Рішення

від 17.04.2022 по справі 707/2902/21

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/2902/21

2/707/170/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2022 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.

при секретарі Швидкій І.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОДАКОРД ОР» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що працювала у товаристві з обмеженою відповідальністю «УКРПРОДАКОРД ОР» на посаді кухаря з 01.04.2017 р. по 31.12.2018 р., що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 та Формою ОК-5 Пенсійного фонду України.

31грудня 2018року позивачзвільнена зтовариства зобмеженою відповідальністю«УКРПРОДАКОРД ОР»на підставінаказу №4841від31.12.2018року за згодою двох сторін згідно ст. 36 п.1 КЗпП України.

На деньзвільнення відповідачемне булопроведено зпозивачем повнийрозрахунок,не виплаченовсіх сум,що належалипозивачу відпідприємства,а самене виплаченозаробітну платуза грудень2018року такомпенсацію заневикористану щорічнуосновну відпусткуза періодроботи з01.04.2017по31.12.2018року тривалістю 40 днів.

Крім того, відповідачем не було надано позивачу копію наказу про звільнення та довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату.

15 червня 2021 року представник позивача адвокат Кучер Ю.В. звернулась з адвокатським запитом до відповідача, в якому просила надати довідку про нараховану та не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 , довідку про кількість днів невикористаної щорічної відпустки та належним чином завірену копію наказу про звільнення. Відповіді на вказаний адвокатський запит відповідачем не надано.

На даний час товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПРОДАКОРД ОР» не виплачено позивачу заборгованість за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою за грудень 2018 року в розмірі 3730 грн. та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період роботи з 01.04.2017 по 31.12.2018.

Відповідно до Форми ОК 5 заробітна плата позивача за листопад 2018 року - 3730 грн та за грудень 2018 року - 3730 грн.

Кількість робочих днів в листопаді 2018 року - 22 дні, в грудні 2018 року - 21 день.

Таким чином розмір середньоденної заробітної плати позивача за листопад-грудень 2018 року складає 173,49 грн (3730+3730:43).

Кількість робочихднів затримкинарахованої заробітноїплати заперіод з01.01.2019 року по 30.11.2021 року включно становить 729 робочих днів (2019 рік - 250, 2020 рік - 251, січень 2021 - 19, лютий 2021 - 20, березень 2021 - 22, квітень 2021 22, травень 2021 - 18, червень 2021 - 20, липень 2021 - 22, серпень 2021 - 21, вересень 2021 - 22, жовтень 2021 - 20, листопад 2021 - 22).

Тому середній заробіток за час затримки нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні на дату звернення до суду з позовом становить 126474,21 грн. (173,49 грн. х 729 днів затримки розрахунку до моменту подачі позову).

Таким чином, розмір середньоденної заробітної плати для виплати компенсації за невикористанні відпустки позивача складає 179,04 грн. (3730 грн.* 12 місяців : 250 робочих днів за 2018 рік).

Фактично позивачем відпрацьовано 1 рік 8 місяців, таким чином кількість днів невикористаної щорічної відпустки складає 40 днів.

Сума компенсації за невикористану основну щорічну відпустку позивача становить 7161,60 грн (179,04*40=7161,60).

Позивач після припинення трудових відносин з відповідачем неодноразово зверталась до останнього з вимогою про виплату належних їй коштів, проте відповідачем законні вимоги ігноруються до цього часу.

Відповідач не повертає позивачу належні йому кошти протягом майже трьох років, в зв`язку з чим позивачу завдано моральну шкоду, що полягала у душевних стражданнях та перебуванням у скрутному матеріальному становищі, а тому, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності позивач вважає, що з відповідача на її користь слід стягнути 5000,00 грн. моральної шкоди.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач, посилаючись на норми законодавства, просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОДАКОРД ОР» на користь ОСОБА_1 нараховану але не виплачену заробітну плату за грудень 2018 року в розмірі 3730 гривень 00 копійок, компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 01.04.2017 по 31.12.2018 в розмірі 7161 гривень 00 копійок, середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 126474 гривні 21 копійка та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, а всього 142365 гривень 81 копійку. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14.12.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Визначений частиною третьою статті 279ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

У передбачений частиною сьомою статті 279ЦПК України строк, сторони не звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 27.01.2022 року клопотання представника позивача задоволено та витребувано від ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР» довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 , довідку про розмір доходу із зазначенням розміру середньоденної заробітної плати, довідку про кількість днів невикористаної щорічної відпустки та належним чином завірену копію наказу про звільнення.

