Рішення
від 11.04.2022 по справі 260/1336/18
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2022 року м. Ужгород№ 260/1336/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Дору Ю.Ю., суддів: Іванчулинець Д.В., Калинич Я.М., за участі:

секретаря судового засідання Завидняк А.В.,

представника позивача Король А.Ю. Подсоліна Л.В.;

представника відповідача Радь І.І.;

представника третьої особи 1 не з`явився;

представника третьої особи 2 - Прокуратури Закарпатської області - Роман М.С.;

третьої особи 3 не з`явився;

третьої особи 4 не з`явився;

третьої особи 5 не з`явився;

третьої особи 6 не з`явився;

представника третьої особи 7 не з`явився;

представника третьої особи 8 Закарпатської обласної ради Сигидін О.І.;

третьої особи 9 Грицище Е.Ф.;

третьої особи 10 Коваль М.М.;

третьої особи 11 не з`явися;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення за участю третіх осіб: Державна служба геології та надр України, Прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Закарпатська обласна державна адміністрація, Закарпатська обласна рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області , яким просив: 1.Визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району», яким затверджено містобудівну документацію на місцевому рівні - Генеральний план сільського населеного пункту села Коритняни Ужгородського району.2.Судовий збір стягнути з відповідача.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року позовну заяву Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району»; стягнено на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (код ЄДРПОУ 03344326 м.Ужгород, вул. Митна,1) сплачений судовий збір в розмірі 1762( тисячу сімсот шістдесят дві) грн. згідно платіжного доручення № 1367 від 29.11.2018року за рахунок бюджетних асигнувань Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349768( с. Коритняни. вул. Духновича,66 "в") .

Постановою восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року апеляційну скаргу Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 260/1336/18 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову позовних вимог.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційні скарги Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", Прокуратури Львівської області задоволено частково, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 та постанову восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 скасовано, та направлено справу на новий розгляд.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями справу для розгляду передано головуючому судді Дору Ю.Ю.

21 травня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду постановлено про прийняття адміністративної справи до провадження, та про зобов`язання відповідача опублікувати оголошення про прийняття справи Закарпатським окружним адміністративним судом до провадження у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

22 червня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду постановлено про заміну сторони її правонаступником та замінено в адміністративній справі №260/1336/18 відповідача Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349768) на правонаступника - Холмківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 22096259), постановлено зобов`язати відповідача опублікувати оголошення про прийняття справи Закарпатським окружним адміністративним судом до провадження у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

27 вересня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду постановлено про застосування заходів процесуального примусу до відповідача.

19 листопада 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду постановлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити повністю. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 26 квітня 2018 року звернувся до відповідача з повідомлення про розроблення генерального плану с. Коритняни та с. Кінчеш із одночасним проханням розглянути проектні рішення генеральних планів з метою ліквідації свердловини водозабору «Минай» та зміни меж ІІ та ІІІ поясу зон санітарної охорони ,надати рекомендації щодо використання територій для містобудівельних потреб.

В листі від 02.05.2018 року КП «Водоканал» вказав з посиланням на нормативні акти, що позивачу на зазначену територію та свердловини водозабору «Минай» Держгеонадрами наданий спецдозвіл на користування надрами, а ділянка «Минай» Ужлаторицького родовища прісних підземних вод відноситься до родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а межі ІІ поясу зони санітарної охорони є межами родовища питних підземних вод загальнодержавного значення. Ряд свердловин, в т.ч. спостережна свердловина 13в( попадає під ліквідацію за запропонованим проектним рішенням генерального плану) включені до моніторингової мережі водоканалу і Закарпатського геолого-гідрологічного центру. Зміна кількості свердловин, площі водовідбору потягне з собою необхідність перерахунку та перезатвердження експлуатаційних запасів, що означає розпочати все документальне оформлення водозабору з нуля та значні фінансові витрати, а на період оформлення - штрафні санкції з боку контролюючих організацій за відсутність спеціального дозволу на користування надрами.

В подальшому відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з дефіцитом територій має намір відведення під житлову забудову територій, які накладаються на ІІ-гу та ІІІ-тю зону санітарної охорони водозабору «Минай» в районі свердловин КП «Водоканал» Ужгородської міської ради, які не використовуються, на що позивачем було вказано, що низкою нормативних актів на даній території заборонено проектування та будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об`єктів без попереднього геологічного вивчення, а рішення про встановлення зон санітарної охорони водозабору «Минай» було прийнято Закарпатською облрадою 22.01.1980 року за № 25. Проект зони санітарної охорони водозабору «Минай» розроблено у 2002 році, який був погоджений усіма відповідними інстанціями, а розрахунок ЗСО перевірено та погоджено Державною службою геології та надр України.

Позивач надалі вказує, що відповідачу про вказане було зауважено на засіданнях містобудівної ради при Закарпатській ОДА, однак зауваження та рекомендації щодо доопрацювання проекту не були враховані, і всупереч цьому відповідач прийняв оскаржуване рішення.

КП «Водоканал» зазначає, що підземний водозабір "Минай" , який розташований на території с.Коритняни відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення. Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення повинні були бути враховані, як приватні, громадські, так і державні інтереси, що не було зроблено, оскільки відповідач не звертався до Закарпатської ОДА та не отримав погодження для будівництва на ділянках із корисними копалинами.

