Постанова

від 18.04.2022 по справі 466/4175/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/4175/21 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.

Провадження № 22-ц/811/3771/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ніткевича А.В.

суддів:Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Жукровської Х.І.

з участю представника позивача Шала Р.М.

розглянувши увідкритму судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Ірокс" на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2021 року в складі судді Єзерського Р.Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Ірокс", з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

встановив:

У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ПрАТ «Ірокс», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовував тим, що 21 лютого 2021 року на його автомобіль марки «Mitsubishi Outlander XL 3 Oi», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у його користуванні та був припаркований ним навпроти восьмиповерхового багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , з даху вказаного будинку впала снігова брила та снігоутримувачі, внаслідок чого його автомобілю завдано такі механічні пошкодження: деформовано та пошкоджено капот, дах, кришку багажника, передній бампер, всі чотири дверки, розбите лобове скло, відтак він змушений звертатись із викликом до поліції з метою фіксації пошкодження його майна. Працівники поліції встановили, що в зоні падіння снігу була встановлена огороджувальна стрічка, близько 2-3 метри від будинку, яка перекривала лише тротуар, однак в місці, де був припаркований його автомобіль, не було жодних застережних заходів, які повинні вживатися працівниками комунальних служб, а саме: загородження небезпечних ділянок тротуару або проїзної частини стрічкою яскравих кольорів чи встановлення табличок про небезпеку падіння криги чи снігу.

Зазначені обставини підтверджуються листом УПП у Львівській області «Про надання інформації» від 03.03.2021 № 263аз/41/12/02-2021, який підготовлено у відповідь на адвокатський запит його представника від 26.02.2021, а також фотографіями, зробленими 21.02.2021 на місці події.

Таким чином, фактичні обставини засвідчують відсутність його вини, як водія транспортного засобу, у заподіянні транспортному засобу механічних пошкоджень внаслідок падіння на транспортний засіб снігової брили та снігоутримувачів з даху вказаного будинку.

Згідно із листом начальника управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Іванова В. від 19.04.2021 № 2501-вих-31684 від 19.04.2021, наданого у відповідь на адвокатський запит представника позивача Шали Р.М. від 09.03.2021, Львівські комунальні підприємства не надають послуг з управління будинком АДРЕСА_1 .

Таким чином, відповідальним за належне надання послуг з управління багатоквартирним будинком та своєчасне скидання снігу та льоду з даху будинку, є відповідач в особі відокремленого підрозділу (філії) відповідача Житлово-експлуатаційна контора дирекції по будівництву ПрАТ «Ірокс», що також стверджується сплатою ним житлово-комунальних послуг, які надаються відповідачем, а також іншими мешканцями вказаного будинку.

Внаслідок допущеної відповідачем бездіяльності, як управителя будинку, з даху будинку АДРЕСА_1 не було своєчасно скинуто сніг, що призвело до самовільного падіння снігу та снігоутримувачів з даху будинку на автомобіль, внаслідок чого завдано механічних пошкоджень.

Листом від 12.03.2021 вих. № 60 відповідач повідомив, що не є власником даного будинку, а власник квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку не погоджував з відповідачем самовільні роботи по даху над мансардним поверхом, таким чином відповідальною особою за заподіяння збитків автомобілю є власник квартири АДРЕСА_2 .

Згідно із Висновком автотоварознавчої експертизи № 49 від 03 квітня 2021 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Mitsubishi Outlander XL 3 Oi», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент дослідження становить 237785,83 грн., а вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику цього транспортного засобу внаслідок падіння снігової брили, на момент дослідження становить 100019 грн., 50 коп.

Внаслідок бездіяльності відповідача йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 50000 грн., яка полягає у його стражданнях, порушенні звичайного способу життя, оскільки дана машина є єдиною в сім`ї, тому він змушений користуватися таксі, громадським транспортом в умовах карантинного обмеження, багато справ йому прийшлося відкласти, які були пов`язані з пересуванням на його автомобілі, також йому необхідно було створити умови для збереження пошкодженого автомобіля в закритому приміщенні та інші незручності, при цьому відповідач, який не вчинив жодних дій, направлених на відшкодування шкоди, заподіяної з його вини, а навпаки намагався уникнути відповідальності, викривляючи факти і надаючи неправдиві дані.

Просив стягнути з відповідача на його користиь в якості відшкодування збитків вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Mitsubishi Outlander XL 3 Oi», реєстраційний номер НОМЕР_1 237785 грн., 83 коп., а також 50000 гривень заподіяної моральної шкоди.

Оскаржуваним рішеннямШевченківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Ірокс" на користь ОСОБА_1 237 785 грн. 83 коп. в якості відшкодування завданих збитків вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Mitsubishi Outlander XL 3 Оі" реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стягнуто з ПАТ "Ірокс" на користь ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди, що завдана внаслідок душевних страждань через пошкодження його транспортного засобу.

Стягнуто з ПАТ "Ірокс" на користь держави 2427 грн. 85 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішення суду оскаржив відповідач ПрАТ "Ірокс" в особі генерального директора Микичака І.П., з рішенням не погоджується, вважає таке незаконним та необґрунтованим, оскільки зроблені судом висновки не відповідають матеріалам справи та дійсним обставинам справи.

Вважає, що докази, на підставі яких суд вважав встановленими обставини щодо причини заподіяння шкоди автомобілю позивача, є неналежними.

Покликаючись на норми, що регулюють питання деліктної відповідальності та складові елементи цивільного правопорушення, зазначає, що відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність.

Зокрема звертає увагу, що лист Управління патрульної поліції у Львівській області № 263аз/41/12/02-2-21 від 03.03.2021 не містить конкретних відомостей щодо обставин пригоди, що трапилася 21.02.2021 і спричинила відповідні пошкодження автомобіля позивача, у такому відсутні дані про падіння снігу на автомобіль позивачам саме з даху будинку АДРЕСА_1 , про відстань від стіни будинку, біля якої знаходилася огороджувальна стрічка, до автомобіля позивача і про можливість падіння снігу з даху будинку на автомобіль у місці де він був припаркований, зважаючи на велику відстань між стіною будинку та місцем розташування автомобіля позивача.

Крім цього, у цьому листі перелічені механічні пошкодження автомобіля та висловлено припущення щодо можливості їх утворення.

Зазначає про наявні у матеріалах справи фото, які підтверджують велику відстань між стіною будинку АДРЕСА_1 і припаркованим автомобілем.

Вважає, що ст. 1193 ЦК України мала б враховуватися у спірних правовідносинах у контексті свідомого паркування позивачем автомобіля безпосередньо біля огороджувальної стрічки в місці можливого падіння снігу, та в залежності від форми вини виключати можливість стягнення з відповідача шкоди або бути підставою для зменшення розміру відшкодування.

Також зазначає, що у висновку експертизи № 49 від 03.04.2021 експертом не досліджувалися обставини щодо причин пошкодження автомобіля, а відповідна інформація була надана у висновку виключно зі слів представника власника такого, тому суд неправильно взяв такий висновок до уваги.

Жодних інших довідок, актів огляду, які б давали повні та об`єктивні відомості про обставини пошкодження автомобіля, позивачем не надано, тому вважає недоведеною у даному випадку умову для застосування деліктної відповідальності за завдану шкоду, а саме причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і завданою позивачу шкодою.

Просить скасуватирішення Шевченківськогорайонного судум.Львова від16вересня 2021року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

10.01.2022 на адресу апеляційного суду надійшов відзив представника позивача ОСОБА_3 на апеляційну скаргу, у якому останній покликаючись на встановлені обставини у спірних правовідносинах та повідомлення позивачем відповідача про заплановану дату експертного дослідження, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні доводам відзиву на скаргу.

Представник відповідача ПрАТ «Ірокс» будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що розмір збитків, яких зазнав позивач, визначений у висновку експерта № 49 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 03 квітня 2021року та становить 237785, 83 грн., як сума відновлювального ремонту транспортного засобу.

При цьому, причиною таких збитків було падіння снігу і снігоутримувачів із будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на обслуговуванні та утриманні у Житлово-експлуатаційній конторі дирекції по будівництву ПрАТ «Ірокс».

Таким чином, Житлово-експлуатаційній конторі дирекції по будівництву ПрАТ «Ірокс» зобов`язане забезпечити належну експлуатацію та утримання будинку під номером АДРЕСА_1 , забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, здійснювати технічне обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, тому є належним відповідачем та має відшкодовувати майнову та моральну шкоду, яка завдана внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків із управління будинком.

Крім цього, дійшовши висновку, що внаслідок пошкодження транспортного засобу позивачу завдано моральної шкоди, при цьому врахувавши, що стороною позивача не обґрунтовано розміру заявленої моральної шкоди належними доказами, суд стягнув з ПрАТ «Ірокс» на користь позивача 5000 грн. моральної шкоди, а також суд провів розподіл судових витрат.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

Згідно із довідкою з місця проживання про склад сім`ї № 31 від 05.05.2021, виданої ЖЕК дирекції по будівництву ЗАТ «Ірокс» на ім`я ОСОБА_4 , яка зареєстрована та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , у якій також проживають без реєстрації її чоловік, позивач ОСОБА_1 , а також зареєстровані їхні діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 18).

Право власності на квартиру визнано за ОСОБА_4 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30.06.2011 (а.с. 39-40).

