Рішення

від 10.04.2022 по справі 380/12214/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12214/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Музики М.П.,

представника відповідача Заяць Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧІ-43 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними і скасування припису та постанови

встановив:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧІ-43 код ЄДРПОУ 13835048, місцезнаходження: 79043, м.Львів, вул.Київська, 9 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові код ЄДРПОУ 40181003, місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Угорська, 7А, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.04.2021;

- визнати протиправною і скасувати постанову відповідача №51-м від 27.04.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка винесена щодо позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зі змісту службової записки, яка лягла в основу дій спрямованих на проведення перевірки, випливає, що підставою для такої перевірки було встановлення факту порушення законодавства. Натомість дійсною підставою було звернення фізичної особи, за результатом якого відповідач зобов`язаний був вчинити ряд дій, передбачених пунктом 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Звертає увагу на те, що всупереч вимог пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідач не розмістив на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку. Вважає, що відповідачем допущено внесення недостовірних відомостей про початок та перебіг перевірки у акт, складений за результатом перевірки. Вказує на те, що заходи позапланової перевірки проведено без участі уповноважених осіб позивача та відомості-про фіксацію такої перевірки не знайшли своє відображення у матеріалах справи. Наголошує на тому, що у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідач посилається на порушення норми статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка втратили чинність ще 17 жовтня 2019 року. Зазначає про те, що відповідачем належним чином не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, що унеможливило реалізацію позивачем права на належний правовий захист.

До суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивач не забезпечив явку представника в останній день перевірки для отримання акта перевірки та припису. Вказує на те, що твердження представника позивача про те, що відповідач не розмістив на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Зазначає про те, що захід державного контролю не накладався на момент прийняття наказу про проведення перевірки та видачі направлення. Вважає, що посилання представника відповідача на те, що помилковість зазначення правової норми у протоколі є безпідставними, оскільки згаданий дефект має виключно технічний характер та є опискою.

13.10.2021 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких він позовні вимоги підтримав повністю. Пояснення обґрунтовані тим, що надані представником відповідача докази щодо відображення на офіційному веб-сайті контролюючого органу інформації про проведення позапланової перевірки не підтверджують дату їх внесення. Вказує на те, що відповідач встановив належність позивачу приміщення, яке було об`єктом перевірки, після початку проведення перевірки. Посилається на те, що орган архітектурно-будівельного контролю не забезпечив своєчасного повідомлення позивача про час, дату і місце проведення розгляду справи про притягнення позивача до відповідальності за порушення містобудівного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 30.07.2021 суддя залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 05.08.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 16.12.2021 суд вирішив питання щодо строків звернення до суду.

Ухвалою від 16.12.2021 суд замінив відповідача у справі Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові його правонаступником Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

Ухвалою від 16.12.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до службової записки начальника відділу інспекційної роботи інспекцією ДАБК у м.Львові встановлено, що за адресою: м. Львів, вул.Київська. 9 (на розі вул.Здоров`я - Київська) проводяться будівельні роботи.

Проведеною перевіркою Реєстру будівельної діяльності, документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою не виявлено. Наведене свідчить пре факт самочинного будівництва. Враховуючи викладене, заступник начальника відділу інспекційної роботи Літавий В.М. просив дозволу на проведення позапланової перевірки щодо законності проведення будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул. Київська, 9 (на розі вул. Здоров`я - Київська).

12.04.2021 наказом №248-П за підписом в.о. начальника ДАБК у місті Львові Павлишина Т.І. прийнято рішення про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва: «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Коновальця (на розі вул.Здоров`я - Київська)». Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

12.04.2021 видано направлення для проведення позапланового заходу №248-пп для здійснення позапланової перевірки на: Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул.Коновальця (на розі вул. Здоров`я - Київська) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу. Строк дії згаданого направлення з 12.04.2021 по 13.04.2021.

13.04.2021 складено акт №248-нп за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до розділу VIII якого встановлено, що під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що позивачем самовільно проведено будівельні роботи в частині використання пішохідного тротуару, а саме влаштовано бетонні сходи в підвальний/цокольний поверх з пробиттям дверного прорізку без документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт. Клас наслідків відповідальності об`єкта СС1. У зв`язку з викладеними обставинами вказано про те, що позивач допустив порушення пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

13.04.2021 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про те, що за результатом позапланової перевірки, проведеної на об`єкті виявлено порушення, передбачене пунктом 1 частини 3 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У складеному протоколі вказано про те, що відповідальність за встановлені в ході позапланової перевірки правопорушення передбачена пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» та розгляд справи призначено на 27 квітня 2021 року на 14 годин 30 хвилин у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові за адресою: м.Львів, вул.Угорська, 7а.

13.04.2021 винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому продубльовано вказані в акти обставини виявленого порушення та зазначено про те, що під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що позивач самовільно провів будівельні роботи в частині використання пішохідного тротуару та зобов`язано у 2-місячний термін з дня отримання відповідного припису усунути зазначені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил, зазначені у приписі.

Припис та протокол від 13.04.2021, а також акт №248-пп від 13.04.2021 відповідач скерував на адресу позивача засобами поштового зв`язку, що підтверджується супровідним листом відповідача від 15.04.2021 за №0006-вих-30963 та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінгом №7903406949171.

При цьому згідно з указаним трекінгом перелічені документи позивач отримав 13.05.2021.

27.04.2021 відповідач прийняв постанову №51-м про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування, у якій зазначено, що розглянувши акт №248-пп та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.04.2021, встановлено порушення позивачем приписів, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 81 720грн.

Вважаючи припис б/н від 13.04.2021 та складену на його підставі постанову про накладення штрафу №51-м від 27.04.2021 протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

ІV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038).

Згідно з абзацом першим-третім частини 1 статті 41 вказаного Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі закон №877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина 1 статті 7 Закону №877).

Відповідно до частини 2 вказаного Закону на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що ні наказ №248-П від 12.04.2021, ні направлення №248-пп від 12.04.2021 не містять найменування позивача. Крім того, відсутні будь-які ідентифікаційні відомості позивача у службовій записці, яка стала підставою для видачі наказу №248-П від 12.04.2021.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт унормовано Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі Порядок №553).

За змістом пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з пунктом 13 порядку №533 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

За приписами пунктів 16 та 17 Порядку №533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють відповідний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

На думку суду, системний аналіз положень Порядку №553 дає підстави для висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися без присутності суб`єктів містобудування або їх представників, лише у випадку, якщо останні були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, але не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки.

При цьому суд зазначає про те, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення.

Між тим, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач у межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією, відображеною у постанові Верховного Суду від 13.12.2021 у справі №160/9483/19.

Суд вказує на те, що представник відповідача не надав жодних доказів на підтвердження інформування позивача про необхідність забезпечення явки його представника на об`єкті перевірки.

Таким чином, суд висновує про те, що відповідач не вжив належних заходів для інформування позивача з метою забезпечення права останнього бути присутнім під час проведення позапланової перевірки.

Суд також звертає увагу на приписи абзацу третього пункту 9 Порядку №553, згідно з якими у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Зі змісту цитованої норми вбачається, що обов`язковою умовою для проведення перевірки у випадках виявлення здійснення самочинного будівництва орган архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний залучити третіх осіб, провести перевірку за їх присутності та скерувати результати відповідної перевірки до органів поліції.

Разом з тим, відповідач не довів дотримання ним порядку проведення перевірки в аналізованій частині.

Суд критично оцінює твердження представника позивача про не оприлюднення відповідачем на офіційному веб-сайті інформації про проведення позапланової перевірки відносно позивача з огляду на наступні мотиви.

Так, за змістом частини першої статті 3 Закону України №877 державний нагляд (контроль) здійснюється, у тому числі, за принципами відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю). На переконання суду, розміщення відповідачем на офіційному веб-сайті інформації про проведення позапланової перевірки щодо конкретних суб`єктів містобудування є формою об`єктивації перелічених принципів. Між тим, у позивача відсутній обов`язок здійснювати моніторинг оприлюднених відповідачем відомостей. Крім того, не вжиття заходів щодо відображення на офіційному веб-сайті інформації про заходи державного контролю не може істотно впливати на правомірність висновків позапланової перевірки.

Суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що захід державного контролю не накладався в часі на момент прийняття наказу про проведення перевірки та видачі направлення, оскільки за змістом пунктів 2.1.2.1 та 2.1.2.2 розпорядження Львівської міської ради № 230 від 24.06.2020 для виконавчих органів встановлено новий графік робочого дня, а саме з понеділка по п`ятницю - 8 год. 15 хв. з 08.00 до 17.00 та п`ятниця - з 8.00 год.

Таким чином, враховуючи зміщення початку робочого дня, захід державного архітектурно будівельного контролю, який розпочато о 09.00 год 12.04.2021 жодним чином не накладався у часі на момент ухвалення наказу про проведення позапланової перевірки та видання направлення для його проведення.

За таких обставин суд відхиляє аргументи представника позивача про те, що відповідачем допущено внесення недостовірних відомостей про початок та перебіг позапланової перевірки.

Частиною 1 статті 4 Закону №208/94-ВР встановлено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання цитованого припису Кабінетом Міністрів України постановою від 06.04.1995 №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі Порядок №244).

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 9 Порядку №244).

У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Суд встановив, що відповідачем складено протокол б/н від 13.04.2021 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у якому зафіксовано виявлене порушення, передбачене пунктом 1 частини 3 статті 34 Закону №3038.

На переконання суду безпідставними є аргументи представника позивача про те, що частину 3 згаданої статті виключено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» ще у 2019 році, тобто до проведення позапланової перевірки та складення відповідної постанови, а тому відповідача притягнуто до відповідальності за не існуюче правопорушення.

У цьому контексті, суд вважає, слушними заперечення представника відповідача про те, що опис виявлених порушень, зафіксованих та описаних, дозволяє чітко встановити склад інкримінованого позивача правопорушення.

Пунктом 17 Порядку №244 передбачено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

За змістом пункту 18 Порядку №244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Згідно з пунктом 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Таким чином, кожній особі гарантується право на участь у справі, під час розгляду якої вирішується питання про притягнення такої особи до відповідальності. Участь у розгляді справи є передумовою реалізації інших прав, а саме гарантує право на захист від пред`явлених обвинувачень, право на надання власних заперечень, право на подання доказів, право на правову допомогу тощо.

Суд встановив, що інформація час, дату і місце розгляду справи про порушення містобудівного законодавства відображена у протоколі б/н від 13.04.2021. Примірник вказаного протоколу, разом з іншими складеними за наслідками позапланової перевірки документами позивач отримав лише 13.05.2021, що відповідач не заперечує. Слід зазначити, що Порядок №244 не передбачає та не вимагає від суб`єкта містобудування вживати активних заходів, спрямованих на пошук інформації про час, місце і дату проведення розгляду справи стосовно вирішення питання про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про містобудування.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що відповідач не забезпечив належного повідомлення позивача, що унеможливило подання ним доказів та надання пояснень, його участь у розгляді матеріалів, складених за результатами проведеного заходу державного контролю.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржені припис та постанова є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 3178 грн.

Окрім цього, суд зазначає, що вирішення питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу буде вирішене у додатковому рішенні суду у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.04.2021.

Визнати протиправною і скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові №51-м від 27.04.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю код ЄДРПОУ 40181003 місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Угорська, 7-А за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧІ-43 код ЄДРПОУ 13835048, місцезнаходження: 79043, м.Львів, вул.Київська, 9 судовий збір у розмірі 3178 (три тисячі сто сімдесят вісім) грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 19 квітня 2022 року.

Суддя А.Г. Гулик