналізу реєстраційно-довідкової бази підписаних нормативно-правових актів Президента України відповідний документ не зареєстровано»

Отже, наказ МОЗ України за №2153 від 04.10.2021 р « Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» запровадженого на період дії карантину, встановленого у незаконний спосіб Постановою Кабінетом Міністрів України від 09.12.2020 р за №1236 є незаконними і не підлягають виконанню. На підставі ст.60 Конституції України кожна людина зобов`язана відмовитись від виконання наказу МОЗ України за №2153 від 04.10. 2021 р. «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням». На підставі ст.19 Конституції України у взаємозв`язку із ст.60 Конституції України, жодний орган чи посадова особа, в тому числі юридичні особи, які займаються господарською діяльністю не мають права вимагати від людини виконання вище зазначеного наказу МОЗ України. За змістом ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.І ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що користування правами та свободами, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. Відповідно до

ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені

цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути звужені та скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних

законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно до ст.З Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. За змістом ст.28 Конституції України, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.Чому вона відмовляється від щеплення?

Відповідно до п.3 ст.281 Цивільного кодексу України: «Медичні, наукові чи інші досліди можуть проводитися лише щодо повнолітньої дієздатної фізичної особи за її вільною згодою». Згідно з резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) від 27.01.2021р . за №2361 «Вакцини проти COVID-19: етичні, юридичні та практичні питання», та профільним законодавством України, щеплення проти COVID-19 не є обов`язковим. Так, зокрема у вище згаданій резолюції ПАРЄ зазначено: « Забезпечити, щоб громадяни були проінформовані про те, що вакцинація не є обов`язковою і що ніхто не піддається політичному, соціальному чи іншому тиску з метою зробити собі вакцинацію, якщо вони не хочуть робити це самі»(ст..7.3Л);Відповідно до резолюції ПАРЄ: «Гарантувати,що ніхтоне піддаватиметьсядискримінації за те, що він не був вакцинований, через можливі ризики для здоров`я або небажання пройти вакцинацію». Відповідно до ст.12 Закону України №1645-111 від 06.04.2000р «Про захист населення від інфекційних хвороб» та стт. 42,43 Закону України №2801-ХІІ від 19.11.1992р «Основи законодавства України про охорону здоров`я», передумовою будь-якого медичного втручання є отримання відповідної на те інформованої згоди пацієнта (по дітям до 15 років законних представників (батьків)). Наказом МОЗ України від 24.12.2020р за №3018 (у редакції наказом МОН України від 12.07.2021р за № 1423) затверджено Дорожню карту з провадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-COV-2, проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках. «Дані щодо ефективності вакцин протни COVID-19 уточнюються та корегуються в процесі здійснення клінічних випробувань...» Отже, маємо справу з експериментальними вакцинами. Якщо це клінічні випробування, в них приймають участь добровольці, з якими держава укладає угоду і несе відповідальність за їх стан здоров`я та життя. Вакцинація не може бути масовою і носити примусовий характер. В Дорожній карті є дуже цікаві дані, на які хоче привернути увагу : Державним Управлінням «Центр громадського здоров`я » Мінздраву України за період з 01.01. 2021р до 01.06. 2021р (22 тижня реєстрації випадків коронавірусної хвороби COVID-19) зареєстровано 2.215.052 підтверджених випадків коронавірусної хвороби. Статус про одуження від COVID-19 отримали 2.094.971 особа. За весь час спостережень зареєстровано 51тис.215 летальних випадків серед людей з підтвердженим діагнозом. Отже, летальність склала2,3%. Для порівняння: в 2020р -

смертність від серцево-судиннихзахворювань склала понад 64%. Дані по смертності від онкології, туберкульозу, від СНІДу не є загальновідомими. Що є пандемією в Україні? Дослідивши накази МОЗ України за №1576 від 27.07.2021р., №1585 від 29.07.2021р., № 1599 від 29.07.21р, № 1709 від 10.08.2021р., № 2148 від 04.10.2021р. «Про затвердження суттєвих поправок до клінічного випробування лікарських засобів, призначених для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію коронавірусної хвороби COVID-19» та коротких характеристик лікарських засобів ВООЗ можна зробити висновки, що лікарські засоби від коронавірусної хвороби COVID-19 знаходяться в стадіїклінічного випробуванняна пацієнтах з метою дослідження їх для оцінки на ефективність та безпечність.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 , просить задовольнити їх в повному обсязі. Зауважила на тому, що відповідач не посилається на Конституцію України при обґрунтування відсторонення ОСОБА_1 з роботи, а посилається лише на підзаконні акти.

Надалі позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про слухання справи за її відсутності та за відсутності її представника ОСОБА_2 . Надала клопотання про уточнення своїх вимог, а саме в частині стягнення витрат по сплаті судового збору- 1834,16 грн. тавитрати на поштове відправлення- 88,81 грн., а всого витрати в загальній сумі 1922 грн. 97 коп., також уточнила розмір середньомісячного заробітку за весь час відсторонення, та просить стягнути з відповідача на її користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 40421 грн. 64 коп.

Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала в повному обсязі та надала пояснення, аналогічні Відзиву на позовну заяву. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Надалі, відповідач ОСОБА_5 надала суду заяву про слухання справи у її відсутність.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши позиції сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем та перебуває на посаді викладача історії та суспільних дисциплін з 01.09.2006 року, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 13-14).

Позивач була відсторонена від роботи без збереження заробітної плати на підставі наказу № 60-к від 08.11.2021 року та ознайомлена з ним (а.с. 18).

Відповідно до наказу № 19-к від 09.03.2022 року «Про допуск до роботи ОСОБА_9 », позивач була допущена до роботи з 10.03.2022 року .

