Рішення

від 20.04.2022 по справі 420/27471/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27471/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2022 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до приватного підприємства «НОИР» про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до приватного підприємства «НОИР», в якому позивач просить:

стягнути з Приватного підприємства «НОИР» (ЄДРПОУ 41313142) до Державного бюджету України штраф у розмірі 30000,00 (тридцять тисяч) гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.09.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято постанову №56 про накладення стягнення, відповідно до ст. 20 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення», у розмірі 30000,00 грн.

Станом на час подання позову суму штрафу не сплачено, а рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не оскаржено.

Викладене стало підставою для звернення до суду для стягнення штрафів в судовому порядку.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 04.01.2022 року позовну заяву залишено без руху.

10.01.2022 року за вхід.№1428/22 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

17.02.2022 року за вхід.№10043/22 (21.02.2022 р. за вхід.№10741/22) надійшов відзив на позов, в якому викладено обставини справи та наголошено на тому, що постанову №56 від 23.09.2021 року підприємство не отримувало, а дізналось про її існування тільки після отримання ухвали суду.

Також відповідач стверджує, що чинне законодавство не забороняє продаж/куріння кальянів та не надає визначення кальяну як «продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами». Продаж кальяну не може вважатись продажем тютюнових виробів.

21.02.2022 року за вхід.№10748/22 надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема, наголошено на тому, що однією із складових елементів кальяна є чилим, в якій повинен розміщуватись тютюн.

Тютюн це засіб, що містить нікотин і виготовлений з рослини родини пасльонових (абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я людини»).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшло звернення гр. ОСОБА_1 від 19.07.2021 року щодо порушення вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я людини.

03.08.2021 року від Держпродспоживслужби України (лист від 23.07.2021 року №15.4-13/389) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання ПП «НОИР» за адресою: м. Одеса, пляж Дельфін, заклад ресторанного господарства.

03.09.2021 р. видано наказ №2321 про проведення позапланової перевірки ПП «НОИР» з 08.09.2021 р. по 09.09.2021 р.

03.09.2021 р. виписано направлення на перевірку №2071.

08.09.2021 р. перевіряючими у закладі ресторанного господарства ПП «НОИР» зроблено замовлення №38420 «Кальян Medium», що підтверджується чеком №005436.

09.09.2021 року складено Акт №2047/05, яким встановлено: в приміщенні закладу ресторанного господарства «Noir» (ПП «НОИР») не дотримується заборона стимулювання продажу тютюнових виробів, а саме продажу тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами (кальян).

Акт перевірки направлено 09.09.2021 року кур`єрською доставкою «КСД» та вручено ПП «НОИР» 10.09.2021 року, що підтверджується квитанцією 2312883.

16.09.2021 року за вхід.№11605/25 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшли заперечення на Акт перевірки №2047/05 від 09.09.2021 року.

23.09.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято постанову №56 про накладення на ПП «НОИР» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн.

Постанова №56 направлена ПП «НОИР» за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, офіс 5 М, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером: 65001 4264009 5.

Вказане повідомлення повернулось на адресу відправника 06.11.2021 року з довідкою Укрпошти Ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Адреса 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, офіс 5 М внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, офіс 5 М внесена до ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (реєстраційний номер: 15530311202102211) як місцезнаходження ПП «НОИР».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства. Разом з цим, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» передбачає, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!"

Частиною 7 статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» встановлено, що власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов`язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити інформацію, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги;

використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів;

пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов`язаних з тютюновими виробами, або якщо умовою надання, або участі в яких, є придбання або вживання тютюнових виробів;

продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами;

розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них;

розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або їх упаковці, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів, електронної пошти; вкладень до упаковки тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упаковки тютюнових виробів;

розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення розважальних заходів, в місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні;

надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;

продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів;

інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

Відповідно до ч.1 статті 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно абз. 13 ч.2 статті 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі: порушення заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів - від тридцяти тисяч гривень до п`ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може бути оскаржено до суду (ч.3 ст.20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»).

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині шостій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформляється постановою, що надсилається суб`єкту господарювання, на якого накладено фінансові санкції, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи (ч.7 ст.20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»).

Згідно до вимог ч. 4 статті 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», фінансові санкції, накладені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, стягуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

Відповідачем не сплачена сума фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 30000,00 гривень, при цьому доказів скасування постанови, якою застосовано такі фінансові санкції, відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч.3 ст.12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» уразі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що прийняте позивачем рішення не оскаржувалось відповідачем, отже набули юридичної сили та є обов`язковими до виконання.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскільки відповідач в установлений законом строк не сплатив нараховані йому суб`єктом владних повноважень штрафи, останні підлягають стягненню в судовому порядку, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

При цьому, суд також зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічну позовну заяву у строк для подання відзиву.

Як зазначає ч.1 ст. 178 КАС України, зустрічна позовна заява подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову і повинна відповідати вимогам статей 160,161 КАС України, тобто, тим же умовам, що і позовна заява.

Зустрічна позовна заява подається до того суду, який розглядає первісний позов у письмовій формі. До зустрічної позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих документів відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з ч.2 ст. 177 КАС України, зустрічна позовна заява приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до ст. 8 КАС України всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Рівність учасників адміністративного процесу означає наділення їх рівними правами і обов`язками щодо участі у процесі та відстоюванні своєї позиції та покладає на суд обов`язок не надавати будь-яких переваг, що не обумовлені законом, будь-кому з учасників судового процесу.

Зустрічний позов є одним із ефективних інструментів захисту відповідача, який надає можливість відповідачу не лише захиститися проти пред`явленого позову, а й відновити власне право у разі його порушення позивачем.

Станом на 20.04.2022 року відповідачем зустрічний позов не подано.

Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Постанова №56 від 23.09.2021 року є, в силу приписів п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, актами індивідуальної дії.

Акт індивідуальної дії - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов`язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Такого звернення від ПП «НОИР» станом на 20.04.2022 року не було.

Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що суб`єкт владних повноважень не поніс витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 14, 77, 78, 90, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до приватного підприємства «НОИР» про стягнення штрафних санкцій задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «НОИР» (ЄДРПОУ 41313142) до Державного бюджету України штраф у розмірі 30000,00 (тридцять тисяч) гривень.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (адреса: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996, електронна пошта: gu@odesa.consumer.gov.ua)

Приватне підприємство «НОИР» (ЄДРПОУ 41313142, 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, офіс 5М)

Головуючий суддяН.В. Потоцька