Рішення

від 12.06.2022 по справі 380/12214/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12214/21

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 рокузал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Музики М.П.,

представника відповідача Заяць Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧІ-43 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними і скасування припису та постанови

в с т а н о в и в:

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧІ-43 код ЄДРПОУ 13835048, місцезнаходження: 79043, м.Львів, вул.Київська, 9 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю код ЄДРПОУ 40181003, місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Угорська, 7А про визнання протиправним припису відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.04.2021 та постанови відповідача №51-м від 27.04.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка винесена щодо позивача.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 11.04.2022 позов задовольнив повністю, а саме:

- визнав протиправним та скасував припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.04.2021;

- визнав протиправною і скасував постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові №51-м від 27.04.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

19.04.2022 представник позивача подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Заява обґрунтована тим, що розмір витрат позивача на одержання професійної правничої допомоги є належним чином документально підтвердженим, а відтак, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Представник відповідача подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Вказане клопотання мотивоване тим, що наданий на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача акт приймання-передачі із зазначеною орієнтовною вартістю послуг у сумі 27000грн. не є належним доказом, що підтверджує розмір витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

У судовому засіданні представник позивача заяву про розподіл витрат на професійну правову допомогу підтримав, просив суд стягнути з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27000грн.

У судовому засіданні представник відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27000грн заперечила. Вважає розмір таких витрат явно завищеним та неспівмірним зі складністю справи.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення суду, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У рішенні суду від 11.04.2022 не вирішено питання про судові витрати, до закінчення судових дебатів, при цьому представник позивача зробив про це відповідну заяву у відповідності до частини 7 статті 139 КАС України, та у свою чергу є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд встановив, що правова допомога позивачу надавалася на підставі договору №05-7/21 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 05.07.2021 (далі Договір) з адвокатом Музикою Максимом Петровичем (далі виконавець або адвокат).

Відповідно до пункту 1.1. вказаного Договору адвокат зобов`язується надати клієнту визначену вказаним договором правову допомогу щодо захисту інтересів останнього у правовідносинах з Інспекцією державного архітектурно-будівельною інспекцією у місті Львові, в тому числі, але не виключно, у адміністративних судах, а клієнт зобов`язується сплатити за виконану роботу визначений у вказаному договорі гонорар та відшкодувати додаткові витрати, пов`язані з виконання доручення клієнта.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар: за домовленістю сторін, згідно з актом виконаних робіт, в якому сторонами визначається розмір гонорару, порядок та строки його сплати.

Згідно з актом №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.04.2022 правова допомога, надана відповідно до умов Договору, включала в себе:

- усне та письмове консультування з питань можливого оскарження матеріалів перевірки;

- ознайомлення з матеріалами справи;

- аналіз судової практики та вибір стратегії захисту клієнта;

- збір та систематизація доказової бази у справі за позовом клієнта до відповідача;

- підготовка, написання та подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову;

- підготовка та подання письмових пояснень;

- аналіз судової практики на стадії розгляду справи;

- участь у всіх (більше шести) судових засіданнях під час розгляду справи.

Розмір оплати за надані юридичні послуги складає 27000грн.

Розрахунок затраченого адвокатом часу на надання професійної правничої допомоги відображений в додатку №1 від 26.05.2022 до Договору. Згідно з вказаним розрахунком сторони деталізувати витрати на професійну правничу допомогу, а саме:

- усне та письмове консультування з питань можливого оскарження матеріалів перевірки 1 год (1000грн);

- ознайомлення з матеріалами справи 1 год (1000 грн);

- аналіз судової практики та вибір стратегії захисту клієнта 4 год (2000 грн);

- збір та систематизація доказової бази у справі за позовом клієнта до Інспекції державного архітектурно-будівельною інспекцією у місті Львові 3 год (2000 грн);

- підготовка, написання та подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову 6 год (12000грн);

- підготовка та подання письмових пояснень 2 год (2000 грн);

- аналіз судової практики на стадії розгляду справи 1 год (1000 грн);

- участь у всіх (більше шести) судових засіданнях під час розгляду справи 6 год (6000грн).

Для оплати за надану правничу допомогу адвокат виставив клієнту (позивачу) рахунок №1 від 15.05.2022 на суму 27000грн.

Суд повторно зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідачів, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати на послуги, надані згідно з вказаним переліком на загальну суму 27000 грн. не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та є явно завищеними.

Суд звертає увагу на те, що судова практика у спорах, пов`язаних з оскарженням актів органів архітектурно-будівельного контролю є усталеною, передбачуваною та містить роз`яснення правильності правозастосування релевантного нормативного регулювання.

Оцінюючи витрати на підготовку заяви про забезпечення позову суд враховує, що ухвалою від 28.07.2021 у задоволенні такої було відмовлено.

Щодо участі представника позивача у судових засіданнях у справі №12214/21 суд звертає увагу на те, що засідання 04.10.2021, 18.10.2021, 16.12.2021 відбулися на стадії підготовчого провадження, тобто на відповідній стадії аналіз спірних матеріально-правових відносин не здійснювався. Вказані обставини суд враховує з точки зору співвідношення вартості оплати адвокатських послуг, які пов`язані з розглядом справи по суті, та тих, цільове призначення яких стосується збору доказового матеріалу та носить попередній (підготовчий) характер, а відтак потребує іншого рівня підготовки адвоката.

Суд враховує, що судові засідання 16.02.2022 та 06.04.2022 тривали по 12 хвилин, а судове засідання 11.04.2022 20 хвилин.

З огляду на викладене, суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача такі судові витрати у розмірі 8000 грн.

Керуючись статтями 9, 139, 242, 243, 244, 252 КАС України, суд

в и р і ш и в:

заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю код ЄДРПОУ 40181003, місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Угорська, 7-А за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОВОЧІ-43 код ЄДРПОУ 13835048, місцезнаходження: 79043, м.Львів, вул.Київська, 9 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні решти заяви представника позивача відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне додаткове рішення суду складене 20 червня 2022 року.

СуддяА.Г. Гулик