Постанова

від 19.04.2022 по справі 2-559/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_____

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року

м. Чернівці

Справа № 2-559/11

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.

секретар Конецька Д.Г.

стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ»

боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 лютого 2022 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Скуляк І.А.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У січні 2022 року ТзОВ «ГІГ-АНТ» звернулося до суду з заявою, в якій просило видати дублікати виконавчих листів № 2-559/11, виданих Першотравневим районним судом міста Чернівці про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року в розмірі 39819 доларів США 13 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 5 листопада 2010 року становило 315 363 гривні 50 копійок.

На обґрунтування заяви вказувало, що 28 березня 2011 року Першотравневим районним судом міста Чернівці було ухвалено заочне рішення у справі № 2-559/11, яким було задоволено позов ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення з них на користь банку заборгованості в розмірі 39819 доларів США 13 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 5 листопада 2010 року становило 315 363 гривні 50 копійок.

На виконання вище вказаного рішення Першотравневим районним судом міста Чернівці було видано три виконавчі листи щодо кожного з боржників.

27 травня 2020 року Першотравневим районним судом міста Чернівці було постановлено ухвалу у справі № 2-559/11, якою замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на стягувача ТзОВ «ГІГ-АНТ».

За таких обставин ТзОВ «ГІГ-АНТ» є стягувачем щодо примусового виконання виконавчих листів у справі № 2-559/11.

При укладенні договору відступлення прав вимоги №GL3N014029 від 16 січня 2020 року між ТзОВ «ГІГ-АНТ» та ПАТ КБ «Надра» оригіналів виконавчих листів № 2-599/2011 ТзОВ «ГІГ-АНТ» від первісного стягувача передано не було та в ПАТ КБ «Надра» оригіналів виконавчих листів № 2-599/2011 на даний момент не має.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 лютого 2022 року заяву ТзОВ «ГІГ-АНТ» про видачу дублікатів виконавчих листів задоволено.

Суд вирішив видати дублікати виконавчих листів № 2-559/11, виданих Першотравневим районним судом міста Чернівці про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року в розмірі 39819 доларів США 13 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 5 листопада 2010 року становило 315 363 гривні 50 копійок.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки вказані вище виконавчі листи було втрачено, що призвело до неможливості подальшого виконання рішення суду, існують підстави для задоволення заяви ТзОВ «ГІГ-АНТ» про видачу дублікатів таких виконавчих листів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікатів виконавчих листів.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що виконавчі листи на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» були повернуті стягувачу ПАТ КБ «Надра».

ПАТ КБ «Надра» після отримання у травні 2017 року виконавчих листів після повернення їх державним виконавцем стягувачу не пред`явив повторно такі виконавчі листи до примусового виконання.

Строк для пред`явлення виконавчих листів для виконання закінчився у 2017 році.

Заявник пропустив строк позовної давності на звернення до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Інші сторони відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Встановлено, що 28 березня 2011 Першотравневим районним судом міста Чернівці було ухвалено заочне рішення у справі № 2-559/11, яким задоволено позов ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення з них на користь банку заборгованості в розмірі 39819 доларів США 13 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 5 листопада 2010 року становило 315 363 гривні 50 копійок (а.с.69-71).

На виконання вище вказаного рішення 29 серпня 2011 року Першотравневим районним судом міста Чернівці було видано три виконавчі листи щодо кожного з боржників зі строком пред`явлення їх до виконання до 8 квітня 2012 року (а.с. 111-113).

27 травня 2020 року Першотравневим районним судом міста Чернівці було постановлено ухвалу у справі № 2-559/11, якою змінено сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на стягувача ТзОВ «ГІГ-АНТ» (а.с.106).

З листа Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці від 29 серпня 2019 року № 32791 вбачається, що на примусовому виконанні відділу виконавчої служби перебувало виконавче провадження №50826764 з примусового виконання виконавчого листа Першотравневого районного суду міста Чернівці № 2-599/11 від 29 серпня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 317083 гривні 50 копійок на користь ПАТ КБ «Надра».

17 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про завершення та повернення вищевказаного виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого листа.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТзОВ «ГІГ-АНТ» про видачу дубліката виконавчого листа № 2-559/11 від 29 серпня 2011 року, виданого Першотравневим районним судом міста Чернівці про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року в розмірі 39819 доларів США 13 центів, не врахувавши при цьому наступне.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц.

За правилами частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 37 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 757/23492/13-ц (провадження № 61-15062св20).

Оскільки наявним в матеріалах справи листом Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці від 29 серпня 2019 року № 32791 та іншими доказами не підтверджується факт направлення державним виконавцем після винесення ним постанови про повернення виконавчого листа про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року на адресу місцязнаходження стягувача ПАТ КБ «Надра» оригіналу виконавчого листа та отримання такого виконавчого листа ПАТ КБ «НАДРА», апеляційний суд дійшов висновку про доведеність заявником факту втрати такого виконавчого документу.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, який Верховний Суд виклав в постановах від 6 жовтня 2021 року у справі № 2-900/11 та від 26 липня 2021 року у справі № 333/4464/14-ц.

Однак , як зазначено Верховим Судом в постанові від 11 листопада 2021 року у справі № 2218/9550/2012 обов`язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

До аналогічної правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем було повернуто виконавчий лист № 2-559/11 від 29 серпня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року стягувачу ПАТ КБ «Надра» у зв`язку із встановленням законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Згідно з частиною 5 статті 37 Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до частини першої Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Пунктом 5 Перехідних положень Закону встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим законом.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Разом з тим зазначеними положеннями не виключається та не обмежується переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у разі повернення його стягувачу з інших підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 6 грудня 2021 року у справі № 34/289-64/200, від 29 липня 2021 року у справі № 2608/4065/12, від 16 лютого 2022 року у справі № 913/869/14.

Великою Палатою Верховного Суду також в постанові від 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц викладено правовий висновок, відповідно до якого, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Враховуючи вищенаведені норми права, строк пред`явлення виконавчого листа про примусове солідарне стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором до виконання у даній справі спливає через три роки з моменту винесення державним виконавцем постанови від 17 травня 2017 року про повернення такого виконавчого документа, а саме 17 травня 2022 року, що свідчить про те, що строк давності для пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання для стягувача ТзОВ «ГІГ-АНТ» сплив.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові 22 травня 2019 року у справі № 667/4897/13-ц та від 16 лютого 2022 року у справі № 913/869/14.

Встановивши, що оригінал вказаного виконавчого листа втрачено, проте стягувачем пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви ТзОВ «ГІГ-АНТ» про видачу дублікату виконавчого листа про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року саме з цієї підстави.

Щодо видачі дублікатів виконавчих листів про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність заявником факту втрати виконавчих листів, виданих Першотравневим районним судом міста Чернівці 29 серпня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року в розмірі 39819 доларів США 13 центів.

У постанові Верховного Суду від 4 серпня 2021 року у справі № 755/15023/19 викладено правовий висновок , яким роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

До заяви про видачу дублікату виконавчого листа мають бути додані: довідка стягувача, державного виконавця чи органу зв`язку про втрату виконавчого листа; при втраті виконавчого листа стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що виконавчий лист втрачено і до виконання не пред`явлено.

В матеріалах справи є заява представника ПАТ КБ «Надра» Бережнюка В.М., з якої вбачається, що ним 15 вересня 2011 року було отримано виконавчі листи від 29 серпня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року в розмірі 39819 доларів США 13 центів.

Однак жодних довідок стягувача, підписаної керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що виконавчий лист втрачено та які би підтверджували факт подальшої втрати стягувачем ПАТ КБ «НАДРА» вищевказаних виконавчих листів, матеріали справи не містять.

Відсутні в матеріалах справи і докази на підтвердження того, що вищевказані виконавчі листи пред`являлися ПАТ КБ «Надра» до виконання в строк встановлений законом.

Так, з огляду на положення статті 22 Закону № 606-XIV (у редакції, яка діяла на момент видачі виконавчих листів, тобто станом на 29 серпня 2011 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження пред`явлення ПАТ КБ «Надра» виконавчих листів до виконання щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в строк до 8 квітня 2012 року, тобто в річний строк після набрання 8 квітня 2011 року заочним рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 28 березня 2011 року у справі № 2-559/11 законної сили, що свідчить про сплив для стягувача строку для пред`явлення вказаних виконавчих листів до виконання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви ТзОВ «ГІГ-АНТ» про видачу дублікатів виконавчих листів про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року саме з цієї підстави.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником в межах даної справи не було порушено питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання і не наведено поважних причин пропуску цього строку.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск заявником ТЗОВ «ГІГ-АНТ» строку позовної давності

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 372/4153/18, від 8 грудня 2021 року у справі № 461/928/17 та від 24 листопада 2021 року у справі № 760/25506/17.

Виходячи з наведених вище норм права, заява про застосування позовної давності може бути зроблена стороною в спорі лише на стадії розгляду справи судом першої інстанції до постановлення відповідного судового рішення, а не на стадії виконання такого судового рішення.

Враховуючи наведене вище, слід зробити висновок про те, що аргумент апеляційної скарги про пропуск кредитором строку позовної давності є безпідставним.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому її слід скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТзОВ «ГІГ-АНТ» про видачу дублікатів виконавчих листів.

Щодо судових витрат

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та відмови у задоволенні заяви ТЗОВ «ГІГ-АНТ» про видачу дублікатів виконавчих листів.

Як вбачається з квитанції № 61309600 від 28 березня 2022 року, ОСОБА_1 за подання до суду апеляційної скарги сплатив судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок.

Отже, з ТЗОВ «ГІГ-АНТ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 лютого 2022 року скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» про видачу дублікатів виконавчих листів № 2-559/11, виданих 29 серпня 2011 року Першотравневим районним судом міста Чернівці про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 846997 від 4 липня 2008 року в розмірі 39819 доларів США 13 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 5 листопада 2010 року становило 315 363 гривні 50 копійок відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 20 квітня 2022 року.

Головуючий О.О. Одинак

Судді: М.І. Кулянда

Н.Ю. Половінкіна