Ухвала

від 17.04.2022 по справі 908/1275/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.04.2022 м.Дніпро Справа № 908/1275/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Чередка А.Є., Коваль Л.А.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.09.2021 (суддя Юлдашев О.О.)

у справі № 908/1275/21

за заявою кредитора - фізичної особи-підприємця Кармазь Артема Олеговича, ідент.номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум Девелопмент", код ЄДРПОУ 43130737 (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111)

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 29.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Атріум Девелопмент" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича.

Ліквідатором банкрута подано до господарського суду звіт, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури, та звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

13.08.2021 до суду надійшло клопотання головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання з проханням спонукати ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, які підтверджують інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з 24.07.2019 по дату їх подання до контролюючого органу

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.09.2021 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області - відмовлено.

Затверджено звіт арбітражного керуючого Тущенка С.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 29.07.2021 по 08.09.2021 у розмірі 25 541,93 грн.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено.

Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атріум Девелопмент", код ЄДРПОУ 43130737 (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 111) - ліквідовано.

Провадження у справі закрито.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.09.2021 та направити справу № 908/1275/21 на розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) на контролюючі органи покладено обов`язки зі здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів. Проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків. Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків, зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Відповідно до п.п.78.1.7 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків. Відповідно до п.86.3 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що зазначено статтями 77 і 78 цього кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті - протягом 10 робочих днів). Ненадання ліквідатором документів фінансово-господарської діяльності є перешкодою для реалізації контролюючим органом функцій здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів та платежів шляхом проведення перевірки і цей факт унеможливлює остаточні висновки контролюючого органу щодо припинення або неприпинення підприємством господарської діяльності. Посилаючись на такі обставини, податковий орган вважає, що суд повинен зобов`язати ліквідатора здійснити закриття рахунків, надати інформацію про рух по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи підтверджуючі інформацію надану у балансі (у т.ч. що підтверджують кредиторську заборгованість) та надати документи фінансово-господарської діяльності, інформацію про їх відновлення.

Фактично, за змістом та доводами апеляційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області є ідентичною поданому до Господарського суду Запорізької області клопотанню, за наслідком розгляду якого й була постановлена оскаржувана ухвала.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Мороз В.Ф. (доповідач), суддів Чередка А.Є., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.09.2021 у справі № 908/1275/21; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 28.02.2022р. о 14 год. 30 хв.

Судове засідання призначене на 28.02.2022 не відбулося.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2022 розгляд справи № 908/1275/21 призначено на 18.04.2022р. о 14 год. 00 хв.

Апелянт, а також інші учасники справи про банкрутство ТОВ "Атріум Девелопмент", будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників кредитора, боржника та арбітражного керуючого (ліквідатора).

Представник апелянта у судовому засіданні 18.04.2022 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2021 відкрито провадження у справі № 908/1275/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум Девелопмент" (код ЄДРПОУ 43130737).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 29.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Атріум Девелопмент" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича.

На офіційному веб-сайті судової влади 30.07.2021р. за № 66960 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ліквідатором банкрута подано до господарського суду звіт, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури, та звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

13.08.2021 до суду надійшло клопотання головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання з проханням спонукати ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, які підтверджують інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з 24.07.2019 по дату їх подання до контролюючого органу.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.09.2021, зокрема, було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Так, Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р..

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.

У процедурі оскарження судових рішень першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Такі обмеження знаходять свої відображення у положеннях ГПК України щодо прийнятності апеляційної скарги, зокрема, у статтях 254, 256, 260, 261 цього Кодексу стосовно строку на апеляційне оскарження, можливості та підстав для його поновлення, наслідків визнання цих підстав неповажними.

Застосування таких процесуальних запобіжників задля дотримання принципу юридичної визначеності узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги (рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010, "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини" від 12.07.2001, "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" від 19.12.1997 та інші).

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Апеляційний суд зауважує, що суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідна правова позиція сформована суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14, та підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.

За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Названою статтею визначено, що:

- сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов:

- подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 23 Закону про банкрутство, частина перша статті 45 КУзПБ);

- розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ);

- визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду - ухвалі (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ).

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та КУзПБ.

У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі статтею 1 КУзПБ є кредитори у справі.

Можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності особами, які подали письмові заяви з вимогами до боржника, зокрема правом на оскарження судових рішень, пов`язана з фактом набуття такою особою статусу кредитора (сторони) у справі про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про визнання (повністю або частково) вимог кредитора до боржника.

При поданні апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене у справі про банкрутство до набуття особою статусу кредитора (учасника) у цій справі, початок перебігу строку на апеляційне оскарження такого рішення має обраховуватися з дати постановлення ухвали суду про визнання кредиторських вимог цієї особи.

Подібний підхід у застосуванні положень щодо порядку обчислення строку на апеляційне оскарження судового рішення наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 902/560/20.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 30.09.2021 у справі № 903/718/20 вкотре підтримав раніше викладену ним правову позицію, що законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).

За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як учасника провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

Аналогічний за змістом правовий висновок наведено в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15.

У даній справі № 908/1275/21, судом апеляційної інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою про визнання грошових вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атріум Девелопмент" не включались та не визнавались, отже скаржник не має статусу конкурсного кредитора у даній справі про банкрутство.

Колегія суддів враховує, що правом оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство наділені лише учасники такої справи, а оскільки в переліку, наведеному в статті 1 КУзПБ, податковий орган відсутній, і Головне управління ДПС у Запорізькій області не набуло статусу кредитора у справі № 908/1275/21 про банкрутство ТОВ "Атріум Девелопмент", отже останнє не наділено процесуальним правом на оскарження судових рішень у справі про банкрутство за відсутності необхідного для цього обсягу процесуальної дієздатності.

Водночас, слід наголосити, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення стаття 254 Господарського процесуального кодексу України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16; у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 903/718/20.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.07.2021 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство питання про права, інтереси та (або) обов`язки ГУ ДПС у Запорізькій області не вирішувалося, як і відсутні в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення висновки та судження про права та обов`язки скаржника.

Головне управління ДПС у Запорізькій області у своєму клопотанні та апеляційній скарзі посилається на те, що у зв`язку зі зміною статусу боржника як платника податків, щодо якого було порушено провадження у справі про банкрутство, податковим органом було ініційовано проведення позапланової перевірки ТОВ "Атріум Девелопмент" та стверджує, що ліквідація платника податків унеможливлює реалізацію податковим органом повноважень щодо проведення перевірки.

За змістом норм статей 19-1, 41, 78 Податкового Кодексу України контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 904/4681/19, від 01.06.2021 у справі № 910/7888/20, зокрема, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом.

Колегія суддів зауважує, що провадження у даній справі про банкрутство було відкрито ухвалою Господарського суду Запорізької області 27.05.2021 та в цей же день здійснено оприлюднення відповідного оголошення (повідомлення) на веб-сайті Вищого господарського суду України. 29.07.2021 постановою суду першої інстанції божника було визнано банкрутом, а 30.09.2021 ухвалою місцевого господарського суду затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано юридичну особу та закрито провадження у справі.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що у ГУ ДПС у Запорізькій області було достатньо часу для реалізації своїх повноважень щодо податкової перевірки платника податків - ТОВ "Атріум Девелопмент" та заявлення своїх грошових вимог у випадку їх наявності, в тому числі й після визнання боржника банкрутом. Водночас нездійснення чи перешкоди у здійсненні такої перевірки податковим органом не надає йому безумовного права на оскарження прийнятих у справі про банкрутство судових рішень.

З огляду на все вищевикладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 908/1275/21 про банкрутство ТОВ "Атріум Девелопмент", а ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.09.2021 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство не вирішувались питання про права та інтереси та (або) обов`язки скаржника, отже ГУ ДПС у Запорізькій області не наділено правом на апеляційне оскарження у даній справі зазначеної ухвали суду першої інстанції.

Така позиція є послідовною в судовій практиці у подібних правовідносинах (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/2472/20) й підстав для її неврахування у апеляційного суду немає.

При цьому варто зазначити, що закриття апеляційного провадження не може тлумачитися як порушення права на судовий захист та доступ до правосуддя, враховуючи процесуальні фільтри, встановлені процесуальним законодавством, які відповідають висновкам Європейського Суду з прав людини у рішеннях «Філіс проти Греції» §59, «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції» §28 і «Станєв проти Болгарії» (ВП) §229.

Керуючись статтями 264, 269, 270, 271, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.09.2021 у справі № 908/1275/21.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 21.04.2022

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль