Постанова

від 29.09.2022 по справі 380/12214/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/12214/21 пров. № А/857/9225/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Носа С.П. Обрізка І. М.за участю секретаря судового засідання Кушик Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі № 380/12214/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овочі-43" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про скасування припису та постанови,

місце ухвалення судового рішення м.ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламизагального позовного провадженнясуддя у І інстанціїГулик А.Г.дата складання повного тексту рішення19.04.2022

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю ОВОЧІ-43, звернулося з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.04.2021;

- визнати протиправною і скасувати постанову відповідача №51-м від 27.04.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка винесена щодо позивача.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі № 380/12214/21 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.04.2021.

Визнано протиправним і скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №51-м від 27.04.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнуто з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю код ЄДРПОУ 40181003 місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Угорська, 7-А за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧІ-43 код ЄДРПОУ 13835048, місцезнаходження: 79043, м. Львів, вул. Київська, 9 судовий збір у розмірі 3178 (три тисячі сто сімдесят вісім) грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що відповідачем в установленому порядку було видано наказ на проведення позапланової перевірки від 12.04.2021року за №248-П на об`єкті будівництва за адресою: м. Львів, вул.Київська, 9 та відповідне направлення для здійснення вказаного позапланового заходу. В ході проведеної перевірки обумовленого об`єкта будівництва встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, а зокрема самовільне проведення позивачем будівельних робіт в частині використання пішохідного тротуару за рахунок якого влаштовано сходи у підвал цокольного поверху з пробиттям дверного прорізу без відповідних документів, які надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за класом наслідків СС1 про що складено відповідний акт перевірки та протокол від 13.04.2021року про порушення у сфері містобудівної діяльності. У вказаному протоколі позивача було повідомлено про розгляд справи щодо порушення у сфері містобудівної діяльності на 27.04.2021 року. Також вказує на наявність у відповідача відповідних повноважень на внесення припису у випадку виявлення порушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідач заперечуючи висновки суду першої інстанції стверджує, що обов`язок надсилати суб`єкту містобудування повідомлення про проведення перевірки передбачено лише у випадку проведення планової перевірки. Інформація про проведення обумовленої позапланової перевірки розміщена на офіційному веб порталі Львівської міської ради. Також зазначає, що Порядком здійснення державного архітектурного контролю не передбачено вимог щодо складення акту перевірки та протоколу про правопорушення у присутності суб`єкта містобудування. Вимога щодо присутності суб`єктів містобудування передбачена лише під час проведення самої перевірки.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений за допомогою електронних засобів зв`язку, шляхом надіслання повістки та ухвал на електронну адресу відповідача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлений засобами поштового зв`язку, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Позивач у судове засідання не прибув, представником подано клопотання про відкладення розгляду справу у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому процесі, разом з тим таке колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказане клопотання будь-якими доказами не підтверджено.

В судовому засіданні представник відповідача Карнидал В.В. надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

в супереч вимог частина 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі закон №877) у наказі №248-П від 12.04.2021, направленні №248-пп від 12.04.2021 та службовій записці, яка стала підставою для видачі наказу №248-П від 12.04.2021 відсутні відомості щодо найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід контролю;

у відповідності до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі Порядок №553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Натомість відповідач не вжив належних заходів та не надав доказів інформування позивача з метою забезпечення права останнього бути присутнім під час проведення позапланової перевірки;

перевірка проведена в порушення абзацу третього пункту 9 Порядку №553 без залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції, (позаяк положеннями вказаного пункту передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб`єкта містобудування).

В порушення пунктів 17,18, 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 (далі по тесту іменовано Порядок 244) здійснив розгляд справи про накладення штрафу на позивача за відсутності доказів його належного повідомлення.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Відповідно до службової записки начальника відділу інспекційної роботи інспекцією ДАБК у м.Львові встановлено, що за адресою: м. Львів, вул.Київська, 9 (на розі вул.Здоров`я - Київська) проводяться будівельні роботи.

Проведеною перевіркою Реєстру будівельної діяльності, документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою не виявлено. Наведене свідчить пре факт самочинного будівництва. Враховуючи викладене, заступник начальника відділу інспекційної роботи Літавий В.М. просив дозволу на проведення позапланової перевірки щодо законності проведення будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул. Київська, 9 (на розі вул. Здоров`я - Київська).

12.04.2021 наказом №248-П за підписом в.о. начальника ДАБК у місті Львові Павлишина Т.І. прийнято рішення про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва: «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Коновальця (на розі вул.Здоров`я - Київська)». Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

12.04.2021 видано направлення для проведення позапланового заходу №248-пп для здійснення позапланової перевірки на: Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул.Коновальця (на розі вул. Здоров`я - Київська) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу. Строк дії згаданого направлення з 12.04.2021 по 13.04.2021.

13.04.2021 складено акт №248-нп за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до розділу VIII якого встановлено, що під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що позивачем самовільно проведено будівельні роботи в частині використання пішохідного тротуару, а саме влаштовано бетонні сходи в підвальний/цокольний поверх з пробиттям дверного прорізку без документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт. Клас наслідків відповідальності об`єкта СС1. У зв`язку з викладеними обставинами вказано про те, що позивач допустив порушення пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

13.04.2021 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про те, що за результатом позапланової перевірки, проведеної на об`єкті виявлено порушення, передбачене пунктом 1 частини 3 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У складеному протоколі вказано про те, що відповідальність за встановлені в ході позапланової перевірки правопорушення передбачена пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» та розгляд справи призначено на 27 квітня 2021 року на 14 годин 30 хвилин у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові за адресою: м.Львів, вул.Угорська, 7а.

13.04.2021 винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому продубльовано вказані в акти обставини виявленого порушення та зазначено про те, що під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що позивач самовільно провів будівельні роботи в частині використання пішохідного тротуару та зобов`язано у 2-місячний термін з дня отримання відповідного припису усунути зазначені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил, зазначені у приписі.

Припис та протокол від 13.04.2021, а також акт №248-пп від 13.04.2021 відповідач скерував на адресу позивача засобами поштового зв`язку, що підтверджується супровідним листом відповідача від 15.04.2021 за №0006-вих-30963 та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінгом №7903406949171.

При цьому згідно з указаним трекінгом перелічені документи позивач отримав 13.05.2021.

27.04.2021 відповідач прийняв постанову №51-м про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування, у якій зазначено, що розглянувши акт №248-пп та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.04.2021, встановлено порушення позивачем приписів, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 81 720грн.

Вважаючи припис б/н від 13.04.2021 та складену на його підставі постанову про накладення штрафу №51-м від 27.04.2021 протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження відповідача у спірних правовідносинах врегульовані Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038 (далі - Закон №3038).

Згідно з положеннями ст. 41 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України та відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі Порядок №553) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з пунктами 7, 8 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з пунктом 13 порядку №533 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п. 21 Порядку №553).

Зміст наведених норм свідчить, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі №153/876/17, від 10.07.2019 у справі № 521/17659/17.

Аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результати якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

За наведених положень законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування та мають право на безперешкодний доступ на об`єкт будівництва, однак реалізації таких прав відповідача кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Однак, в супереч положень абзацу першого пункту 9 Порядку №553 відповідач не надав суду доказів вжиття належних заходів для інформування позивача з метою забезпечення його права бути присутнім під час проведення позапланової перевірки.

Верховий Суд у постанові від 13.12.2021 у справі №160/9483/19 сформував позицію з приводу того, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення. Однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач у межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Відповідно до абзацу третього пункту 9 Порядку №553, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Натомість, обумовлена перевірка проведена за відсутності уповноваженого представника суб`єкта містобудування та в порушення абзацу третього пункту 9 Порядку №553 без залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції.

Стосовно доводів апеляційної скарги, які стосуються розміщення відповідачем на офіційному веб-сайті інформації про проведення позапланової перевірки відносно об`єкта будівництва, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції проте, що у позивача відсутній обов`язок здійснювати моніторинг оприлюднених відповідачем відомостей.

Суд звертає увагу, що згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Схожу правову позицію висловив Верховний Суд і в постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, від 22 червня 2022 року у справі № 826/3561/17 де зазначив, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи, що позаплановий захід, проведений органом державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням норм чинного законодавства, висновки, зроблені в ході такої перевірки, не можуть бути допустимими доказами у цій справі, оскільки вони отримані з порушенням чинного законодавства.

Враховуючи порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, що тягне відсутність правових наслідків такої, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо обставин самого порушення.

Окрім того, колегією суддів ураховано, що постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі Порядок №244).

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 9 Порядку №244).

У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Суд встановив, що відповідачем складено протокол б/н від 13.04.2021 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у якому зафіксовано виявлене порушення, передбачене пунктом 1 частини 3 статті 34 Закону №3038.

Пунктом 17 Порядку №244 передбачено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

За змістом пункту 18 Порядку №244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Згідно з пунктом 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Таким чином, кожній особі гарантується право на участь у справі, під час розгляду якої вирішується питання про притягнення такої особи до відповідальності. Участь у розгляді справи є передумовою реалізації інших прав, а саме гарантує право на захист від пред`явлених обвинувачень, право на надання власних заперечень, право на подання доказів, право на правову допомогу тощо.

Суд встановив, що інформація час, дату і місце розгляду справи про порушення містобудівного законодавства відображена у протоколі б/н від 13.04.2021. Примірник вказаного протоколу, разом з іншими складеними за наслідками позапланової перевірки документами позивач отримав лише 13.05.2021, що відповідач не заперечує.

За наведених обставин, відповідач в порушення пунктів 17,18, 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 (далі по тесту іменовано Порядок 244) здійснив розгляд справи про накладення штрафу на позивача за відсутності доказів його належного повідомлення та обізнаності позивача.

Досліджуючи питання обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення, Верховний Суд зробив висновок у постановах від 16.09.2021 року у справі №420/9061/20 та від 04 травня 2022 року справа №300/3288/20 проте, що:

Статтею 3 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що серед основних принципів здійснення державного нагляду міститься принцип відкритості та прозорості.

Критерій урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене, насамперед, у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

З огляду на зазначені положення законодавства Головне управління Держпраці у відповідній області як будь-який інший орган державної влади повинно застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо у тому разі, коли воно матиме несприятливі наслідки для особи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що застосовані до позивача санкції є фінансовою відповідальністю, однак у справі, що розглядається, на позивача накладено штраф у розмірі 81720 грн. Вказана сума штрафу є значною для суб`єкта господарювання, а відтак особі, до якої застосовуються такі суттєві розміри штрафу в якості відповідальності за порушення законодавства про працю, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, правовий захист тощо.

Отож, відсутність аналізу суб`єктом владних повноважень всіх обставин у сукупності та прийняття рішення без врахування позиції особи, яка притягується до відповідальності і якій не було належним чином надано право бути заслуханою державним органом влади, свідчить про недотримання відповідачем критерію обґрунтованості рішення, передбаченого п.3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказана обставина є самостійною підставою для скасування постанови про накладення штрафу, як такою, що прийнята з порушенням п.3 та п.9 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 31.01.2019 року у справі №809/799/17 та від 17.03.2021 року у справі №500/2878/18,від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18, від 5 серпня 2019 року у справі № 814/2473/17 та від 13 травня 2020 року у справі № 804/5031/17, від 15 січня 2021 року у справі № 1340/3731/18, 10 серпня 2022 року у справі №640/8301/19.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).Відносно ж інших доводів, які викладені у апеляційній то, з огляду на вищевказані обставини справи суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29) та не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони з огляду на незабезпечення відповідачем дотримання положень п.3 та п.9 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України не є визначальними для прийняття рішення у справі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, із повним і всебічним з`ясуванням обставин в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі № 380/12214/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді С. П. Нос І. М. Обрізко Повне судове рішення складено 29 вересня 2022 року