Відповідно до розрахунку використання робочого часу, позивачем ОСОБА_1 було відпрацьовано за вересень 2021 року 22 дні, за жовтень 2021 року 20 днів , 08.11.2021 року була відсторонена від роботи

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно до п. 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, встановлено, що керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбаченапереліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46Кодексу законів про працю України,частини другоїстатті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб тачастини третьоїстатті 5 Закону України Про державну службу, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3)взяття довідома,що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуваннямчастини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України,частини першоїстатті 1 Закону України Про оплату праці тачастини третьоїстатті 5 Закону України Про державну службу; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 року №2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" визначено наступне: Обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кодекс законів про працю України (стаття 1) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, тендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Відповідно до ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи

власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

Верховний Суд в постанові у справі № 761/12073/18 від 01.04.2020 року дійшов висновку, що відсторонення працівника від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

За змістом ст. 46 КЗпП допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Інших підстав відсторонення від роботи, зокрема, як відмова виконувати розпорядження керівника, нормами статті 46 КЗпП не передбачено.

Слід зазначити, що нормами статті 46 КЗпП України не передбачено і відсторонення від роботи працівника з причин відмови вакцинуватися від COVID-19. На даний час вакцинація від COVID-19 є добровільною, про що наголошено і в Дорожній карті з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках, затвердженій наказом МОЗ від 24.12.2020 р. № 3018.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено обов`язок робити щеплення від конкретно визначених хвороб, а саме: від дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу.

Забезпечити примусову вакцинацію роботодавець не може, оскільки на це немає законодавчих підстав. Усі внутрішні документи підприємства, що зобов`язують працівників зробити щеплення від COVID-19, не є законними, оскільки порушують права працівників, та не відповідають вимогам трудового законодавства - нормам КЗпП України, яким регулюються всі трудові відносини працівника та роботодавця в Україні.

Беззаперечним є те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 спрямована на запровадження заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, однак, відсторонення працівників від роботи, як з підстав не здійснення вакцинування, так і з будь-яких-інших підстав, має відбуватися у відповідності до норм трудового законодавства. Як зазначалося вище, трудовим законодавством не передбачено такої підстави для відсторонення від роботи, як відмова працівника від вакцинування. Посилання сторони відповідача на те, що в ст.46 КЗпП України, окрім перелічених підстав для відсторонення працівника від роботи зазначено «в інших випадках, передбачених законодавством», і що саме в інший випадок підпадає відмова від вакцинування, на думку суду є безпідставною з підстав, зазначених вище.

Таким чином, на даний час трудове законодавство України не містить чітких норм, якими регулюються трудові відносини між працівником та роботодавцем в частині відсторонення працівника від роботи з підстав відмови працівника від вакцинування від хвороби COVID-19, що в свою чергу дає підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В зв`язку із чим підлягає також позовна вимога про внесення періоду вимушеного відсторонення ОСОБА_1 від роботи внесенню до страхового стажу для призначення пенсій та оплати тимчасової непрацездатності, що дає право на щорічну відпустку в повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесеннірішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 та від 22 листопада 2017 року у справі № 299/967/15 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» та за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100).

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два повні календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІVПорядку № 100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 (а.с. 20 Т.1), заробітна плата за вересень 2021 року позивача склала 10105,46 грн., за жовтень 2021 року 10105,46 грн. Відповідно до використання робочого часу кількість відпрацьованих днів позивача за вересень-жовтень 2021 року складає 42 днів. Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 481,21 грн.

Кількість робочих дніввимушеногопрогулу ОСОБА_1 з дня її звільнення 08.11.2021 року по 10.03.2022 року, тобто по день її поновлення на роботі згідно з наказом №19- к від 09.03.2022 року, становить 84 робочих дня.

Нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислюється наступним чином: 481,21 ( грн.) х 84 (дні) = 40464,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 61474,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Щодо вимоги про стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 1922,97 грн. із врахуванням сплаченої комісії в сумі 18,16 грн.

Враховуючи, що позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1816 грн., то в цій частині витрати по сплаті судовий збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 , також підлягають стягненню витрати на поштове відправлення в сумі 88,81 грн. В частиніж стягнення комісії при сплаті судового збору в розмірі 18,16 грн., в задоволенні цих витрат суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 133, 141, 206, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кам`янськогодержавного енергетичноготехнікуму провизнання незаконнимта скасуваннянаказу провідстороненння відроботи,поновлення нароботі,стягнення невиплаченоїзаробітної платиза часвідсторонення відроботи та внесенняперіоду вимушеноговідсторонення відроботи дострахового стажудля призначенняпенсій таоплати тимчасовоїнепрацездатності,щодає правона щорічнувідпустку вповному обсязі задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Кам`янськогодержавного енергетичноготехнікуму від 08.11.2021 року № 60-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_12 ».

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на роботі в Кам`янському державному енергетичному технікуму.

Визнати період вимушеного відсторонення ОСОБА_1 від роботи таким, що підлягає внесенню до страхового стажу для призначення пенсій та оплати тимчасової непрацездатності, що дає право на щорічну відпустку в повному обсязі.

Стягнути з Кам`янськогодержавного енергетичноготехнікуму (ЄДРПОУ00129337) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 середньомісячний заробіток за весь час відсторонення, починаючи з 08.11.2021 року до 10.03.2022 року у розмірі 40421 (сорок тисяч чотириста двадцять одну тисячу) грн. 64 коп.

Стягнути з Кам`янськогодержавного енергетичноготехнікуму на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн., витрати за поштове відправлення в сумі 88,81 грн.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення комісії при сплаті судового збору в розмірі 18,16 грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_8 допустити до негайного виконання.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 19.04.2022 року.

Суддя Лобарчук О.О.