Рішення

від 14.02.2022 по справі 759/23110/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/23110/19

пр. № 2/759/689/22

15 лютого 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м.Києва в складі

головуючого судді Миколаєць І.Ю.,

при секретарі судових засідань Стець Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження об`єднану цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-Будівельна компанія «Спецмонтажбуд» (02166, м.Київ, вул. Курчатова Академіка,3) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ДП «Інноваційно-інжинірингові технології» (08132, Київська обл., м.Вишневе, Київо-Святошинський р-н.), Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Білдінг» (03057, м.Київ, вул.Металистів, 11а, оф. 49), Товариства з обмеженою відповівдальністю «ЕН ЕР СІ» (08140, Київська обл., с.Білогородка, вул.М.Величка,б3, оф.41), Товариства з обмеженою відповідальністю «БК МОДУС ГРУП» (08140, Київська обл., с.Білогородка, вул.М.Велика, б5, оф.41/4) про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2019 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-Будівельна компанія «Спецмонтажбуд» звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ДП «Інноваційно-інжинірингові технології» (08132, Київська обл., м.Вишневе, Київо-Святошинський р-н.), Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Білдінг» (03057, м.Київ, вул.Металистів, 11а, оф. 49), Товариства з обмеженою відповівдальністю «ЕН ЕР СІ» (08140, Київська обл., с.Білогородка, вул.М.Величка,б3, оф.41), Товариства з обмеженою відповідальністю «БК МОДУС ГРУП» (08140, Київська обл., с.Білогородка, вул.М.Велика, б5, оф.41/4) про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим що 18.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтажбуд» як підрядником та Державним підприємством «Інноваційно-інжинірингові технології» як замовником, фізичною особою ОСОБА_1 як інвестором, товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Білдінг» як повіреним було укладено договір підряду № СШ-18/11/16. В подальшому додатковими угодами до даного договору № 1 від 20.01.2017 року та № 2 від 15.03.2017 року сторони договору підряду збільшились шляхом залучення до участі у договорі товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЕР СІ» як повіреного - 2 та товариства з обмеженою відповідальністю «БК МОДУС ГРУП» як повіреного- 3. На виконання договору підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 позивачем було виконано роботи які були оплачені лише частково в результаті чого перед позивачем утворилась заборгованість за виконані в рамках вказаного договору роботи.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.10.2020 р. відкрито провадження у даній справі розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

10.02.2020 р. на адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_2 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 , ТОВ «ЕН ЕР СІ», ТОВ «БК МОДУС ГРУП», у якому адвокат повністю заперечує наведені у позові обставини, в обгрунутвання чого зазначає, що позивачем помилково вказані в якості співідповідачів наступні юридичні особи: ДП «Інноваційно-інжинірингові технології», ТОВ «СВ Білдінг», ТОВ «ЕН ЕР СІ», ТОВ «БК МОДУС ГРУП». Позовні вимоги позивача є необгрунтованими, оскільки момент виконання обов`язку щодо оплати у інвестора - ОСОБА_1 не настав. Розрахунки здійснені позивачем у заявлених до стягнення сумах є помилковими. Зазначає, що позивач не мав права виконувати будівельні роботи за вказаним договором оскільки сторонами договору № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 не було погоджено остаточну вартість робіт, акти виконаних робіт до договору підряду складені в довільній формі, а тому не підтверджують виконання робіт, складені по декілька за один місяць, не надавались та не відомі ОСОБА_1 , мають завищену вартість.

20.10.2020 р. надійшла відповідь на відзив від представника позивача, у якій він просить не визнавати доводи представника відповідачів викладені у відзиві, оскільки вони не спростовують доводів позовної заяви.

У судовому засіданні 26.10.2020 р. здійснений перехід від спрощеного до загального позовного провадження, проведено підготовче засідання, вирішені питання підготовчого провадження, клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ «СВ Білдінг», ТОВ «ЕН ЕР СІ» задоволено, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено здійснити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а також судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено здійснити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Оплату та проведення експертиз покладено на ОСОБА_1 , ТОВ «ЕН ЕР СІ», ТОВ «БК МОДУС ГРУП». Підготовче провадження закрите. На час проведення експертиз провадження у справі зупинено (а.с. 225-229 том 1)

Постановою Київського апеляційного суду (апеляційне провадження №22-ц/824/2943/2021) від 07.04.2021 р. ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2020 р. залишено без змін (а.с. 40-44 том 2).

28.07.2021 р. на адресу суду надійшло клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.07.2021 р.. Вказаним клопотанням експерти КНДІСЕ задля проведення судової почеркознавчої експертизи просять надати додаткові матеріали. Судом направлено копію вказаного клопотання сторонам справи листом від 28.07.2021 р. На виконання клопотання експертів сторонами були надані суду і судом скеровані до експертів документи для проведення почеркознавчої експертизи.

03.08.2021 р. на адресу суду (для інформації) надійшов лист КНІДСЕ від 23.07.2021 р. з рахунками на оплату судової почеркознавчої експертизи, адресатами у якому вказано ОСОБА_1 , ТОВ «ЕН ЕР СІ», ТОВ «БК МОДУС ГРУП», з чого вбачається, що вказані особи були повідомлені про необхідність оплати даної експертизи.

20.09.2021 р. на адресу суду надійшло клопотання експерта у продовженні строку на проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо погодження строку проведення експертизи у понад 90 днів, а також клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення судової будівельно-технічної експертизи. Судом погоджений запропонований експертом строк, та листом повідомлено сторін справи про необхідність подачі додаткових матеріалів для проведення вказаної експертизи.

23.09.2021 р. на адресу суду (для інформації) надійшов лист КНІДСЕ від 20.09.2021 р. з рахуном на оплату судової будівельно-технічної експертизи, адресатами у якому вказано ОСОБА_1 , ТОВ «ЕН ЕР СІ», ТОВ «БК МОДУС ГРУП», з чого вбачається, що вказані особи були повідомлені про необхідність оплати даної експертизи.

18.11.2021 р. на адресу суду надійшло повідомлення від КНДІСЕ від 12.11.2021 р. про нездійснення ОСОБА_1 , ТОВ «ЕН ЕР СІ», ТОВ «БК МОДУС ГРУП» оплати за проведення будівельно-технічної експертизи.

13.12.2021 р. на адресу суду надійшло повідомлення від КНДІСЕ від 07.12.2021 р. про нездійснення ОСОБА_1 , ТОВ «ЕН ЕР СІ», ТОВ «БК МОДУС ГРУП» оплати за проведення судової почеркознавчої експертизи, матеріали надані на дослідження повернуті до суду.

Таким чином, судом уживались усі необхідні дії зі сприяння відповідачам у здобутті ними доказів.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2021 р. відновлено провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на на 15.02.2022 року 10 год. 00 хв.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, належним чином про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями, що містяться у матеріалах справи.

14.02.2022 р. надійшло клопотання від ОСОБА_2 , якою здійснюється представницто інтересів відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ «ЕН ЕР СІ», ТОВ «БК МОДУС ГРУП» про відкладення розгляду справи, у якому представник повідомляє, що за станом здоров`я не може з`явитись у судове засідання.

15.02.2021 р. представник ТОВ «Ремонтно-Будівельна компанія «Спецмонтажбуд» подав до суду заяву, якою просить у зв`язку з неявкою відповідачів проводити розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, клопотань про розгляд справи за своєї відсутності або про причини своєї неявки не подала.

Представники ДП «Інноваційно-інжинірингові технології» у судове засідання не з`явились, клопотань про розгляд справи за своєї відсутності не подавали.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Білдінг» у судове засідання не з`явились, клопотань про розгляд справи за своєї відсутності не подавали.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до змісту частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Сторони користуються рівними процесуальними правами (частина перша статті 49 ЦПК України).

Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення у справі «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands) від 27 жовтня 1993 року).

Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України.

Принцип рівності сторін є основоположним компонентом концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Кожен має гарантовані державою рівні права на захист прав і свобод у судовому порядку у визначеному процесуальним законом порядку, при цьому суд позбавлений можливості надати учаснику справи відповідне право, яким він не може скористатися з огляду на вимоги закону.

З огляду на викладене вчинення відповідачами вказаних дій із застосування розгляду справи суд вважає за можливе визнати зловживанням процесуальними правами.

Зважаючи на наявний у матеріалах справи відзив (а.с. 116, том 1), враховуючи поведінку відповідачів у даній справі, які заявивши клопотання про проведення судових експертиз фактично ухилились від їх виконання, не з`явились у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд доходить наступного.

Судом встановлено що 18.11.2016 року між тов «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтажбуд» за договором - підрядник, фізичною особою ОСОБА_1 за договором - інвестор, Державним підприємством «Інноваційно-інжинірингові технології» за договором - замовник, ТОВ «СВ Білдінг» за договором - повірений було укладено договір підряду № СШ-18/11/16 (а.с. 14-21).

В подальшому додатковою угодою № 1 від 20.01.2017 року (а.с. 26-27) та додатковою угодою № 2 від 15.03.2017 року (а.с. 28-30) до договору підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року до правовідносин які регулюються договором підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року було додатково залучено ТОВ «ЕН ЕР СІ» в якості - повіреного 2 та ТОВ «БК МОДУС ГРУП» в якості - повіреного 3. Пунктами 1.2. додаткових угод № 1 та № 2 ТОВ «ЕН ЕР СІ» та ТОВ «БК МОДУС ГРУП» набувають прав та зобов`язань повірених за договором підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року з оплати інвестором виконаних підрядником робіт.

За умовами п. 1.1. договору підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року Замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи з підготовки проектної документації (стадія РП) та будівельно- монтажних робіт централізованого водовідведення с. Шевченкове Білогородської сільської ради) - надалі «Об`єкт будівництва».

Умовами п. 1.3. договору підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року Інвестор зобов`язується прийняти участь в визначені договірної ціни зазначеної в п.2 договору шляхом її погодження та забезпечити оплату вартості виконаних робіт в порядку та на умовах передбачених п.3 договору.

Пунктом 2.1. договору підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року сторони договору погодили що Орієнтовна загальна вартість робіт за цим Договором підряду згідно з Протоколом узгодження Договірної ціни, яка є невід`ємною частиною цього Договору підряду (Додаток №1) складає 3 900 000,00 грн. (три мільйони дев`ятсот тисяч грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ 20% - 650 000,00 грн. (шістсот п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.).

Сторонами договору було досягнуто згоди що вартість фактично виконаних робіт за договором підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року підтверджується належним чином оформленими сторонами актами приймання виконаних робіт (пункт 2.3).

Вказаним договором та додатковими угодами до нього всі Сторони договору без будь-яких заперечень погодили, що 50% від вартості робіт що є предметом договору підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року (п. 2.1.) є авансом та сплачуються Підряднику протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання договору підряду, а подальша оплата виконаних робіт здійснюється помісячно, за фактично виконаний Підрядником і прийнятий Замовником (та іншими сторонами договору) обсяг робіт за звітний місяць на підставі підписаних Сторонами Актів приймання виконаних робіт протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідних Актів за звітний період (п.3.1.1., п. 3.1.2. договору).

Згідно досліджених матеріалів справи, позивачем на виконання взятих на себе зобов`язань за договором підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року що не було спростовано відповідачами під час розгляду справи, було виконано роботи, на загальну суму 3899999,04 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних робіт які містяться в матеріалах справи (а.с. 31-103, том. 1), а саме:

актом № 1 здачі - приймання (надання послуг) за грудень 2016 на суму 100000 грн. (а.с. 31) актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. по формі КБ-2в (а.с. 33-38, том 1).;

актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. по формі КБ-2в, на загальну суму 1113678,64 гривень (а.с. 48-59, том 1);

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 р. по формі КБ-3 на суму 1113678,64 грн. (а.с. 32, том 1);

актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 р. по формі КБ-2в (а.с. 61-65, том 1);

актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 р. по формі КБ-2в (а.с. 72-85, том 1);

актом № 5 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 р. по формі КБ-2в на загальну суму 129600,99 грн. (а.с. 86-89, том 1);

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2017 р. по формі КБ-3 на суму 2204233,20 грн. (а.с.60, том 1);

актом № 2 здачі - приймання (надання послуг) за травень 2016 на суму 100 000 грн. (а.с. 95, том 1);

актом № 6 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017р. по формі КБ-2в на суму 382087,20 грн. (а.с.96-99);

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2017р. по формі КБ-3 на суму 382087,20 грн. (а.с.94);

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписання обома сторонами.

Таким чином за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року є договором будівельного підряду.

Відповідно до ДСТУ Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» договірну ціну можуть установлювати за твердим (тверда договірна ціна) і приблизним (динамічна договірна ціна) кошторисами.

Підписуючи акти виконаних робіт за вказаним договором відповідачі визнали об`єми та перелік виконаних робіт при цьому підтвердили їх погоджену вартість.

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписання обома сторонами.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 1 серпня 2005 р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» Загальні умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

За умовами п. 91 Постанови КМУ від 1 серпня 2005 р. № 668, передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Згідно п.п. 93, 100 Постанови КМУ від 1 серпня 2005 р. № 668, у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва). Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов`язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником. У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. Оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду. (п. 99, 101 Постанови КМУ від 1 серпня 2005 р. № 668).

Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. (положння п. 96 Постанови КМУ від 1 серпня 2005 р. № 668).

Вказані акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в яких зазначались фактичні об`єми та вартість виконаних позивачем робіт за договором підряду були підписані відповідачами без жодних зауважень щодо обсягів, переліку та вартості зазначених в них виконаних підрядником робіт.

Відповідачами також не надано жодних доказів на підтвердження наявності у них будь-якого роду заперечень чи претензій по якості та строкам виконання підрядником робіт викладених у вказаних актах та довідках.

На момент розгляду справи, у суду відсутні будь-які відомості щодо оскарження сторонами зазначених актів приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних робіт чи договору підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року або додатків до нього, у встановленому порядку, як і відсутня інформація щодо визнання цих правочинів недійсними або неукладеними в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Наявними матеріалами справи судом встановлено, що за виконані роботи позивачу було сплачено лише частково у розмірі 3417911,84 грн. в результаті чого заборгованість перед позивачем на момент розгляду справи у суді склала 482087,20 грн. (як різниця між загальною вартістю всіх виконаних робіт та фактичною оплатою за виконані роботи) які мали бути сплачені не пізніше 10.06.2017р. у відповідності до умов п.п. 3.1.1., п. 3.1.2. договору підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року.

Враховуючи викладене, посилання представника відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ «ЕН ЕР СІ», ТОВ «БК МОДУС ГРУП» на те, що сторонами договору підряду не було погоджено остаточну вартість робіт і що позивач не мав право виконувати будівельні роботи за вказаним договором, не відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи і не може бити прийнято до уваги.

Не відповідають дійсним обставинам справи та правовим нормам посилання предстаника відповідачів на те, що подані позивачем акти виконаних робіт є неналежними доказами виконання робіт оскільки складені в довільні формі по два акти за один місяць та не відомі безпосередньо ОСОБА_1 .

Форма акта приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в має статус примірної форми, яку наведено в додатку Т до Національного стандарту «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Мінрегіону України від 05.07.13 р. № 293 (далі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Під будівельними роботами мають на увазі будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.

Відповідно форма акту виконаних робіт в будівництві КБ-2 носить рекомендований характер, а не обов`язковий. Додержання певної форми документального підтвердження виконаних робіт є домовленість під час прийняття самих робіт. Якщо сторони договору підряду укладають шляхом його підписання уповноваженими особами та скріплення печатками акт виконаних робіт, вони тим самим погоджуються з формою самого акту виконаних робіт яку визнають прийнятною та допустимою. Підстави визнання правочину недійсним в результаті вади його форми чітко регламентовані відповідними нормами цивільного законодавства України і не можуть бути змінені за заявою сторони вказаного правочину.

Відповідачами не зазначено на якій саме правовій підставі слід визнати підписані всіма сторонами договору акти виконаних робіт неналежними доказами по справі за вадою форми.

Відповідачами не надано доводів щодо сумніву відомостей що містяться в зазначених актах виконаних робіт та не зазначено жодних зауважень щодо відомостей які зазначені в актах виконаних робіт.

В свою чергу акти виконаних робіт було підписано без зауважень. Вартість та обсяги виконаних робіт було зафіксовано в актах виконаних робіт всіма відповідачами, а тому дані обставини свідчать що відповідачі прийняли виконані роботи за погодженою вартістю та у встановлених обсягах без жодних зауважень.

Частина виконаних робіт за вказаними актами була оплачена відповідачем ОСОБА_1 , що в свою чергу підтверджує вищезазначений висновок про те, що сторони договору погодились з довільною формою актів приймання-передачі виконаних робіт, визнали виконані роботи як такі, що задовольняють вимоги замовника щодо їх відповідності проектній документації.

Зазначене свідчить про те, що позивачем зобов`язання за договором виконані повністю, передачу-приймання виконаних робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій після їх перевірки щодо якості та обсягу за відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, відповідач частково оплатив вартість виконаних відповідачем робіт.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином ( стаття 599 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення оплати за виконані позивачем роботи підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи відповідальність кожного з відповідачів у відповідності до пред`явлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.3. договору підряду встанволено № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року що інвестор зобов`язується прийняти участь в визначені договірної ціни зазначеної в п.2 договору шляхом її погодження та забезпечити оплату вартості виконаних робіт в порядку та на умовах передбачених п.3 договору.

Розділом 3.1.договору підряду передбачено що «Оплата робіт проводиться Інвестором наступними етапами». Пунктами 3.1. 1., 3.1.2. договору підряду визначено механізм проведення оплати за виконані роботи.

Умовами п. 5.6.1. договору підряду зафіксовано, що інвестор зобов`язаний здійснювати оплату за виконані роботи підряднику відповідно до розділу 3 цього договору

Таким чином, зобов`язання щодо оплати виконаних підрядником робіт покладено умовами договору підряду на інвестора, яким виступає ОСОБА_1 .