Позивач зазначає, що ним отримано спеціальний дозвіл на видобування прісних підземних вод в Ужлаторицькому родовищі - ділянка "Минай та Галоч та дозвіл на спеціальне водокористування.

Крім того, позивач зауважує, що відповідачем також порушено вимоги Порядку громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою КМУ № 555 від 21.05.2011 року, оскільки проект Генерального плану не був оприлюднений, зацікавлені особи були позбавлені можливості ознайомлення з проектом містобудівної документації. тим самим позбавлені можливості надання пропозицій та зауважень до вказаного проекту.

Також відповідачем порушено вимоги ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування " та ст. 15 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", оскільки проект оскаржуваного рішення був оприлюднений з порушенням встановлених законами строків, також зазначено, що 04.04.2019 року Закарпатською обласною радою прийнято рішення № 1424 "Про затвердження проекту "Зона санітарної охорони водозабору "Минай" Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода".

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вказавши зокрема, що на виконання п.1.3 ст.7, п.2, п.7.3 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Коритнянська сільська рада Ужгородського району звернулася до Управління Держгеокадастру у Закарпатській області із запитом від 23.07.2018 року № 373/02-31 про надання інформації щодо наявності обмежень у використанні земельних ділянок, які знаходяться на території Коритнянської сільської ради. У відповідь на запит сільської ради Управління Держгеокадастру у Закарпатській області у листі від 30.07.2018 року повідомило сільську раду про відсутність обмежень у використанні земель, які розташовані на території даних адміністративно-територіальних одиниць до Державного земельного кадастру та не внесення таких обмежень до Державного земельного кадастру.

Аналогічний запит був направлений відповідачем і до Басейного управління водних ресурсів річки Тиса, яке листом від 27.07.2018 року повідомило сільську раду про відсутність інформації про облік затверджених паспортів водних об`єктів, а також про відсутність державних гідротехнічних споруд на території Коритнянської сільської ради, відсутність на балансі Ужгородського МУВГ.

Відповідна інформація була предметом обговорення під час проведення громадських слухань щодо обговорення та схвалення проекту Генеральних планів с. Коритняни та Кінчеш 16 серпня 2018 року, що відображено у протоколі громадських слухань. Зазначає, що позивачем, під час розробки генерального плану села Коритняни, Ужгородського району не було підтверджено належними документами межі відповідних 1 та 2 зон санітарної охорони, що позбавляло можливості розробника відповідної документації врахувати всі зауваження та пропозиції позивача по даній справі стосовно проектування зони житлової забудови у мікрорайоні «Радіоцентр» села Коритняни, Ужгородського району.

Окрім того, вказує, що з метою захисту інтересів територіальної громади Коритнянська сільська рада звернулася з листом до Холмківської сільської ради Ужгородського району, в якому, зокрема, просила надати інформацію про те, чи під час розроблення містобудівної документації на територію Холмківської сільської ради Ужгородського району, яка розміщена в другій санітарній зоні Минайського водозабору (генеральних або детальних планів території) дотримувалися вимоги чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, з врахуванням вимог земельного, екологічного законодавства, законодавства про надра, чи направлялися на адресу Холмківської сільської ради будь-які заперечення стосовно розроблення вказаної документації з боку Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", органів державної влади чи місцевого самоврядування і якщо такі направлялися, то який результат розгляду таких пропозицій та заперечень з боку Холмківської сільської ради Ужгородського району. Холмківська сільська рада Ужгородського району підтвердила факт наявності житлової забудови на території другої зони охорони та відображення такої забудови у генеральному плані села Холмок, Ужгородського району, а також відсутність під час розробки містобудівної документації будь-яких зауважень з боку КП «Водоканал міста Ужгорода».

На думку представника відповідача, позивачем не доведено у встановлений законом спосіб порушення відповідачем під час затвердження містобудівної документації -генерального плану села Коритняни положень чинного законодавства щодо розміщення об`єктів житлової забудови на території у другому поясі санітарної охорони.

Крім того, зазначає, що доводи позивача про те, що відповідачем порушено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555), є необґрунтованими та такими, що не можуть бути взяті до уваги. Так, як Позивач по даній справі КП «Водоканал міста Ужгорода», не є тією особою, перелік яких визначений п. 7 Порядку № 555, а тому ним не доведено суду факту порушення його права та суб`єктивного інтересу внаслідок проведення відповідачем громадського обговорення проекту містобудівної документації - генерального плану села Коритняни, Ужгородського району, оскільки він позбавлений можливості вносити відповідні пропозиції до проектів містобудівної документації .

Відповідач також наголошує, що за час громадського обговорення містобудівної документації -генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш, Ужгородського району будь-яких пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування від жителів територіальної громади та юридичних осіб не надходило, у зв`язку з чим у відповідача, як органу місцевого самоврядування був відсутній обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування. У такому контексті повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозиції громадськості щодо проекту генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш, Ужгородського району було опубліковано відповідачем у місцевій газеті. Вказане повідомлення містить всю необхідну інформацію, за виключенням графічних матеріалів та інформації стосовно запланованих інформаційних заходів, однак, з такими можна було ознайомитись в приміщенні Коритнянської сільської ради Ужгородського району, про що зазначено в самому повідомленні.