Вказане поштове відправлення з ухвалою про витребування доказів відповідачем не отримано, згідно даних трекінгу Укрпошти, відправлення перебуває у точці видачі.

Судом повторно направлено відповідачу ухвалу про витребування доказів та повідомлення про розгляд справи, однак згідно даних трекінгу Укрпошти відправлення не вручене під час доставки.

У відповідності до статті 178ЦПК України відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а тому суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із частиною п`ятою статті 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Крім того, згідно наданої позивачем відповіді на безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР» у стані припинення не перебуває.

Однак, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 року у справі № 320/2991/21, визнано недійсними установчі документи ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР» (ідентифікаційний код 33882399, місцезнаходження 08601 Київська область м. Васильків вул. Миру 3) з 24.07.2019 року та припинено вказану юридичну особу. Рішення набрало законної сили 26.08.2021 року.

Вивчивши матеріали позовної заяви, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 01.04.2017 року прийнято на посаду кухаря до ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР» та 31.12.2018 року звільнено з роботи за згодою двох сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП.

Згідно даних форми ОСК-5 ПФУ з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , з квітня 2017 року по грудень 2017 року у графах щодо суми заробітку для зарахування пенсії та позначках про сплату страхових внесків значиться сума 3200,00 грн. щомісячно. З січня 2018 року по грудень 2018 року у графах щодо суми заробітку для зарахування пенсії та позначках про сплату страхових внесків значиться сума 3730,00 грн. щомісячно.

Позивачем надано виписку за рахунком № НОМЕР_2 у АТ Ощадбанк з серпня 2017 року по березень 2018 року, з якої вбачається що позивачу виплачена заробітна плата від ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР» за період з липня 2017 року по лютий 2018 року. Заробітна плата за лютий 2018 року виплачена 21.03.2018 року.

Позивачем надановиписку доугоди №18399322АТ Сбербанкза періодз 11.04.2018року по31.12.2018року заномером картковогорахунку НОМЕР_3 ,з якоївбачається,що ОСОБА_1 на рахунокнадходила заробітнаплата відТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР» за травень листопад 2018 року. Заробітна плата за листопад 2018 року надійшла 18.12.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст.12,81 ЦПКкожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України на роботодавця покладається при звільненні працівника здійснити виплату всіх сум, що належать працівникові, в день його звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як зазначено у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2013 року по справі № 6-64цс13: «відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за грудень 2018 року в розмірі 3730 гривень 00 копійок, компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 01.04.2017 по 31.12.2018 в розмірі 7161, 00 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 126474,21 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень, а всього 142365,81 грн.

При цьому з наявних у матеріалах справи доказів неможливо встановити наявність заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі за грудень 2021 року, адже як вбачається з виписки по картковому рахунку позивача у АТ Сбербанк за період з 11.04.2018 року по 31.12.2018 року за номером карткового рахунку НОМЕР_3 , виписка надана лише по 31.12.2018 року. В той же час з виписки вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 виплачувалась за кожен попередній місяць з 18 по 22 число наступного місяця. Виписку за січень 2019 року позивач не надала, у зв`язку з чим у суду немає можливості встановити чи виплачувалась заробітна плата позивачу за грудень 2018 року, так як днем звільнення є 31.12.2018 року згідно даних трудової книжки.

Позивач, обґрунтовуючи вимоги у частині заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку посилається на розмір нарахованої заробітної плати, який зазначено у формі ОСК-5 ПФУ з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальних відомостей про застраховану особу, вважаючи, що інформація Пенсійного фонду України є достатньою для стягнення з відповідача вказаних сум.

Однак, у постанові Верховного Суду України від 31 травня 2021 року у справі № 242/3051/18 (провадження № 61-1021св19), висловлено позицію щодо даного доказу, а саме, що офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 стосовно працівника підтверджують лише його страховий стаж та не можуть бути прийняті судом як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній.

Системний аналіз статей 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

За таких обставин з урахуванням положень статей 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав. Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків).

Таким чином, офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 стосовно ОСОБА_1 підтверджують лише її страховий стаж за період з квітня 2017 року по грудень 2018 року та не можуть бути прийняті судом як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог про розмір заробітної плати та по її заборгованості за спірний період, унаслідок чого є непідтвердженим і розрахунок про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, факт завдання моральної шкоди.

Водночас, судом вживались заходи щодо витребування вказаних відомостей від відповідача.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, суд вважає, що у позовних вимогах слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОДАКОРД ОР» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди відмовити повністю.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Морозов