Постанова

від 19.04.2022 по справі 420/13636/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13636/21Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідачаКравця О.О.судді -Зуєвої Л.Є.судді - Коваля М.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року по справі № 420/13636/21, прийнятого у складі судді Бутенко А.В., за адміністративним позовом ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , 2009 р.н., ОСОБА_3 , 2013 р.н., ОСОБА_4 , 2015 р.н, ОСОБА_5 , діючої в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 2009 р.н., ОСОБА_7 , діючої в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , 2007 р.н., ОСОБА_9 , 2008 р.н., ОСОБА_10 , 2010 р.н., ОСОБА_11 , 2015 р.н., до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області, треті особи: відділ освіти, молоді, спорту і туризму Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області, опорний заклад освіти «Курісовський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Курісовської сільської ради, Каїрська гімназія Курісовської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

02.08.2021 року ОСОБА_1 , діюча в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , 2009 р.н., ОСОБА_3 , 2013 р.н., ОСОБА_4 , 2015 р.н, ОСОБА_5 , діюча в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 ,2009 р.н., ОСОБА_7 , діюча в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_10 , 2007 р.н., ОСОБА_9 , 2008 р.н., ОСОБА_10 , 2010 р.н., ОСОБА_11 , 2015 р.н., звернулись до суду з позовом до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області, та просили:

визнати незаконним та скасувати рішення XI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 9 липня 2021 року № 193 - VIII "Про припинення (реорганізацію) Каїрської гімназії Курісовської сільської ради (код ЄДРПОУ - 26506530) шляхом приєднання до опорного закладу освіти "Курісовський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів" Курісовської сільської ради".

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року позов був задоволений.

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року Курісовська сільська рада Березівського району Одеської області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просив його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги апелянт, обґрунтовує тим, що стан будівлі, в якій розміщується школа (Одеська обл., Лиманський р-н, село Курісове, вул. Центральна, буд. 12), не відповідає стандартам, нормам і правилам у сфері пожежної, техногенної безпеки, та несе значну реальну загрозу для життя та здоров`я дітей. Відповідач в жодному випадку не міг допустити, щоб була завдана шкода життю чи здоров`ю учнів.

Крім того, на думку апелянта, суд 1-ї інстанції дійшов до невірного висновку, що засновник, прийнявши рішення про припинення (реорганізацію) Каїрської гімназії порушив право учнів на освіту і не забезпечив дітям право на доступність здобуття повної загальної середньої освіти у найбільш наближеному до місця їх проживання закладі освіти. Так, Каїрська гімназія Курісовської сільської ради була школою із дуже малою наповнюваністю, яка фактично не могла забезпечити належної якості навчання дітей. Скорочення освітньої мережі шляхом прийняття відповідачем оскаржуваного рішення у даному випадку є найбільш раціональним виходом для належного забезпечення основних засад державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності у відповідності до ст.б Закону України «Про освіту», а саме забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності, розвитку інклюзивного освітнього середовища, а також ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази. Таким чином, прийняття оскаржуваного рішення є складовою оптимізації мережі закладів середньої освіти, що є вкрай необхідним реформаторським заходом для забезпечення якісного освітнього процесу та заощадження коштів територіальної громади, які будуть вкладені у розвиток освітніх перспектив з метою належного забезпечення права на освіту учнів територіальної громади.

Також апелянт зазначив, що саме до повноважень Курісовської сільської ради належить вирішення питання по реорганізацію та ліквідацію закладів освіти.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

18.04.2022 року від позивачів ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

19.04.2022 року від представника апелянта надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року розгляд справи продовжений в порядку письмового провадження .

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом першої інстанції було встановлено, що засновником Каїрської гімназії Курісовської сільської ради (код ЄДРПОУ 26506530, колишня назва - Каїрський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської районної ради Одеської області) є Курісовська сільська рада Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379692).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №420/2695/20, яке набуло законної сили 07.08.2020 року, до Каїрського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської районної ради Одеської області, ЄДРПОУ: 26503560, юридична адреса: 67514, Одеська область, Лиманський район, село Каїри, вулиця Центральна, 12 були застосовані заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю):

- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Каїрського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської районної ради Одеської області, який розташований за адресою: 67514, Одеська область, Лиманський район, село Каїри, вулиця Центральна, 12, 28, 30;

- у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель Каїрського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської районної ради Одеської області від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення, недоліків наданих в акті перевірки №283 від 27.12.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров' ю людей, зазначених в акті перевірки №283 від 27.12.2019 за номерами: 1-16,18-25( а.с.12-19).