Таким чином, зазначає, що Коритнянською сільською радою Ужгородського району, як суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення про затвердження генерального плану с. Коритняни було забезпечено виконання даних приписів, а саме рішення прийнято в межах та у спосіб, визначених Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про місцеве самоврядування в Україні», при прийняті вказаного рішення було забезпечено проведення громадських слухань, тобто прав осіб на участь у процесі прийняття рішення, розсудливо та добросовісно, тобто з метою забезпечення прав жителів села Коритняни Ужгородського району щодо розвитку населеного пункту. У зв`язку з вищезазначеним, на думку відповідача, позивачем не доведено порушення його права внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а тому суду слід відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Представник третьої особи 2 - Прокуратури Закарпатської області - позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити та пояснив, що позивачу надано спецдозвіл на використання прісних підземних вод, які відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, і забудова територій та оскаржуване рішення порушує загальнодержавні інтереси, які не були враховані відповідачем при прийнятті та розробленні Генерального плану .

Представника третьої особи 8 Закарпатської обласної ради позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зазначають що доводи Позивача, які викладені в адміністративному позові вважають обґрунтованими та достовірними і повністю їх підтримують. Окрім того, додатково пояснюють, що Коритнянська сільська рада порушила процедуру скликання та проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів генеральних планів населених пунктів сіл Коритняни та Кінчеш. Повноваження щодо проведення громадських слухань належить колегіальному органу - виконавчому комітету Коритнянської сільської ради, а відтак Коритнянський сільський голова Ігор Бадида, одноосібно із порушенням чинного законодавства України видавши розпорядження № 35а/02-03 від 11.07.2018 року, перевищив свої повноваження, що тягне за собою скасування цього рішення, в силу приписів ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та змісту частини другої статті 144 Конституції України.

Звертають увагу суду на ту обставину, що вони та інші мешканці села Коритняни й села Кінчеш не були належним чином поінформовані, так як Коритнянською сільською радою не було розповсюджено жодної брошури та не було вивішено жодного повідомлення на території села Кінчеш й села Коритняни стосовно проектів генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш та можливості ознайомитися із проектами генпланів.

При розробці оскаржуваного Генплану було порушено Кодекс України про надра, що окрім потенційної екологічної небезпеки для всіх мешканців Ужгородського району ще й позбавляє їх права на належне користування землями відведеними для пасовища, що свідчить про протиправність дій відповідача, при прийнятті рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району»,

Представник Закарпатської обласної державної адміністрації у судове засідання не з`явився, надав суду письмові пояснення у якому підтримав даний адміністративний позов та просив суд його задовольнити та зауважив, що відповідачем до було дотримано вимог Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності " "Про доступ до публічної інформації" , яким передбачено оприлюднення рішень за 20 днів до їх прийняття. Крім того, відповідачем не враховано рекомендації містобудівної ради при Закарпатській ОДА , не було погодження Держспоживслужби. оскільки остання у листі на адресу відповідача - відхилила запропоноване рішення.

Заслухавши представників сторін, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами № 3237 від 09 жовтня 2003 року, наданого йому з метою видобування підземних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ужгорода в межах родовища Ужлаторицьке на ділянках Минай та Галоч до 09.10.2018 року.(Т.1а.с.38,Т.3а.с.7-9).

Згідно витягу із сайту ДНВП Геонформ України слідує, що позивачем зареєстровано заяву на продовження дії спецдозволу( т. 1 а.с. 146).

07 березня 2019 року Державною службою геології та надр України видано Наказ "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами", яким позивачу продовжено строк дії дозволу на 20 років для видобування питних підземних вод ділянки "Минай" з переліком свердловин( т. 2 а.с. 207-209)

Коритнянська сільська рада листом № 186/02-31 від 26 квітня 2018 року звернулась до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» з повідомленням про розроблення генерального плану с. Коритняни та с. Кінчеш і з одночасним проханням розглянути проектні рішення генеральних планів, з метою ліквідації свердловин водозабору «Минай» та зміни меж II та III поясу зон санітарної охорони (т.1 а.с.14).

Так, 02 травня 2018 року, Позивач листом № 828 пояснив вимоги діючого законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, що відповідає вимогам Законів України, а саме Водному Кодексу України, Кодексу України «Про надра», Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про питну воду та питне водопостачання», та підтвердив у своїй відповіді, на підставі діючих нормативно-правових актів, що жодних змін у площі території другого поясу зони санітарної охорони водозабору підземних вод «Минай» проводити не можливо ( т.1 а.с.15-16).

13 червня 2018 року, Коритнянською сільською радою надіслано лист № 291/02-31 на адресу позивача, щодо наміру погодити відведення під житлову забудову землі, що віднесені до II та III поясу ЗСО водозабору «Минай» у зв`язку із дефіцитом територій.(т 1 а.с.17).

Позивач листом № 1131 від 21.06.2018 року роз`яснив неможливість відведення земель, що знаходяться у II та III поясі ЗСО під житлову забудову. При цьому зазначив, що ділянка «Минай» Ужлаторицького родовища прісних підземних вод, згідно Постанови КМУ від 12.12.1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а межі II поясу ЗСО є межами родовища питних підземних вод загальнодержавного значення, а тому жодних змін у площі території другого поясу зони санітарної охорони водозабору підземних вод «Минай» проводити не можливо (т. 1 а.с.18-23).