Факт проживання сім`ї ОСОБА_7 у відповідній квартирі підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про оплату житлово-комунальних послуг, які надаються ЖЕК дирекцією по будівництву ЗАТ «Ірокс» (а.с. 85-87).

Житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на обслуговуванні та утриманні у Житлово-експлуатаційній конторі дирекції по будівництву ПрАТ «Ірокс».

Зазначені обставини визнаються сторонами, відтак в силу ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Як зазначає позивач, 21 лютого 2021 року через падіння снігу та снігоутримувачів з будинку за адресою: АДРЕСА_1 , транспортному засобу марки «Mitsubishi Outlander XL 3 Oi», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , та яким він на законних підставах користується та володіє, завдано механічних пошкоджень.

Так, з листа УПП у Львівській області від 03.03.2021 № 263аз/41/12/02-2021, який надано у відповідь на адвокатський запит представника позивача слідує, що працівники поліції прибувши за адресою: м. Львів, вул. Бальзака, 25, виявили автомобіль марки «Mitsubishi Outlander XL 3 Oi»,реєстраційний номер НОМЕР_1 з наступними механічними пошкодженнями: деформовано та пошкоджено капот, дах, кришка багажника, передній бампер, всі чотири дверки, розбите лобове скло, такі пошкодження могли утворитися внаслідок падіння снігу та снігоутримувачів з даху вказаного будинку. Також повідомлено, що автомобіль був припаркований на протилежній стороні вулиці від будинку з якого впав сніг, згідно Правил дорожнього руху, жодних дорожніх знаків, які забороняють зупинку та стоянку автомобілів на даній ділянці вулиці не встановлено, відстань до стіни будинку працівники патрульної поліції не вимірювали.

Крім цього встановлено, що в зоні падіння снігу була огороджувальна стрічка, близько 2-3 метри від будинку, яка перекривала лише тротуар, а в місці, де був припаркований вказаний автомобіль, жодних застережних заходів не було (а.с. 12).

Зазначені фактичні обставини дають підстави для беззаперечного висновку про те, що пошкодження автомобіля, яким користувався позивач ОСОБА_1 , відбулося у момент, коли той був припаркований біля будинку, у якому дружина позивача має у власності квартиру, при цьому про такий факт у контексті календарної дати, про яку зазначає позивач, було повідомлено поліцію, відтак відповідні працівники патрульної поліції були скеровані за цією адресою.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язкуз цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Відповідно до статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із висновку експерта № 49 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 03 квітня 2021 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mitsubishi Outlander XL 3 Oi», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент дослідження становить 237785, 83 грн., а вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику цього транспортного засобу внаслідок падіння снігової брили, на момент дослідження становить 100019 грн. 50 коп. (а.с. 44-70).

Як вбачається з листа ОСОБА_1 від 24.02.2021, останній повідомив керівнику ПрАТ «Ірокс» про падіння з будинку снігу на автомобіль та попереджено про дату, час та місце проведення експертного дослідження автомобіля (а.с. 16).

У матеріалах справи також наявний лист ПрАТ «Ірокс» від 12.03.2021, у якому компанія повідомляє позивача про власника відповідної квартири, проведені ним самовільні роботи з мансардним поверхом, тобто знає про ситуацію, яка мала місце, тому навіть неточності у листі позивача з приводу дати проведення експертного дослідження чи недоставляння такого в принципі, відповідних обставин не спростовує в силу того, що в інтересах ПрАТ «Ірокс» було цікавитися такими питаннями (а.с. 17).

Враховуючи наведене, будь які доводи з приводу того, що експертне дослідження є неналежним доказом, оскільки вихідні дані експерту були запропоновані виключно стороною позивача, колегія суддів відкидає, як безпідставні, крім цього відповідач не був обмежений правом звернутися з клопотанням до суду про призначення відповідної судової експертизи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що розмір збитків (витрат, які особа має зробити для відновлення свого пошкодженого майна), яких зазнав позивач визначений у висновку експерта № 49 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 03 квітня 2021 року та обмежений сумою відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 237785, 83 грн.

Аналіз положень статті 22, 614, 623 ЦК України свідчить, що презумпція вини особи має бути спростована тільки за умови, якщо буде встановлено, що саме внаслідок дій або бездіяльності конкретної особи завдано збитків.

Відтак, з врахуванням цієї умови відбувається наступний розподіл тягаря доказування, а саме позивач повинен довести наявність збитків та причиновий зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Правовідносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема, утримання та благоустрою територій, які перебувають у власності та користуванні підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків регулюються Законом України "Про благоустрій населених пунктів", Правилами благоустрою міста, затверджених органами місцевого самоврядування та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Згідно із статтями 18, 24 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України. Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою (п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Правилами благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21 квітня 2011 року № 376 (із змінами і доповненнями), зокрема підпунктом 7.3.3. пункту 7.3. "Особливості прибирання міських територій у зимовий період" передбачено, що очищення дахів та дашків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та дашків, необхідно збирати на купи і протягом доби вивозити.

Згідно із вимогами підпунктів 4.5.15, 4.5.17, 4.5.19 пункту п.4.5 "Водовідвід і очищення дахів від снігу" Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005року № 76 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207, при скиданні снігу з даху прилеглу до будинку територію необхідно обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом ставити чергового. Дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідних пристроїв у відлигу, сніг скидають і при меншій товщині. При очищенні снігу з даху необхідно особливу увагу приділяти прибиранню снігу в період відлиги, після очищення даху від снігу обов`язково перевірити її стан і в разі потреби виконати ремонт ушкоджених ділянок.

Крім цього, Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі Правила).

Пунктом 1.5. розділу 1 «Основні положення» Правил закріплено, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N 150 ( z1046-04 ) "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд", зареєстрованим у Мін`юсті України 21.08.2004 за N 1046/9645.

Серед інших, в даному Примірному переліку, в п. 1. «Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»: п.п. 1.1. «Санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, освітлення, утримання ліфтів»: п.п. 1.1.8. «Дахи та покрівлі» під п.п. 1.1.8.6. наявна така послуга, як «Скидання з дахів та покрівель снігу та льоду».

Також, в п.п. 3.5.12. п.3.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій вказано, що сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали.

Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

В розділі 4 «Технічне обслуговування і ремонт будівельних конструкцій», пункті 4.5. «Водовідвід і очищення дахів від снігу» вище вказаних Правил, в підпункті 4.5.17. вказано, що дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині. На покрівлях з ухилом більше 45 град. (черепичних, ґонтових, дранкових), а також на шиферних сніг очищають тільки в тих місцях, де він затримується (у розжолобках над карнизами та ін.).

Згідно із п.п. 4.5.15. пункту 4.5. розділу 4 Правил, при скиданні снігу з даху необхідно стежити за тим, щоб не ушкоджувалися електричні і телефонні проводи, а також зелені насадження. Прилеглу до будинку територію необхідно обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом ставити чергового.

Підпунктом 4.5.19. пункту 4.5. розділу 4 Правил закріплено, що при очищенні снігу з даху необхідно особливу увагу приділяти прибиранню снігу в період відлиги.

Про безперервність надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком зазначено і у ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, балансоутримувачем будівлі, з даху якої відбулося падіння снігової брили на автомобіль позивача, та як наслідок його пошкодження, є саме відповідач, вина внаслідок проявленої бездіяльності щодо утримання будинку, яка знаходиться у причиновому зв`язку із завданою внаслідок неї шкодою, як і її розміру, відповідачем не спростована.

За загальним принципом, відповідно до частини першоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідачем не спростовано те, що подія мала місце саме 21 лютого 2021 року біля будівлі відповідача, а також те, що саме внаслідок падіння з даху будівлі снігу чи інших предметів був пошкоджений автомобіль позивача, припаркований поряд.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення матеріальної шкоди.

Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що із вертикальної стіни сніг не падає у такий спосіб, оскільки на ній не може накопочитися, натомість не заперечуючи про наявність у відповідній частині будинку похилого даху (самовільно влаштованого), колегія суддів враховує можливу траєкторію падіння, у тому числі снігу, який на такому зібрався, що має братися до уваги відповідачем.

Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано при цьому положення статті 1193 ЦК України.

Так, згідно з частиною другою статті 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом, тобто груба необережність потерпілого може бути підставою для зменшення розміру відшкодування, а не відмови у повному обсязі.

Натомість, як роз`яснено в абзаці 3 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» правила статті 454 ЦК про зменшення розміру відшкодування або відмову у відшкодуванні шкоди з врахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках заподіяння шкоди майну, а також особі громадянина, однак у кожному разі підставою до цього може бути груба необережність потерпілого (знаходження в нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху і т.п.), а не проста необачність.

При цьому питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо) (абзац 3 пункту 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4"Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки").

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема,знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин (частина друга статті 14 цього Закону).

Як було встановлено працівниками патрульної поліції, жодних дорожніх знаків, які забороняють зупинку та стоянку автомобілів на ділянці вулиці де був припаркований позивачем автомобіль, не встановлено, при цьому у місці де був припаркований автомобіль, жодних застережних заходів вжито не було.

В свою чергу, оскільки будь яких заперечень щодо стягнутого судом першої інстанції розміру моральної шкоди, апеляційна скарга не містить, колегія суддівслідуючи принципудиспозитивності цивільногосудочинства таст.367ЦПК України,законність оскаржуваногорішення уцій частиніне перевіряє.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ірокс" залишити без задоволення.

Рішення Шевченківськогорайонного судум.Львова від16вересня 2021року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 20 квітня 2022 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк