Постанова

від 24.04.2022 по справі 420/12993/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/12993/21Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Джабурія О.В.,судді -Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року по справі за позовом ТОВ «РЕБУССТРОЙ» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України, про визнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «РЕБУССТРОЙ» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UА5000020/2021/00318 від 15.05.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UА500020/2021/000092/2 від 15.05.2021 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 14.05.2021 року Товариством з метою митного оформлення товарів разом із митною декларацією подано до Одеської митниці Держмитслужби відповідно до ст.49, ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, зокрема: контракт №4 від 09.12.2020 року; інвойс №4/12 від 09.12.2020 року; пакувальний лист №4/12 від 09.12.2020 року; коносамент ZIMUXNG3712620 від 14.03.2021 року; генеральний контракт №NENA200305 від 05.03.2021 року; iнвойс №NENA200305/1 від 05.03.2021 poкy; Swift платіж від 15.12.2020 року; Swift платіж від 26.04.2021 року; митна декларація країни відправлення №040520210051503145 від 08.03.2021 року. 14.05.2021 року Товариство отримало від відповідача повідомлення в електронному вигляді про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, посилаючись на розбіжності у наданих документах до митного оформлення. 15.05.2021 року позивач отримав від відповідача в електронному вигляді картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5000020/2021/00318 від 15.05.2021 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000092/2 від 15.05.2021 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

09.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕБУССТРОЙ» (покупець) та «PEGASUS INTERNETIONAL IMPORT AND EXPORT CO., LTD.» (продавець) укладено контракт №4, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив будівельні матеріали, лопати та інші товари народного споживання, у подальшому - товар. Країна виробника товару зазначається в інвойсі.

Згідно п.п.1.2, 1.3, 1.4 вказаного контракту сторони узгоджують інвойс по асортименту, кількості та ціні. Доставка товару до контракту буде здійснена окремими партіями. Перелік товарів, їх кількість на кожну партію визначається в інвойсі. Продавець доставляє покупцю товар на умовах EXW-factory, CIP, FOB (на підставі Інкотермс-2010), відповідно до умов прописаних в рахунку-фактурі та інвойсі.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 3.1 контракту ціна на товар, що поставляється, визначається у доларах США або у валюті китайський юань. Загальна сума контракту складає 50000,00 доларів США. Оплата товару здійснюється в валюті, зазначеній у інвойсі чи рахунку-фактурі, як в доларах США так і в китайських юанях.

Згідно п.4.1 та п.6 контракту кожна доставка оговорюється в конкретному інвойсі, який підписаний обома сторонами. Верхня упаковка - у відповідності до способу транспортування, спеціальні умови складування будуть означені.

14.05.2021 року декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію №UA500020/2021/016720 щодо митного оформлення товару - інструменти ручні, що використовуються в садівництві та сільському господарстві: полотно для лопати штикової Аrles, арт. S061S - 11760 шт.; полотно для лопати совкової Аrles, арт. S042S - 12960 шт.; торгівельна марки Аrles, виробник YINGJIE IMPORT AND EXPORT COMPANY LIMITED.

Також, до Одеської митниці Держмитслужби разом із митною декларацією №UA500020/2021/016720 було надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу №4 від 09.12.2020 року; рахунок - фактура (інвойс) №4/12 від 09.12.2020 року; пакувальний лист №4/12 від 09.12.2020 року; коносамент ZIMUXNG3712620 від 14.03.2021 року; договір (контракт) про перевезення №NENA200305 від 05.03.2021 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №NENA200305/1 від 05.03.2021 року; Swift платіж від 15.12.2020 року; Swift платіж від 26.04.2021 року; копія митної декларації країни відправлення №040520210051503145 від 08.03.2021 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕБУССТРОЙ» відповідно до зазначеної митної декларації митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме: 32036,80 доларів США.

Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по митній декларації № UA500020/2021/016720 від 14.05.2021 року встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) відповідно до наданих товаросупровідних документів поставка товару здійснюється відповідно до умов поставки FOB, а для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні (перевiзнi) документи, також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року №599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення наведені документи не надано;

2) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріал, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) у наданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення зазначений документ, який на дату видачі цієї декларації не існував, так як дата коносаменту ZIMUXNG3712620, наданого до митного оформлення - 14.03.2021 року, а дата експортної декларації - 08.03.2021 року. Крім того у наданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення деякі графи заповнені англійською мовою , що є нехарактерним для експортних декларацій КНР та викликає сумніви щодо автентичності даного документу;

4) документи мають різну щільність і шрифти, різну мову, митниця не наполягає на даному факті, але це може свідчити про факт їх підробки.

Враховуючи такі зауваження, відповідач зобов`язав декларанта протягом 10 днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст.254 Митного кодексу України прошу надати переклад українською мовою документу за кодом: 9610 (копія митної декларації країни відправлення). Також, декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

15.05.2021 року декларантом ТОВ «ВІЗДОМ-СЕРВІС» надіслано видаткову накладну та надіслано лист від 15.05.2021 року, яким повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати немає можливості.

Митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби. За допомогою отриманої інформації, з урахуванням опису та фізичних характеристик товару, встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим та становить: 2,52 дол. США за кг. нетто (МД UA100060/2020/279677) ніж заявлено декларантом 1,2815 дол. США за кг. нетто.

На підставі зазначеного, Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000092/2 від 15.05.2021 року.

Також, Одеська митниця Держмитслужби склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00318 від 15.05.2021 року та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларантом для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості, а також відхилив як безпідставні зазначені у спірному рішенні доводи митного органу про виявлені розбіжності та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Поряд із цим, Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 зазначив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Виходячи з принципу послідовності, передбаченого ст.57 Митного кодексу України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен був провести консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому, застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених Митним кодексом України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Така ж правова позиція також наведена, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справах №21-127а15 та №21-53а15.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою висловленого митним органом у спірному рішенні зауваження про ненадання транспортних документів для підтвердження витрат на транспортування, зазначених у наказі МФУ від 24.05.2012 року №599.

Така оцінка ґрунтується на наступному.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, Митний кодекс України не містить переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати з конкретним вантажем.

Відповідно до п.1.4 Контракту №4 від 09.12.2020 року продавець доставляє покупцю товар на умовах EXW-factory, CIP, FOB (на підставі Інкотермс-2010), відповідно до умов прописаних в рахунку-фактурі та інвойсі.

Відповідно до Інвойсу №4/12 від 09.12.2020 року доставка даної партії товару відбувалась на умовах FOB. FOB (англ. Free On Board) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та YIWU ASIA LINE SHIPPING CO. LTD укладено Генеральний контракт №NENA200305 від 05.03.2021 року про надання транспортно- експедиторських послуг в сфері міжнародних комбінованих перевезень. Відповідно до п.3 зазначеного контракту оплата транспортно-експедиторських послуг, що надаються Агент-експедитором, повинна здійснюватися за безготівковим розрахунком з рахунку Клієнта на рахунок Агент-експедитора. Усі витрати банку та комісійні, включаючи збір банка-кореспондента, мають бути оплачені Клієнтом, але пред`явлені стягнення оплачує винна Сторона. Усі платежі за цим Контрактом повинні проводитися лише у доларах США.

На підтвердження витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, позивачем митному органу надані такі документи:

1) генеральний контракт №NENA200305 від 05.03.2021 року про надання транспортно експедиторських послуг в сфері міжнародних комбінованих перевезень, укладений між ТОВ «РЕБУССТРОЙ» та YIWU ASIA LINE SHIPPING CO. LTD.;

2) рахунок № NENA200305/1 від 05.03.2021 року на суму 8800,00 доларів США за надання послуг морського перевезення у контейнері ZCSU8535924;

3) банківський платіжний документ SWIFT від 28.04.2021 року про оплату морського фрахту у розмірі 8800,00 доларів США;

4) виписка з банку за 28.04.2021 рік.

Отже, позивачем сплачено за морське перевезення на користь YIWU ASIA LINE SHIPPING CO., LTD. з інвойсом від 05.03.2021 року у розмірі 8800,00 доларів США, і ця сума на виконання ст.49 Митного кодексу України, включена до митної вартості товарів, що підтверджується митною декларацією UA 500020/2021/016720 від 14.05.2021 року.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що доводи відповідача про ненадання достатніх документів на підтвердження витрат на транспортування є безпідставними.

Стосовно зауваження митного органу про включення до митної вартості упаковки необхідно зазначити таке.

Відповідно до п.п.4.1, 6 зовнішньоекономічного договору №4 від 09.12.2020 року кожна поставка оговорюється в конкретному інвойсі, який підписаний обома сторонами. Верхня упаковка - у відповідності до способу транспортування, спеціальні умови складування будуть означені.

Згідно інвойсу від 09.12.2020 року №4/12 визначено товар, його кількість (упаковок), вагу, об`єм, ціну за одиницю та загальну ціну. При цьому, згідно вказаного інвойсу поставка товару здійснюється на умовах FOB.

Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (Free on Board) «Вільно на борту» продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару.

Тобто, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Згідно з п.в п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. З наведеної норми вбачається, що зазначені складові митної вартості товарів додаються до неї тільки в тому разі, якщо вони не включаються до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Оскільки за змістом контракту від 09.12.2020 року №4 та інвойсу від 09.12.2020 року №4/12, поставка товару здійснюється на умовах FOB, то вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням ціна включена до ціни товару, яку позивач сплатив продавцю.

Щодо зауваження митного органу про відображення в експортній декларації країни відправлення від 08.03.2021 року реквізитів коносаменту ZIMUXNG3712620, який був оформлений лише 14.03.2021 року, то суд першої інстанції цілком вірно відхилив такі зауваження.

Так, в митній декларації країни відправлення вказано - ZIMUXNG3712620, що відповідає номеру замовлення (бронюванню) на судні - ZIMUXNG3712620, про що в тому числі зазначено також і в коносаменті ZIMUXNG3712620 від 14.03.2021 року, де зображено дві графи з однаковим номером.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що збіг в назві (номері) коносаменту ZIMUXNG3712620 від 14.03.2021 року з номером букингу ZIMUXNG3712620 не свідчить про наявність в наданих документах розбіжностей, в тому числі в митній декларації країни відправлення.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на те, що у наданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення деякі графи заповнені англійською мовою, та документи мають різну щільність друку та різні шрифти, різну мову, оскільки зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином ці обставини мають вплив на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.

Вірним є посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду в постанові від 23.04.2019 року по справі №810/1479/16 згідно з якою однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що викладені у спірному рішенні зауваження митного органу до достовірності відомостей про митну вартість товарів, є необґрунтованими, і будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «РЕБУССТРОЙ» митної вартості товару судом не встановлено.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції вірно застосував наступні правові позиції, які викладені в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16:

- встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника;

- витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Що стосується посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС, то формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем протиправно були прийняті картки-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА5000020/2021/00318 від 15.05.2021 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000092/2 від 15.05.2021 року, у зв`язку з чим вони належать до скасування.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Кравченко К.В.Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.