20 липня 2018 року відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради, на якому розглядалися проекти містобудівної документації сіл Кінчеш та Коритняни, що відображено у протоколі №4 та з врахуванням зауважень, внесених Позивачем було прийнято рішення: - «Коритнянській сільській раді доопрацювати проект генерального плану та плану зонування с. Коритняни згідно із зауваженнями та пропозиціями членів архітектурно-містобудівної ради та надати містобудівну документацію для повторного розгляду, відповідно до вимог чинного законодавства».

Під час обговорення проекту на архітектурно-містобудівній раді, розробником плану було зауважено, що у плані були враховані усі раніше отримані зауваження, за виключенням зауважень, що стосувалися винесення проектної забудови за межі другого поясу санітарної охорони водозабору «Минай». Задля встановлення обмежень, що заносяться до Державного земельного кадастру необхідно отримати дозвіл від Коритнянської сільської ради на виготовити проектів землеустрою та затвердити їх в установленому законом порядку ( т. 1 а.с.24-26).

Згідно рішення Закарпатської обласної ради народних депутатів від 22.01.1980 року, додатком № 1 встановлені зони санітарної охорони І поясу, а додатком № 2 встановлені зони санітарної охорони II поясу, а саме: Минайський водозабір - по 300 метрів в кожну сторону від меж першого поясу станції другого підйому і артезіанських свердловин.(Т.1 а.с.33-37).

Коритнянська сільська рада Ужгородського району звернулася до Управління Держгеокадастру у Закарпатській області із запитом від 23.07.2018 року № 373/02-31 про надання інформації щодо наявності обмежень у використанні земельних ділянок, які знаходяться на території Коритнянської сільської ради, де просила надати також інформацію про реєстрацію в держгеокадастрі меж 1-го, 2-го та 3-го поясу ЗСО водозабору Минай, КП «Водоканал міста Ужгорода», надати межі або географічні координати контурних точок меж 1-го, 2-го та 3-го поясу ЗСО водозабору.(а.с.85).

У відповідь на запит сільської ради Управління Держгеокадастру у Закарпатській області у листі від 30.07.2018 року повідомило сільську раду про відсутність обмежень у використанні земель, які розташовані на території даних адміністративно-територіальних одиниць до Державного земельного кадастру та не внесення таких обмежень до Державного земельного кадастру.(а.с.85-89).

Вказані вище громадські слухання були скликані згідно розпорядження Коритнянського сільського голови Ігоря Бадиди від 11 липня 2018 року № 35а/02-03 «Про проведення громадських слухань».(Т.2 а.с.185)

Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості по проектам генеральних планів с. Кінчеш та с. Коритняни було розміщене у газеті Новини Закарпаття на 3 сторінці від 07 липня 2018 року за № 50 (Т.2 а.с.187 )

В листі Державної служби геології та надр України від 21.08.2018 року у відповідь на лист позивача від 21.01.2018 року щодо розгляду проекту "Зони санітарної охорони водозабору "Минай" вказала, що забороняється розміщення на території поясів ЗСО об`єктів нового будівництва, реконструкції об`єктів цивільного та промислового призначення без відповідної еколого-санітарної експертизи проектів. ( т. 2 а.с. 210-211)

Згідно ситуаційного плану проекту головного інженера ОСОБА_8 та розробника ОСОБА_9 вказані затверджені зони санітарної охорони "Минай" із позначенням свердловин, проектних меж 2-го та 3-го поясів.( т. 2 а.с 214).

Згідно Довідки Ужгородської міської ради об`єкти питного водопостачання і водовідведення та мережі згідно вказаного переліку знаходяться у комунальній власності міста Ужгород та закріплені за КП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" на праві повного господарського відання, зокрема: водозабір "Минай" у комплексі з РЧВ та свердловинами ( 21 шт).( т. 2 а.с. 204)

В інформаційній довідці № 05/19 від 12.03.19 Закарпатського геолого-гідрогеологічного центру зазначено , що у 2008 році зареєстровані паспорти 22 свердловин водозабору "Минай", що знаходяться на балансі КП"Водоканал" м. Ужгород.( т. 2 а.с. 206).

15 серпня 2018 року на повторному засіданні архітектурно-містобудівної ради було повторно розглянуто проекти містобудівної документації сіл Кінчеш та Коритняни, за наслідками якого сформовано зауваження (т. 1 с. 27-32):

1.Винести перспективні квартали житлової та громадської забудови за межі II поясу ЗСО водозабору «Минай».

2.Вказати в текстовій та графічній частині всі обмеження щодо використання земельних ділянок, які потрапляють у межі II поясу ЗСО», та прийнято рішення:

«Коритнянській сільській раді доопрацювати проект генерального плану та плану зонування с. Коритняни згідно із зауваженнями та пропозиціями членів архітектурно-містобудівної ради та надати містобудівну документацію для повторного розгляду, відповідно до вимог чинного законодавства.»

Однак, Відповідачем на 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018р. було прийняте рішення № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни Ужгородського району» (т. 1 а.с.42), без урахування зауважень архітектурно-містобудівної ради, або без обґрунтування таких неврахувань.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI ,,Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану (ч.1).

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів (ч.1).

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради (ч.5).

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (ч.6).

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк: 1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації; 2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування; 3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя), щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; 4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; 5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня; 6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах (ч.7).

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України (ч.9).

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання (ч.10).

Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України ,, Про до ступ до публічної інформації шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування(ч.11).