За таких умов саме інвестор несе цивільно - правову відповідальність за невиконання або не належне виконання умов договору підряду щодо оплати фактично виконанних робіт підрядником.

Одже, саме на інвестора має бути покладено зобов`язання щодо сплати штрафних санкцій штрафу, пені, 3-х відсотків річних, інфляційних витрат за порушення строків оплати виконаних робіт.

Що ж стосується відповідальності повірених за договором підряду якими є ТОВ «СВ Білдінг», ТОВ «ЕН ЕР СІ», ТОВ «БК МОДУС ГРУП», то в даному випадку в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що порушення строків оплати підряднику за виконані роботи відбулось в результаті невиконання чи неналежного виконання повіреними своїх зобов`язань за договором підряду, а відтак правових підстав для покладання на вказаних відповідачів солідарної чи субсидіарної відповідальності не має.

Позивачем також завлено вимоги про стягнення з відповідачів пені за період з 05.12.2018р. по 05.12.2019р. у розмірі 165970,05, грн., 3-х відсотків річних за період з 10.06.17р. по 05.12.2019р. у розмірі 11741,79 грн. та інфляційних витрат за період з червня 2018р. по жовтень 2019р. у розмірі 92032,85 грн. які підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 9.5. Договору підряду № СШ-18/11/16 від 18.11.2016 року сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань щодо оплати виконаних робіт зазначивши: «У випадку несвоєчасної оплати робіт Інвестор сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.»

Даним пунктом сторони погодили що пеня нараховується за весь час прострочення оплати виконаних робіт.

Таким чином на користь позивача підлягає стягнення пеня за порушення грошового зобов`язання за договором за період з 05.12.2018р. по 05.12.2019р. з урахуванням строку позовної давності встановленої в 1 рік.

За змістом положень ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Таким чином, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі № 6-42цс11 ).

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічне положення міститься у постановах Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12 , від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11 .

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Аналогічне положення міститься у постанові Верховного суду України від 19.10.2016 р. у справ і № 6-2129цс16 .

Таким чином в результаті неналежного виконання грошових зобов`язань за договором підряду, позивач окрім пені має право на отримання З % річних та інфляційних витрат від суми несплаченого грошового зобов?язання.

В свою чергу з боку відповідачів не надано зустрічного розрахунку пені, 3-х відсотків річних та інфляційних витрат як і заперечень щодо порядку та способу нарахування позивачем вказаних сум.

Не можуть бути прийняті судом до уваги посилання представника відповідачів на недодержання позивачем порядку досудового врегулювання спору.

Відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина четверта статті 13 Конституції України встановлює обов`язок держави забезпечити захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб`єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб`єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом.

Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2002 року Справа N 1-2/2002 (15-рп/2002) у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) визано що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без ромадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Правові підстави залишення позовної заяви без розгляду закріплені у вичерпному переліку викладеному в статті 257 ЦПК України в які відсутня підстава залишення судом позову без розгляду в зв`язку з не вжиттям позивачем заходів досудового врегулювання спору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 11277,48 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 14, 258, 261, 525,526, 530, 541, 543, 549, 599, 611, 619, 625, 629, 837, 882 ЦК України, ст.ст. 6-13, 18, 19, 71-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-Будівельна компанія «Спецмонтажбуд» (02166, м.Київ, вул. Курчатова Академіка,3) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ДП «Інноваційно-інжинірингові технології» (08132, Київська обл., м.Вишневе, Київо-Святошинський р-н.), Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Білдінг» (03057, м.Київ, вул.Металистів, 11а, оф. 49), Товариства з обмеженою відповівдальністю «ЕН ЕР СІ» (08140, Київська обл., с.Білогородка, вул.М.Величка,б3, оф.41), Товариства з обмеженою відповідальністю «БК МОДУС ГРУП» (08140, Київська обл., с.Білогородка, вул.М.Велика, б5, оф.41/4) про стягнення боргу, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ІПН: НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-Будівельна компанія «Спецмонтажбуд», ЄДРПОУ: 38807940 (02166, м.Київ, вул. Курчатова Академіка,3) основний боргу у розмірі 482087,20 грн., пеню у сумі 165970,05, грн., 3 відсотки річних у сумі 11741,79 грн., інфляційних витрат у сумі 92032,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ІПН: НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-Будівельна компанія «Спецмонтажбуд», ЄДРПОУ: 38807940 (02166, м.Київ, вул. Курчатова Академіка,3) судовий збір у розмірі 11277,48 грн.

У задоволенні позовних вимог до інших відповідачів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Миколаєць