Ухвала

від 10.04.2022 по справі 380/17649/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/17649/21

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

11 квітня 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,

представника позивача Жогальської І.Ф.,

представника відповідача Болотіна М.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: 80753, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Сновичі (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35 (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 22.10.2020 № 0063864-0422-1319 на суму 21716,29 грн.

Ухвалою від 18.10.2021 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 08.11.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

05.04.2020 до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Таке клопотання обґрунтоване тим, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду. На підставність своє позиції представник відповідача посилається на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.

05.04.2022 до суду надійшов відзив представника позивача на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Представник позивача зазначила, що безпідставним є посилання представника відповідача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, оскільки такі стосуються строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення у випадку використання платником податків процедури адміністративного оскарження такого рішення. Натомість правову позицію щодо строку звернення до суду у випадку, якщо платником не використовувалася процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Верховний Суд висловив лише у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20. Таким чином, вказує представник позивача, станом на дату звернення до суду із цим позовом існувала судова практика щодо 1095-денного строку оскарження податкового повідомлення-рішення.

У підготовчому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав та просив суд його задовольнити.

У підготовчому засіданні представник позивача проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечила та просила суд відмовити у його задоволенні.

При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а щодо наявності у платника податків права на звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.09.2021 передав справу № 160/11673/20 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

За результатами розгляду справи № 160/11673/20 прийнято постанову від 27.01.2022, в якій Судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а, та сформувала висновок про те, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Суд погоджується з аргументами сторони позивача про безпідставність посилання представника відповідача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, оскільки такі стосуються строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення у випадку використання платником податків процедури адміністративного оскарження такого рішення, а у цій справі позивач звернувся з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення без використання процедури адміністративного оскарження такого рішення.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду із цим позовом (11.10.2021) існувала судова практика (зокрема, постанови Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а) про те, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору.

Тобто отримавши 15.12.2020 податкове повідомлення-рішення від 22.10.2020 №0063864-0422-1319, позивач оскаржив його до суду (11.10.2021 - дата здачі позову на пошту) протягом 1095 днів з моменту отримання.

Частинами першою, другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За стандартами Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ) під доступом до правосуддя розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невід`ємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого демократичного суспільства.

В практиці ЄСПЛ визначають основні проблемні сфери, яких стосується право на доступ до правосуддя, зокрема, процесуальні перешкоди доступу такі, як обмеження строків, оскільки останні є проявом права держав накладати обмеження на потенційних учасників судового розгляду і, як правило, найменшою мірою залежать від волі самих учасників процесу.

Європейським судом з прав людини щодо визначення строку звернення до суду в контексті доступу до суду та забезпечення права на суд продемонстровано підхід, зокрема, викладений у рішенні по справі «Белет проти Франції», згідно з яким стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

В рішенні від 27.06.2000 у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 також зауважено на тому, що:

- суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми;

- зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій;

- задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

В контексті викладених у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 висновків необхідно звернути увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129, 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що позивач звернувся до суду із цим позовом 11.10.2021, тобто до прийняття постанови Верховного Суду (27.01.2022), якою змінено правовий підхід до визначення строків звернення до суду за оскарженням податкових повідомлень-рішень без їх адміністративного оскарження, з метою уникнення правового пуризму та недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, суд констатує відсутність правових підстав для залишення позову у цій справі без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити.

Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повна ухвала суду складена 18 квітня 2022 року.

Суддя Мричко Н.І.