Таким чином, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, розроблення та затвердження якого відноситься до компетенції відповідної ради.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 12 Закону України ,,Про основи містобудування до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

За правилами пункту 42 частини першої статті 26 Закону України ,,Про місцеве самоврядування питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Дана позиція також міститься у висновках Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 21 червня 2018 року у справі № 836/4504/17.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.

Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

2. Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

3. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки.

У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.

Після погодження зазначеними у цій частині цієї статті органами проекту містобудівної документації такі органи та їх посадові особи не беруть участі у будь-який спосіб у проведенні земельних торгів, процедурі надання або продажу земельних ділянок або прав на них, розробленні та погодженні землевпорядної документації, не надають документів дозвільного характеру, крім випадків, передбачених законом.

4. Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам`яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини.

5. Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об`єктів за зверненням замовників таких проектів.

Результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження проекту будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, на засіданнях архітектурно-містобудівної ради від 20 липня 2018 року та 15 серпня 2018 року були сформовані зауваження, які Коритнянською сільською радою не були враховані, а їх не врахування не було нічим обґрунтовано. ( т. 1а.с.24-34, т. 1 а.с. 75-82, т. 1 а.с.99-101)

У відповідності до статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

3. Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

4. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

5. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

6. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія. До складу погоджувальної комісії входять: 1) посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування; 2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; 3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці; 4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії. Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень). Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини представників громадськості). Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом. У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації (ч.8).

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів. Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність(ч.9).

Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок органів місцевого самоврядування (ч.10).

Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України (ч.11).

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555).

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад; пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

Судом встановлено, що громадським слуханням, відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою КМУ № 555 від 21.05.2011 року (далі Постанова КМУ № 555), повинна передувати публікація в засобах масової інформації щодо проведення громадського обговорення проектів генерального плану населеного пункту, у відповідності до вказаних вище норм.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2018 року в газеті «Новини Закарпаття» № 50 (т.3 ст. 120) опубліковано оголошення Коритнянської сільської ради про проведення громадського обговорення проектів генеральних планів с. Коритняни й с. Кінчеш та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час їх розроблення. Таке оголошення не відповідає ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та Постанові КМУ № 555, так як в ньому міститься не повна інформація, яка має міститися відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів.

Окрім цього така публікація не тільки не відповідає ст.20-21 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 5-6 Постанові КМУ № 555, а і була безпідставна і передчасна, оскільки така була здійснена 07.07.2018 р., а розпорядження сільського голови за № 35а/02-03 про проведення громадських слухань щодо обговорення проекту генерального плану с. Коритняни було видано 11 липня 2018 року.

Надалі відповідач вказує, що ним було здійснено опублікування повідомлення про проведення громадського обговорення проектів генеральних планів с. Коритняни і с. Кінчеш у газеті «Новини Закарпаття» від 14.07.2018 р. № 51, а у подальшому у газеті «Новини Закарпаття» від 14.08.2018 (т. 1 арк. 73-74) уточнення до оголошення від 14.07.2018 р. № 51. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ,відповідно до поданих доказів, суд встановив, що 14.07.2018 року газета «Новини Закарпаття» вийшла під номером 52 (т.3 арк. 127-134), в такій газеті не було жодних публікацій про громадські обговорення проектів генеральних планів с. Коритняни і с. Кінчеш не міститься.

Суд вказує, що подане у газеті «Новини Закарпаття» від 14.08.2018 р. уточнення до оголошення від 14.07.2018 р. № 51 опубліковане з порушенням строку, передбаченим частиною 5 статті 21 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки як встановлено матеріалами справи, самі Громадські слухання відбулися 16.08.2018 р.

В газеті Новини Закарпаття ( НЗ) № 50 ( 4761) за 7 липня 2018 року відповідачем опубліковано оголошення «про проведення громадського обговорення проектів генеральних планів с. Коритняни і с. Кінчеш. Пропозиції приймаються на електронну пошту до 16.08.2018 року до 09-00 години. Проводитимуться громадські обговорення 16.08.2018 року о 09-00 годині в приміщенні Коритнянської сільської ради.»( т. 2 а.с. 83-84).

В газеті Новини Закарпаття № 61( 4772) від 14 серпня 2018 року відповідачем опубліковано уточнення до оголошення, надрукованого 14.07.2018 року в газеті "Новини Закарпаття" № 51 від 14.07.2018 року, де вказано, що з метою розроблення містобудівної документації, планування території на місцевому рівні Коритнянська сільська рада оголошує про почато процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості при розробленні Генерального плану с. Коритняни Ужгородського району. Замовник - Коритнянська сільська рада. Підстава- рішення № 259"Про скасування рішення № 544 від 29 травня 2017 року та рішення № 260 "Про розробку генерального та детального плану населеного пункту села Коритняни Ужгородського району. Місце ознайомлення-Коритнянська сільська рада до 16.08.2018 року. Відповідальна особа-землевпорядник ОСОБА_4 .

Пропозиції щодо генеральних планів приймаються на електронну пошту Коритнянської сільської ради до 16.08.2018 року. Презентація та прилюдне експонування генеральних планів відбудеться 16.08.2018 року в приміщенні Коритнянської сільської ради.( т. 2 а.с. 81-82). Судом в судовому засіданні вивчалися Генеральний план села Коритняни: його текстовий та графічні матеріали. ( т. 3 а.с. 16-77).