Курісовською сільською радою (XI сесії VIII скликання) прийнято рішення від 09.07.2021 року №193-УІІІ «Про припинення (реорганізацію) Каїрської гімназії Курісовської сільської ради шляхом приєднання до опорного закладу освіти «Курісовський заклад загальної середньої освіти І- III ступенів» Курісовської сільської ради» (а/с 122-124, т.1).

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ :

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради (селищної, сільської, міської).

Частиною 1 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частинами 1 та 2 ст. 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Частиною п`ятою цієї статті регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Частиною 2 статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" було закріплено, що у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника. Реорганізація і ліквідація спеціальних закладів загальної середньої освіти допускаються лише після погодження проекту відповідного рішення засновника центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації'".

Згідно ч.1,2 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати:

1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, тощо), а також інформацію, зазначену в частині п`ятій статті 6 цього Закону;

2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;

5-1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;

6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;

7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;

8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;

10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

11) інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про:

їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;

прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;

розклад роботи та графік прийому громадян;

вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;

перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;

перелік і службові номери засобів зв`язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;

порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;

систему обліку, види інформації, якою володіє суб`єкт владних повноважень;

12) іншу інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, порядок обов`язкового оприлюднення якої встановлений законом.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 2 Протоколу № 1 Конвенції нікому не може бути відмовлено в праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до своїх релігійних і світоглядних переконань.

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Права, визнані відповідно до статті 2 Протоколу № 1, мають тлумачитись у світлі не лише двох речень цього положення, але й інших положень Конвенції, зокрема статтей 8, 9 і 10 Конвенції, котрі проголошують право кожного, у тому числі батьків і дітей, «на повагу до приватного і сімейного життя», «на свободу думки, совісті і релігії» і на «свободу отримувати і поширювати інформацію і переконання» (Kjeldsen, Busk Madsen і Pedersen проти Данії, § 52). Водночас, стаття 2 Протоколу № 1 також тісно пов`язана зі статтею 14 Конвенції і забороною дискримінації.

Це право «за своїм характером потребує регламентування з боку держави» (ibidem, § 5, стор. 32; див. також, mutatis mutandis, Golder проти Сполученого Королівства, § 38; Fayed проти Сполученого Королівства, § 65). Отже, державні органи мають у цій галузі певну можливість розсуду, проте саме Суд має повноваження постановляти рішення в останній інстанції щодо дотримання вимог, передбачених Конвенцією. Аби упевнитись, що запроваджені обмеження не урізають згадане право настільки, що порушують саму його сутність і позбавляють його ефективності, Суд має переконатись, що такі обмеження є передбачуваними для зацікавленої особи і переслідують законну мету (Leyla Єahin проти Туреччини [ВП], § 154).

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1-2 ст.308 КАС України, в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Апеляційний суд зазначає, що згідно вимог вищенаведених норм права Курісовська сільська рада, як розпорядник публічної інформації зобов`язана оприлюднювати проекти рішень, що підлягають обговоренню, не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

При цьому, судами 1-ї та апеляційної інстанцій встановлено, що Розпорядженням Курісовського сільського голови Березівського району Одеської області від 4 червня 2021 року № 51/21-СР було призначено на 06 червня 2021 року о 10:00 годин провести в с. Каїри у приміщенні Каїрського сільського будинку культури (вул. Центральна, 14, с.Каїри) локальні громадські слухання по обговоренню проекту рішення Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області "Про затвердження "Правил благоустрою Курісовської об`єднаної територіальної громади" та стратегії розвитку освіти в с. Олександрівка та с. Каїри (а.с. 80 т .2).

Разом з тим, зазначене розпорядження сільського голови всупереч вимогам ч.11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 3, 10 Положення про проведення громадських слухань на території Курісовської сільської ради, навіть не було оприлюднено в порядку передбаченому законодавством, і на офіційному веб-сайті сільської ради (https://kurisovska.gr.org.ua) протягом п`яти робочих днів з моменту затвердження не публікувалось.

Апеляційний суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на скріншот з офіційного сайту Курісовської сільської ради (https://kurisovska.gr.org.ua), щодо повідомлення про громадські слухання по обговоренню проекту рішення Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області "Про затвердження "Правил благоустрою Курісовської об`єднаної територіальної громади" та стратегії розвитку освіти в с. Олександрівка та с. Каїри, оскільки, зі скріншоту не вбачається дати оприлюднення зазначеного вище повідомлення.

Крім того, всупереч вимог ст. 10 Положення про громадські слухання на території Курісовської сільської ради, розпорядження від 4 червня 2021 року №51/21-СР, було прийнято сільським головою із порушенням встановленого строку до дня проведення громадських слухань.

Стаття 12 вказаного Положення визначає, що про організацію та проведення громадських слухань членів громади повідомляють невідкладно з моменту прийняття посадовими особами відповідного розпорядження, але не пізніше семи календарних днів до дня їх проведення. Інформаційні матеріали про організацію та проведення громадських слухань та відповідні матеріали обов`язково розміщуються на офіційному веб-сайті сільської ради.

Як вбачається із протоколу № 3 громадських слухань від 06 червня 2021 року, який було розміщено на сайті ради, питання щодо обговорення проекту оскаржуваного рішення до порядку денного слухань не включалось і на обговорення громадськості не виносилось (т.2 а/с 81-86).

06 червня 2021 року на громадських слуханнях пунктом 4 порядку денного лише обговорювалось питання щодо проведення оптимізації у вигляді пониження ступеню Каїрської гімназії з II до І ступеня, за підсумками голосування по якому 13 мешканців с. Каїри висловились «за» та 15 "проти" такого пониження, «утрималися» 4 та не голосували 13 мешканців.

Крім того п.1 резолютивної частини оскаржуваного рішення, яким вирішено: "вважати рішення Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 29.06.2021 року № 187 - VIII "Про припинення (реорганізацію) Каїрської гімназії Курісовської сільської ради (код ЄДРПОУ - 26506530) шляхом приєднання до опорного закладу освіти "Курісовський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів" Курісовської сільської ради" таким, що втратило чинність", на засіданні відповідної профільної постійної комісії Курісовської сільської ради не розглядався і до порядку денного XI сесії ради VIII скликання не включався, що підтверджується копією протоколу пленарного засідання ради від 09.07.2021 року (а.с. 149-156 т. 2).

Відповідно до вимог ст. 30 Регламенту Курісовської сільської ради, питання, які не були попередньо розглянуті відповідними постійними комісіями ради не включаються до порядку денного та на сесії не розглядаються (а.с. 93-133 т.2).

Апеляційний суд зазначає, що депутати, всупереч вимогам ст. 47 Регламенту сільської ради (а.с. 115 т. 2), не включили до порядку денного XI сесії ради питання про визнання таким, що втратило чинність рішення від 29.06.2021 року № 187 - VIII щодо припинення Каїрської гімназії, однак 16-ма голосами "ЗА" прийняли протиправне рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що відповідачем було порушено встановлену чинним законодавством процедуру прийняття 09 липня 2021 року оскаржуваного рішення, а також не враховано думку мешканців громади с. Каїри із якими не проводилось громадського обговорення проекту рішення щодо припинення (реорганізації) Каїрської гімназії, а тому таке рішення є протиправним.

Рішення Курісовської сільської ради (XI сесії VIII скликання) від 09.07.2021 року №193-УІІІ «Про припинення (реорганізацію) Каїрської гімназії Курісовської сільської ради шляхом приєднання до опорного закладу освіти «Курісовський заклад загальної середньої освіти І- III ступенів» Курісовської сільської ради» становило свавільне порушення вимог ст.19 Конституції України, Закону України "Про повну загальну середню освіту" , Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту Курісовської сільської ради та права на освіту, гарантованого ст.2 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод , орган місцевого самоврядування , який не дотримується своїх власних процедур, не повинен мати можливість уникати виконання своїх обов`язків, запроваджені обмеження, хоча й переслідували законну мету, але не були передбачуваними для зацікавлених осіб та урізають право на освіту настільки, що порушують не тільки саму його сутність і позбавляють його ефективності, але й порушують сутність і позбавляють ефективності право жителів територіальної громади на місцеве самоврядування, представницький орган якої діяв без врахування інтересів жителів села Курісове, висловлених за результатами громадських слухань . Крім того, "ефективним" засобом правового захисту ,як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню має бути скасування вказаного рішення органу місцевого самоврядування.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

(2) Висновки апеляційного суду:

Судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні.

Апеляційний суд доходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги , та зміни чи скасування рішення суду 1-ої інстанції, а також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 та ст. 2 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів.

Повне судове рішення складене та підписане 20 квітня 2022 року.

Головуючий суддя Кравець О.О.Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.