Проте така публікація від 14.08.2018 року суперечить ст.20-21 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 5-6 Постанові КМУ № 555, оскільки вищевказаними нормативно-правовими актами не передбачено внесення змін до публікації, а тим паче за 2 дні до проведення громадських обговорень.

В подальшому у Протоколі громадських обговорень від 16 серпня 2018 року було зазначено, що процедура оголошення була дотримана, було опубліковано оголошення в газетах та на сайті сільської ради , але за цей час ніяких зауважень та пропозицій не надходило.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до вищевказаного Протоколу з 98 учасників громадського слухання, з них наділених правом голосу 68 учасників, тих, що проголосувало «За» обрання головуючого було всього 28 учасників, а за схвалення генеральних планів с. Коритняни і с. Кінчеш тільки 26 осіб.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

В статті 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації " визначено , що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Відповідно до статті 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Судом встановлено, що відповідачем не було оприлюднено жодної інформації, що стосується прийняття оскаржуваного рішення на офіційному вебсайті Котритнянської сільської ради: ні проектів рішень, ні самого рішення, ні оголошень щодо процедури громадських обговорень. Крім того, не було забезпечено відкритий доступ на електронних та паперових носіях до графічних матеріалів Генерального плану.

У відповідності до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 555) сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Так, сільський голова 11 липня 2018 року видав розпорядження за № 35а/02-03 про проведення громадських слухань щодо обговорення проекту генерального плану с. Коритняни; сільська рада поміщала в засобах масової інформації оголошення про початок розроблення генерального плану та можливість надання зауважень та пропозицій та про презентацію та прилюдне експонування генерального плану 16.08.2018 в приміщенні Коритнянської сільради; 16 серпня 2018 року сільська рада провела громадські слухання щодо обговорення та схвалення проекту Генеральних планів с. Коритняни та Кінчеш, що відображено у протоколі громадських слухань.(т.1, а.с.75-79, т.3 а.с. 78, 79,81, 83).

Суд критично оцінює посилання відповідача на належне інформування громадськості про проведення громадських слухань, оскільки Розпорядження сільського голови про громадські слухання було видане пізніше , ніж саме оголошення в газеті про такі громадські слухання. Крім того , законом не передбачено вносити уточнення в уже оприлюднене оголошення , і саме уточнення з новою для громадськості інформацією оприлюднене за один день до дати проведення громадських обговорень. (т. 1 арк. 71-74, т.3 арк. 119-134)

Суд звертає увагу, що ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов`язує орган місцевого самоврядування всі проекти рішень, рішення та матеріали генерального плану у встановлені законом строки оприлюднювати на своєму офіційному вебсайті, а не в друкованих засобах масової інформації. які є не обов`язковим засобом оприлюднення в даному випадку.

В статті 20 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" врегульоване наступне: для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.

Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

Судом встановлено, що хоча відповідач і звертався до Закарпатської ОДА щодо надання інформації про загальнодержавні інтереси для врахування при розробленні Генерального плану, однак вимоги, які мають відношення до зауважень позивача на містобудівній раді, відповідачем не дотримано, а зауваження архітектурно-містобудівні ради відповідачем не враховані. Так, Закарпатська ОДА в листі від 24.05.2018 року наголошувала Коритнянській сільській раді на врахуванні державних інтересів при здійсненні відповідних заходів, передбачених генеральним планом згідно обласної Програми "Питна вода Закарпаття" на 2006 - 2020 роки, затвердженої Закарпатської облрадою Рішенням від 12.01.2006 р. N 690, яка спрямована на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення області якісною питною водою в достатній кількості відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", де одним із завдань визначено- поліпшити стан і забезпечити дотримання режимів зон санітарної охорони та водоохоронних зон джерел питного водопостачання.

Обов`язок оприлюднювати проекти прийнятих рішень покладено на органи місцевого самоврядування Законом України "Про доступ до публічної інформації ", де п.1 ч.1 ст.13 відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації "Розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, серед іншого проекти рішень, що підлягають обговоренню, які підлягають обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Частиною 9 статті 17 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Наказом № 173 від 19.06.96 Міністерства охорони здоров`я України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за N 379/1404 ) "Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обов`язковому погодженню з органами, установами та закладами санепідслужби підлягають проектно-планувальні документи різних рівнів, в тому числі - генеральні плани міст, сільських поселень; проекти розміщення будівництва; проекти приміських та курортних зон; проекти планування промислових зон та вузлів.

Розміщення, проектування та будівництво міських та сільських населених пунктів в цілому, окремих їх частин чи об`єктів здійснюються на основі регіональних схем розвитку і розміщення продуктивних сил, схем розселення, проектів і схем районного планування, генеральних планів міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів, територіальних комплексних схем охорони природи та інших документів, що відображують стан навколишнього середовища та перспективи розвитку населених пунктів відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров`я ( 2801-12 ), законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя" ( 4004-12 ), "Про основи містобудування" ( 2780-12 ), "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про охорону атмосферного повітря" ( 2707-12 ), Земельного ( 561-12 ), Лісового ( 3852-12 ), Водного ( 213/95-ВР) кодексів та інших документів санітарного та природоохоронного законодавства.

Як встановлено судом - таке погодження відповідачем в процесі прийняття Генерального плану отримано не було.

Суд приходить до переконання, що позивач - КП ,,Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода є суб`єктом, який має право подавати пропозиції до проектів містобудівної документації, оскільки має в користуванні земельні ділянки на яких розташовані скважини питної води, що належать до стратегічних запасів держави та на користування яких видано спеціальний дозвіл на користування надрами ( т. 1 а.с. 38). Окрім цього рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів від 22.01.1980 року, додатком № 1 встановлені зони санітарної охорони І поясу, а додатком № 2 встановлені зони санітарної охорони II поясу, а саме: Минайський водозабір - по 300 метрів в кожну сторону від меж першого поясу станції другого підйому і артезіанських свердловин.(Т.1 а.с.33-37). 16.12.2016 року позивачу Закарпатською обласною державною адміністрацією в особі департаменту екології і природних ресурсів надано дозвіл на спеціальне водокористування УКР № 901-А/ЗАК на строк до 16.12.2019 року з підземних джерел водопостачання прісної води ( свердловина Ужлаторицького родовища прісних підземних вод ( водозабір "Минай").

Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля ( Орхуська Конвенція) ( Конвенцію ратифіковано Законом N 832-XIV ( 832-14 ) від 06.07.99 ) визначає: "Зацікавлена громадськість" означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.

Стаття 6 Орхуської конвенції передбачає наступне:

1. Зацікавлена громадськість адекватно, своєчасно та ефективно одержує інформацію залежно від обставин шляхом публічного повідомлення або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, серед іншого, про: а) запропонований вид діяльності та заявку, за якою буде прийматися рішення; б) характер можливих рішень або проект рішення; в) державний орган, відповідальний за прийняття рішення; г) передбачувану процедуру, включаючи те, яким чином і коли така інформація може бути надана:

- про початок виконання процедури;

- про можливості для участі громадськості;

- про час і місце будь-якого запланованого громадського слухання;

- про наявність державного органу, в якому можна отримати відповідну інформацію, та про те, куди відповідну інформацію було передано на розгляд громадськості;

- про наявність відповідного державного органу або будь-якого іншого офіційного органу до якого можуть надсилатися зауваження чи запитання, та про строки подання зауважень і запитань; і - про те, яка екологічна інформація, що стосується запропонованого виду діяльності, є в наявності; і з охоплення даного виду діяльності національною або транскордонною процедурою оцінки впливу на навколишнє середовище.

3. Процедури участі громадськості передбачають помірковані терміни для різних етапів, що забезпечують достатній час для інформування громадськості відповідно до пункту 2 і підготовки та ефективної участі громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища.

4. Кожна зі Сторін забезпечує участь громадськості вже на ранньому етапі, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою.

5. Кожна зі Сторін ще перед поданням заяви про дозвіл на участь має сприяти, у разі потреби, потенційним заявникам у визначенні зацікавлених кіл громадськості, проведенні обговорення та надання інформації стосовно цілей подання заявки.

У відповідності до ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до ст. 4 Кодексу законів про надра ( далі- КЗпН) надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.( ст. 5 КЗпН ).

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. ( ст.6 КЗпН)

Постановою від 12 грудня 1994 р. N 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення " до корисних копалин загальнодержавного значення відносяться підземні води: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові) , Питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові ,технічні ,теплоенергетичні .

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.(ст.13 КЗпН).

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.( ст. 16КЗпН).

Надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.( ст. 21КЗпН).

Користувачі надр Користувачі надр:

- мають право:

1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;

2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;

3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;

4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;

- зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища ( ст. 24 КЗпН)

Статтею 58 Кодексу законів про надра забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об`єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. При цьому повинні здійснюватися заходи, які забезпечать можливість видобування з надр корисних копалин. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порушення своїх прав КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» мотивує наявністю законодавчої заборони відведення земель, що знаходяться у II та III поясі ЗСО під житлову забудову. Розміщення житлової забудови в межах II та III поясу ЗСО, може призвести до забруднення підземних вод, що використовуються для водопостачання міста Ужгород.

При цьому позивач посилається на вимоги Водного кодексу України, Кодексу України ,,Про надра, Законів України ,,Про охорону навколишнього природного середовища, ,,Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, ,,Про питну воду та питне водопостачання.

Дослідивши норми чинного законодавства, суд встановив, що за змістом ст. 93 Водного кодексу України з метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Режим зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 ст. 36 Закону України від 10.01.2002 № 2918-III ,,Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення у межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється: розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, шламосховищ та інших об`єктів підвищеної небезпеки, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод; використання хімічних речовин без дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби; розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об`єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а також розміщення полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків; зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив; розорювання земель (крім ділянок для залуження і залісення), а також заняття садівництвом та городництвом; осушення та використання перезволожених і заболочених земель у заплавах річок; заготівля деревини в порядку рубок лісу головного користування; видобування з водного об`єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов`язаних з будівництвом та експлуатацією водопровідних споруд; влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче ніж за 300 метрів від берега водного об`єкта; закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти, підземне складування твердих відходів та розробка надр землі; забруднення територій сміттям, гноєм, відходами промислового виробництва та іншими відходами.

КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами має право на видобування підземних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ужгорода в межах родовища Ужлаторицьке на ділянках Минай та Галоч.

Таке право позивача на видобування підземних вод генеральним планом села Коритняни та оскарженим рішенням сільської ради про затвердження генерального плану обмежене та порушене, оскільки при прийнятті такого не враховано наявність спецдозволу на користування надрами (т.1 а.с.147-149) та належність таких свердловин до стратегічних водних запасів держави.

Як встановлено в судовому засіданні позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами № 3237 від 09 жовтня 2003 року, наданого йому Міністерством екології та природних ресурсів України з метою видобування підземних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ужгорода в межах родовища Ужлаторицьке на ділянках Минай та Галоч.

Крім того, позивачу 16.12.2016 року Закарпатською обласною державною адміністрацією в особі департаменту екології і природних ресурсів надано дозвіл на спеціальне водокористування УКР № 901-А/ЗАК на строк до 16.12.2019 року з підземних джерел водопостачання прісної води ( свердловина Ужлаторицького родовища прісних підземних вод ( водозабір "Минай").

На підставі вищевказаних дозволів позивач і використовує дану ділянку для видобування корисних копалин - підземних прісних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ужгорода, де розташовані відповідні артезіанські свердловини, та має права та обов`язки , встановлені вищевказаними вимогами Закону, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення впливає на права , інтереси та обов`язки позивача.

Факт здійснення на території Кортнянської сільської ради позивачем своєї діяльності та наявності артезіанських свердловин - відповідачем не заперечується., а наявність відповідного дозволу на видобування підземних вод дає право на врахування його прав та інтересів як під час розроблення та прийняття Генерального плану, в тому числі і під час громадських слухань, так і на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, які спричинило оскаржуване рішення. Крім того, зауваження позивача були висловлені під час засідань архітектурно-містобудівної ради, висновки якої повинні були бути враховані відповідачем та у зв`язку з чим проект генерального плану був повернутий на доопрацювання.

З огляду на вищевикладене суд також піддає критичній оцінці посилання відповідача на відсутність права позивача вносити свої пропозиції та зауваження до проекту генерального плану та брати участь у громадському обговоренні з огляду на те , що позивач на думку відповідача, не особою в розумінні Постанови КМУ № 555 від 25 травня 2011 року. Судом на підставі вищенаведеного встановлено факт порушення прав та інтересів позивача прийняттям оскаржуваного рішення. Оскільки порядок оприлюднення всіх проектів рішень та порядок проведення громадського обговорення був порушений, то позивач також мав у визначений законом спосіб ознайомитися, внести свої пропозиції та зауваження у строки , встановлені законом.

Так, в статті 1 Водного кодексу України ( далі ВКУ) визначено: "водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів), водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води; зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.

У відповідності до ст. 3 Водного кодексу України підземні води належать до водного фонду України. До водних об`єктів загальнодержавного значення належать, серед іншого, і підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання ( ст. 5 ВКУ)

Отже позивач є водокористувачем і має встановлені стаття ми 43,44 Водного кодексу права та обов`язки: Водокористувачі мають право:1) здійснювати загальне та спеціальне водокористування;2) використовувати водні об`єкти на умовах оренди;4) вимагати від власника водного об`єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування; 5) споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об`єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;6) передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах;7) здійснювати й інші функції щодо водокористування в порядку, встановленому законодавством. Права водокористувачів охороняються законом. Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.

Водокористувачі зобов`язані:1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;2) використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища;6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; 7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;10) безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;13) здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;14) виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів від 22.01.1980 року, додатком № 1 встановлені зони санітарної охорони І поясу, а додатком № 2 встановлені зони санітарної охорони II поясу, а саме: Минайський водозабір - по 300 метрів в кожну сторону від меж першого поясу станції другого підйому і артезіанських свердловин.

Отже, в ході судового розгляду суд дійшов висновку, що права та інтереси позивача перетинаються та узгоджуються із загальнодержавними інтересами, оскільки послуги з видобування корисних копалин загальнодержавного значення у вигляді підземних питних вод та надання їх населенню є також загальнодержавним завданням та функціями, про які Закарпатська обласна державна адміністрація зазначала відповідачу у листі від 24.05.2018 року.

Суд при вирішенні справи керується вимогами статті 77 КАСУ, якою встановлено , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд з`ясувавши обставини справи, надавши оцінку кожному аргументу сторін, керуючись вимогами статті 77 КАСУ дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам, на відповідність яким суд перевіряє його законність , а саме ст. 2 ч. 2 КАСУ, де встановлено наступне: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (вул. Митна,1, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 03344326) до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (вул. Свободи, буд. 50, с. Холмок, Ужгородський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 22096259) про визнання протиправним та скасування рішення за участю третіх осіб: Державна служба геології та надр України, Прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Закарпатська обласна державна адміністрація, Закарпатська обласна рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району».

Стягнути на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (вул. Митна,1, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 03344326) сплачений судовий збір в розмірі 1762 ( тисячу сімсот шістдесят дві) грн. згідно платіжного доручення № 1367 від 29.11.2018 року за рахунок бюджетних асигнувань Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (вул. Свободи, буд. 50, с. Холмок, Ужгородський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 22096259).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 12 квітня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 22 квітня 2022 року

Головуючий суддяЮ.Ю.Дору

Судді Д.В. Іванчулинець

Я.М. Калинич


Дата ухвалення рішення	11.04.2022
Оприлюднено	25.06.2022
Номер документу	104054630
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправним та скасування рішення

Шинкар Тетяна Ігорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.04.2022 по справі 260/1336/18ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —260/1336/18

Рішення
від 11.04.2022 по справі 260/1336/18
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД